ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 911/4610/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, суддів Білоуса В.В., Васьковського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
учасники справи:
боржник - Державне підприємство "Регіональні електричні мережі",
представник боржника - Костянецький М.В., адвокат (довіреність №19 від 29.01.2024),
арбітражний керуючий Сольський В.С. (розпорядник майна ДП "Регіональні електричні мережі") - особисто (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
кредитор - Державне підприємство "Енергоринок",
представник кредитора - Саква Д.Ю., адвокат (довіреність №95 від 22.11.2023),
кредитор - Фізична особа-підприємець Кузнецова О.В.
представник кредитора - Сокольська О.О., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
за участю - Міністерство енергетики України,
представник учасника - Гулий Т.С., (в порядку самопредставництва),
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу
Фізичної особи-підприємця Кузнецової Олени Вікторівни
на ухвалу Господарського суду Київської області
від 04.04.2024
у складі судді Янюк О.С.,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
від 06.08.2024
у складі колегії суддів: Поліщука В.Ю. (головуючий), Отрюха Б.В., Пантелієнка В.О.,
у справі за заявою
Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст руху справи
1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2015 (з урахуванням постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015): порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (далі - ДП "Регіональні електричні мережі", боржник);
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
введено процедуру розпорядження майном боржника;
призначено розпорядником майна ДП "Регіональні електричні мережі" арбітражного керуючого Сольського В.С. (свідоцтво № 1122 від 07.06.2013 року);
вирішено інші процесуальні питання по справі.
2. За результатами попереднього засідання господарським судом прийнято ухвалу від 07.07.2016, якою, зокрема, затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого включено вимоги кредиторів за відповідним переліком.
3. Ухвалою суду першої інстанції від 21.03.2017 було відмовлено у задоволенні клопотання голови комітету кредиторів боржника від 20.03.2017 про введення процедури санації ДП "Регіональні електричні мережі";
відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Сольського В.С. від 20.03.2017 про участь у справі;
провадження у справі № 911/4610/15 про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі" припинено;
припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2015 у справі № 911/4610/15.
4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2017, апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сольського В.С. на ухвалу господарського суду Київської області від 21.03.2017 у справі №911/4610/15 було задоволено частково;
пункти 3, 4, 5 ухвали господарського суду Київської області від 21.03.2017 у справі № 911/4610/15 скасовано;
в іншій частині ухвалу господарського суду Київської області від 21.03.2017 у справі № 911/4610/15 залишено без змін;
справу № 911/4610/15 повернуто до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду на стадію розпорядження майном ДП "Регіональні електричні мережі".
5. Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.01.2020 провадження у справі № 911/4610/15 про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі" закрито;
припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2015 у справі № 911/4610/15.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 апеляційні скарги розпорядника майна ДП "Регіональні електричні мережі" арбітражного керуючого Сольського В.С., фізичної особи - підприємця Кузнецової О.В., ДП "Регіональні електричні мережі" задоволені.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 21.01.2020р. по справі № 911/4610/15 скасовано, а справу № 911/4610/15 передано до Господарського суду Київської області для продовження розгляду на стадію розпорядження майном боржника.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
7. Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.04.2024 року закрито провадження у справі про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі" у справі № 911/4610/15;
припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2015 року у цій справі;
припинено повноваження розпорядника майна у справі № 911/4610/15 арбітражного керуючого Сольського В.С.;
зобов`язано ДП "Регіональні електричні мережі" у найкоротший термін вжити заходів для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інше.
8. Суд першої інстанції встановив, що ДП "Регіональні електричні мережі" є оператором системи розподілу та здійснює (має здійснювати) розподіл електричної енергії на територіях, на яких станом на 31.12.2023 велися бойові дії та територіях, які станом на 31.12.2023 тимчасово окуповані РФ.
9. Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі", оскільки з моменту набрання чинності п. 1-8 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), боржник відноситься до тих осіб, щодо яких тимчасово призупинено застосування процедур банкрутства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 апеляційні скарги ФОП Кузнєцової О.В., арбітражного керуючого Сольського В.С. та ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.04.2024 року у справі № 911/4610/15 залишено без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 04.04.2024 року у справі № 911/4610/15 залишено без змін.
11. Апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі", оскільки з моменту набрання чинності п. 1-8 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, ДП "Регіональні електричні мережі" відноситься до тих осіб щодо яких тимчасово призупинено застосування процедур банкрутства.
12. Водночас, зазначив, що факт закриття провадження у справі про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі" із указаних вище підстав, у свою чергу, не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню боржником своїх грошових зобов`язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником, та у разі порушення підприємством відповідних зобов`язань, на судових захист.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Фізична особа-підприємець Кузнецова Олена Вікторівна звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/4610/15, з вимогою скасувати оскаржені судові рішення, справу передати до місцевого господарського суду для розгляду на стадії розпорядження майном.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/4610/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 11.09.2024.
15. Ухвалою Верховного Суду від 01.10.2024 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
16. 11.10.2024 заявниця касаційної скарги, засобами електронного зв`язку, звернувся із заявою про усунення недоліків касаційної скарги, разом обґрунтуванням підстав касаційного оскарження.
17. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 911/4610/15 за касаційною скаргою ФОП Кузнецової Олени Вікторівни. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 19.11.2024.
18. 18.10.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від представника фізичної особи-підприємця Кузнецової Олени Вікторівни, адвоката Сокольської Олесі Олександрівни, надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 911/4610/15 в режимі відеоконференції.
19. Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2024 Заяву представника фізичної особи-підприємця Кузнецової Олени Вікторівни, адвоката Сокольської Олесі Олександрівни про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
20. Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
21. 07.11.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від Сольського Володимира Петровича, надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 911/4610/15 в режимі відеоконференції.
22. Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2024 заяву Сольського Володимира Петровича про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
23. Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
24. 14.11.2024 до Верховного Суду від Сольського Володимира Петровича надійшли додаткові пояснення у справі.
25. 15.11.2024 від Міністерства енергетики України до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
26. Представниця ФОП Кузнецової О.В. в судовому засіданні 19.11.2024 (в режимі відеоконференції поза межами суду) повністю підтримала вимоги касаційної скарги за доводами наведеними у ній, просила Верховний Суд ухвалу Господарського суду Київської області від 04.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/4610/15 скасувати, справу передати до місцевого господарського суду для розгляду на стадії розпорядження майном.
27. Арбітражний керуючий Сольський В.С. (виконував обов`язки розпорядника майна ДП "Регіональні електричні мережі") в засіданні суду 19.11.2024 (в режимі відеоконференції поза межами суду) повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами, викладеними в ній та додаткових поясненнях до касаційної скарги.
28. Представник боржника (ДП "Регіональні електричні мережі") в судовому засідання 19.11.2024 проти доводів касаційної скарги заперечив, просив ухвалу Господарського суду Київської області від 04.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/4610/15 залишити без змін.
29. Представник Міністерства енергетики України в засіданні суду 19.11.2024 проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу, просив Верховний Суд ухвалу Господарського суду Київської області від 04.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/4610/15 залишити без змін.
30. Представник ДП "Енергоринок" надав пояснення щодо доводів та вимог касаційної скарги ФОП Кузнецової О.В., а також щодо оскаржуваних судових рішень, вважав, що ухвала Господарського суду Київської області від 04.04.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/4610/15 підлягають залишенню без змін.
31. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (19.11.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 19.11.2024.
32. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29.10.2024 № 4024-IX), Верховний Суд розглядає справу № 911/4610/15 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(ФОП Кузнецова О.В.)
33. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про неправильне застосування положень пункту 1-8 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах щодо питання закриття провадження у справах про банкрутство боржників - операторів системи розподілу; пункт 1-8 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства суперечить частині 4 статті 13 Конституції України; судами попередніх інстанцій не враховано висновок Верховного Суду щодо застосування норми права викладеного у постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 908/794/19; порушено норми процесуального права статей 76, 86 ГПК України внаслідок встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Доводи розпорядника майна ДП "Регіональні електричні мережі"
(Арбітражний керуючий Сольський В.С.)
34. Арбітражний керуючий Сольський В.С. вказує на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суди першої та апеляційної інстанції визнали встановленими.
35. За доводами арбітражного керуючого, Сольського В.С. пункт 1-8 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не може бути застосований, оскільки суперечить Конституції України, зокрема частині 4 статті 13.
Доводи Міністерства енергетики України
36. На балансі ДП "Регіональні електричні мережі" перебуває майно, що забезпечує цілісність об`єднаної енергетичної системи України;
37. Від мереж ДП "РЕМ" заживлені вугільні державні підприємства, зокрема "Добропіллявугілля-видобуток", "Львіввугілля", "Торецьквугілля", "Селидіввугілля", "Волиньвугілля", "Мирноградвугілля", ВК "Краснолиманська" та інші.
38. Застосування процедури санації та/або ліквідації ДП "РЕМ" матиме непередбачувані наслідки, пов`язані з реалізацією активів та призведе до відключення вугледобувних підприємств від електроенергії.
39. На підприємство поширюється дія Закону України "Про критичну інфраструктуру" та наказ Мінстратегпрому від 23.02.2023 № 27 "Про затвердження Критеріїв для визначення Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України підприємств, установ і організацій у сфері оборонно-промислового комплексу, промисловості, літакобудівній галузі та у сфері космічної діяльності такими, що мають важливе значення для національної економіки".
40. Встановлені судами обставини вказують на те, що ДП "РЕМ" здійснює (повинен здійснювати) розподіл електричної енергії на територіях, на яких станом на 31.12.2023 велися бойові дії та територіях, які станом на 31.12.2023 тимчасово окуповані рф.
41. Скаржником не наведено конкретних обставин, яким чином застосування пункту 1-8 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ призведе до порушення конституційних прав як кредитора так і розпорядника майна, та в якій частині ця норма суперечить частині 4 статті 13 Конституції України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
42. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
43. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
44. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
45. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
46. На розгляді колегії суддів Верховного Суду постало питання правомірності закриття провадження у справі про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі".
47. Як встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у справі про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі" триває з 2015 року та здійснювалося в порядку положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
48. 21.10.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до п. 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого, установлено що з дня введення в дію цього Кодексу, подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
З дня введення в дію цього КУзПБ визнається таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (п. 2 Розділу «Перехідні та прикінцеві положення» КУзПБ).
49. У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який у подальшому, зокрема, Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29.10.2024 № 4024-IX) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
50. 07.02.2024 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення платоспроможності окремих державних підприємств у сфері енергетики, що перебувають у критичному стані» (№ 3577-IX), яким внесені зміни до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
51. Зокрема, Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ доповнено п. 1-8 такого змісту: «Установити, що до 1 січня 2026 року не порушуються провадження у справах про банкрутство, а порушені провадження підлягають припиненню щодо боржників - операторів системи розподілу, що здійснюють розподіл електричної енергії на територіях ліцензованої діяльності, до складу яких входять території, на яких велися бойові дії станом на 31 грудня 2023 року, або території, тимчасово окуповані Російською Федерацією станом на 31 грудня 2023 року, відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України». Зазначений Закон набрав чинності 08.03.2024.
52. Відповідно до пункту 51 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" об`єднана енергетична система України - сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об`єктів електроенергетики, що об`єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом.
53. Принципи функціонування ринку електричної енергії визначені приписами статті 3 вказаного вище Закону, ключовими з яких є забезпечення енергетичної безпеки України, збереження цілісності, забезпечення надійного та ефективного функціонування ОЕС України, єдиного диспетчерського (оперативно-технологічного) управління нею.
54. Оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (пункт 56 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
55. Судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи встановлено таке.
56. Частка державної власності ДП "Регіональні електричні мережі" складає 100%.
57. На балансі ДП "Регіональні електричні мережі" перебуває майно, що забезпечує цілісність об`єднаної енергетичної системи України та магістральні електричні мережі.
58. Із змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.04.2024 та статуту підприємства (у редакції від 2021 року) вбачається, що основним видом економічної діяльності ДП "Регіональні електричні мережі" є розподілення електроенергії (35.13).
59. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.11.2018 №1444 (із змінами) видано ДП "Регіональні електричні мережі" ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності відповідно до додатка. У вказаному додатку зазначено, що території ліцензійної діяльності боржника є, зокрема:
Донецька область (у тому числі: Донецький район - м. Донецьк, м. Харцизськ, м. Макіївка; Бахмутський район - м. Торецьк; Горлівський район - м. Горлівка, м. Вуглегірськ, м. Єнакієве та інші);
Луганська область (у тому числі: Сєверодонецький район - м. Гірське, м. Лисичанськ та інші; м. Луганськ, Алчевський район - м. Первомайськ, м. Голубівка (Кіровськ), м. Кадіївка (Стаханов) та інші; Луганський район - м. Луганськ, м. Лутугіно; Довжанський район - м. Сорокине (Краснодон); Ровенківський райони - м. Хрустальний (Красний Луч), м. Ровеньки, м. Антрацит).
60. За Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309 убачається, що до останнього включені території, які станом на 31.12.2023 є:
місцем активних бойових дій (зокрема: Донецька область Бахмутський район - Торецька міська територіальна громада за винятком с. Озарянівка, смт Курдюмівка);
тимчасово окупованою територією (зокрема: Донецька область - Донецький район, Горлівський район; Луганська область - Алчевський район, Луганський район, Довжанський район, Ровенківський район).
61. Виходячи з визначених частиною другою статті 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції - суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
62. Отже, встановлення визначених обставин та здійснення переоцінки відповідних доказів не може мати місце на стадії касаційного перегляду судових рішень, оскільки виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 910/9375/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18, від 19.11.2019 у справі № 910/16827/17, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19, від 04.02.2020 у справі № 918/104/18.
63. За наведеного вище та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що ДП "Регіональні електричні мережі" відноситься до осіб, щодо яких тимчасово призупинено застосування процедур банкрутства та наявність правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі" в порядку пункту 1-8 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
64. За доводами касаційної скарги ФОП Кузнецової О.В., положення пункту 1-8 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ суперечать частині 4 статті 13 Конституції України, відтак, під час вирішення питання про закриття провадження у справі № 911/4610/15, місцевому та апеляційному судам відповідно до статті 11 ГПК України слід було застосовувати норми Конституції України.
65. З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
66. Про це також зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19.
67. Питання застосовності (незастосовності) певного нормативно-правового акта до обставин справи суд з`ясовує, зокрема, у порядку вирішення конкуренції правових норм.
68. Відповідно до частини 6 статті 11 ГПК, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
69. Крім того, суди мають керуватися принципом законності та загальним правилом щодо переваги нормативно-правового акта вищої юридичної сили над нормативно-правовим актом нижчої юридичної сили (виходячи з ієрархії нормативно-правових актів).
70. Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
71. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
72. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
73. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина 4 статті 13 Конституції України).
74. Відповідно до статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.
Вказана норма конкретизує зміст права власності Українського народу на землю та інші природні ресурси в частині здійснення такого права органами державної влади та місцевого самоврядування, а також права кожного громадянина користуватись природними об`єктами власності Українського народу. Здійснюючи права власника на природні ресурси від імені народу України, держава в особі органів законодавчої, виконавчої і судової влади зобов`язана забезпечувати у повному обсязі захист не лише власників, а й природокористувачів, які використовують об`єкти довкілля для задоволення власних потреб. Конституція України передбачає захист з боку держави земельних та інших природоресурсових прав усіх суб`єктів господарювання, які користуються природними об`єктами права власності Українського народу на різних правових титулах відповідно до закону.
75. У Конституції України державний захист усіх суб`єктів права власності і господарювання поєднується з необхідністю забезпечення державою соціальної спрямованості економіки. Поняття «соціальна спрямованість економіки» у контексті здійснення права власності чи користування землею або іншими природними ресурсами як об`єктами права власності Українського народу слід розглядати через призму співвідношення приватних і суспільних інтересів у процесі реформування екологічних відносин, реалізації суб`єктивних прав на природні ресурси та інших соціально економічних прав, гарантованих Конституцією України.
76. Згідно із коментованою статтею усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Це означає, що реалізація права власності на землю та інші природні ресурси має здійснюватися відповідними суб`єктами без надання будь яких переваг для того чи іншого суб`єкта. Конституційна рівність суб`єктів права власності на землю та інші природні ресурси перед законом має забезпечувати можливість усім особам вільного доступу до набуття і реалізації прав на природні ресурси, застосування цивільно правових угод, захисту прав та законних інтересів всіх власників та природокористувачів.
77. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів не може погодитись і з доводами касаційної скарги про те, що норми права (пункту 1-8 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ), якими керувався суд (місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції) при ухваленні оскаржуваних рішень, суперечать Конституції України і не підлягали застосуванню.
78. Специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство. У різні періоди свого розвитку законодавець по-різному проводив межу між приватним та публічним інтересом в регулюванні відносин неплатоспроможності. Законодавство про неплатоспроможність є комплексним, воно об`єднує правові норми приватного та публічного права заради досягнення єдиної мети - найбільш повного задоволення у процедурі банкрутства вимог приватних та публічних кредиторів (податкових органів, органів соціального забезпечення), оскільки по завершенню ліквідаційної процедури таке задоволення унеможливлюється ліквідацією юридичної особи чи використанням майна боржника для задоволення вимог інших кредиторів, які включені до реєстру вимог кредиторів в ході провадження у справі про банкрутство.
Така позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі №905/2030/19(905/1159/20).
79. Тобто, процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
80. Захист приватного інтересу полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
81. В цій справі, приватний інтерес ФОП Кузнецової О.С. полягає у максимальному задоволенні її грошових вимог до боржника, виконання ним зобов`язань, з яких виникла заборгованість.
82. Захист публічного інтересу, в свою чергу, знаходить свій вияв у встановленні пунктом 1-8 "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ певних обмежень, що мають строковий характер.
83. При цьому, законодавець закцентував на пріоритеті стабільності роботи як вугільнодобувних підприємств, так і енергетичних.
84. Відтак, обираючи напрямок відносин, в цьому випадку, сама держава визначилась у способі захисту публічного інтересу, зокрема, шляхом закриття провадження у справах про банкрутство боржників - операторів системи розподілу, що здійснюють розподіл електричної енергії на територіях ліцензованої діяльності, до складу яких входять території, на яких велися бойові дії станом на 31 грудня 2023 року, або території, тимчасово окуповані Російською Федерацією станом на 31 грудня 2023 року.
85. Як вбачається з відкритих джерел, зокрема, з офіційного сайту Верховної Ради України (далі - ВРУ) (zakon.rada.gov.ua), початково законопроект вказаного вище Закону (№ 3577-ІХ) передбачав внесення змін до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" щодо продовження терміну дії мораторію на виконавчі провадження, заходи примусового виконання рішень та порушення справ про банкрутство державних вугледобувних підприємств, був спрямований на запобігання ліквідації вугледобувних підприємств, що перебувають у державній власності, зокрема тих підприємств, що працюють щоб забезпечувати постачання вугілля на підприємства теплової генерації та забезпечення енергетичної безпеки країни.
86. Задля досягнення мети та цілей законопроекту було враховано необхідність в безперебійній роботі вугледобувних підприємств, що безпосередньо пов`язано з постачанням електричної енергії та роботою енергетичних підприємств, адже виробники електричної енергії мають здійснювати електрозабезпечення електроустановок об`єктів критичної інфраструктури.
87. Критична інфраструктура - це об`єкти, які є надзвичайно важливими для функціонування суспільства та економіки країни. До такої інфраструктури відносяться в першу чергу об`єкти оборони, а також ті, що забезпечують життєво важливі послуги та комунікацію. Це можуть бути електростанції, системи водопостачання, місця зберігання та виготовлення харчових продуктів, важливі транспортні вузли, телекомунікаційні мережі, медичні установи та багато інших пріоритетних об`єктів. Безпека цих об`єктів та їх функціонування як у нормальних умовах, так і в умовах надзвичайних ситуацій, таких як воєнний стан - один із пріоритетів держави.
88. Категорії критичності визначають рівень важливості об`єктів інфраструктури. Попередній аналіз даних щодо об`єктів допомагає в разі необхідності віднести їх до критичної інфраструктури та розробити політику в сфері захисту цих об`єктів. Це дозволяє забезпечити необхідний рівень безпеки для найважливіших об`єктів, таких як енергетичні установки, транспортні та телекомунікаційні системи. Розподілення категорій критичності також допомагає ефективно спрямовувати ресурси та зусилля на захист найуразливіших об`єктів від потенційних загроз.
89. Аналіз наведеного вище свідчить про те, що держава шляхом прийняття законодавчих рішень, спрямованих на подолання критичної ситуації, пов`язаної із платоспроможністю окремих державних підприємств у сфері енергетики (Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення платоспроможності окремих державних підприємств у сфері енергетики, що перебувають у критичному стані") визначила спосіб захисту публічного інтересу.
90. Поряд з цим, порядок закриття провадження у справі, який передбачений пунктом 1-8 "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, не суперечить ГПК, узгоджується із законотворчою практикою, є доступним, чітким і зрозумілим для учасників справи.
91. Судами попередніх інстанцій вірно зауважено на тому, що факт закриття провадження у справі про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі" із указаних вище підстав, у свою чергу, не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню боржником своїх наявних грошових зобов`язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником, та у разі порушення підприємством відповідних зобов`язань, на судових захист.
92. Водночас, скаржницею ФОП Кузнецової О.С., як під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції, так під час касаційного перегляду у справі № 911/4610/15 не наведено конкретних обставин, яким чином застосування пункту 1-8 "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ призведе до порушення конституційних прав кредитора, та в якій частині ця норма суперечить частині 4 статті 13 Конституції України.
93. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції. За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
94. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.
Висновки за результатами касаційного провадження
95. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
96. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
97. З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та закриття провадження у справі про банкрутство та постанову апеляційного господарського суду - без змін як таких, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Щодо судових витрат
98. У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кузнецової Олени Вікторівни - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 04.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі №911/4610/15 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
О.В. Васьковський
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2024 |
Оприлюднено | 03.12.2024 |
Номер документу | 123426758 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Погребняк В.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні