Справа № 203/2740/22
Провадження № 2/0203/303/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м.Дніпрі у складі:
головуючого судді Ханієвої Ф.М.,
за участю секретаря судового засідання Пльохіної В.В.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок 27Д» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
01.08.2022 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок 27Д» (далі ОСББ «Будинок 27Д», ОСББ, позивач) з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в якому позивач просить суд:
- стягнути з ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок 27Д» борг у загальній сумі 22046,45 грн, у тому числі: три процента річних у сумі 233,86 грн, інфляційні втрати у сумі 2356,56 грн.
І. Стислий виклад позицій учасників справи.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є членом ОСББ і мешкає у квартирах АДРЕСА_1 , управління яким здійснює ОСББ. Протоколом загальних зборів ОСББ від 10.10.2021 року №21/10 був затверджений розмір щомісячних внесків співвласників на управління багатоквартирним будинком, в тому числі щодо утримання спільного майна, у розмірі 9,80 грн за 1 кв.м загальної площі квартири та 25,00 грн за 1 кв.м загальної площі нежитлового приміщення. Відповідач протягом грудня 2021 року червня 2022 року не сплачувала щомісячні внески співвласників на управління багатоквартирним будинком, у тому числі утримання спільного майна. Несплата зазначених внесків за грудень 2021 року червень 2022 року призвела до утворення заборгованості у розмірі 19456,03 грн.
Відповідач не виконала свої зобов`язання зі сплати внесків співвласників, та зобов`язана сплатити на користь позивача і індекс інфляції у розмірі 2356,56 грн, і три процента річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 233,86 грн, відповідно до ст. 625 ЦК України. Також позивач вказав, що він поніс витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 5000,00 грн.
З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості зі сплати витрат на управління багатоквартирним будинком.
02.12.2022 року відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила суд відмовити у його задоволенні. Відповідач вказала, що вона є співвласником багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , проте не є членом ОСББ. Вона є власником квартири АДРЕСА_3 у вказаному будинку. Відповідач не знала про існування ОСББ, оскільки у будинку був створений та діє Обслуговуючий кооператив «Будинок 27Д», якому вона і сплачувала належні внески на комунальні послуги. Її не було повідомлено про затвердження ОСББ розміру щомісячних внесків співвласників на утримання будинку, рішення про затвердження яких приймається виключно загальними зборами співвласників. Крім того, відсутній і кошторис із зазначенням відповідних статей витрат позивача. Також відповідач вказала, що вона не отримувала від позивача відповідних рахунків щодо оплати внесків, заходів досудового врегулювання спору позивач не вжив. До матеріалів справи не було долучено укладеного між ОСББ та АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» договору на поставку та розподіл електричної енергії для ліфтів та освітлення місць загального користування, а відтак у позивача відсутнє право вимоги щодо комунальної послуги. Крім того, позивач не надав доказів надання відповідачу послуг водопостачання, газопостачання, електропостачання, опалення, транспортування газу.
Так, за твердженнями відповідача, позивач не довів фактичність споживання відповідачем послуг, надання яких забезпечує позивач, та не довів своє право вимагати сплату витрат за надані послуги. Тому відсутні підстави і для задоволення похідних позовних вимог зі сплати інфляційних нарахувань та трьох процентів річних. Також відповідач вважає безпідставними і вимоги позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
12.12.2022 року в системі «Електронний суд» представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач є співвласником ОСББ (членом) та як співвласник зобов`язана виконувати усі рішення, які прийняті статутними органами ОСББ. Небажання відповідача брати участь у спільному управлінні будинком (участь у загальних зборах, голосування на них, участь у поточних зборах тощо) не звільняє відповідача від обов`язків, які покладені на співвласників ОСББ рішеннями загальних зборів співвласників ОСББ. Рахунки на оплату комунальних послуг складаються з витрат, які несе ОСББ на утримання будинку і розподіляються між всіма співвласниками багатоквартирного будинку в рівних частках, а саме: транспортування газу для вироблення теплової енергії даховою котельнею ОСББ, постачання електроенергії для забезпечення освітлення та роботи ліфтів, водопостачання холодної води для роботи дахової котельні ОСББ, утримання будинку, опалення (оплата спожитого природного газу).
На думку позивача, докази, надані відповідачем, не можуть бути належними, оскільки існує порядок переведення споживача з парового на електричне опалення квартири, якого не було дотримано відповідачем. ОСББ не надавало дозволу на відключення відповідача від парового опалення в системі будинку. Надані відповідачем докази не виключають можливості використовувати теплову енергію, яка виробляється ОСББ. Також позивач вважає заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн співмірними складності справи.
Тому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Під час судового засідання представник позивача, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, підстави звернення до суду з позовом пояснив суду таким чином, як про це вказано вище. Представник позивача зазначив, що тарифи до сплати комунальних послуг, визначені у протоколі загальних зборів, та немає необхідності у наданні кошторису витрат. Відповідач самостійно переробила систему опалення, збільшила потужність, проте не отримала дозвіл ані обслуговуючого кооперативу, ані ОСББ. Будинок №27Д має парове опалення, а докази, надані відповідачем, є недопустимими та не можуть братися до уваги.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила суд відмовити у їх задоволенні. Як вказала представник відповідача, відповідач не є членом ОСББ, а є членом обслуговуючого кооперативу, який діє в будинку з 2010 року по сьогодні. Відповідача не було повідомлено про утворення ОСББ та затвердження тарифів щодо оплати комунальних послуг, відсутні докази договірних відносин між ОСББ та іншими організаціями щодо постачання комунальних послуг. У господарському суді слухається справа №904/1548/23 щодо оскарження протоколу загальних зборів ОСББ. Кошторис ОСББ не надано, не надані договори ОСББ з постачальниками комунальних послуг, тобто не доведені наявні витрати на надання комунальних послуг.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
05.09.2022 року у відповідь на запит суду від 02.08.2022 року щодо перевірки зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшла інформація, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , з 21.11.2013 року та по теперішній час.
Ухвалою суду від 19.09.2022 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
У чергове судове засідання 03.08.2023 року з`явились всі учасники справи.
Під час судового розгляду справи по суті суд заслухав усні пояснення учасників справи по суті спору, дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи, та 03.08.2023 року у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є споживачем комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_4 . Сторони не заперечують того факту, що відповідач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_5 .
Відповідно до розрахунку відповідача за період з 01.12.2021 11.07.2022, споживач ОСОБА_3 має заборгованість за послуги транспортування газу, водопостачання холодної води, утримання будинку, електроенергію, опалення, електроенергію (квартир) у загальному розмірі 19456,03 грн.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 20.01.2012 року було зареєстровано юридичну особу ОСББ «Будинок 27Д», код ЄДРПОУ 37987235, керівник, голова правління ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_6 .
Відповідно до Статуту ОСББ «Будинок 27Д», в редакції станом на 2021 року, ОСББ «Будинок 27Д» створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі співвласники) багатоквартирного будинку АДРЕСА_7 (п. 1 розділу І).
Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом (п. 1 розділу ІІ).
Органами управління Об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання (п. 1 розділу ІІІ).
Вищим органом управління Об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності Об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік (п. 2 розділу ІІІ).
До виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема, питання використання спільного майна, затвердження кошторису, балансу Об`єднання та річного звіту, попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує річний бюджет Об`єднання, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частин, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, прийняття рішень про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд, визначення обмежень на користування спільним майном (п. 3 розділу ІІІ).
Джерелами фінансування є кошти Об`єднання, які складаються, зокрема, з внесків і платежів співвласників, коштів та майна, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності Об`єднання (п. 1 розділу IV).
Порядок володіння, користування та розпорядження майном Об`єднання визначається загальними зборами (п. 4 розділу IV).
Кошти Об`єднання, включаючи кошти ремонтного, резервного фондів, витрачаються правлінням згідно з кошторисами, затвердженими загальними зборами співвласників, та окремими рішеннями загальних зборів співвласників. Кошторис об`єднання за поданням правління щороку затверджується загальними зборами не пізніше 01 січня поточного року, якщо інший строк не встановлено загальними зборами співвласників. За рішенням загальних зборів співвласників можуть затверджуватися кошториси на два і більше років. Якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів співвласників, кошторис повинен передбачити такі статті витрат: витрати на утримання і ремонт спільного майна, витрати на оплату комунальних та інших послуг, витрати фондів об`єднання, інші витрати.
За рішенням загальних зборів співвласників для здійснення витрат за рахунок ремонтного, резервного фондів можуть затверджуватися окремі (спеціальні) кошториси.
Про виконання кошторисів, у томі числі окремих (спеціальних), правління складає щорічний звіт, який подає на перевірку ревізійній комісії (ревізору), а після такої перевірки загальним зборам для затвердження (п. 5 розділу IV).
Співвласник має право, зокрема, знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки, одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання. Об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти (п. 1 розділу V).
Співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (п. 2 розділу V).
Відповідно до рішення загальних зборів ОСББ «Кірова 27Д» від 10.10.2021 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Старовою О.С. 20.12.2021 року, загальні збори ухвалили, зокрема, затвердити з 01.11.2021 року наступний розмір щомісячних внесків співвласників на управління багатоквартирним будинком (в тому числі утримання спільного майна багатоквартирного будинку): 9,80 грн за кв.м загальної площі квартири, 25,00 грн за кв.м загальної площі нежитлового приміщення; доручити голові правління об`єднання укласти договір окремим обліком з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на поставку та розподіл електричної енергії для ліфтів та освітлення місць загального користування; обрати модель договірних відносин між власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку та КП «Дніпроводоканал» ДМР щодо надання комунальної послуги «Водопостачання та водовідведення» індивідуальний договір.
Відповідач на підтвердження укладення індивідуальних договорів на постачання електроенергії, водопостачання, опалення надала суду копії додаткових угод від 03.10.2018 року, 25.07.2018 року, акт допуску в експлуатацію квартирного лічильника холодної/гарячої води з 03.06.2022 року по 19.05.2026 року, акт відключення квартири від мереж центрального опалення квартири АДРЕСА_3 , за яким відключення виконано 20.09.2018 року згідно з ТУ від 26.06.2018 року №3335.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4ст. 319 ЦК Українивстановлено, що власність зобов`язує.
Згідно з ч. 1ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до п. 5 та п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.
Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року по справі №922/3087/17.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна.
Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2020 року по справі №910/6471/18 та у постанові Верховного Суду від 11.05.2018 року по справі №922/3087/17.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22.02.2018 №910/13182/17 та від 22.02.2018 №910/11312/17 при розгляді справ за позовами ОСББ про стягнення заборгованості по сплаті внесків, Верховний Суд зазначив про те, що обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.
Згідно з положеннями ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов`язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.
Відповідно до положень ст. ст. 156, 162 ЖК України, власники квартири зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити оплату за комунальні послуги.
Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII (далі Закон України №2189-VIII, введений в дію 01.05.2019 року), предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України №2189-VIII, комунальні послуги це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно доположень ст. 9 Закону України №2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України №2189-VIII, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до положень ст. 26 Закону України №2189-VIII, виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.
Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.
Аналіз викладеного вище вказує, що відповідач як власник квартири та споживач житлово-комунальних послуг, зобов`язаний не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги. При цьому відповідальність споживача за надані житлово-комунальні послуги, за їх несплату, наступає у випадку підтвердження установою або організацією, яка їх надає, факту несплати останніх (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 27.03.2013р. у справі №6-6цс13).
У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що на підтвердження факту несплати відповідачем витрат за житлово-комунальні послуги за спірний період позивач надав суду розрахунок у загальному розмірі 19456,03 грн. Проте позивачем не доведено суду того, що відповідач отримувала квитанції з розрахунком належних до сплати сум витрат за надані житлово-комунальні послуги, їх перелік.
При цьому відповідно до рішення загальних зборів ОСББ, загальними зборами співвласників визначений певний порядок сплати співвласниками внесків на управління багатоквартирним будинком (в тому числі на утримання спільного майна багатоквартирного будинку), а саме: 9,80 грн за кв.м загальної площі квартири, 25,00 грн за кв.м загальної площі нежитлового приміщення. Натомість позивач не надав суду доказів розрахунку спірних сум, відповідно до встановленого порядку, та того, що відповідач була обізнана із спірними сумами належних до сплати житлово-комунальних послуг та відмовилась їх сплачувати. Водночас позивач не надав суду розрахунок заборгованості відповідача, з урахуванням загальної площі квартири АДРЕСА_3 та загальної площі нежитлового приміщення щодо відповідача, відповідно до рішення загальних зборів. Тим більше, що під час судового засідання представник відповідача зазначила, що відповідач має укладені індивідуальні договори на постачання електричної енергії, опалення та водопостачання, а про спірні суми вона дізналась тільки з позовної заяви.
Отже, позивач не довів суду належними та допустимими доказами наявність спірних сум, належних до сплати відповідачем за спожиті житлово-комунальні послуги, та те, що відповідач обізнана про наявність заборгованості за надані позивачем комунальні послуги та відмовилась їх сплачувати.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому такі задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок 27Д» слід відмовити, та відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача та йому не відшкодовуються.
Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 137, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок 27Д» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.
Судові витрати у справі покладаються на позивача та йому не відшкодовуються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 10.08.2023 року.
Суддя Ф.М. Ханієва
Суд | Кіровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 03.08.2023 |
Оприлюднено | 03.12.2024 |
Номер документу | 123426455 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Кіровський районний суд м.Дніпропетровська
Ханієва Ф. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні