Рішення

від 02.11.2024 по справі 922/3423/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3423/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Груп Есет Менеджмент», м.Харків (адреса: 61052, м.Харків, вул.Суздальські ряди, буд.12/1) про стягнення 51798,29 грн, розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

17.07.2024 року позивач - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Груп Есет Менеджмент» про стягнення 51798,29 грн за Договором оренди нерухомого майна №7426 від 30.01.2020 року, з яких: заборгованість - 34621,75 грн; пеня - 17176,54 грн, а також просить розірвати Договір оренди нерухомого майна № 7426 від 30.01.2020, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМ ГРУП ЕСЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ: 40300525), та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМ ГРУП ЕСЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ: 40300525) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлове приміщення загальною площею 2,40 кв.м у підземному підвуличному пішохідному переході біля станції метро «Ярослава Мудрого», розташоване за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 40-М, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3423/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

02.10.2024 року судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, а саме: 61052, м.Харків, вул.Суздальські ряди, буд.12/1.

15.10.2024 року ухвала про відкриття провадження у справі була повернута до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

18.10.2024 року судом повторно направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, а саме: 61052, м.Харків, вул.Суздальські ряди, буд.12/1 та на адресу засновника 61052, м.Харків, вул. Кацарська,3.

Копії ухвали суду були отримані відповідачем 25.10.2024 року, що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи (а.с.42-43).

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30.01.2020 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМ ГРУП ЕСЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (Відповідач, Орендар) був укладений Договір оренди нерухомого майна № 7426 (далі Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 2,40 кв.м у підземному підвуличному пішохідному переході біля станції метро "Пушкінська" (далі - Майно), розташоване за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого (в минулому - Петровського), 40-М та знаходиться на балансі КП "Підземне місто" (далі - Балансоутримувач).

Майно належить на праві комунальної власності Територіальній громаді м.Харкова в особі Харківської міської ради на підставі Свідоцтва про право власності № 24075396, виданого 10.07.2014 Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області. Право власності на Майно (реєстраційний номер 404059963101) зареєстроване 08.07.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Тітовою Л.М., Харківське міське управління юстиції, Харківська обл., згідно Витягу про реєстрацію № 24075554 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 10.07.2014 року, номер право власності 6288577.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що набуття Орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п.3.1. Договору вартість об`єкта оренди визначається на підставі висновку про вартість Майна і становить 156 000,00 грн. (сто п`ятдесят шість тисяч гривень 00 копійок) станом на 14.11.2019.

Згідно з Договором орендна плата складає 1038,96 грн без ПДВ за грудень 2019 року. Ставка орендної плати 8%.

Умовами Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі «Методика») Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання №755/17 від 20.09.2017.

Відповідно до п. 3.3. Договору нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі.

Згідно з п.3.4. Договору нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п. 10.6.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 3.6. Договору розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з п. 11 Методики розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до 3.10 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Відповідно до підп. 4 п. 7.2. Договору Орендодавець має право вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків у разі внесення Орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі.

Також, згідно з підп. 5 п. 7.2. Договору право вимагати розірвання Договору, також, виникає у разі, якщо Орендар не виконує пп. 3.5, 3.6, 3.7, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4., 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.14, 4.15, 4.16, 4.18, 4.20 Договору.

Відповідно до п. 10.3. Договору договір може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього Договору.

Відповідно до п. 10.6. Договору дія Договору оренди припиняється, зокрема, достроково за згодою сторін або за рішенням суду.

Відповідно до п. 7.3. Договору у разі прострочення Орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 Договору порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

За змістом п. 2.3 договору у разі припинення цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про пролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін.

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

У п. 4.11 договору сторони узгодили, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.

Відповідно до п. 10.3 договору договір може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього договору.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач актом приймання-передачі нерухомого майна від 30.01.2020 передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення, визначені умовами договору.

Однак, відповідач належним чином не виконав обов`язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом Харківської міської територіальної громади з оплати орендної плати за Договором в сумі 34621,75 грн.

Також у зв`язку з прострочення відповідачем виконання зобов`язань зі сплати орендної плати, позивачем нараховано пеню в сумі 17176,54 грн за прострочення оплати кожного з щомісячних орендних платежів за період 21.01.2021 12.08.2024.

Такі обставини свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 ГК України унормовано, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 ГК України). Орендна плата встановлюється в грошовій формі (ч.3 ст.286 ГК України).

Оскільки орендоване майно є комунальною власністю до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов`язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Згідно з чч. 3, 4 ст. 17 Закону України Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Втім докази вчасного та повного внесення відповідачем орендної плати в матеріалах справи відсутні.

Отже відповідач не виконав обов`язок зі сплати орендної плати на користь позивача.

Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розмір орендної плати та строки її внесення відповідачем встановлені сторонами в договорі оренди.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості з орендної плати за договором в розмірі 34621,75 грн.

Строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості з орендної плати чи контррозрахунку заборгованості відповідачем до суду не надано.

Перевіривши періоди нарахування та відповідні розрахунки позивача, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність, відповідність вимогам договору та законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 34621,75 грн орендної плати підлягають задоволенню.

Щодо пені.

Відповідно до ч.1 статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно з статями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.343 ГК України пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 3.10. Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та бюджету м. Харкова з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

Згідно з п. 3.4. Договору нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п. 10.6.

Відповідно до п. 7.3. Договору у разі прострочення Орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 Договору порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, враховуючи п.7.3 Договору, сторони погодили нарахування пені більше ніж 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 17176,54 грн за період 21.01.2021 12.08.2024.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню пені, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення 17176,54 грн пені підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про розірвання договору та зобов`язання звільнити приміщення, суд зазначає.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено істотні умови договору, а саме: предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до підп. 4 п. 7.2. Договору Орендодавець має право вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків у разі внесення Орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі.

Також, згідно з підп. 5 п. 7.2. Договору право вимагати розірвання Договору, також, виникає у разі, якщо Орендар не виконує пп. 3.5, 3.6, 3.7, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4., 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.14, 4.15, 4.16, 4.18, 4.20 Договору.

Відповідно до п. 10.3. Договору, договір може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього Договору.

Відповідно до п. 10.6. Договору дія Договору оренди припиняється, зокрема, достроково за згодою сторін або за рішенням суду.

У даному випадку відповідач істотно порушив умови договору оренди № 7426 від 30.01.2020, оскільки систематично не сплачує орендну плату (остання оплата надійшла в грудні 2021 року, тобто не оплачується орендна плата вже майже 3 роки поспіль) протягом усієї дії договору, та має борг більше ніж за 3 роки користування предметом оренди. Внаслідок зазначеного позивач позбавляється того, на що розраховував при укладанні цього договору, а саме, на отримання орендної плати.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині розірвання наведеного договору.

Частиною 1 статті 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Крім того, як зазначалось, у п. 4.11 договору сторони узгодили, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 785 ЦК України та п. 4.11 договору, у разі розірвання договору, відповідач зобов`язаний повернути позивачу орендовані приміщення. Тим більше, після такого розірвання у відповідача взагалі відсутні правові підстави займати нежитлові приміщення, які він орендував відповідно до умов договору оренди.

За таких обставин, позов в частині зобов`язання відповідача звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлове приміщення загальною площею 2,40 кв.м у підземному підвуличному пішохідному переході біля станції метро «Ярослава Мудрого», розташоване за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 40-М, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили також підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає.

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з п. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві позивач зазначив, що розрахунок судових витрат, які він поніс у зв`язку із розглядом справи складається із суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви, а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9762,50 грн.

Як свідчать подані позивачем матеріали, у зв`язку з необхідністю судового захисту власних прав та інтересів Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі замовник), уклало з адвокатським бюро Антона Новакова (далі - виконавець) договір про надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023 (далі - договір).

Відповідно до пп. 1.1-1.2 договору виконавець зобов`язується протягом терміну дiї цього договору надати замовнику послуги, зазначені в пп. 1.2., 1.3. договору, а замовник - прийняти i оплатити ці послуги. Найменування послуг: згiдно ДК 021:2015 код 79110000-8: послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (послуги з адвокатської дiяльностi, пов`язанi iз наданням правничої допомоги з питань, що виникають в діяльності замовника) (далi послуги).

Згідно з п. 1.3. договору послуги, що надаються за цим договором, включають, зокрема, забезпечення здійснення представництва у судах під час здійснення господарського судочинства (п. 1.3.1 договору), а також, підготовка, складення та подання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру з питань, що є предметом правового супроводу (п. 1.3.2. договору).

Пунктом 2.2. договору передбачено, що послуги надаються виключно після одержання письмових заявок позивача, в яких будуть зазначені конкретні завдання, строк їх виконання та інші необхідні дані (надалі заявка).

Згідно з п. 3.1. договору ставка за годину наданих послуг, яка визначена в рішення Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 № 13/1/7 в розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати на день оплати, що на 01.01.2024 дорівнює 1775,00 грн.

