Рішення

від 21.11.2024 по справі 920/999/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

21.11.2024м. СумиСправа № 920/999/23(920/1157/23)Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., за участю секретаря судового засідання Бардакової О.М., розглянувши матеріали справи №920/999/23 (№920/1157/23) в порядку загального позовного провадження

за позовом: Тростянецької міської ради (вул. Миру, буд. 6, м. Тростянець, Охтирський район, Сумська область, 42600, код ЄДРПОУ 24006361)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АБМ Інвестор Групп (просп. Свободи, буд. 27/1, кв. 52, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40277617)

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),

2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ),

3. Комунального некомерційного підприємства Тростянецька міська лікарня Тростянецької міської ради (42600, Сумська область, Охтирський район, м. Тростянець, вуд. Нескучанська, 7),

4. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ),

5. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ),

про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна

за участі представників сторін:

від позивача: Линник Л.В.

від відповідача: не з`явився,

від третіх осіб: не з`явилися,

установив:

Рішенням господарського суду Сумської області від 14.11.2024 у справі №920/999/23 (№920/1157/23) у задоволенні позову Тростянецької міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АБМ Інвестор Групп, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. Комунального некомерційного підприємства Тростянецька міська лікарня Тростянецької міської ради, 4. ОСОБА_3 , 5. ОСОБА_4 , про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна було відмовлено.

Представником відповідача до закінчення судових дебатів в порядку, що визначений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зазначено про компенсацію судових витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн, тому їх розподіл судом не здійснювався під час постановлення рішення у справі.

Також у судовому засіданні під час постановлення вказаного рішення судом було призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі № 920/999/23 (920/1157/23) на 21.11.2024, 12-40 год.

Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву від 08.11.2023 (вх. № 1189, 4332, 4333), в якому, зокрема зазначено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 10 000,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 21.11.2024 представник позивача просила відмовити у задоволенні заяви відповідача.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи, достатність матеріалів справи для розгляду та прийняття відповідного рішення, суд вважає за можливе розглянути заяву представника відповідача в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, у поданому відзиві на позовну заяву від 08.11.2023, відповідачем було зазначено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 10 000,00 грн.

Представником відповідача у судовому засіданні під час ухвалення рішення до закінчення судових дебатів було зазначено про компенсацію судових витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Розглянувши заяву представника відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою завою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у відзиві на позовну заяву було повідомлено про те, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 10 000,00 грн.

Однак, всупереч ч. 1 ст. 124 ГПК України відповідачем не надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очує понести у зв`язку із розглядом даної справи.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У даній справі представництво інтересів відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю АБМ Інвестор Групп здійснював адвокат Грицик Геннадій Олексійович, який діяв на підставі довіреності від 06.07.2023, наданої в матеріали справи.

Судом встановлено, що відповідачем не надано договір про надання правничої допомоги, умовами якого визначається розмір відповідних витрат.

У відповідності до ч.2 статті 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, зокрема, не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очує понести у зв`язку із розглядом даної справи, договору про надання правничої допомоги.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, враховуючи критерій розумності розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, у тому числі беручи до уваги значення справи для сторін, вплив результату її вирішення (відмова позивачу у задоволенні позову) на репутацію сторін, публічний інтерес справи, суд дійшов висновку про відмову відповідачу, на користь якого ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених витрат на професійну правничу допомогу повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 124, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви представника відповідача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

2. Копію додаткового рішення направити сторонам у справі.

Додаткове рішення може бути оскаржене.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Додаткове рішення складено та підписано 02.12.2024 у зв`язку з відпусткою судді з 27.11.2024 по 29.11.2024.

СуддяО.Ю. Соп`яненко