Рішення

від 26.11.2024 по справі 918/900/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. м. РівнеСправа № 918/900/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу

за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" (вул. Сербська, 1, Львів, 79008, код ЄДРПОУ 09801546)

до Фізичної особи-підприємця Мізюрко Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 247 082 грн 82 коп.

учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання

Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

ВСТАНОВИВ:

Заяви і клопотання сторін, процесуальні судові рішення

30 вересня 2024 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" надійшов позов до Фізичної особи-підприємця Мізюрко Олександра Вікторовича про стягнення 247 082 грн 82 коп. (з яких: 240 000 грн 00 коп. - основний борг, 7 082 грн 82 коп. - заборгованість по відсотках) за невиконання зобов`язань за Кредитним договором № 631/В/2021 від 16.07.2021 (станом на 21.08.2024 за розрахунком банку).

Ухвалою від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/900/24. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 05.11.2024. Визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 10 днів з дня вручення даної ухвали. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.

Ухвалою від 05.11.2024 розгляд справи по суті відкладено на 26.11.2024.

26 листопада 2024 року судом встановлено, що позивач та відповідач у справі не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про доставку йому ухвали від 05.11.2024 до електронного кабінету через підсистему "Електронний суд".

У позовній заяві позивач просив суд проводити розгляд справи без участі його представника.

Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Судом встановлено, що станом на 26.11.2024 поштове відправлення за трек-номером 0610205355572 про вручення/невручення ухвали від 05.11.2024 із адреси Фізичної особи-підприємця Мізюрко Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 ) не повернулося.

До матеріалів справи судом долучено Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отримані на запит судді Пашкевич І.О. від 05.11.2024 та від 26.11.2024, з яких вбачається, що адресою місцезнаходження Фізичної особи-підприємця Мізюрка Олександра Вікторовича є: АДРЕСА_2 .

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про національного оператора поштового зв`язку» від 10.01.2002 № 10-р виконання функцій національного оператора поштового зв`язку покладено на Публічне акціонерне товариство «Укрпошта».

Відповідно до п. 75 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, послуги поштового зв`язку оплачуються під час їх замовлення, якщо інше не передбачено відповідним договором, у національній валюті за діючими тарифами. За приписами п. 2 вказаних Правил підтвердженням надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Для автоматичної ідентифікації реєстрованих поштових відправлень за Правилами (п. 2) застосовується штрихова позначка, що побудована за певними правилами, - штриховий кодовий ідентифікатор (трек-номер), за яким можна ідентифікувати поштове відправлення.

Також, згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону вважаються, зокрема, суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку, або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, і ПАТ «Укрпошта» є розпорядником інформації щодо універсальних послуг поштового зв`язку (умов постачання товарів, послуг та цін на них). Отже, враховуючи наведене, правомірним є використання відомостей, отриманих із офіційного сайту ПАТ «Укрпошта».

З огляду на викладене вище, суд може користуватися відомостями, отриманими з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» за допомогою функції відстеження поштового відправлення за його трек-номером. До матеріалів справи може бути долучено засвідчений витяг з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 991/6905/21, провадження № 51-5497км21).

Як встановлено судом із офіційного веб-сайту Укрпошти в мережі Інтернет https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, поштове відправлення за трек-номером 0610205355572 (а саме - ухвала від 05.11.2024) станом на 23.11.2024 не вручене Фізичній особі-підприємцю Мізюрку Олександру Вікторовичу ( АДРЕСА_1 ) та повертається за зворотньою адресою із зазначенням причин "Відсутність адресата за вказаною адресою".

Засвідчений витяг з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання вказаного поштового відправлення долучено судом до матеріалів справи № 918/900/24.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою від 05.11.2024 для відповідача є відсутність вказаної особи за адресою місця знаходження, відтак суд дійшов висновку, що в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала вважається врученою відповідачу 23.11.2024 (дата проставлення поштового штемпеля про повернення) належним чином.

При цьому, ухвали від 07.10.2024 та від 05.11.2024 направлені відповідачу на адресу: вул. Чапленка, 15, с. Стрільськ, Сарненський р-н, Рівненська обл., 34512, яка зазначена як в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, так і в Договорі. Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

Також, інформація щодо слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному веб-сайті суду в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Таким чином, господарським судом вчинено заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, а відсутність реакції на отримані ухвали є наслідком бездіяльності відповідача.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, ухвалою від 07.10.2024 серед іншого, запропоновано відповідачу: у строк протягом 15-ти днів з дня отримання даної ухвали подати до суду відзив з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

Відтак строк на відзив сплинув 06.11.2024.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

16 липня 2021 року між АТ АКБ "Львів" (далі - кредитор, Банк) та ФОП Мізюрко О.В. (далі - позичальник) було укладено Кредитний договір № 631/В/2021 (далі - Договір), відповідно до п.1 якого банк зобов`язався надати у власність позичальникові грошові кошти (далі - кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених Договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Відповідно до умов Договору, банк зобов`язався видати позичальнику кредит у розмірі 300 000,00 грн (п.2.1.1 Кредитного договору), із процентною ставкою в розмірі 23,88% річних (п.2.1.3 Кредитного договору), із датою повернення Кредиту у повному обсязі 15.01.2024 (п.2.1.4 Кредитного договору).

Згідно з умовами пунктів 2.3. - 2.5. Договору підставою здійснення банком переказу кредитних коштів з позичкового рахунку є заявка на видачу кредиту, платіжне доручення або будь-який інший адресований банку документ позичальника, який містить усі необхідні для здійснення переказу реквізити, підписаний уповноваженими особами. Сторони домовились, що підписання позичальником цього договору є одночасно ініціативою позичальника на отримання кредиту, а тому видача кредитних коштів банком може відбуватися без додаткових заяв, доручень чи інших документів.

Кредит видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання.

Датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (утворення строкової заборгованості по позичковому рахунку).

Відповідно до п.2.1.6 Договору повернення кредиту здійснюється згідно з графіком погашення кредиту, оформленого додатком №1 до Договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно з положеннями п.2.7. Договору банк має право відмовити у виплаті позичальнику кредиту або його частини та/або вимагати дострокового повернення кредиту у випадках невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених цим договором та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов`язань за цим договором.

Також, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених Договором, а також у випадку несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини.

Відповідно до п.3.2 Договору проценти за користування Кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по Кредиту за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.1.3 Договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному в п.2.1.4 Договору.

Згідно з п.4.1 Договору позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені Договором та/або Додатками до нього. Повернення кредиту може здійснюватися шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу Банку (п. 4.2 Договору).

Згідно з п.4.8 Договору банк, у випадках, передбачених п.2.7 Договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Пунктом 4.9 Договору передбачено, що позичальник зобов`язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п.4.8) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором.

У п.6.1 Договору сторони погодили, що за невиконання/несвоєчасне виконання грошових зобов`язань (повернення кредиту/кредитів, оплати процентів, комісій, інших платежів за Договором) банк вправі вимагати в позичальника сплату пені: - за зобов`язаннями у національній валюті - в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Згідно з п.6.2 Договору при неповерненні або несвоєчасному поверненні суми кредиту (його частини), позичальник, на вимогу банку, повертає цю суму кредиту, збільшену на розмір індексу інфляції за весь час прострочення.

Взяті на себе зобов`язання по Договору Банк виконав у повному обсязі, перерахувавши на поточний рахунок позичальника кошти в розмірі 300 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 555191 від 16.07.2021.

До матеріалів справи позивачем долучено виписку по особовим рахункам відповідача з 16.07.2021 по 21.08.2024 (ф. 281) з якої вбачається, що відповідачем отримано кредит у розмірі 300 000,00 грн, оплати кредиту - здійснювались до лютого 2022 року, заборгованість за Договором зі сторони відповідача погашена в загальному розмірі 60 000 грн 00 коп по тілу кредиту та 36 863 грн 60 коп. по відсотках.

Із 18.03.2022 Банк припинив нарахування відсотків за Договором, дізнавшись про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі.

З метою вирішення даного спору у позасудовому порядку, а також у зв`язку із тим, що закінчився строк дії договору, - позивачем направлено відповідачу лист-вимогу про виконання зобов`язання від 05.06.2024 за вих № 4265/0-05 з вимогою погасити існуючу заборгованість.

Однак вказана вимога банку залишена без відповідного реагування зі сторони позичальника. Викладене стало причиною звернення позивачем з даним позовом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

З наведених обставин вбачається, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються договірних правовідносин пов`язаних з наданням кредитних коштів, а також договірних відносин що стосуються вчинення правочину з забезпечення виконання основного зобов`язання.

Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права в частині своєчасного повернення отриманих кредитних коштів порушеними.

Як унормовано положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з нормами ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Нормами ч.1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Укладений між позивачем та відповідачем Договір за своєю суттю відноситься до кредитного договору, є підставою для виникнення у сторін за цим договором кредитних правовідносин відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно з правилами ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами кредитного договору банк надав позичальнику кредит в розмірі 300 000,00 грн за процентною ставкою 23,88% річних з графіком погашення та кінцевою датою повернення 15.01.2024. Відповідачем було порушено умови Кредитного договору, а саме: допущено прострочену заборгованість по сплаті основної суми кредиту та допущено прострочену заборгованість за нарахованими процентами. Незважаючи на досудовий порядок врегулювання спору, відповідач не здійснив погашення боргу перед позикодавцем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З даного приводу суд враховує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, і права та інтереси позивача в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12).

Із матеріалів справи вбачається, що з 18.03.2022 було припинено нарахування відсотків за Договором у зв`язку з тим, що в банк надійшла копія військового квитка позичальника серії НОМЕР_2 та копія довідки від 08.06.2022 про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі.

Судом перевірено розрахунки долучені позивачем та встановлено їх арифметичну правильність, а тому вимога про стягнення з відповідача 240 000 грн 00 коп заборгованості за кредитом та 7 082 грн 82 коп. заборгованості за нарахованими процентами за період з 16.07.2021 по 17.03.2022), є законною та обґрунтованою.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 247 082 грн 82 коп. (з яких - 240 000 грн 00 коп. - основний борг, 7 082 грн 82 коп. - заборгованість по відсотках) за невиконання зобов`язань за Кредитним договором № 631/В/2021 від 16.07.2021 (станом на 21.08.2024 за розрахунком банку).

Щодо відсутності підстав для зупинення провадження у справі

По своїй суті зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №П/9901/54/18 (800/146/170), Об`єднаної палати від 10.12.2018 у справі №910/9883/17 тощо).

Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (ч.1 ст.117 ГПК), який продовжується з дня поновлення провадження у справі (ч.2 ст.117 ГПК), а самі випадки, які регламентують зупинення провадження у справі, чітко передбачені у статтях 227, 228 ГПК і є вичерпними.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі:

1) обов`язковий, за наявності якого суд зобов`язаний зупинити провадження у справі (ст.227 ГПК);

2) необов`язковий (факультативний), коли зупинення провадження у справі є правом суду (ст.228 ГПК).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Як слідує з копії довідки, виданої тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_3 , яка приєднана до позовної заяви, старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 із 18.03.2022 (наказ № 24).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згодом було неодноразово продовжено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Вказана постанова набрала чинності 25.12.2022.

Проте, матеріали справи не містять достовірних доказів на підтвердження того, що станом на дату розгляду справи № 918/900/24 ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

В матеріалах справи відсутні докази про переведення військової частини НОМЕР_3 , чи іншої військової частини в якій станом на період розгляду справи № 918/900/24 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, на воєнний стан або залучення ОСОБА_1 до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій він перебуває на військовій службі.

Так, сам по собі факт перебування учасника справи на військовій службі, у складі Збройних Сил України, не є достатнім для зупинення провадження по справі.

При виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховано висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі №753/19628/17, від 29 березня 2023 року у справі №756/3462/20.

За таких обставин, оскільки матеріали справи № 918/900/24 не містять: наказу по особовому складу; доказів залучення ОСОБА_1 до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони; доказів переведення конкретної військової частини в якій служить ОСОБА_1 на військовий стан, тощо, підстав для зупинення провадження у справі немає.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" сплатило судовий збір у розмірі 3 706 грн 25 коп, що підтверджується платіжною інструкцією № 1250235 від 28.08.2024. Даний розмір судового збору підлягає до стягнення з відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 196, 233, 238, 241, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" до Фізичної особи-підприємця Мізюрко Олександра Вікторовича про стягнення 247 082 грн 82 коп. задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мізюрко Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" (вул. Сербська, 1, Львів, 79008, код ЄДРПОУ 09801546) 240 000 (двісті сорок тисяч) грн 00 коп. - основного боргу, 7 082 (сім тисяч вісімдесят дві) грн 82 коп. - заборгованості по відсотках), 3 706 (три тисячі сімсот шість) грн 25 коп судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано "02" грудня 2024 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О.Пашкевич