Пунктами 4.1.-4.2. договору передбачено, що розрахунки здiйснюються шляхом оплати замовником рахунку виконавця пiсля пiдписання акту здавання-приймання наданих послуг, що свiдчить про прийняття наданих послуг замовником. Розрахунки за наданi послуги здiйснюються протягом 10 (десяти) робочих днiв пiсля прийняття їx замовником, але в будь-якому разi не пiзнiше закiнчення строку дiї цього договору. Датою оплати є дата перерахування грошових коштiв на поточний рахунок виконавця.

Відповідно до п. 5.1 договору строк надання послуг: з 01 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року. Конкретний строк виконання завдання за заявкою (в випадку необхiдностi) встановлюється замовником за погодженням з виконавцем в заявцi.

Згідно з п. 5.4 договору акт здавання-приймання наданих послуг складається виконавцем за результатами календарного мiсяця надання послуг або за результатами надання послуги згiдно заявки та затверджується/пiдписується уповноваженими представниками замовника. Акт здавання-приймання наданих послуг може складатись, як вiдповiдно до однiєї заявки замовника, так i кiлькох, за вибором виконавця. В актi здавання-приймання наданих послуг зазначається назва послуги, опис виконаної роботи та кiлькiсть витраченого часу.

Пунктами 6.1.1. 6.1.2 договору передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязi проводити оплату наданих послуг, та приймати наданi послуги згiдно з актом здавання-приймання наданих послуг.

Пункт 6.3.1 договору передбачає, що виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг, визначених вiдповiдно до п. п. 1.2., 1.3. цього договору, у вiдповiдностi з заявками замовника протягом робочого часу замовника, а також протягом робочого часу органiв, пiдприємств та установ, де такi послуги надаються, та за межами робочого часу, у вихiднi та святковi днi - в випадку невiдкладної необхiдностi.

Відповідно до п. 6.3.2 договору виконавець зобов`язаний надавати замовнику рахунок та акт здавання-приймання наданих послуг.

Цей договiр набирає чинностi з дати його пiдписання уповноваженими представниками сторiн i дiє до 31.12.2024 в частинi надання послуг, а в частинi проведення розрахункiв - до повного їх виконання (п. 11.1 договору).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору адвокатським бюро Антона Новакова надано Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради правничу допомогу (послуги з адвокатської діяльності), а саме, підготовлено для подання до суду позовної заяви та відповідних матеріалів (додатків) відносно ТОВ "Сім Груп Есет Менеджмент".

З цього приводу 28.08.2024 сторони підписали акт здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) № 25, в якому підтвердили надання послуг щодо підготовки позову в межах даної справи загальним обсягом часу 5,5 годин на суму 9762,50 грн.

Суд зазначає, що відповідач в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України, не надав суду доказів неспіврозмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та не заявляв клопотань про їх зменшення.

Разом з тим, судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові 06.11.2022 у справі № 922/1964/21 та об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформували правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, який судом враховується при розподілі судових витрат в межах даної справи.

Зокрема, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У даному випадку, як зазначалось, позивач просить суд за наслідками розгляду справи стягнути з відповідача 9762,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В розумінні ст. 126 ГПК України розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу є співрозмірним щодо вказаних в даній статті критеріїв.

Отже, враховуючи, що позовні вимоги у даній справі підлягають задоволено повністю, суд керуючись статтями 123, 126, 129 ГПК України покладає на відповідача 9762,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 9762,50грн витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, з урахуванням вимог статей 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи, з відповідача, з вини якого виник спір, на користь позивача підлягають стягненню 7267,20 грн витрат по сплаті судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 76-79, 80, 86, 123, 126, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

1. Розірвати Договір оренди нерухомого майна № 7426 від 30.01.2020, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМ ГРУП ЕСЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (адреса: 61052, м.Харків, вул.Суздальські ряди, буд.12/1; код ЄДРПОУ 40300525).

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМ ГРУП ЕСЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (адреса: 61052, м.Харків, вул.Суздальські ряди, буд.12/1; код ЄДРПОУ 40300525) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) нежитлове приміщення загальною площею 2,40 кв.м у підземному підвуличному пішохідному переході біля станції метро «Ярослава Мудрого», розташоване за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 40-М, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ ГРУП ЕСЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (адреса: 61052, м.Харків, вул.Суздальські ряди, буд.12/1; код ЄДРПОУ 40300525) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) 51798,29 грн за Договором оренди нерухомого майна № 7426 від 30.01.2020, з яких: 34621,75 грн орендна плата за період 21.01.2021 12.08.2024; 17176,54 грн пеня за період 21.01.2021 12.08.2024, а також судові витрати у сумі 17029,70 грн, з яких: 7267,20грн судовий збір; 9762,50 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "02" грудня 2024 р.

СуддяК.В. Аріт