Рішення

від 02.12.2024 по справі 916/3787/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3787/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

За позовом: Фізичної особи-підприємця Колєва Даніїла Вікторовича ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна-Віта" (68515, Одеська обл., Тарутинський р-н, село Євгенівка, вул. Шевченка Т.Г., будинок 2А)

про стягнення 138 900 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

28.08.2024 Фізична особа-підприємець Колєв Даніїл Вікторович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна-Віта", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 42 300 грн за договором № 07 від 24.03.2021 та заборгованість в розмірі 96 600 грн за договором №26 від 23.12.2019.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом вказівки на наявність у позивача статусу фізичної особи-підприємця у вступній частині позовної заяви, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача та зазначення правильної ціни позову або уточнення суми позовних вимог в прохальній частині позову.

Ухвала суду від 02.09.2024 була надіслана позивачу до електронного кабінету його представника та доставлена 03.09.2024 о 19:00, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

10.09.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої останній, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, зазначені недоліки усунув.

Ухвалою суду від 10.09.2024 було відкрито провадження у справі №916/3787/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 10.09.2024 була надіслана до електронного кабінету представника позивача 11.09.2024, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа, наявна у матеріалах справи (а.с.46). Відповідачу вказана ухвала була надіслана на його юридичну адресу, що зазначена в ЄДР, втім, поштове повідомлення повернулося до суду з відміткою про невручення через відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

За таких обставин, зважаючи на обставину повернення до суду надісланого відповідачу на зареєстровану адресу місця знаходження поштового відправлення із відміткою поштової установи "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим відправленням (а.с.51-53), суд зазначає про виконання обов`язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом відповідних процесуальних дій (відкриття провадження у справі).

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі, зокрема, неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Фізичної особи-підприємця Колєва Даніїла Вікторовича.

23.12.2019 та 24.03.2021 між сторонами укладено ідентичні за змістом договори поставки, за умовами яких ФОП Колєв Даніїл Вікторович (постачальник) зобов?язавався поставити ТОВ "Родіна-Віта" (покупцю) товар (органічні добрива), найменування товару, його кількість, термін поставки, місце передачі визначені у п.п.1.1., 2.1., 2.2.2.7. договорів, а покупець - в порядку та на умовах, передбачених договорами, прийняти товар та оплатити його вартість (п.п. 2.6, 3.1 договорів).

Оплата товару проводиться протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку постачальником (п. 3.1 договорів).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов?язань за цим договором (п. 6.1 договорів).

На виконання умов договорів позивачем поставлено відповідачу товар за видатковою накладною від 24.03.2021 №1 та від 23.12.2019 №36, а також для оплати поставленого товару виставлено відповідачу рахунок від 23.12.2019 №19 на суму 96600 грн, та рахунок від 24.03.2021 №07 на суму 42300 грн.

Вказані рахунки були направлені на електронну адресу відповідача 20.08.2024.

Водночас, відповідачем не були оплачені вказані рахунки, з огляду на що загальна заборгованість відповідача за поставлений товар, яку позивач просить стягнути у судовому порядку, складає 138 900 грн, що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками підприємств.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

23.12.2019 між Фізичною особою-підприємцем Колєвим Даніїлом Вікторовичем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родіна-Віта" (покупець) укладено договір №26 (а.с.12-13), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти й оплатити комплексні органічні добрива (надалі-товар) в наступному асортименті, кількості та за ціною: Вермимаг 3 500 л, ціна без ПДВ 23 грн, сумма з ПДВ 80 500 грн, ПДВ 20% - 16 100 грн. Загалом 96 600,00 грн.

Загальна вартість договору складає 96 600,00 грн (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 постачальник зобов?язується поставити товар автотранспортом на адресу покупця. Вартість перевезення товару із складу постачальника на адресу покупця входить в ціну товару.

Постачання товару здійснюється на умовах СРТ Одеська обл. Тарутинський район, с. Євгенівка, згідно з правилами Інкотермс 2000 (п.2.2 договору).

Згідно з п.2.6 договору покупець зобов?язався забезпечити розвантаження і приймання поставленого товару скласти і підписати відповідні документи (акт приймання, накладну і т.д.).

Термін постачання товару (за умови його оплати згідно з п.3.1 договору): до 30 грудня 2019 року (п.2.7 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що сплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку постачальником.

Цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до моменту його виконання (п.6.1 договору).

24.03.2021 між Фізичною особою-підприємцем Колєвим Даніїлом Вікторовичем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родіна-Віта" (покупець) укладено договір №07 (а.с.14-15), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти й оплатити комплексні органічні добрива (надалі-товар) в наступному асортименті, кількості та за ціною: Вермимаг 1 500 л, ціна без ПДВ 23,50 грн, сумма з ПДВ 35 250 грн, ПДВ 20% - 7 050 грн. Загалом 42 300,00 грн.

Загальна вартість договору складає 42 300,00 грн (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 постачальник зобов?язується поставити товар автотранспортом на адресу покупця. Вартість перевезення товару із складу постачальника на адресу покупця входить в ціну товару.

Постачання товару здійснюється на умовах СРТ Одеська обл. Тарутинський район, с. Євгенівка, згідно з правилами Інкотермс 2000 (п.2.2 договору).

Згідно з п.2.6 договору покупець зобов?язався забезпечити розвантаження і приймання поставленого товару скласти і підписати відповідні документи (акт приймання, накладну і т.д.).

Термін постачання товару (за умови його оплати згідно з п.3.1 договору): до 31 березня 2021 року (п.2.7 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що сплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку постачальником.

Цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до моменту його виконання (п.6.1 договору).

Вказані договори підписані та скріплені печатками обох сторін.

Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних №01 від 24.03.2021 та №36 від 23.12.2019 (а.с.19-20) позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 138 900 грн.

Позивачем також направлені на електронну адресу відповідача (а.с.17) рахунки на оплату №07 від 24.03.2021 на суму 42 300 грн та №19 від 23.12.2019 на суму 96 600 грн (а.с.18, 21).

Сторонами також підписано та скріплено печатками акт звіряння, за яким заборгованість відповідача становить 138 900 грн (а.с.16).

Доказів оплати поставленого товару матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, договір поставки є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи встановлені судом обставини, а також те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 138 900 грн, відповідач, згідно приписів ст.74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги ФОП Колєва Даніїла Вікторовича цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.3-4 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно п. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Заявляючи вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, позивач зазначив, що такі витрати склали 10 000 грн.

У підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано суду договір про надання правничої допомоги від 15.08.2024, укладений між позивачем та адвокатом Запша Д.М. (а.с.7-8) та додаток №1 до договору (а.с.9).

Пунктом 1.1 договору сторони узгодили, що під правничою допомогою розуміють - надання правової інформації, консультацій і роз?яснень з правових питань, правовий супровід, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення шляхом представництва клієнта адвокатом в судових органах з питання стягнення заборгованості з ТОВ Родіна-Віта.

Відповідно до п.2.1 договору отримання винагороди адвокатом за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Розмір гонорару визначається додатком №1 до цього договору.

При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката (п.2.2 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору (п.3.1 договору).

Як вбачається з додатку №1 до договору, ФОП Колєв Віктор Васильович та Адвокат Запша Дмитро Михайлович, що діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №004273 від 21.09.2020, склали цей додаток до договору про надання правничої допомоги про наступне: на підставі п. 2.1. договору про надання правничої допомоги від 15.08.2024 сторони узгодили суму гонорару в розмірі 10 000 грн за участь Адвоката в підготовці до розгляду та розгляді судом справи з питання стягнення заборгованості з ТОВ Родіна-Віта.

Перелік послуг, що будуть надані адвокатом: підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій; складання, оформлення і надсилання позовної заяви; складання, оформлення і надсилання процесуальних документів; представництво інтересів позивача у Господарському суді Одеської області.

Оплата гонорару Адвоката здійснюється передплатою.

Позивачем також надано суду платіжну інструкцію №497 від 16.08.2024 на суму 10 000 грн, з якої вбачається сплата позивачем за надані адвокатські послуги (а.с.10).

Суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7,9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так суд вважає в цілому завищеним розмір гонорару адвоката з урахуванням рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі та пропорційності по відношенню до сторін та предмету спору. Дана справа є справою незначної складності, стосується правовідносин, що виникли з договору поставки товару. Судова практика з цього питання є сталою та послідовною. Обсяг доказів складається виключно з двох видаткових накладних та рахунків на оплату. Суд також враховує, що до стягнення заявлено лише суму основного боргу, жодних розрахунків штрафних санкцій не проводилось.

Суд також враховує, що відповідачем позиція з приводу позовної заяви висловлена не була, що відповідно зумовило відсутність необхідності подання позивачем інших заяв по суті справи окрім позовної заяви, яка за своїм змістом не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію, а отже не вимагала значних витрат часу та зусиль.

При цьому, суд враховує, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2024 позовну заяву залишено без руху з огляду на недотримання представником позивача вимог ст.162 ГПК України при поданні позову.

З огляду на наведені вище положення Закону, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем, у сумі 5 000 грн.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна-Віта" (68515, Одеська обл., Тарутинський р-н, село Євгенівка, вул. Шевченка Т.Г., будинок 2А, код ЄДРПОУ 35955107) на користь Фізичної особи-підприємця Колєва Даніїла Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у сумі 138 900 /сто тридцять вісім тисяч дев`ятсот/ грн, судовий збір у сумі 2 422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн 40 коп., витрати на правничу допомогу у сумі 5 000 /п`ять тисяч/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська