Ухвала

від 02.12.2024 по справі 927/1096/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

02 грудня 2024 року справа № 927/1096/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку наказного провадження матеріали заяви № 01-08/1791 від 19.11.2024 Управління освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області, вул. Купецька, 13, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код 02147606

до Фізичної особи-підприємця Кожухівського Вячеслава Володимировича, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1

про видачу судового наказу

встановив:

25.11.2024 Управлінням освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області подано заяву про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи підприємця Кожухівського Вячеслава Володимировича заборгованості за непоставлений товар за договором постачання № 139 від 19.06.2019 у розмірі 14744,50 грн, за договором постачання № 169 від 21.06.2019 у розмірі 246,70 грн та 302,80 грн судових витрат.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором постачання № 139 від 19.06.2019 та договором постачання № 169 від 21.06.2019 в частині поставки товару.

Розглянувши подану заяву на предмет наявності правових підстав для видачі судового наказу, суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2, 4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з доданих до заяви документів, 19.06.2019 між Управлінням освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області (замовник) та Фізичною особою підприємцем Кожухівським Вячеславом Володимировичем (постачальник) укладено договір поставки №139, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність замовника спортивне обладнання для ЗОШ № 15 у відповідності з асортиментом та в кількості, зазначених у специфікації.

Сторонами підписано специфікацію (додаток № 1) до Договору № 139, у якій визначено найменування товару, кількість, вартість товару, що постачається.

21.09.2019 між Управлінням освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області (замовник) та Фізичною особою підприємцем Кожухівським Вячеславом Володимировичем (постачальник) укладено договір поставки №169, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність замовника спортивне обладнання для школи № 9 у відповідності з асортиментом та в кількості, зазначених у специфікації.

Сторонами також підписано специфікацію (додаток № 1) до Договору № 169, у якій визначено найменування товару, кількість, вартість товару, що постачається.

Відповідно до п. 2.1 Договорів термін постачання здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами Договору.

Пунктом 2.7 Договорів сторони визначили, що оплата товару здійснюється замовником протягом 20 банківських днів з моменту постачання товару (підписання замовником видаткової накладної) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі вартості доставленого товару.

Боржником виставлено заявнику рахунок № 13 від 19.06.2019 на оплату спортивного обладнання (бігової доріжки) на суму 14744,50 грн, зі свого боку заявником 19.06.2019 сплачено суму 14744,50 грн та як доказ цього надано копію платіжного доручення.

Також боржником виставлено заявнику рахунок № 20 від 21.06.2019 на оплату спортивного обладнання на суму 11318,00 грн, який оплачено заявником 21.06.2019 на суму 13118,00 грн згідно наданого платіжного доручення від 21.06.2019.

Як зазначено заявником, боржник частково повернув заявнику суму попередньої оплати у розмірі 12871,30 грн за непоставлене спортивне обладнання за договором № 169, у підтвердження чого заявником надано виписки з рахунку від 03.04.2024, від 11.09.2023, від 26.10.2023 та платіжні інструкції № 4511 від 20.09.2023, № 4577 від 30.10.2023, № 7530 від 03.04.2024.

Заявник стверджує, що боржник не виконав договірних зобов`язань та не поставив товар на загальну суму 14991,20 грн у встановлений у Договорах строк, тому у нього виник обов`язок з повернення заявнику попередньої оплати у вказаному розмірі.

Управління освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області просить стягнути з боржника 14991,20 грн заборгованості за непоставлений товар.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суд зазначає, що грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, в тому числі, з правовідношення, в якому право кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто, в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Отже, заявник зобов`язаний довести шляхом подання доказів факт настання строку виконання боржником зобов`язання щодо повернення передоплати за непоставлений товар в сумі 14991,20 грн.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Умовами Договорів постачання № 139 від 19.06.2019 та № 169 від 21.06.2019 не встановлений строк повернення постачальником коштів, сплачених як передплата за товар, у випадку непоставки товару.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що стягнення з боржника суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання за Договорами постачання № 139 від 19.06.2019 та № 169 від 21.06.2019, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплаченої передоплати за непоставлений товар в порядку, визначеному статтею 693 Цивільного кодексу України.

За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не може розцінюватись як грошове зобов`язання за договором, а є лише застосуванням наслідків невиконання боржником свого негрошового зобов`язання за договором поставки.

Отже, заявлена Управлінням освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області вимога, не відповідає приписам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявлена до стягнення сума не є заборгованістю за договорами (за договорами постачання у боржника обов`язок поставити товар), тобто не є вимогою про спонукання відповідача виконати зобов`язання в натурі.

За п. 3 ч. 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Таким чином, суд відмовляє у видачі судового наказу за вимогою заявника до Фізичної особи підприємця Кожухівського Вячеслава Володимировича про стягнення 14991,20 грн заборгованості, що є вимогою про повернення здійсненої попередньої оплати за непоставлений товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувану не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 150, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Управлінню освіти Ніжиської міської ради Чернігівської області (вул. Купецька, 13, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код 02147606) у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи підприємця Утенка Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_2 ) суми заборгованості за непоставлений товар у розмірі 14991,20 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, має здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.12.2024.

З текстом даної ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.О. Демидова