Рішення

від 28.11.2024 по справі 918/845/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2024 р. Справа № 918/845/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДІНВЕСТ-ТОРГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕБУД-ЗАХІД"

про стягнення заборгованості.

За участю представників сторін:

від позивача: Статіва Олена Володимірівна;

від відповідача: Кончинський Дмитро Ігорович.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРБУДІНВЕСТ-ТОРГ" (Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕБУД-ЗАХІД" (Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 84 163 грн. 38 коп., з яких: 81 136 грн. 99 коп. основний борг, 2 282 грн. 52 коп. інфляційні втрати, 744 грн. 86 коп. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 30.10.2024.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.10.2024 розгляд справи відкладено на 20.11.2024.

До господарського суду 07.11.2024 від Відповідача надійшло клопотання про долучення копії платіжної інструкції від 29.10.2024 №1073 про сплату основної заборгованості

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.11.2024 розгляд справи відкладено на 28.11.2024.

До господарського суду 25.11.2024 від представника Позивача надійшла заява від 23.11.2024 відповідно до якої просить суд закрити провадження у справі № 918/845/24 в частині стягнення основного боргу у зв`язку з відмовою від позову в цій частині.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.11.2024 закрито провадження у справі № 918/845/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДІНВЕСТ-ТОРГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕБУД-ЗАХІД" у частині стягнення основного боргу в розмірі 81 136,99 грн., з підстав викладених у вказаній ухвалі суду.

Враховуючи, що провадження у даній справі було закрито в частині стягнення основного боргу у розмірі 81 136,99 грн., то предметом спору є стягнення 2 282,52 грн. інфляційних втрат та 744,86 грн. 3 % річних.

Представник Позивача в судовому засіданні 28.11.2024 позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник Відповідача в судовому засіданні 28.11.2024 заперечив проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 2 282,52 грн. інфляційних втрат та 744,86 грн. 3 % річних. Відзиву на позов Відповідачем суду не подано.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 10.11.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРБУДІНВЕСТ-ТОРГ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІВНЕБУД-ЗАХІД" (Покупець) укладено договір поставки № 17/22-Т (далі Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у даному Договорі, передати власність Покупцеві суміш соляно-мінеральну, з якісними показниками відповідно до ТУ У 23.9-05762281-001:2022 "Суміш соляно-мінеральна" (далі - Товар), а Покупець зобов`язується відповідно до даного Договору оплатити та прийняти Товар.

Згідно з пунктом 1.2 Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість Товару, що підлягає поставці за даним Договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначається в специфікаціях, які оформлені у вигляді додатків до Договору та є його невід`ємними частинами. Специфікаціями можуть бути змінені конкретні дані та базові умови поставки (кількість, ціна, умови поставки та оплати Товару). У таких випадках умови поставки та/або оплати, вказані у Специфікації, мають приорітет над умовами вказаними у Договорі.

Відповідно до пункту 1.3 Договору сторони дійшли згоди, що прийняття Покупцем Товару відповідно до видаткової накладної є підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, якості, кількості та ціни товару.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору сторони передбачили, що ціна на товар встановлюється сторонами в специфікаціях до даного Договору, які підписуються сторонами та є невід`ємними частинами Договору. Загальна вартість Договору складається з суми всіх підписаних сторонами специфікацій.

Згідно пунктів 2.4, 2.4.1 Договору оплата за Товар здійснюється на умовах 100% передоплати погодженої до відвантаження партії Товару, визначеної відповідною специфікацією, на підставі наданого Постачальником рахунку, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Стосовно оплати Товару, партією погодженою до відвантаження вважається кількість (асортимент, сортамент, номенклатура) Товару, що визначена у відповідній Специфікації, які оформлені у вигляді додатків до Договору та є його невід`ємними частинами. Сторони можуть домовитись про інші умови оплати та визначити її у відповідних специфікаціях, які є невід`ємними частинами Договору.

Відповідно до пункту 4.4 Договору датою поставки у разі постачання Товару автомобільним транспортом , вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

Пунктами 5.2, 5.4 Договору передбачено, що приймання-передача Товару здійснюється представниками обох сторін та оформлюється видатковою накладною. Датою поставки та переходу права власності на Товар та усіх ризиків від Постачальника до Покупця є дата належним чином оформленої та підписаної Сторонами видаткової накладної. Факт поставки та кількість поставленого Товару підтверджується видатковою накладною, яка підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до пункту 7.1 Договору сторони визначили, що у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами умов Договору вони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 9.1 Договору всі спори та суперечки які виникли між сторонами у зв`язку з даним Договором вирішуються сторонами за домовленістю або у досудовому порядку шляхом пред`явлення претензії.

Позивачем було виконано свої зобов`язання за договором, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними:

- видаткова накладна від 14.11.22 № 807;

- видаткова накладна від 16.11.22 № 808;

- видаткова накладна від 18.01.22 № 809;

- видаткова накладна від 19.11.22 № 810;

- видаткова накладна від 23.11.22 № 848;

- видаткова накладна від 02.12.23 № 904;

- видаткова накладна від 13.12.22 № 931;

- видаткова накладна від 24.12.22 № 993;

- видаткова накладна від 26.12.22 № 997;

- видаткова накладна від 07.02.23 № 216.

Позивач зазначає, що Відповідачем частково було здійснено оплату за поставлений товар згідно з Договором, на підтвердження чого ним долучено до матеріалів позовної заяви акт звірки взаємних розрахунків від 10.11.2022 та гарантійний лист Відповідача від 24.05.2024 № 1 згідно з яким останнім було гарантовано оплату у наступні періоди 20 000,00 грн. до 28.05.2024 та 81 136,99 ло 30.06.2024.

Останній платіж за фактично отриманий товар Відповідачем було здійснено 28.05.2024 на суму 20 000, 00 грн.

Однак, свої зобов`язання щодо погашення заборгованості у розмірі 81 136,99 грн. у строк до 30.06.2024 Відповідач не виконав, після чого Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу від 29.07.2024 вих. № 2907/2024-01 про сплату заборгованості за договором у сумі 81 136,99 грн.

Таким чином, Відповідачем було порушено умови Договору, що призвело до утворення заборгованості перед Позивачем у розмірі 81 136, 99 грн.

Факт не виконання умов договору Відповідач визнав, що підтверджується гарантійним листом, який наявний у матеріалах справи та оплатою суми основного боргу, яка відбулась вже після відкриття судом провадження у справі.

У справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), судом враховано законодавство, що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною першою статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною першою статті 173 ГК України та частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Спірні прававовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки.

Згідно статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з положеннями статті 525, частини першої статті 526 ЦК України, частини першої статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина перша статті 218 ГК України).

Згідно частиною другою статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами першою та другою статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статей 75-79, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом встановлено доведення Позивачем належними та допустимими доказами факт неналежного виконання Відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати за поставлений товар, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 81 136,99 грн.

Вказані обставини не тільки не спростовані Відповідачем, але й підтверджені останнім, шляхом оплати основного боргу після відкриття провадження у справі (платіжна інструкція від 29.10.2024 № 1073), у зв`язку з чим судом постановлено ухвалу від 28.11.2024, якою закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 81 136,99 грн.

Враховуючи, що Відповідачем порушенно строки оплати заборгованості за поставлений товар згідно Договору, Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати 2 282,52 грн. та 3 % річних 744,86 грн. за період з 28.05.2024 по 13.09.2024.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи вказані норми чинного законодавства та перевіривши, за допомогою системи пошуку судової практики ?Прецедент?, наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних вважає його арифметично неправильним в частині стягнення 3% річних.

Згідно з проведеним судом розрахунком 3 % річних у період визначений Позивачем їх розмір складає 724,91 грн., у той час як за розрахунком Позивача 3 % річних складають 744, 86 грн., тобто правильним та таким, що підлягає задоволенню є розмір 3 % річних у сумі 724,91 грн.

Розрахунок інфляційних втрат є арифметично правильним та складає 2 282,50 грн.

Також у позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

При цьому суд враховує, що ухвалою суду від 28.11.2024 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 81 136,99 грн. Тобто з урахуванням закриття провадження у справі у вказаній частині позовних вимог і враховуючи пропорційність суми основного боргу до нарахованих інфляційних та 3 % річних, суд встановив, що сума судового збору, яка підлягає розподілу, складає 109,01 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи, що позов визнано судом частково обґрунтованим та таким що підлягає частковому задоволенню, тому витрати Позивача зі сплати судового збору, відповідно до вимог ГПК України, покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 108,19 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДІНВЕСТ-ТОРГ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕБУД-ЗАХІД" (35000, Рівненська обл., Костопільський р-н., м. Костопіль, вул. Нова, буд. 2Д, код ЄДРПОУ 43405135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДІНВЕСТ-ТОРГ" (85306, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Шмідта, буд. 161А, код ЄДРПОУ 43445183) 2 282,55 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят дві гривні 55 копійок) інфляційних втрат, 724,91 грн. (сімсот двадцять чотири гривні 91 копійку) 3% річних та 108,29 грн. (сто вісім гривень 29 копійки) витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 19,95 грн. (девятнадцять гривень 95 копійок) 3% річних.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 02 грудня 2024 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.О. Селівон