Ухвала

від 02.12.2024 по справі 279/2479/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/2479/24

1-кп/279/465/24

У Х В А Л А

іменем України

02 грудня 2024 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Коростень по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017060060000865 від 20.05.2017 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст.246 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст.246 КК України.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 18.05.2017 близько 13 години, маючи умисел на вчинення незаконної порубки дерев у лісах з метою подальшого збуту незаконно зрубаних дерев, порушуючи встановлений чинним законодавством порядок проведення рубок лісу, у порушення ст.69 Лісового Кодексу України, ст.ст.12,40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.п.2,4 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, з корисливих мотивів, вдома взяв власну бензопилу марки «Shtihl», та з метою вчинення незаконної порубки дерев, прийшов до лісонасаджень, що розташовані неподалік села Обиходи, Коростенського району, у кварталі 47 виділу 13 Коростенського лісництва ДП «Коростенський лісгосп АПК», де без спеціального передбаченого законом дозволу, використовуючи бензопилу, самовільно зрізав тринадцять сироростучих дерев породи «сосна», шляхом їх відокремлення від кореня, діаметрами пнів 40x37 см, 39x39 см, 29x28 см, 33x32 см, ІНФОРМАЦІЯ_1 , стовбури яких порізав на колоди. Після цього 19.05.2017 ОСОБА_4 намагаючись реалізувати незаконно зрубані дерева, запропонував придбати їх ПП « ОСОБА_5 », який не будучи обізнаним про протиправні дії ОСОБА_4 , погодився на пропозицію останнього. Але того ж дня 19.05.2017, близько 18 години 58 хвилин під час збуту незаконно зрубаних дерев, на місці вчинення правопорушення, дії ОСОБА_4 були виявлені та припинені працівниками лісової охорони ДП «Коростенський лісгосп АПК». Внаслідок вчинення незаконної порубки дерев ОСОБА_4 заподіяв істотну шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 80333,86 гривень.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ст.246КК України як незаконна порубка дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду.

Заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст.246 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечив.

Представники потерпілих, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду кримінального провадження в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, тому, врахувавши, що їх думка в контексті вирішення питання про звільнення особи від відповідальності, саме з наведених підстав не є визначальною, судом вирішено його розглянути у його відсутність.

Суд, заслухавши сторони, приходить наступних висновків.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Статтею 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України (в редакції станом на 18.05.2017) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Так, згідно ч.3 ст.12 КК України (в редакції станом на 18.05.2017) злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Відповідно до ч.4 ст.5 КК України якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України. У відповідності до ч.3 ст.12 КК України (в редакції станом на 20.05.2017), вказане кримінальне правопорушення відноситься злочину середньої тяжкості.

Підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків та відсутність обставин, що зупиняють їх перебіг.

Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти закриття провадження з відповідних підстав.

Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинено. Згідно обвинувального акту, кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 було вчинено 18.05.2017 року.

Таким чином, судом встановлено, що з дня вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , який відноситься до злочину середньої тяжкості (в редакції станом на 18.05.2017), минуло більше п`яти років, обвинувачений до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 КК строків не вчинив нових нетяжких, тяжких чи особливо тяжких злочинів, крім того у даному кримінальному провадженні відсутні обставини, які б зупиняли або переривали перебіг строків давності, які передбачені ч.2, 3 ст.49 КК України.

Відповідно до ч.2 ст. 284, ч.3 ст.288 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності; суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності, на підставі 49 КК України та кримінальне провадження стосовно нього закрити.

Підстави та наслідки закриття провадження в справі сторонам роз`яснені та зрозумілі.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно до п.3 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а відповідно до п.7 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, чи підлягає задоволенню цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Крім того, зі змісту ст.374 КПК України вбачається, що при ухваленні вироку вирішується питання та зазначаються у мотивувальній частині - підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, а в резолютивній частині - рішення про цивільній позов.

Таким чином, наведеними вище нормами кримінального процесуального закону встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

При цьому кримінальний процесуальний закон не передбачає вирішення питання щодо цивільного позову у разі закриття провадження по справі.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених вище норм, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

Водночас суд роз`яснює, що згідно з ч.7 ст.128 КПК України цивільний позивач, має право пред`явити цивільний позов до цивільного відповідача в порядку цивільного судочинства.

Арешт на майно відповідно до ч.4 ст.174 КПК України підлягає скасуванню. Долю речових доказів суд вирішує відповідно дост.100 КПК України.

Згідно правового висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 12.09.2022 року справа № 203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави. Відтак процесуальні витрати за проведення експертиз в даному кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.

На підставі ст.12, 44, 49 КК України, п.1 ч.2 ст.284, 285, ч.1 ст.286, п.3 ч.1 ст.392, п.2 ч.2 ст.395 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України, на підставі ст.49 КК України - у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза№12017060060000865від 20.05.2017 року відносно ОСОБА_4 за ст.246 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Цивільний позов прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.

Арешт намайно,накладений ухвалоюслідчого суддіКоростенського міськрайонногосуду Житомирськоїобласті від25.05.2017року - скасувати.

Речові докази упровадженні,а саме:

- два оптичних диска зчитування інформаційних систем систем, що зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- 8 кубів дерев породи "сосна" , що передано під зберігальну розписку представнику ДП "Коростенський лісгосп АПК" - залишити у власності ДП "Коростенський лісгосп АПК".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя:

Копія згідно з оригіналом