Рішення

від 26.11.2024 по справі 922/3331/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024м. ХарківСправа № 922/3331/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Агро Запчастина" (61145, м. Харків, вул. Новгородська, 3-А, оф. 403) до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14) про стягнення 41925987,77 грн. за участю представників:

позивача - Солонець С.М.

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал Агро Запчастина" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення збитки, завдані внаслідок збройної агресії Російської Федерації у розмірі 41925987,77 грн., що в доларовому еквіваленті складає 1146502 дол. США.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 15.10.2024 об 11:00.

15.10.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника позивача зареєстровано заяву про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача (вх. №25946).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.10.2024 у зв`язку із необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості всім учасникам процесу скористатися своїми процесуальними правами та обов`язками, відкладено підготовче засідання на 12.11.2024 об 11:40 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.11.2024 враховуючи, що у справі виконані усі завдання підготовчого засідання, визначені частиною 6 статті 177 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2024 о 12:30 на підставі статті 183, 185, 232, 233 ГПК України.

Представник позивача у призначене судове засідання з`явився, позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Будь-яких заяв або клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Водночас у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який є продовженим до теперішнього часу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті АТ "Укрпошта", у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

Отже, приймаючи до уваги, що на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення, повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи здійснювалося шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до частини 4 статті 122 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Водночас матеріали справи свідчать, що скеровані на адресу відповідача копії ухвал Господарського суду Харківської області у даній справі не було відправлено відповідачу у зв`язку із припиненням АТ "Укрпошта" пересилання міжнародних поштових відправлень адресованих до Російської Федерації, про що свідчать акти про неможливість відправки кореспонденції №524/2024 від 25.09.2024, №545/2024 від 15.10.2024, №594/2024 від 13.11.2024.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвали Господарського суду Харківської області по справі №922/3331/24 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

З огляду на вище вказане, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом з дотриманням вимог чинного законодавства було вжито всі можливі та залежні від суду процесуальні заходи з метою повідомлення учасників справи про розгляд даної справи.

Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Отже, судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, надано учасникам справи достатньо часу для реалізації ними своїх процесуальних прав, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також заслухавши думку присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд установив наступне.

Матеріали справи свідчать, що 10.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАМ" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал Агро Запчастина" (далі - орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець зобов`язується передати орендарю нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 60; приміщення будівлі складу (літ. Я2) площею 466,6 кв.м., за плату на строк, встановлений договором.

Пунктом 1.2. договору погоджено, що строк оренди приміщення починається з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщення.

Згідно пункту 1.3., 1.4. договору приміщення передається за актом приймання-передачі. Приміщення передається з метою використання його в господарській діяльності орендаря.

Пунктом 5.1. договору погоджено, що договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2024 року (включно), а в частині взаємних розрахунків та відповідальності сторін - до повного виконання умов договору.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 10.02.2022 до договору оренди від 10.02.2022 сторони підтвердили, що на момент підписання акту, орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 60; приміщення будівлі складу (літ. Я2) площею 466,6 кв.м.

05.09.2023 на адресу слідчого Управління СБ України в Харківській області надійшла заява директора ТОВ "ПАМ" Блохіна М.В., згідно з якою встановлено, що у вересні 2022 мало місце порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств Російської Федерації, що полягали у здійснені обстрілів із невстановленого виду озброєння невстановленими снарядами невстановленого калібру території м. Куп`янськ Харківської області, внаслідок чого ушкоджено майновий комплекс, який належить ТОВ "ПАМ", що розташований за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 60.

З огляду на вказане, слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області зареєстровано та здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023220000001280 від 05.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 438 КК України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час вчинення вказаного кримінального правопорушення було пошкоджено будівлю складу (літ. Я) площею 466,6 кв.м., в результаті чого знищено матеріальні цінності позивача на суму 41925987,77 грн., що зберігалися у приміщеннях вище вказаного складу.

ТОВ "Реал агро запчастина" оформлено наказ про проведення інвентаризації №1-Н від 04.03.2023 р., відповідно до якого у зв`язку із знищенням складу зберігання товарів ТОВ "Реал агро запчастина" в результаті збройної агресії рф за адресою Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 60, керуючись Законом від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879, а також іншими нормативними документами, що регулюють питання проведення інвентаризації, наказано провести повну інвентаризацію товарів на складі за адресою Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 60 та призначити інвентиризаційну комісію на складі за адресою Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 60.

Згідно акту №1 від 20.03.2023 про інвентаризацію товарів на складі за адресою Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 60 під час інвентаризації встановлено знищення товару згідно переліку на загальну суму 41925987,77 грн.

Відповідно до постанови про визнання потерпілим від 12.07.2024 р. слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області ТОВ "Реал агро запчастина" визнано потерпілим у кримінальному провадженні №22023220000001280 від 05.09.2023 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 ст. 438 КК України.

Згідно висновку експерта ННЦ "Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" №5893 від 20.08.2024 за результатами проведення товарознавчої експертизи за кримінальним провадженням №22023220000001280 розмір матеріальної шкоди, завданої власнику рухомого майна (ТМЦ, товарні запаси), внаслідок руйнування (знищення) майна підприємства ТОВ "Реал агро запчастина", розташованого за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 60, що призвело до знищення майна у результаті збройної агресії рф, яке знаходилося в орендованому нежитловому приміщенні складу, який належить ТОВ "ПАМ", станом на вересень 2022 року складає 41925987,77 грн., що в доларовому еквіваленті за курсом НБУ на вересень 2022 року складає 1146502 доларів США.

Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Щодо правових підстав та умов відшкодування збитків суд зазначає, що згідно пункту 3 частини 2 статті 11 ЦК України до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків віднесено завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Грошовий вираз майнової шкоди є збитками.

У пункті 8 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 144 ГК України майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди іншій особі.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 статті 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За приписами частини 1 статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З аналізу вище викладеного слідує, що статтею 22 ЦК України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки й упущена вигода. Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала в зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі та втрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Згідно із частиною 2 статті 224, частиною 1 статті 225 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, адже частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Відповідно до частини 3 статті 147 ГК України збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Щодо підтвердження факту завдання збитків, суд зазначає наступне.

Відповідно до Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України 18.10.2022 р. №3904/1223, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.12.2022 р. за №1522/38858, методика застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання. Методика є обов`язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов`язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності. У разі якщо певні питання, пов`язані з оцінкою збитків, не врегульовано цією Методикою, застосовуються інші нормативно-правові акти з питань оцінки майна, що визначені такими згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", та оціночні процедури, що передбачені міжнародними та національними стандартами оцінки, міжнародною оціночною практикою. Необхідність та доцільність застосування інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна обґрунтовуються у звіті про оцінку збитків (висновку експерта).

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Реал агро запчастина" оформлено наказ про проведення інвентаризації №1-Н від 04.03.2023 р., відповідно до якого у зв`язку із знищенням складу зберіганння товарів ТОВ "Реал агро запчастина" в результаті збройної агресії рф за адресою Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 60, керуючись Законом від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879, а також іншими нормативними документами, що регулюють питання проведення інвентаризації, наказано провести повну інвентаризацію товарів на складі за адресою Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 60 та призначити інвентиризаційну комісію на складі за адресою Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 60.

Згідно акту №1 від 20.03.2023 про інвентаризацію товарів на складі за адресою Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 60 під час інвентаризації встановлено знищення товару згідно переліку на загальну суму 41925987,77 грн.

Статтею 98 ГПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Матеріали справи містять висновок експерта ННЦ "Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" №5893 від 20.08.2024 за результатами проведення товарознавчої експертизи за кримінальним провадженням №22023220000001280. Із вступу висновку експерта вбачається, що 19.07.2023 до ННЦ "Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України надійшла постанова від 18.07.2024 від слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області лейтенанта юстиції Дворника Д.Р. про призначення товарознавчої експертизи за матеріалами кримінального провадження внесеного в ЄДРД за №22023220000001280 від 05.09.2023. На вирішення експертизи поставлено наступне питання: "Який розмір матеріальної шкоди (збитків) заподіяно власнику ТОВ "Реал агро запчастина" внаслідок знищення вказаних матеріальних цінностей військовослужбовцями підрозділів збройних сил чи інших відомств російської федерації?". При цьому відповідно до вимог ст. 70, частини 2 статті 102 КПК України про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України судовий експерт попереджений.

Згідно висновку експерта №5893 від 20.08.2024 за результатами проведення товарознавчої експертизи за кримінальним провадженням №22023220000001280 розмір матеріальної шкоди, завданої власнику рухомого майна (ТМЦ, товарні запаси), внаслідок руйнування (знищення) майна підприємства ТОВ "Реал агро запчастина", розташованого за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 60, що призвели до знищення майна у результаті збройної агресії, яке знаходилося в орендованому нежитловому приміщенні складу, який належить ТОВ "ПАМ", станом на вересень 2022 року складає 41925987,77 грн., що в доларовому еквіваленті за курсом НБУ на вересень 2022 року складає 1146502 доларів США.

Щодо протиправності дій заподіювача шкоди і його вини, причинного зв`язку між протиправною дією та негативними наслідками, суд зазначає наступне.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 р. військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародновизнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 р. у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 р. про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 р. у справі №287/167/18-ц, висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до частини третьої статті 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії РФ проти України в розумінні частини 3 статті 75 ГПК України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні, а тому цей факт встановленню в судовому порядку не потребує.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Із обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів убачається, що причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діяннями відповідача та збитками, завданих позивачу, підтверджується постановою про визнання потерпілим від 12.07.2024 року, відповідно до якої, слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області позивача визнано потерпілим у кримінальному провадженні №22023220000001280 від 05.09.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 ст. 438 КК України. При цьому розмір збитків підтверджується висновком експерта ННЦ "Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" №5893 від 20.08.2024 року за результатами проведення товарознавчої експертизи за кримінальним провадженням №22023220000001280. Розмір матеріальної шкоди, внаслідок руйнування (знищення) майна підприємства ТОВ "Реал агро запчастина", розташованого за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 60, що призвело до знищення майна у результаті збройної агресії рф, яке знаходилося в орендованому нежитловому приміщенні складу, який належить ТОВ "ПАМ", станом на вересень 2022 року складає 41925987,77 грн., що в доларовому еквіваленті за курсом НБУ на вересень 2022 року складає 1146502 доларів США.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, суд враховує, що законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 р. у справі №648/2035/17).

При цьому, матеріали справи свідчать, що саме внаслідок ракетного обстрілу у вересні 2022 мало місце порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств Російської Федерації, що полягали у здійснені обстрілів із невстановленого виду озброєння невстановленими снарядами невстановленого калібру території м. Куп`янськ Харківської області, внаслідок чого ушкоджено майновий комплекс, який належить ТОВ "ПАМ", що розташований за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Сватівська, буд. 60, про що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023220000001280 від 05.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 438 КК України.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем у даній справі доведено належними та допустимими доказами наявність повного складу цивільного правопорушення, що є умовою та підставою застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суд оцінює його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 р. (заява №38722/02)).

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

З урахуванням наведеного, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача збитків є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відновлення його порушених прав.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Однак, всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України, жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості заявленої позовної вимоги про стягнення збитків, відповідачем суду не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

З огляду на те, що позивач від сплати судового збору за розгляд даного спору звільнений, даний спір вирішено по суті та позовні вимоги задоволено, судовий збір за розгляд справи підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України у розмірі 628889,81 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Агро Запчастина" (61145, м. Харків, вул. Новгородська, 3-А, оф. 403, код ЄДРПОУ 44214236) збитки, завдані внаслідок збройної агресії Російської Федерації у розмірі 41925987,77 грн., що в доларовому еквіваленті складає 1146502 дол. США.

Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ: 37993783, рахунок: UА908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 628889,81 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Харківської області набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "02" грудня 2024 р.

СуддяГ.І. Сальнікова