Рішення

від 02.12.2024 по справі 922/3474/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3474/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "ХАРКІВПАРКСЕРВІС" доФізичної особи-підприємця Ткаченка Владислава Миколайовича простягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

КП "ХАРКІВПАРКСЕРВІС" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП Ткаченка В.М., в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 205.276,86 грн, з яких: сума основної заборгованості за Договором від 27.12.2016 №27.12.16-18/18 - 92.924,02 грн, 3% річних - 8.548,44 грн, інфляційні втрати - 40.559,33 грн, пеня - 63.245,07 грн.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором від 27.12.2016 №27.12.16-18/18 в частині компенсації грошових коштів за розміщення транспортних засобів на майданчиках для платного паркування за період січень 2021 - листопад 2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2024 у справі №922/3474/24 позовну заяву КП "ХАРКІВПАРКСЕРВІС" залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.10.2024 з урахуванням малозначності справи №922/3474/24 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача та отримана останнім 16.10.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду з відміткою про отримання.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Між КП "ХАРКІВПАРКСЕРВІС" (сторона 1) та ФОП Ткаченком В.М. (сторона 2) був укладений Договір від 27.12.2016 №27.12.16-18/18 (надалі - Договір). Згідно з його умовами сторона 1 надає право стороні 2 здійснювати організацію розміщення транспортних засобів на майданчиках для платного паркування відповідно до діючого законодавства, залишаючи за собою права та обов`язки щодо утримання та обладнання майданчиків для платного паркування. Сторона 2 компенсує стороні 1 грошові кошти, що визначаються на підставі відповідної методики розрахунку, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Перелік майданчиків для платного паркування визначено у Додатку до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 3.2. Договору сторона 2 зобов`язана, зокрема, до 7-го числа кожного поточного місяця перераховувати на поточний рахунок сторони 1 грошові кошти в сумі, зазначеній в рахунку-фактурі.

Згідно з пунктом 4.1. Договору сторона 2 щомісяця не пізніше 7-го числа поточного місяця, відповідно до умов цього Договору, перераховує на поточний рахунок сторони 1 грошові кошти в сумі, розрахованій відповідно до методики розрахунку, що є невід`ємною частиною Договору.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.01.2017. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений пунктом 6.1. цього Договору та закінчується 31.12.2017 (пункти 6.1., 6.2. Договору).

Додатком до Договору сторони визначили перелік майданчиків для платного паркування станом на 01.01.2017: 1) вул. Броненосця Потьомкіна (поблизу БК "ХЕМЗ"); 2) вул. Вернадського, 1; 3) просп. Гагаріна, 1.

Додатковими угодами від 31.03.2017 №1, від 20.12.2017 №2, від 20.12.2018 №3, від 20.12.2019 №5, від 21.12.2020 №7 були внесені зміни до Договору щодо переліку майданчиків та строку його дії. Так, додатковою угодою від 21.12.2020 №7 сторони домовилися про те, що строк дії цього Договору закінчується 31.12.2021.

На виконання умов Договору у 2021 році між позивачем та відповідачем були підписані Акти від 31.01.2021 №248 на суму 23.626,26 грн, від 28.02.2021 №465 на суму 21.510,96 грн, від 31.03.2021 №711 на суму 24.002,81 грн, від 30.04.2021 №948 на суму 23.145,04 грн, від 31.05.2021 № 1198 на суму 24.026,33 грн, від 30.06.2021 №1445 на суму 23.571,82 грн, від 31.07.2021 №1696 на суму 23.779,57 грн, від 31.08.2021 №1957 на суму 24.350,89 грн, від 30.09.2021 №2227 на суму 22.491,95 грн, від 31.10.2021 №2498 23.185,24 грн, від 30.11.2021 №2753 на суму 22.895,94 грн, а всього на загальну суму 256.586,81 грн.

Відповідачем було частково оплачені зазначені вище акти, залишок заборгованості становив 92.924,02 грн (за актами серпня-листопада 2021).

Позивач надсилав на адресу відповідача претензію, в якій вимагав погасити наявну заборгованість за Договором у строк до 01.01.2024. Натомість, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість за Договором у повному обсязі не погасив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

В статті 174 ГК України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору між сторонами були складені та підписані без зауважень Акти на компенсацію витрат за період січень-листопад 2021 на загальну суму 256.586,81 грн.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.

Судом встановлено настання строків виконання грошових зобов`язань відповідача. Так, Договором (пунктом 4.1.) визначено, що сторона 2 щомісяця не пізніше 7-го числа поточного місяця, відповідно до умов цього Договору, перераховує на поточний рахунок сторони 1 грошові кошти в сумі, розрахованій відповідно до методики розрахунку, що є невід`ємною частиною Договору.

Станом на дату звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача за Договором становила 92.924,02 грн.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав, а факт наявності заборгованості в розмірі 92.924,02 грн підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості за Договором у розмірі 92.924,02 грн.

Крім суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 8.548,44 грн, інфляційні втрати в розмірі 40.559,33 грн, пеню в сумі 63.245,07 грн.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня за порушення строку виконання зобов`язання встановлена пунктом 5.2. Договору. Згідно з ним у разі порушення строків оплати, передбачених пунктом 3.1. Договору, сторона 2 сплачує стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання в частині сплати грошових коштів, факт наявності в Договорі умов про відповідальність за це порушення, свідчить про правомірність нарахування позивачем відповідачу пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат за Договором судом встановлено, що позивачем допущені наступні помилки:

1) умовами Договору передбачено пункт 4.1. сторона 2 щомісяця не пізніше 7-го числа поточного місяця, відповідно до умов цього Договору, перераховує на поточний рахунок сторони 1 грошові кошти в сумі, розрахованій відповідно до методики розрахунку, що є невід`ємною частиною Договору, а отже останнім днем оплати є 7-ме число. Таким чином прострочення виконання грошового зобов`язання починається з наступного дня, а не з 7-го, як зазначено позивачем у розрахунках;

2) не враховані положення частини п`ятої статті 254 ЦК України (якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день), оскільки останній день оплати в лютому, березні, серпні та листопаді 2021 припадав на вихідний день, а отже прострочення оплати розпочалося з 09.02.2021, 09.03.2021, 10.08.2021 та 09.11.2021 відповідно;

3) позивачем помилково у розрахунках пені та 3% річних включені дні фактичної оплати відповідачем грошових коштів (16.02.2021, 17.05.2021, 16.08.2021), оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, 3 % річних та інфляційні втрати (близька за змістом правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 910/13064/17, від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17, від 25.02.2020 у справі № 910/2615/18, від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16).

Враховуючи вищенаведене, здійснивши перерахунок пені та 3% річних, суд зазначає, що арифметично правильний розмір пені становить 62.838,20 грн, 3% річних - 8.469,68 грн, інфляційні втрати - 40.465,83 грн. В іншій частині пеня (406,87грн), 3% річних (78,76 грн) та інфляційні втрати (93,50 грн) наховані безпідставно та помилково, а тому задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача суми основної заборгованості за Договором у розмірі 92.924,02 грн, пені в розмірі 62.838,20 грн, 3% річних у сумі 8.469,68 грн та інфляційних втрат у розмірі 40.465,83 грн. В частині стягнення пені в розмірі 406,87грн, 3% річних у сумі 78,76 грн та інфляційних втрат у розмірі 93,50 грн суд відмовляє як безпідставно заявлені.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями статті 129 ГПК України, згідно з якими судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.456,37 грн покладаються на відповідача, в іншій частині (6,95 грн) залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткаченка Владислава Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "ХАРКІВПАРКСЕРВІС" (Україна, 61003, Харківська обл., м. Харків, пров. Соборний, буд. 1, код ЄДРПОУ 37999303)

- суму основної заборгованості за Договором Договором від 27.12.2016 №27.12.16-18/18 у розмірі 92.924,02 грн;

- пеню в розмірі 62.838,20 грн;

- 3% річних у сумі 8.469,68 грн;

- інфляційні втрати в розмірі 40.465,83 грн;

- витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.456,37 грн;

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "02" грудня 2024 р.

СуддяН.С. Добреля