ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"29" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3798/24Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/3798/24
За позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк (03087, м.Київ, вул. Єреванська, буд. 1; код ЄДРПОУ 23697280)
До відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Афіна. (65070, м.Одеса, вул. Космонавтів, буд. 68; код ЄДРПОУ 40633083)
Про стягнення 180598,27 грн.
Встановив: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Афіна. про стягнення 180598,27 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області 30.08.2024р. прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3798/24. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду.
Однак кореспонденція суду повернулась без вручення із зазначенням поштової організації, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до п.п.4, 5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку відсутній за вказаною адресою вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі №906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, провадження №14-507цс18.
Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.
Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Позивачем було зазначено суду, що між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк Укргазбанк та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Афіна. було укладено Кредитний договір від 27.06.2018р. №721/2018/ООД-МСБ.
Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору, Банк зобов`язався відкрити Позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 290000,00 грн., а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, цільове використання (мета) кредиту: на обладнання і матеріали для проведення робіт з термоізоляції внутрішньобудинкових систем опалення та систем гарячого водопостачання.
Відповідно до пункту 1.3.1. Кредитного договору, кредитна лінія відкривається з « 27» червня 2018 року по « 26» червня 2023 року.
Пунктом 1.3.2. Кредитного договору передбачено, що Позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі: у строки дії ліміту відповідного періоду та в сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитування (Додаток 1 до цього Договору).
Відповідно до пункту 1.4. Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку комісії у розмірі та в порядку, визначеному Тарифами, які наведені в Додатку 2 до цього Договору та проценти за користування кредитом в наступному розмірі: 1.4.1. За користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п. 1.3. цього Договору з врахуванням встановленого Графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим Договором (строкова заборгованість) базова процентна ставка встановлюється у розмірі 17,5 % річних. Значення процентної ставки змінюється щорічно згідно з процедурою визначеною у розділі VІ Договору; 1.4.2. За користування кредитними коштами що не повернуті у строк (прострочена заборгованість) відповідно до п. 1.3. цього Договору, у т.ч. У строки визначені в Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за цим Договором, та/або відповідно до умов дострокового погашення Кредиту встановлених внаслідок застосування Банком вимоги дострокового повного або часткового виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором, Базова процентна ставка встановлюється в розмірі 22,5 % річних.
Згідно з п. 1.4.3. Договору, сторони укладаючи цей Договір домовилися, що Базова процентна ставка за користування кредитними коштами в межах строку кредитування на строкову заборгованість, збільшується на: 3,0 процентних пунктів у разі недотримання Позичальником умов п. 3.1. Договору. Збільшення базового розміру процентів встановлюється з 25 числа другого місяця, наступного за звітним кварталом, у якому Позичальник не дотримувався умов п. 3.1. цього Договору. Період, протягом якого діє умова щодо збільшення базового розміру процентів, зазначена у цьому пункті закінчується 24 числом другого місяця, наступного за кварталом, в якому Позичальник виконав зазначені зобов`язання.
Пунктом 2.3. Договору визначено, що нарахування процентів по Договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі визначеному в п. 1.4. цього Договору. При розрахунку процентів використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.
Проценти нараховуються Банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання Договору про надання кредиту, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього Договору за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення Кредиту.
Згідно з п. 2.4. Договору проценти сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 20- го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит у відповідності з п. 1.3. цього Договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту або в день дострокового розірвання цього Договору на рахунок відкритий в Одеській обласній дирекції АБ «УКРГАЗБАНК». У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день що передує такому вихідному або святковому дню.
Пунктом 2.7. Договору визначено, що за користування кредитними коштами, що не повернуті у строки/терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі встановленому п. 1.4.2. Договору. Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті у строки/терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної в першому абзаці цього пункту Договору.
Проценти нараховуються Банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення.
Згідно з п. 4.2.2. Договору, Позичальник зобов`язується своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених Договором а також суми передбаченої цим Договором неустойки.
Сторонами погоджено, що договір набуває чинності з дня підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 8.9 договору).
Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги позивачем було зазначено суду, що на виконання Кредитного договору Банком було надано Позичальнику кредитні кошти у загальному розмірі 290000,00 грн що підтверджується випискою/особовий рахунок та меморіальними ордерами, однак, Позичальником зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувались.
Позовні вимоги направлено на стягнення з відповідача заборгованості по кредиту простроченої 131324,44 грн., заборгованості по процентам простроченої 48655,77 грн. та заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів в межах строку позовної давності 608,06 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Як з`ясовано судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного між ними 27.06.2018р. Кредитного договору від 27.06.2018р. №721/2018/ООД-МСБ.
За матеріалами справи вбачається, що на виконання Кредитного договору Банком було надано Позичальнику кредитні кошти у загальному розмірі 290000,00 грн., що підтверджується випискою/особовий рахунок з 27.06.2018р. по 13.01.2021р. та меморіальним ордером № TR.7445258.61183.12388 від 27.06.2018р. та меморіальним ордером №TR.7445258.61992.12388 від 27.06.2018р.
Доказів виконання зобов`язання за договором матеріали справи не містять, та зворотнього відповідачем доведено не було.
За змістом ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
В ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Отже, неповернення відповідачем отриманих кредитних коштів за вищевказаним кредитним договором та несплата нарахованих процентів є порушенням умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд погоджується з обґрунтованістю вимог позивача про стягнення вказаної заборгованості по кредиту, нарахованим відсоткам.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 3028,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Афіна. (65070, м.Одеса, вул. Космонавтів, буд. 68; код ЄДРПОУ 40633083) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк (03087, м.Київ, вул. Єреванська, буд. 1; код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість по кредиту прострочену у розмірі 131324 (сто тридцять одна тисяча триста двадцять чотири) грн. 44 коп., заборгованість по процентам прострочену у розмірі 48665 (сорок вісім тисяч шістсот шістдесят п`ять) грн. 77 коп., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 608 (шістсот вісім) грн. 06 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Повний текст рішення складено 29 листопада 2024 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д`яченко
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2024 |
Оприлюднено | 03.12.2024 |
Номер документу | 123425816 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Д'яченко Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні