Рішення

від 21.11.2024 по справі 363/3873/17

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.11.2024 Справа № 363/3873/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Пчолкіну М.В.,

за участі прокурора Кривошеї С.В. ,

представника відповідача ОСОБА_2

представників третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_5 , треті особи - Головне управління Держеокадастру у Київській області, ОСОБА_6 , Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

встановив:

у жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання у приватну власність земельних ділянок та витребувати їх з чужого незаконного володіння.

Позов обґрунтовано тим, що ДП «Вищедубечанське лісове господарство» є постійним користувачем земельних ділянок для ведення лісового господарства на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району загальною площею 14 446,5 га відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 24.09.1998 серії ІІ-КВ № 003309 та матеріалів лісовпорядкування (планшетів, таксаційних описів тощо). На підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області громадянам надано у приватну власність земельні ділянки для індивідуального садівництва на території Лебедівської сільської ради, а саме: наказом від 19 серпня 2015 року ОСОБА_7 площею 0,1032 га кадастровий номер 3221884000:33:016:7004; від 04 вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5142/0/38/-15-СГ; ОСОБА_8 площею 0,1032 га, кадастровий номер 3221884000:33:016:7002; від 19 серпня 2015 року № 10-1516/36-15-СГ; ОСОБА_9 , площею 0,1060 га, кадастровий номер 3221884000:33:016:7001; від 01 вересня 2015 року № 10-2102/36-15-СГ; ОСОБА_10 , площею 0,1170 га, кадастровий номер 3221884000:33:016:7003; від 04 вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5140/0/38-15-СГ; ОСОБА_11 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:016:7008; від 04 вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5138/0/38-15-СГ; ОСОБА_12 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:7002; від 08 вересня 2015 року № 10-2681/36-15-СГ; ОСОБА_13 , площею 0,1195 га, кадастровий номер 3221884000:33:010:7001; від 04 вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5139/0/38-15-СГ; ОСОБА_14 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:022:7005; від 04 вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5147/0/38-15-СГ; ОСОБА_18 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:7001; від 04 вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5137/0/38-15-СГ; ОСОБА_15 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:027:7001.

В подальшому ОСОБА_15 здійснив поділ належної йому ділянки з кадастровим номером 3221884000:33:027:7001, у зв`язку з чим набув право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:027:7003 площею 0,0132 га та 3221884000:33:027:7004 площею 0,1056 га. Після цього на підставі ряду цивільно-правових угод ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 відчужили всі вказані вище ділянки на користь ОСОБА_16 .

Прокурор зазначав, що набуті ОСОБА_16 земельні ділянки 04 січня 2017 року об`єднано в одну земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:33:022:6010 площею 1,1477 га. Крім того, 12 жовтня 2017 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:33:022:6010 площею 1,1477 га здійснено поділ, в результаті якого утворились нові земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221884000:33:022:6011 площею 0,1га, 3221884000:33:022:6012 площею 0,3 га, 3221884000:33:022:6013 площею 0,4377 га, 3221884000:33:022:6014 площею 0,1 га, 3221884000:33:022:6015 площею 0,1 га, 3221884000:33:022:6016 площею 0,11 га.

В подальшому, ОСОБА_16 відчужено на користь третіх осіб вказані вище земельні ділянки у зв`язку з чим, право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:022:6011, 3221884000:33:022:6012 та 3221884000:33:022:6013 перейшло до ОСОБА_19 , а право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:022:6014 та 3221884000:33:022:6015 до ОСОБА_20 , а право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:33:022:6016 - до ОСОБА_21 .

Прокурор доводив, що спірні земельні ділянки перебувають у постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство» та повністю накладаються на землі ДП та набуті відповідачами у приватну власність всупереч вимог ст. 84, ч. 4, 7 ст. 122, ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 149 ЗК України та ст.ст. 16, 27 ЛК України, без згоди постійного землекористувача, без вилучення їх з постійного користування, в порядку передбаченому законом, а також порушено порядок зміни цільового призначення земельних ділянок, всупереч ст. 20 ЗК України, ст. 57 ЛК України без погодження відповідними органами лісового господарства.

У зв`язку з цим, позивач вважає, що прийняті накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області підлягають визнанню недійсними на підставі ст.ст. 152, 155 ЗК України та ст.ст. 16, 21, 393 ЦК України та лише повернення земельних ділянок їх належному власнику - Кабінету Міністрів України забезпечить інтереси держави та відновить порушені права ДП «Вищедубечанське лісове господарство».

В ході судового розгляду даної справи за клопотанням позивача ухвалою суду залучено до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_6 та замінено відповідача у справі ОСОБА_22 на ОСОБА_6 ; відповідача у справі ОСОБА_21 на ОСОБА_5 .

Посилаючись на вказані обставини, прокурор просив суд:

- визнати недійсними накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання у приватну власність земельних ділянок для індивідуального садівництва на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, а саме: від 19 серпня 2015 року ОСОБА_7 площею 0,1032 га кадастровий номер 3221884000:33:016:7004; від 04 вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5142/0/38/-15-СГ; ОСОБА_8 площею 0,1032 га, кадастровий номер 3221884000:33:016:7002; від 19серпня 2015 року № 10-1516/36-15-СГ; ОСОБА_9 , площею 0,1060 га, кадастровий номер 3221884000:33:016:7001; від 01 вересня 2015 року № 10-2102/36-15-СГ; ОСОБА_10 , площею 0,1170 га, кадастровий номер 3221884000:33:016:7003; від 04 вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5140/0/38-15-СГ; ОСОБА_11 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:016:7008; від 04 вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5138/0/38-15-СГ; ОСОБА_12 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:7002; від 08 вересня 2015 року № 10-2681/36-15-СГ; ОСОБА_13 , площею 0,1195 га, кадастровий номер 3221884000:33:010:7001; від 04 вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5139/0/38-15-СГ; ОСОБА_14 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:022:7005; від 04 вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5147/0/38-15-СГ; ОСОБА_18 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:7001; від 04. вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5137/0/38-15-СГ; ОСОБА_15 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:027:7001;

- витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння: ОСОБА_6 земельні ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6011, площею 0,3 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6012 та площею 0,4377 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6013; ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6014, площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6015, площею 0,1100 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6016, які розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Крім того, просив стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області, витрати по сплаті судового збору.

04 лютого 2022 року рішенням Вишгородського районного суду Київської області у задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення мотивовано тим, що відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 набуто право власності на спірні земельні ділянки за цивільно-правовою угодою, яка посвідчена не державним актом, а відповідною цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, який установлений законом - договорами купівлі продажу, а тому останні є добросовісними набувачами права власності на вказані земельні ділянки.

22 березня 2023 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишено без задоволення.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 року залишено без змін.

14 лютого 2024 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння скасовано.

Справу № 363/3873/17 в указаній частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України про визнання недійсними наказів змінено, з викладенням їх мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

05 березня 2024 року вказана справа надійшла в провадження Вишгородського районного суду Київської області на новий розгляд.

08 серпня 2024 року прокурор після остаточної зміни предмету позову просив про витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 земельні ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6011, площею 0,3000 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6012, площею 0,4377 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6013 та площею 0,31 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6721, посилаючись на те, що земельні ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6011, площею 0,3000 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6012, площею 0,4377 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6013 ОСОБА_6 на підставі договорів купівлі-продажу №№589, 590, 591 від 21 травня 2024 року відчужено на користь ОСОБА_5 , які є земельними ділянками лісогосподарського призначення.

Крім того, за час розгляду справи прокурором також подано заяву про застосування процесуального правонаступництва, в якій він просив замінити Кабінет Міністрів України на його процесуального правонаступника - Київську обласну державну адміністрацію. Посилався на те, що згідно ч.ч. 5, 8 ст. 122 ЗК України (в новій редакції Закону України від 28.04.2021 №1423-1Х)) Кабінет Міністрів України не може здійснювати вилучення земельних ділянок державної власності, у тому числі земель лісового фонду і Київська обласна державна адміністрація на даний час є розпорядником земель лісогосподарського призначення, в тому числі і щодо вилучення земельних ділянок вказаної категорії.

Представник Кабінету Міністрів України подала заперечення на заяву про застосування процесуального правонаступництва, посилаючись на те, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом?якшують або скасовують відповідальність особи.

Вказане означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали.

Крім того, згідно ч. 7 ст. 20 3К України, навіть після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення погоджується з Кабінетом Міністрів. З огляду на викладене заперечила щодо виключення Кабінету Міністрів України із складу учасника справи в якості позивача.

В цьому зв`язку, з метою забезпечення доступу осіб до правосуддя, клопотання прокурора задоволено частково, та ухвалою судового засідання від 01 серпня 2024 року Київську обласну державну адміністрацію залучено до участі в справі, як додаткову особу, в інтересах якої подано позов на стороні позивача згідно вимог ч.ч. 4, 6 ст. 56 ЦПК України.

24 вересня 2024 року ухвалою судового засідання Вишгородського районного суду Київської області, згідно ст. 55 ЦПК України, у справі замінено третю особу Державне підприємство «Вищедубечанське лісове господарство» на його правонаступника Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (далі - ДСГП «Ліси України»).

Представник відповідача подав відзив на уточнену позовну заяву, в якій зазначив, що земельні ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6011, площею 0,3000 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6012, площею 0,4377 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6013 та площею 0,31 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6721 ОСОБА_5 набув у законний спосіб, а саме уклавши нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу земельних ділянок з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва.

Зазначив, що з твердженнями прокурора про те, що спірні земельні ділянки набуто у приватну власність всупереч вимогам ЗК України та ЛК України, без згоди постійного землекористувача - ДП «Вищедубищанське лісове господарство», без вилучення їх з постійного користування у порядку передбаченому законом не погоджується, оскільки спірні земельні ділянки перебували у користуванні вказаного державного підприємства лише до 2004 року і надалі їх передано у довгострокове платне користування садовим товариствам ТОВ «Маяк» та ТОВ «Кіан» згідно розпоряджень Вишгородської державної адміністрації №№60 та 62 від 05.02.2004 року. Після чого 10.02.2004 року між вказаними садовими товариствами та ДП «Вищедубищанське лісове господарство» укладено договори оренди земельних ділянок.

Отже, внаслідок зазначеного виділ № 3 кварталу 164 площею 8.3. га у 2004 році повністю (5.3. га на користь ТОВ «Маяк» та 3,0 га на користь ТОВ «Кіан») вилучено з користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» та передано садівничим товариствам (внаслідок чого і змінено цільове призначення ділянок). Всі наведені вище рішення на сьогодні є законними, у встановленому законом порядку не скасовувались.

Вважає, що процедури виділу земельних ділянок з постійного користування ДП «Вищедубичанський держлісгосп» на користь садових товариств повністю узгоджуються з чинним законодавством на час здійснення виділу (2003-2004 роки).

Також зазначив, що твердження прокурора про те, що спірні земельні ділянки перебувають у постійному користуванні ДП «Вищедубичанське лісове господарство на підставі матеріалів лісовпорядкування та державного акту на право постійного користування землею від 24.09.1998 серії ІІ-КВ №003309 не відповідає фактичним обставинам справи.

Крім того доводив, що відповідач, будучи обізнаним про місцезнаходження спірних земельних ділянок з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, на які набув право власності у законний спосіб, не міг і не повинен знати, проявивши розумну обачність, що ці ділянки колись належали до земель лісогосподарського призначення в силу об`єктивних, видимих природних властивостей спірних земельних ділянок. Оскільки згідно з чинним законодавством, землі зайняті окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках не належать до земель лісогосподарського призначення.

Спірні земельні ділянки не відносяться до земель лісогосподарського призначення з 2004 року, а відтак, прокурором не доведено обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог в інтересах держави у особі Кабінету Міністрів України і порушених прав або загрози порушення інтересів держави.

З урахуванням викладеного вище, просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_6 подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що на сьогоднішній день доказова база наявності у держави права власності на спірні земельні ділянки ґрунтується на тому, що правовий титул власності підтверджується листами ДП «Вищедубечанське лісове господарство», КДП «Київгеоінформатика», які стверджують, що ДП «Вищедубечанське лісове господарство» було постійним користувачем спірних земельних ділянок згідно Державного акту на право постійного користування землею від 24.09.1998 року серії ІІ-КВ № 003309.

При цьому зауважив, що на кресленнях, які містяться в матеріалах справи відображені межі виділів кварталів 710, 711 Дубечанського лісництва, а також спірні земельні ділянки. Проте, ці креслення не містять меж земельної ділянки згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 24.09.1998 року серії ІІ-КВ № 003309.

Тобто, станом на сьогоднішній день у справі відсутні достовірні докази, що спірні земельні ділянки накладаються на земельну ділянку, яка сформована для постійного користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» та видана в користування на підстави Державного акту від 24.09.1998 року.

Крім того, просив звернути увагу на те, що всі лісові земельні ділянки, які розташовувалися в зоні спірних земельних ділянок перебували у користуванні ДП «Вищедубечанський лісгосп» лише до 2004 року, оскільки надалі їх передано у довгострокове платне користування садовим товариствам, які потім вибули із користування ДП «Вищедубищанське лісове господарство» за його згодою, з виплатою відповідної компенсації (відшкодування збитків).

На час видання Державного акту від 24.09.1998 року у матеріалах лісовпорядкування ДП «Вищедубечанський лісгосп» діяла інша система нумерацій кварталів та виділів, затверджена ВО «Укрдержліспроект» у 1993 році. Ця нумерація зберігала чинність і станом на 2003 рік, коли ВО «Укрдержліспроект» затвердило нову редакцію матеріалів лісовпорядкування.

Спірні земельні ділянки розташовувались в зоні розташування виділу 3 кварталу 164 Пірнівського лісництва ДП «Вищедубечанський лісгосп», що підтверджується фрагментами планшета № 5 матеріалів лісовпорядкування станом на 1993 рік та 2003 рік.

Також зазначив, що земельні ділянки знаходяться в кварталах, де відбулося вилучення з земель ДП «Вищедубечанське лісове господарство» розпорядженнями Вишгородської РДА № 60 від 05.02.2004 року, № 62 від 05.02.2004 року, № 162 від 23.03.2004 року та надані в користування ТОВ «Маяк» і ТОВ «Кіан», збитки нанесені ДП «Вищедубечанський лісгосп» вилученням з лісогосподарського виробництва земельних ділянок сплачені в повному обсязі.

Тобто саме ДП «Вищедубечанський лісгосп» підтвердив, що вилучення відбувались в кварталах 163 та 164 Пірнівського лісництва.

При цьому, досліджуючи зміст планшета № 5 матеріалів лісовпорядкування станом на 1993 рік та 2003 рік, слідує, що у 163 та 163 кварталах були лише по два виділи:

- по сторону Київського водосховища (2 виділ 163 кварталу та 2 виділ 164 кварталу), які не відносяться до спірних земель в силу їх розташування з іншого боку;

- по сторону Каналу ВАТ «Укргідроенерго» філії «Каскад Київських ГЕС та ГАЕС» (3 виділ 163 кварталу та 3 виділ 164 кварталу) - і саме ці землі розташовані в зоні спірних земельних ділянок, так як знаходяться зі сторони Каналу.

Отже, єдині виділи лісових земель, які існували в ДП «Вищедубечанський лісгосп» представлено у вигляді 3 виділу 163 кварталу та 3 виділу 164 кварталу, які повністю вилучено з користування ДП «Вищедубечанський лісгосп» розпорядженнями Вишгородської РДА № 60 від 05.02.2004 року, № 62 від 05.02.2004 року, № 162 від 23.03.2004 року за згодою лісництва.

Також зазначив, що згідно листа Філії «Вищедубечанське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» № 451/20.16-1-2024 від 23.09.2024 року інформація про те, за рахунок яких виділів та кварталів при оновленні матеріалів лісовпорядкування у 2014 році створено квартал 711 Дубечанського лісництва відсутня.

Тобто постійний користувач, через існування правового титулу, якого прокурор у даній справі просить витребувати спірні земельні ділянки, набуті відповідачем, не має інформації, яким чином сформовано квартал 711 Дубечанського лісництва.

Зазначене створює обґрунтовані сумніви в тому, що спірні земельні ділянки дійсно знаходились у постійному користуванні ДП «Вищедубечанський лісгосп». Водночас, дійсно виникає питання, яке погодження має квартал 711 Дубечанського лісництва, а саме виділ 6, в якому як стверджує позивач знаходились спірні земельні ділянки.

Щодо визнання недійсним державного акту, за рахунок якого сформовано виділ 6 кварталу 711 Дубечанського лісництва, зазначив наступне.

10.10.2012 року ДП «Вищедубечанське лісове господарство» видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 140200 від 10.10.2012 року на земельну ділянку 3221884000:33:022:0903, яка розташована між земельними СТ «Маяк» та землями ВАТ «Укргідроенерго» філії «Каскад Ки?вських ГЕС та ГАЕС (канал).

Враховуючи, що ділянка 3221884000:33:022:0903 межує із земельними ділянками СТ «Маяк», зазначена ділянка розташована саме в зоні розташування виділу 3 кварталу 164 Пірнівського лісництва (за матеріалами лісовпорядкування 1993 та 2003 років), адже інших земельних ділянок ТОВ «Маяк» не виділялось і саме там знаходилось відповідне садівниче товариство.

Водночас, контури земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:33:022:0903 в точності повторюють контури виділу 6 кварталу 711 Дубечанського лісництва, які містяться у матеріалах справи.

Отже, наявні підстави стверджувати, що виділ 6 кварталу 711 Дубечанського лісництва у 2014 році сформовано не на основі державного акту від 24.09.1998 року, а на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 10.10.2012 року на земельну ділянку 3221884000:33:022:0903.

Тобто у 2012 році ДП «Вищедубечанський лісгосп» оформлено нову земельну ділянку в користування, на основі якої і пред`явлено вимоги в даній справі.

Крім того, рішенням Господарського суду Київської області від 15.11.2016 року, яке набрало законної сили, у справі № 911/3349/16 визнано недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 03.07.2012 року № 1385 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок ДП «Вищедубечанське лісове господарство» на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області» в частині земельної ділянки площею 3,9801 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:0903, розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 23.08.2012 року № 1759 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДП «Вищедубечанське лісове господарство» на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області» в частині земельної ділянки площею 3,9801 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:0903, визнано недійсним держаний акт на право постійного користування земельною ділянкою, виданий Державному підприємству «Вищедубечанське лісове господарство» серії ЯЯ № 140200 на площу 3,9801 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:0903.

Відтак, вважає, що на сьогоднішній день прокурором не доведено, що ДП «Вищедубечанський лісгосп» дійсно володіло спірними земельними ділянками на підставі Державного акту від 24.09.1998 року, натомість наявні обґрунтовані підстави стверджувати, що виділ 6 кварталу 711 Пірнівського лісництва, в межах якого знаходяться спірні земельні ділянки, насправді сформовано за рахунок визнаного недійсним у судовому порядку державному акту на право постійного користування земельною ділянкою Серії ЯЯ № 140200 від 10.10.2012 року на земельну ділянку 3221884000:33:022:0903. Зазначене вказує на наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог прокурора в силу відсутності факту порушення прав останнього.

Відповіді на відзив та на пояснення третьої особи прокурором не надано.

Кабінет Міністрів України та Київська обласна державна адміністрація будь-яких пояснень чи заяв по суті позовних вимог не подавали.

Інші учасники, будучи повідомленими належним чином про розгляд справи, до суду не прибули.

В суді прокурор просив задовольнити позов з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в суді просив в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві.

Представник третьої особи ОСОБА_6 в суді просив в задоволенні позову відмовити з викладених у письмових поясненнях підстав.

Представник ДСГП «Ліси України» позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Заслухавши прокурора, представників відповідача та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що на підставі наказів ГУ Держгеокадастру у Київській області громадянам надано у приватну власність земельні ділянки для індивідуального садівництва на території Лебедівської сільської ради, а саме: наказом від 19 серпня 2015 року - ОСОБА_7 , площею 0,1032 га, кадастровий номер 3221884000:33:016:7004; від 04 вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5142/0/38/-15-СГ - ОСОБА_8 , площею 0,1032 га, кадастровий номер 3221884000:33:016:7002; від 19 серпня 2015 року № 10-1516/36-15-СГ - ОСОБА_9 , площею 0,1060 га, кадастровий номер 3221884000:33:016:7001; від 01 вересня 2015 року № 10-2102/36-15-СГ - ОСОБА_10 , площею 0,1170 га, кадастровий номер 3221884000:33:016:7003; від 04 вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5140/0/38-15-СГ - ОСОБА_11 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:016:7008; від 04 вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5138/0/38-15-СГ - ОСОБА_12 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:7002; від 08 вересня 2015 року № 10-2681/36-15-СГ - ОСОБА_13 , площею 0,1195 га, кадастровий номер 3221884000:33:010:7001; від 04 вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5139/0/38-15-СГ - ОСОБА_14 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:022:7005; від 04 вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5147/0/38-15-СГ - ОСОБА_18 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:020:7001; від 04 вересня 2015 року № 81-10-7777.3-5137/0/38-15-СГ - ОСОБА_15 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884000:33:027:7001.

В подальшому ОСОБА_15 здійснив поділ належної йому ділянки з кадастровим номером 3221884000:33:027:7001, у зв`язку з чим набув право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:027:7003 площею 0,0132 га та 3221884000:33:027:7004, площею 0,1056 га.

На підставі договорів купівлі-продажу від 15 грудня 2016 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 відчужили вказані ділянки на користь ОСОБА_16 .

Набуті ОСОБА_16 земельні ділянки 04 січня 2017 року об`єднано в одну земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:33:022:6010, площею 1,1477 га. В подальшому щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:33:022:6010, площею 1,1477 га, здійснено поділ, в результаті чого утворились нові земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221884000:33:022:6011, площею 0,1 га, 3221884000:33:022:6012, площею 0,3 га, 3221884000:33:022:6013, площею 0,4377 га, 3221884000:33:022:6014, площею 0,1 га, 3221884000:33:022:6015, площею 0,1 га, 3221884000:33:022:6016, площею 0,11 га.

ОСОБА_16 відчужив на користь третіх осіб вказані земельні ділянки у зв`язку з чим, право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:022:6011, 3221884000:33:022:6012 та 3221884000:33:022:6013 перейшло до ОСОБА_19 , право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:022:6014 та 3221884000:33:022:6015 - до ОСОБА_20 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:33:022:6016 - до ОСОБА_21

29 серпня 2017 року на підставі договорів купівлі-продажу за № № 4816, 4819 та 4822 ОСОБА_19 відчужив належні йому земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:022:6011, 3221884000:33:022:6012 та 3221884000:33:022:6013 на користь ОСОБА_22

03 квітня 2020 року ОСОБА_22 на підставі договорів купівлі-продажу за № № 308, 309 та 310 відчужив належні йому земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:022:6011, 3221884000:33:022:6012 та 3221884000:33:022:6013 на користь ОСОБА_6

13 квітня 2020 року ОСОБА_21 на підставі договору купівлі-продажу за № 342 відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:33:022:6016, площею 0,1100 га, на користь ОСОБА_5

01 грудня 2021 року ОСОБА_23 земельні ділянки площею 0.1000 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6014, площею 0,1000 га, з кадастровим номером 3221884000:33:022:6015, площею 0.1100 га, з кадастровим номером 3221884000:33:022:6016 об`єднано в одну земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:33:022:6721, площею 0,31 га.

21 травня 2024 року ОСОБА_6 на підставі договорів купівлі-продажу за №№ 589, 590, 591 відчужив належні йому земельні ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6011, площею 0,3000 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6012, площею 0,4377 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6013 на користь ОСОБА_5 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №№ 389967735, 389968316, 389968532 від 07 серпня 2024 року та №371592586 від 27 березня 2024 року, право власності на земельні ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6011, площею 0,3000 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6012, площею 0,4377 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6013 з 21 травня 2024 року та на земельну ділянку площею 0,31га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6721 з 08 грудня 2021 року зареєстровано за ОСОБА_5 .

Згідно державного акту серії ІІ-КВ№003309 від 24 вересня 1998 року, Вище-Дубечанському держлісгоспу на території Лебедівської сільської ради Лебедівською сільською радою Вишгородського району Київської області надано у постійне користування 1446,5 га у постійне користування для ведення лісового господарства згідно рішення Лебедівської сільської ради від 25 січня 1998 року №8.

05.02.2004 року Вишгородською державною адміністрацією видано розпорядження №60 про передачу в оренду земельної ділянки під розміщення садівницького товариства товариству з обмеженою відповідальністю «Маяк».

Відповідно до п.п. 1-3 розпорядження, ТОВ «Маяк» затверджено проект відведення земельної ділянки, розроблений ТОВ «Земельний кадастр».

Із земель запасу Лебедівської сільської ради вилучено земельні ділянки загальною площею 8.3715 га лісів вкритих лісовою рослинністю Вищедубечанського держлісгоспу - 5.8 га лісів вкритих лісовою рослинністю.

Надано земельну ділянку загальною площею 14.1715 га, з них за рахунок земель запасу Лебедівської сільської ради площею 8.3715 га лісів вкритих лісовою рослинністю та земель Вищедубечанського держлісгоспу площею 5.8 та лісів вкритих лісовою рослинністю в оренду терміном на 49 років ТОВ «Маяк» під розміщення садівницького товариства на території Лебедівської сільської ради за межами населеного пункту.

10.02.2004 року між Вишгородською районною державною адміністрацією, як Орендодавцем та ТОВ «Маяк» укладено Договір оренди земельної ділянки засвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А.

Відповідно до п.п. 1.1-1.2 Договору, орендодавець надав в оренду, а орендар прийняв у строкове платне володіння земельну ділянку загальною площею 14,1715 га, з них за рахунок земель запасу Лебедівської сільської ради площею 5,8 га лісів вкритих лісовою рослинністю та земель Вищедубечанського держлісгоспу площею 5,8 га лісів вкритих лісовою рослинністю під розміщення садівницького товариства на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області за межами населеного пункту.

Термін дії цього договору 49 років.

05.02.2004 року Вишгородською державною адміністрацією видано розпорядження №62 про передачу в оренду земельної ділянки під розміщення садівницького товариства товариству з обмеженою відповідальністю «Кіан».

Відповідно до п.п. 1-3 розпорядження, ТОВ «Кіан» затверджено проект відведення земельної ділянки, розроблений ТОВ «Земельний кадастр».

Із земель запасу Лебедівської сільської ради вилучено земельні ділянки загальною площею 8.9483 га лісів вкритих лісовою рослинністю Вищедубечанського держлісгоспу - 6.1 га лісів вкритих лісовою рослинністю.

Надано земельну ділянку загальною площею 15.0483 га, з них за рахунок земель запасу Лебедівської сільської ради площею 8.9483 га лісів вкритих лісовою рослинністю та земель Вищедубечанського держлісгоспу площею 6.1 га лісів вкритих лісовою рослинністю в оренду терміном на 49 років ТОВ «Кіан» під розміщення садівницького товариства на території Лебедівської сільської ради за межами населеного пункту.

10.02.2004 року між Вишгородською районною державною адміністрацією, як Орендодавцем та ТОВ «Кіан», укладено Договір оренди земельної ділянки засвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А.

Відповідно до п.п. 1.1-1.2 Договору оренди орендодавець надав в оренду, а орендар прийняв у строкове платне володіння земельну ділянку площею 15,0483 га, з них за рахунок земель запасу Лебедівської сільської ради площею 8,9483 га лісів вкритих лісовою рослинністю та земель Вищедубечанського держлісгоспу площею 6,1 га лісів вкритих лісовою рослинністю під розміщення садівницького товариства на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області за межами населеного пункту.

Термін дії цього договору 49 років.

Згідно листа Вище-Дубечанського держлісгоспу Державного комітету лісового господарства України Київського державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» №4 від 09.01.2004 року, Вище-Дубечанський держлісгосп, розглянувши матеріали попереднього вибору та обстеження місця розташування земельної ділянки під розміщення садівницького товариства ТОВ "КІАН" площею 6,1 га за рахунок земель Вище-Дубечанського держлісгоспу (Пірнівське лісництво, квартал 163 виділ 3 площа 3,1 га та квартал 164 виділ 3 площа 3,0 га) на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району, не заперечив вилучення даної земельної ділянки при умові відшкодування збитків та втрат, нанесених вилученням цієї земельної ділянки з лісогосподарського виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 та постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року №1279.

ТОВ «Маяк» на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року №1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» здійснено оплату у встановленому розмірі 204 659 грн. на користь ДП «Вищедубичанський держлісгосп», що підтверджується платіжним дорученням №610 від 10.03.2004 року.

ТОВ «Кіан» на виконання вказаних вимог також здійснено оплату у встановленому розмірі 215 245 грн. на користь ДП «Вищедубичанський держлісгосп», що підтверджується платіжним дорученням №611 від 10.03.2004 року.

Відповідно до державного акту серії ЯЯ №140200 від 10 жовтня 2012 року, ДП «Вищедубечанське лісове господарство» на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації №1759 від 23.08.2012 року є постійним користувачем земельної ділянки площею 3,9801 га з цільовим призначенням для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, з кадастровим номером 3221884000:33:022:0903, яка розташована у Київській області, Вишгородському районі, Лебедівська сільська рада.

25 листопада 2016 року рішенням Господарського суду Київської області, яке набрало законної сили, у справі №911/3349/16 за позовом керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави до Вишгородської районної державної адміністрації та Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» про визнання недійсними розпоряджень та державних актів, визнано недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 03.07.2012 року № 1385 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок ДП «Вищедубечанське лісове господарство» на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області» в частині земельних ділянок площею 2,3247 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0901, площею 1,0919 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:0904, площею 3,9801 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:0903, площею 0,9330 га з кадастровим номером 3221884000:34:032:0901, площею 1,2522 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:0902, площею 7,1098 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:09021 та площею 4,8421 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:0903.

Визнано недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 23.08.2012 року № 1759 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДП «Вищедубечанське лісове господарство» на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області» в частині земельних ділянок площею 2,3247 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0901, площею 1,0919 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:0904, площею 3,9801 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:0903, площею 0,9330 га з кадастровим номером 3221884000:34:032:0901, площею 1,2522 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:0902, площею 7,1098 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:09021 та площею 4,8421 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:0903.

Визнано недійсними державні акти на право постійного користування земельними ділянками, видані Державному підприємству «Вищедубечанське лісове господарство», серія ЯЯ № 140196 на площу 2,3247 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0901, серія ЯЯ № 140199 на площу 1,0919 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:0904, серія ЯЯ № 140200 на площу 3,9801 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:0903, серія ЯЯ № 140213 на площу 0,9330 га з кадастровим номером 3221884000:34:032:0901, серія ЯЯ № 140217 на площу 1,2522 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:0902, серія ЯЯ № 140210 на площу 7,1098 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:09021 та серія ЯЯ № 140209 на площу 4,8421 га з кадастровим номером 3221884000:33:016:0903».

13.06.2018 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТВ «Форест Таун» на рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2016 року у справі закрито.

08.10.2018 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ «Форест Таун» залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суджу від 13.06.2018 року у справі №911/3349/16 залишено без змін.

Згідно листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» від 23.06.2017 року № 01-01/393 з доданими схемами, земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:016:6001, 3221884000:33:022:6011, 3221884000:33:022:6012, 3221884000:33:022:6013, 3221884000:33:022:6014, 3221884000:33:022:6015 та 3221884000:33:022:6016 повністю накладаються на землі ДП «Вищедубечанське лісове господарство», згідно державного акту на право постійного користування землею від 24 вересня 1998 року серії ІІ-КВ № 003309.

Відповідно до листа ДП «Вищедубечанське лісове господарство» від 21.06.2017 року № 09-01/342, земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:016:6001, 3221884000:33:022:6011, 3221884000:33:022:6012, 3221884000:33:022:6013, 3221884000:33:022:6014, 3221884000:33:022:6015 та 3221884000:33:022:6016 знаходяться в постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство» у кварталі 813 виділ 7, 8 Хотянівського лісництва та кварталі 711 виділ 6 Дубечанського лісництва в адміністративних межах Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Наведені земельні ділянки відведені у приватну власність без відома та погодження ДП «Вищедубечанське лісове господарство».

Згідно листа ДП «Вищедубечанське лісове господарство» №06-42/65 від 25 лютого 2019 року, земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221884000:33:022:6011, 3221884000:33:022:6012, 3221884000:33:022:6013, 3221884000:33:022:6014, 3221884000:33:022:6015, 3221884000:33:022:6016 знаходяться в кварталах, де були вилучення з земель ДП «Вищедубечанський лісгосп» розпорядженнями Вишгородської РДА №60 від 05.20.2004 року, №62 від 05.02.2004 року, №162 від 23.03.2004 року та надані в користування ТОВ «Маяк» і ТОВ «Кіан», збитки нанесені ДП «Вищедубечанський лісгосп» вилученням з лісогосподарського виробництва земельних ділянок сплачені в повному обсязі.

Відповідно до листа ДСГП «Ліси України» №451/20.16-1-2024 від 23 вересня 2024 року, у Філії відсутні матеріали лісовпорядкування 2003 року, тому надати інформацію щодо площі, межі, координати виділи кварталу 163 та кварталу 164 Пірнівського лісництва немає можливості.

У Філії відсутня інформація за рахунок яких виділів та кварталів при оновленні матеріалів лісовпорядкування у 2014 році було створено квартал 711 Дубечанського лісництва.

Вилучення земельних ділянок у кварталах 163, 164 Пірнівського лісництва ДП «Вищедубечанське лісове господарство» за матеріалами лісовпорядкування 2003 року проводились за погодженням з лісгоспом на підставі розпоряджень Вишгородської РДА, але точну площу вилучення неможливо відобразити, оскільки документи, які слугували підставою для вилучення, вилучені в ході обшуку Прокуратурою Чернігівської області 03.07.2006 року відповідно до постанови від 30.06.2006 року

Статтею 19 ЗК України (в редакції чинній на час видачі оспорюваних наказів) встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі лісогосподарського призначення.

Відповідно до частини 7 статті 20 ЗК України (в редакції чинній на час видачі оспорюваних наказів) зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 3 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу..

Водночас статтею 5 ЛК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Згідно зі статтями 7, 8 ЛК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи. У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

За положеннями пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

А тому при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки у користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII «Прикінцевих положень» Лісового кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 84 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать зокрема і землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (частина 4 статті 84 ЗК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 92 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають зокрема і підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

За змістом статті 13 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до статті 149 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Звернувшись до суду з даним позовом, прокурор в обґрунтування заявлених вимог посилається на листи Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» від 23.06.2017 року № 01-01/393 та листа ДП «Вищедубечанське лісове господарство» від 21.06.2017 року № 09-01/342 зі змісту яких вбачається, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:016:6001, 3221884000:33:022:6011, 3221884000:33:022:6012, 3221884000:33:022:6013, 3221884000:33:022:6014, 3221884000:33:022:6015 та 3221884000:33:022:6016 (яким внаслідок вказаних вище перетворень (поділів та об`єднань) присвоєно наступні кадастрові номери: площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6011, площею 0,3000 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6012, площею 0,4377 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6013 та площею 0,31 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6721) знаходяться в постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство» у кварталі 813 виділ 7, 8 Хотянівського лісництва та кварталі 711 виділ 6 Дубечанського лісництва в адміністративних межах Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області згідно державного акту від 28.09.1998 року.

Водночас, з такими доводами прокурора суд погодитись не може, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що згідно даних фрагменту з Планшета №5 Пірнівського лісництва ДП «Вищедубечанський лісгосп» станом на 1993 та 2003 рік, спірні земельні ділянки межують із земельними ділянками СТ «Маяк» та за конфігурацією, площею та описом меж розташовувались в зоні виділу 3 кварталу 164 Пірнівського лісництва ДП «Вищедубечанський лісгосп», а не в кварталі 711 виділу 6.

Відповідно до даних державного акту серії ІІ-КВ №003309 від 24.09.1998 виділ 3 кварталу 164 обліковувався за ділянкою НОМЕР_3 Пірнівського лісництва у відповідній площі, межах та конфігураціях.

Разом з тим, згідно розпоряджень Вишгородської державної адміністрації №№60 та 62 від 05.02.2004 року виділ № 3 кварталу 164 площею 8.3 га у 2004 році повністю вилучено з користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» та передано садівничим товариствам ТОВ «Маяк» та ТОВ «Кіан» (5.3 га на користь ТОВ «Маяк» та 3,0 га на користь ТОВ «Кіан»).

ТОВ «Кіан» та ТОВ «Маяк» на виконання вимог Закону сплачено грошові кошти за нанесені вилученням земельних ділянок збитки, що підтверджується платіжними дорученнями ТОВ «Кіан» №611 від 10 березня 2024 року в розмірі 215 245 грн. та ТОВ «Маяк» №610 від 10 березня 2004 року в розмірі 204 659 грн.

При цьому, постійним землекористувачем ДП «Вищедубечанське лісове господарство», на підставі наданого йому права, що підтверджується актом на право постійного користування землею від 24.09.1998 серії ІІ-КВ №003309 в першочерговому порядку, надано згоду на відведення спірних земельних ділянок.

Вказані обставини також підтверджуються листом Вище-Дубечанського держлісгоспу Державного комітету лісового господарства України Київського державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» №4 від 09.01.2004 року, відповідно до якого ДП «Вищедубечанське лісове господарство» надало згоду на вилучення спірних земельних ділянок, листом Вище-Дубечанського держлісгоспу Державного комітету лісового господарства України Київського державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» №4 від 09.01.2004 року та сукупністю інших досліджених в суді доказів.

Що стосується доводів сторони позивача про знаходження спірних земельних ділянок в кварталі 711 виділу 6, то суд зазначає наступне.

Так, в суді не доведено, за рахунок яких виділів та кварталів при оновленні матеріалів лісовпорядкування у 2014 році створено квартал 711 Вищедубечанського лісництва. Ця інформація відсутня не тільки в справі, а й не відома самому користувачу Філії «ВЛГ» ДСГП «Ліси України».

Водночас, у численних наявних у справі картографічних матеріалах (схемах накладання земельних ділянок, фрагменту планшету №5, плану зовнішніх меж землекористування до державного акту від 24.09.1998 року, плану земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:33:022:0903 до державного акту від 10.10.2012 року), судом встановлено, що виділ 6 кварталу 711 не відображається у земельних ділянках, що належать на праві користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» згідно державного акту від 24.09.1998 року, де за ділянкою НОМЕР_3 рахуються виділені ТОВ «Маяк» земельні ділянки в квартал 164.

Разом з тим, 10.10.2012 року ДП «Вищедубечанське лісове господарство» видано державний акт серії ЯЯ № 140200 від 10.10.2012 року на право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 221884000:33:022:0903, яка розташована між земельними ділянками СТ «Маяк» та землями ВАТ «Укргідроенерго», і саме на цю земельну ділянку, яка в Філії «ВЛГ» ДСГП «Ліси України» обліковується, як виділ 6 квартал 711, накладаються спірні земельні ділянки відповідача ОСОБА_5 .

Проте, як з`ясувалося в ході розгляду, ця земельна ділянка з кадастровим номером 3221884000:33:022:0903 не є земельною ділянкою лісогосподарського призначення.

При цьому, за матеріалами лісовпорядкування 1993 та 2003 років земельна ділянка, яка нині має кадастровий номер 3221884000:33:022:0903, розташована в районі зони виділу 3 кварталу 164 Пірнівського лісництва, оскільки інших земельних ділянок ТОВ «Маяк» не виділялось і саме в цьому виділі знаходиться відповідне садівниче товариство.

Разом з тим, контури земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:33:022:0903 в точності повторюють контури виділу 6 кварталу 711 Дубечанського лісництва.

Із плану земельної ділянки 3221884000:33:022:0903 згідно державного акту № 140200 від 10.10.2012 року та плану лісонасаджень ДП «Вищедубечанський лісгосп» Хотянівське лісництво вбачається, що всі поворотні точки ділянки 3221884000:33:022:0903 та виділу 6 кварталу 711 Дубечанського лісництва збігаються, східна сторона ділянок межує з каналом, а західна з землями садового товариства «Маяк».

Відомості в справі про те, що квартал 711 обліковується за ДП «Вищедубечанське лісове господарство» згідно державного акту від 24.09.1998 року, суд вважає недоведеними та недостовірними, оскільки ця земельна ділянка за своєю конфігурацією, площею та описом меж є земельною ділянкою з кадастровим номером 3221884000:33:022:0903 згідно державного акту серії ЯЯ № 140200 від 10.10.2012 року.

Доводи сторони відповідача та третьої особи ОСОБА_6 про це є слушними, які суд покладає в основу рішення, у той час, коли ні прокурор, ні особи в інтересах яких подано позов, ні представник ДСГП «Ліси України» відповіді на відзив та будь-яких пояснень щодо відзиву не подавали, і в суді ці обставини залишилися не спростованими.

За таких обставин, суд доходить висновку, що виділ 6 кварталу 711 Дубечанського лісництва у 2014 році сформовано не на підставі державного акту від 24.09.1998 року, а на підставі державного акту від 10.10.2012 року на земельну ділянку 3221884000:33:022:0903, на основі якого фактично висунуто вимоги в цій справі.

З цих підстав суд відхиляє лист Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» від 23.06.2017 року № 01-01/393 та лист ДП «Вищедубечанське лісове господарство» від 21.06.2017 року № 09-01/342 про накладення спірних земельних ділянок на земельні ділянки ДП «Вищедубечанське лісове господарство», які належать на праві користування згідно державного акту серії ІІ-КВ № 003309 від 24.09.1998 року.

Втім, рішенням Господарського суду Київської області від 15.11.2016 року, яке набрало законної сили, у справі № 911/3349/16, держаний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 140200 на площу 3,9801 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:0903 виданий ДП «Вищедубечанське лісове господарство» визнано недійсним.

Вказаним рішенням суду встановлено, що при фактичному збереженні загальної площі лісових земель, що залишилась після вилучення, конфігурація, межі та площа окремих земель лісогосподарського призначення значно змінилися, проте такі зміни не повязані з раніше прийнятими рішеннями органів державної влади про вилучення земель з постійного користування державного підприємства та держлісфонду. Тобто, в одних випадках, землі, які ніколи не відносились до земель лісогосподарського призначення включено до цієї категорії земель, а в інших - землі лісогосподарського призначення, які ніколи не вилучались з державного лісового фонду, виключено з цієї категорії земель.

Зазначені вище висновки підтверджуються графічними матеріалами, наявними в технічній документації, на яких позначені контури лісових ділянок згідно державного акту 1998 року та тих, що інвентаризуються.

З урахуванням вилучених земель, розташування, конфігурація, межі та площі земельної ділянки, на яку видано державний акт серії ЯЯ № 140200 на площу 3,9801 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:0903 не відповідає межам земельних ділянок ДП «Вищедубечанське лісове господарство» відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003309 від 24.09.1998 року.

Поряд з цим, крім виданих на підставі спірного розпорядження райдержадміністрації державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 140200 на площу 3,9801 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:0903 не відповідає межам земельних ділянок ДП «Вищедубечанське лісове господарство» відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 003309 від 24.09.1998 року.

Таким чином, за наданими раніше доказами та наведеними підставами у справі вказані Державні акти на право постійного користування земельними ділянками видані на підставі розпоряджень від 03.07.2012 року № 1385 та від 23.08.2012 року № 1759 з порушенням вимог земельного законодавства та мають бути визнані судом недійсними.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України вказані обставини повторному доказуванню не підлягають.

За таких обставин, стороною відповідача в суді доведено, а прокурором не спростовано, що ДП «Вищедубечанський лісгосп» дійсно володів спірними земельними ділянками на підставі державного акту серії ІІ-КВ № 003309 від 24.09.1998 року, натомість виділ 6 кварталу 711 Пірнівського лісництва, в межах якого знаходяться спірні земельні ділянки, насправді сформовано за рахунок визнаного недійсним у судовому порядку державному акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 140200 від 10.10.2012 року на земельну ділянку 3221884000:33:022:0903 за рахунок земель, які ніколи не відносилися до земель лісогосподарського призначення, які безпідставно включено до цієї категорії земель..

Разом з тим, доводи прокурора про те, що спірні земельні ділянки знаходяться у виділі 6 кварталу 711 Пірнівського лісництва, належать ДСГП «Ліси України» на підставі державного акту серії ІІ-КВ № 003309 від 24.09.1998 року повністю спростовано зазначеними вище доказами наданими відповідачем та третьою особою ОСОБА_6 , не відповідають іншим матеріалам справи, які фактично ґрунтуються на державному акті серії ЯЯ № 140200 від 10.10.2012 року, який в судовому порядку визнано недійсним з підстав невідповідності вимогам земельного законодавства та невідповідності державному акту серії ІІ-КВ № 003309 від 24.09.1998 року.

Відтак, в суді не доведено, що спірні земельні ділянки є земельними ділянками лісогосподарського призначення, які знаходяться на праві користування Філії Вищедубечанського лісового господарства ДСГП «Ліси України».

Отже, підстав для витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 земельних ділянок площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6011, площею 0,3000 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6012, площею 0,4377 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6013 та площею 0,31 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6721 за таких умов суд не вбачає.

Також суд звертає увагу, що під час нового судового розгляду справи, стороною ОСОБА_5 та ОСОБА_24 суду надано такі докази, які більш повно встановлюють обставини фактично виниклих правовідносин, які мають істотне значення для вирішення справи, а також повністю спростовують доводи позову.

Отже, позовні вимоги не можна вважати обґрунтованими і доведеними, коли право про порушення якого заявив позивач не ґрунтується на відповідному правовому титулі.

За таких обставин, суд не досліджував питання добросовісності набуття відповідачем права власності на спірні земельні ділянки з точку зору дотримання вимог ст. 388 ЦК України, оскільки прокурором в суді не доведено, що спірні ділянки належать до земель лісогосподарського призначення.

З огляду на викладене, в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

в задоволенні позову відмовити.

Повне судове рішення складено 02 грудня 2024 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивачі: Перший заступник прокурора Київської області, знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2.

Кабінет Міністрів України, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 12/2.

Київська обласна державна адміністрація, знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Лесі Українки, 1.

Відповідач: ОСОБА_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Треті особи: ОСОБА_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Головне управління Держеокадастру у Київській області, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Серпова, 3/14.

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Пірново, вул. Київська, 1.

ОСОБА_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

ОСОБА_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .

ОСОБА_11 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 .

ОСОБА_12 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 .

ОСОБА_15 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 .

ОСОБА_13 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9 .

ОСОБА_14 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 .

ОСОБА_16 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_11

ОСОБА_17 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_12 .

Суддя