Ухвала

від 29.11.2024 по справі 354/2286/24

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/2286/24

Провадження № 2-з/354/10/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі: головуючої судді Ваврійчук Т.Л., за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М., розглянувши заяву представника позивача адвоката Проворова Івана Валерійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СКЕЛЯ-2022» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 11.11.2024 року звернулася до суду із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СКЕЛЯ-2022»(надалі-ОСББ «СКЕЛЯ-2022») про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні в сумі 111765,58 грн.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18.11.2024 року відкрито провадження у даній справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У ході підготовчого провадження, 27.11.2024 року представник позивача адвокат Проворов І.В. подав через канцелярію суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСББ «СКЕЛЯ-2022» та знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банках або інших фінансово-кредитних установах у межах ціни позову у сумі 111765,58 грн. В обгрунтування даної заяви зазначено, що за результатами проведеного Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці позапланового заходу контролю складено акт та видано припис голові правління ОСББ «СКЕЛЯ-2022» ОСОБА_2 про усунення порушення законодавства про працю за фактом невиплати позивачці всіх коштів належних при звільненні, однак голова правління ігнорує виданий припис. Із урахуванням наведеного позивачка вважає, що за вказаних обставин без застосування заходів забезпечення позову у вказаний спосіб існує реальна і доведена небезпека того, що відповідач у будь-який момент може розпорядитися наявними на рахунках ОСББ «СКЕЛЯ-2022» коштами з метою уникнення відповідальності, що повністю унеможливить або утруднить виконання рішення суду та позбавить позивачку ефективного захисту та поновлення порушених прав, за захистом яких вона звернулася до суду.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову, згідно ч.2 ст.149 ЦПК України, допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно положень ч.ч.3,6 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Згідно п.1 ч.1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладення арешту на майно та(або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, за змістом ст.150 ЦПК України забезпечення позову- це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясовує відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від15.09.2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Проаналізувавши подану заяву про забезпечення позову та її мотиви, дослідивши долучені докази, суд приходить до наступного висновку.

Зі змісту позовної заяви та вимог у заяві про забезпечення позову вбачається, що між сторонами дійсно виник спір щодо невиплати позивачці належних грошових коштів при звільненні з посади голови правління ОСББ «СКЕЛЯ-2022».

На підтвердження даного факту до позову долучено відповідь Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПЗ/3/424-3В-24 від 22.10.2024 року, з якої вбачається, що за результатами проведення позапланової перевірки у ОСББ «СКЕЛЯ-2022» встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 з посади голови правління ОСББ «СКЕЛЯ-2022» виплату всіх сум, які належали при звільненні не проведено.

У постанові від 11.12.2023 року у справі №904/1934/23 Верховний Суд вказав на те, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22, виснувавши, що доведення стороною обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладнення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо), може бути однією з підстав для застосування заходів забезпечення позову, однак не є обов`язковою підставою для їх застосування. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 року у справі №910/268/23 та у постанові від 08.07.2024 у справі №916/143/24.

У правовій позиції Великої Палати Верховоного Суду, викладеній у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/2022 зазначено, що як характер спору(майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушення прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами; 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Таким чином, у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, щозастосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховнгого Суду від 06.10.2022 у справі № 905/4446/22, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22.

Із урахуваннямвикладеного,зважаючина те,що метоювжиття заходівщодо забезпеченняпозову єефективний захистта поновлення,а такожуникнення можливого порушення вмайбутньому правта охоронюванихзаконом інтересівпозивача зазахистом якихвін звернувсядо суду, забезпечення можливостіреального виконаннярішення судута уникненнябудь-якихтруднощів прийого виконанніу випадкузадоволення позову,а такожнедопущення виникненняумов,за якихрішення судубуде неможливовиконати читаке виконаннябуде ускладнене, приймаючи до уваги те, що в спірних правовідносинах мають місце ознаки порушення відповідачем трудових прав позивача, зокрема на виплату всіх належних при звільненні коштів та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських/розрахункових рахунках ОСББ «СКЕЛЯ-2022» в будь-яких банківських установах, крім коштів, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та крім коштів, що необхідні для оплати праці, відпускних, пільгових пенсій працівникам об`єднання, сплати обов`язкових платежів (зборів), пов`язаних з нарахуванням (виплатою) заробітної плати та інших обов`язкових платежів, а саме: податку з доходів фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску, що належать боржнику, в межах суми позовних вимог у розмірі 111765,58 грн. до розгляду справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

Суд вважає, що застосування зазначеного заходу забезпечення позову відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, є пропорційним, достатнім та необхідним для забезпечення дотримання прав та охоронюваних законом інтересів позивача у даній справі, забезпечення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб відсутні, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість ними розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №911/1111/20, від 21.01.2022 у справі №910/5079/21.

При цьому суд також враховує те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позовних вимог з якими позивач звернувся до суду не досліджується, оскільки дане питання є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Крім того, суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч.3 ст.154 ЦПК України, відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 151-153, 258-260, п.4 ч.1 ст.353, ст.354 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивачки адвоката Проворорова Івана Валерійовича про забезпечення позовузадовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі №354/2286/24 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СКЕЛЯ-2022» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні у виді накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських/розрахункових рахунках Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СКЕЛЯ-2022»(78501, вул. Свободи, 301 м. Яремче Надвірнянський район Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ: 44872828) у будь-яких банківських установах, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та крім коштів, що необхідні для оплати праці, відпускних, пільгових пенсій працівникам підприємства, сплати обов`язкових платежів (зборів), пов`язаних з нарахуванням (виплатою) заробітної плати та інших обов`язкових платежів, а саме: податку з доходів фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску, що належать боржнику, в межах суми позовних вимог у розмірі 111765(сто одинадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять) гривень 58 коп. до розгляду по суті та набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати для виконання в Надвірнянський відділ державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (78400, вул. Грушевського, 18 м.Надвірна, Івано-Франківська область).

Копію ухвали надіслати для відома сторонам у справі.

Ухвала підлягає до негайного виконання в порядку встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СКЕЛЯ-2022», місцезнаходження: 78501, вул. Свободи, 301 м. Яремче Надвірнянський район Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ: 44872828.

Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК