Ухвала

від 02.12.2024 по справі 922/4269/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

02 грудня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4269/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Харківської міської ради від 29.11.2024 про забезпечення позову (вх.№ 4269/24) у справі

за позовом Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут сучасного проектування та розвитку будівельної галузі "Центр" (вул. Петра Болбачана, буд. 54, м. Харків, 61093) про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут сучасного проектування та розвитку будівельної галузі ЦЕНТР, в якій просить суд:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут сучасного проектування та розвитку будівельної галузі ЦЕНТР (вул. Петра Болбачана, буд. 54, м. Харків, 61093, код ЄДРПОУ 33817796) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 04059243, платіжні реквізити: отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, рахунок (ІВАN) UА698999980314090611000020649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі - 1 902 464 (один мільйон дев`ятсот дві тисячі чотириста шістдесят чотири) грн 45 коп. за використання земельної ділянки по вул. Біологічній, 6 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138800:05:050:0023 за період з 21.04.2021 по 28.02.2022.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут сучасного проектування та розвитку будівельної галузі ЦЕНТР (вул. Петра Болбачана, буд. 54, м. Харків, 61093, код ЄДРПОУ 33817796) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: р/р UА518201720344240012000032986, Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172 Отримувач - Харківська міська рада, код отримувача (ЄДРПОУ) - 04059243, витрати зі сплати судового збору у сумі 28 536 (двадцять вісім тисяч п`ятсот тридцять шість) грн 97 коп.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач з моменту набуття права власності на нежитлові будівлі використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:05:050:0023 по вул. Біологічній, 6 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, та у період з 21.04.2021 по 28.02.2022 не сплачував плату за користування вказаною земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, які позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача як безпідставно збережені кошти на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх.№4269/24 від 29.11.2024), в якій останній просить суд:

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження Товариству з обмеженою відповідальністю Інститут сучасного проектування та розвитку будівельної галузі ЦЕНТР (вул. Петра Болбачана, буд. 54, м. Харків, 61093, код ЄДРПОУ 33817796) нежитлової будівлі літ. АЕ-1 загальною площею 46,0 кв.м, нежитлової будівлі літ. АЖ-1 загальною площею 98,2 кв.м, нежитлової будівлі літ. АВ-3 загальною площею 164,7 кв.м, нежитлової будівлі літ. АГ-1 загальною площею 14,7 кв.м, нежитлової будівлі літ. АД-1 загальною площею 12,3 кв.м, нежитлової будівлі літ. АА-1 загальною площею 16,0 кв.м, нежитлової будівлі літ. АБ-1 загальною площею 15,9 кв.м по вул. Біологічній, 6 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2020781163101) в межах ціни позову.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається, зокрема, на те, що існує реальна загроза невиконання та утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

На думку позивача, вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Як вказує позивач, вищевказані нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310138800:05:050:0023, право користування якою відповідачем не оформлено, плата за її використання у встановленому законодавстві розмірі відповідачем не сплачувалась.

Позивач вважає, що оскільки вказаний спір виник з приводу використання земельної ділянки територіальної громади м. Харкова Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут сучасного проектування та розвитку будівельної галузі ЦЕНТР внаслідок розміщення на ділянці належних йому на праві власності нежитлових будівель та їх подальше відчуження може зробити неможливим або ускладнити виконання рішення суду, внаслідок чого Харківська міська рада просить суд вжити заходи забезпечення позову.

Крім того, позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 10.06.2021 у справі №922/222/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості МІЕЛЬ-У країна на користь Харківської міської ради 1 579 243,10 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310138800:05:050:0023 по вул. Біологічній, 6 у м. Харкові без оформленого речового права на дану земельну ділянку за період з 01.02.2020 по 31.12.2020. Постановою старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Власик М.А. від 13.02.2023 у виконавчому провадженні №66348152 наказ Господарського суду Харківської області від 08.07.2021 у справі № 922/222/21 повернуто Харківській міській раді у зв`язку з відсутності у боржника - ТОВ Агентство нерухомості МІЕЛЬ-Україна майна, на яке може бути звернено стягнення, та відсутності доходів чи рахунків у банківських установах.

21.04.2021 у період розгляду справи № 922/222/21 ТОВ Агентство нерухомості МІЕЛЬ-Україна було відчужено на підставі договору купівлі-продажу від 21.04.2021 №945 єдине майно, яке знаходилось у його власності, теперішньому власнику - ТОВ ІСП ЦЕНТР. Відповідно до пунтку 2 цього договору загальна ціна продажу нежитлових будівель (літ. АЕ-1 загальною площею 46,0 кв.м, літ. АЖ-1 загальною площею 98,2 кв.м, літ. АВ-3 загальною площею 164,7 кв.м, літ. АГ-1 загальною площею 14,7 кв.м, літ. АД- 1 загальною площею 12,3 кв.м, літ. АА-1 загальною площею 16,0 кв.м, літ. АБ-1 загальною площею 15,9 кв.м по вул. Біологічній, 6 ум. Харкові) встановлена у розмірі 4045 (чотири тисячі сорок п`ять) грн 80 коп.

Заявник зазначає, що господарські відносини між ТОВ Агентство нерухомості МІЕЛЬ-Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут сучасного проектування та розвитку будівельної галузі ЦЕНТР (які є пов`язаними особами) носять ознаки фраудаторних правочинів, направлених на значне зменшення активів підприємства, яке має грошові зобов`язання перед кредиторами, та порушують права потенційних кредиторів. Відтак, на час розгляду судом спору у даній справі відповідач, на переконання позивача, матиме можливість відчужити вказане майно, що, у випадку задоволення судом позову, матиме наслідком утруднення або неможливість виконання рішення суду в даній справі.

Позивач вважає, що обраний вид забезпечення позову відповідає заявленим позовним вимогам, оскільки дозволить забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення такого рішення, є співмірним позовними вимогам, а також зазначив, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

На думку позивача, забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Інститут сучасного проектування та розвитку будівельної галузі ЦЕНТР вчиняти будь-які дії щодо відчуження належних йому об`єктів нерухомого майна, розташованих на спірній земельній ділянці (в рамках суми позову) не зашкодить будь-якій діяльності відповідача, оскільки наявність заборони не перешкоджає його використанню, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності в майбутньому, та є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні Європейського суду від 18.05.2004 року в справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин 5, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

З огляду на положення ст. 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього чи вимоги, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача (-ів) від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

З урахуванням наведених висновків, заходи забезпечення позову повинні стосуватися та ґрунтуватися на достатньо обґрунтованих припущеннях, що невжиття їх може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості.

Таким чином, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про таке забезпечення, а особа, яка подала відповідну заяву про забезпечення позову, повинна довести також і адекватність обраного засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду чи вимоги (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Водночас саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без належного обґрунтування та подання доказів на підтвердження таких обставин не свідчить про наявність підстави для задоволення відповідної заяви та забезпечення доказу.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19, від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен належним чином обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду належні, допустимі, достатні та переконливі докази, що вказують про наявності фактичних обставин, з якими пов`язується важливість та доцільність застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №911/3871/17.

Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1 902 464,45 грн за використання земельної ділянки по вул. Біологічній, 6 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138800:05:050:0023 за період з 21.04.2021 по 28.02.2022.

У той же час, позивач у заяві про забезпечення позову просить заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження належного йому на праві власності зазначеного у заяві про забезпечення позову нерухомого майна.

Таким чином, вказані у заяві про забезпечення позову заходи не є адекватними пред`явленій позивачем вимозі, на забезпечення якої позивач просить вжити такі заходи, позивачем також не обгрунтовано співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить позивач, з вартістю належного на праві власності відповідачу зазначеного у заяві про забезпечення позову нерухомого майна, не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо), а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачем від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Доводи позивача ґрунтуються виключно на припущеннях щодо потенційної можливості ухилення відповідача від виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 74,86,136, 137, 140,232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Харківської міської ради про забезпечення позову (вх.№4269/24 від 29.11.2024) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 02.12.2024 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 02.12.2024.

СуддяО.О. Присяжнюк

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.