Справа № 369/1655/24
Провадження № 2/369/3964/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Фівнагеєвої І.О.,
при секретарі судового засідання: Херенковій К.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу №369/1655/24 за позовом Приватного підприємства «ЖЕК«ОСЕЛЯ-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2024 року приватне підприємство « ЖЕК«ОСЕЛЯ -2» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , та є співвласником багатоквартирного будинку який обслуговує ПП «ЖЕК « Оселя- 2 ». Згідно договору №б/н від 01 березня 2016 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій укладеного між ОСОБА_1 та ПП «ЖЕК «Оселя-2», останній зобов`язався надати послуги згідно договору за визначеним в договорі тарифом. В свою чергу ОСОБА_1 відповідно договору № б/н від 01 березня 2016 року зобов`язався відповідно п. п. 2.2., 3.2.1. Договору оплачувати дані послуги щомісяця в строк до 15 числа поточного місяці.
Так, відповідно до розрахунку заборгованості, боржник повинен сплатити підприємству за період з вересня 2020 року по грудень 2023 року суму в розмірі 9493,13 грн. за утримання будинку, розмір сплачених послуг за вказаний період складає 00,00 грн.
Отже, за власником квартири виникла заборгованість за комунальні послуги з утримання будинку в сумі 9493,13 грн.
ПП «ЖЕК «Оселя-2», що надає споживачу послуги з утримання будинку безперебійно та належної якості. Претензій з боку споживача щодо неякісного надання послуг не надходило. Розрахунки за спожиті комунальні послуги проводилися відповідно до тарифів затверджених: Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та розпорядженням КМДА.
Отже, з моменту набуття права власності на квартиру відповідач отримує від позивача комунальні послуги з утримання будинку від наданих послуг не відмовляється, та фактично споживає їх.
Таким чином, зазначені обставини дають підстави для висновків про те, що між позивачем і відповідачем, що є власником квартири АДРЕСА_1 , склалися договірні відносини щодо надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг утримання будинку.
На підставі вище наведеного, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «ЖЕК «ОСЕЛЯ-2», ПАТ «Кредобанк» Р/Р UA173253650000002600701322056 МФО 325 365, Код. ЄДРПОУ 37228334, заборгованість по сплаті комунальних платежів за період з вересня 2020 року по грудень 2023 року суму в розмірі 9 493,13 грн за послуги утримання будинку, судовий збір 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2024 року відкрито позовне провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце слухання справи сповіщений належним чином. Надав суду заяву, в якій просив проводити судове засідання без його участі, позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату час та місце слухання справи сповіщена належним чином, причини неявки не повідомила, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату час та місце розгляду справи.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Так, КЦС ВС уПостанові від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) роз`яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, Якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна Номер інформаційної довідки 362072441 від 16 січня 2024 року, та є співвласником багатоквартирного будинку який обслуговує ПП «ЖЕК « Оселя- 2 ».
Згідно договору №б/н від 01 березня 2016 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій укладеного між ОСОБА_1 та ПП «ЖЕК «Оселя-2», останній зобов`язався надати послуги згідно договору за визначеним в договорі тарифом.
Пункт 1.2. Договору визначає розмір тарифу за надані послуги.
В свою чергу ОСОБА_1 відповідно договору № б/н від 01 березня 2016 року зобов`язався відповідно п. п. 2.2., 3.2.1. Договору оплачувати дані послуги щомісяця в строк до 15 числа поточного місяці.
Пункт 2.4. Договору передбачає що, споживач несе відповідальність за повну та своєчасну сплату платежів за цим Договором.
Так, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2023 року, боржник ОСОБА_1 повинен сплатити ПП «ЖЕК`ОСЕЛЯ 2» за період з вересня 2020 року по грудень 2023 року суму в розмірі 9 493,13 грн. за утримання будинку, розмір сплачених послуг за вказаний період складає 00,00 грн.
У результаті цього за власником квартири виникла заборгованість за комунальні послуги з утримання будинку в сумі 9 493,13 грн.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
За п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що фактично отримані надані послуги не оплачені відповідачем, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з оплати фактично наданих послуг.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ч. 1 статі 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 статті 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач зобов`язана проводити оплату наданих послуг, однак не виконувала належним чином зобов`язання, заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги підлягає стягненню у примусовому порядку.
Вказані в позові обставини відповідачем не спростовані.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним «сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відтак, із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № б/н від 01 березня 2016 року в розмірі 9493,13 грн. слід задовольнити.
На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В порядку ст. 141 ЦПК України суд присуджує стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн, який сплачено позивачем при зверненні з даним позовом до суду пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вище викладене, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд вважає можливим стягнути звідповідачкина користь позивача понесені у справі № 369/1655/24 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
В частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн за участь в судовому засіданні суд відмовляє, оскільки адвокат Денисенко Є.В. участі в судовому засіданні не брав.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 625 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 141, 258-259, 223, 264-265, 354-355 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Приватного підприємства «ЖЕК«ОСЕЛЯ-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь Приватного підприємства «ЖЕК «ОСЕЛЯ-2», ПАТ «Кредобанк» Р/Р НОМЕР_2 , МФО 325 365, код ЄДРПОУ: 37228334, адреса: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, провул. Амосова, буд. 7, оф. 4, заборгованість по сплаті комунальних платежів за період з вересня 2020 року по грудень 2023 року за послуги з утримання будинку, в розмірі 9493 (дев`ять тисяч чотириста дев`яносто три) грн 13 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь Приватного підприємства «ЖЕК «ОСЕЛЯ-2», ПАТ «Кредобанк» Р/Р НОМЕР_2 , МФО 325 365, код ЄДРПОУ: 37228334, адреса: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, провул. Амосова, буд. 7, оф. 4, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь Приватного підприємства «ЖЕК «ОСЕЛЯ-2», ПАТ «Кредобанк» Р/Р НОМЕР_2 , МФО 325 365, код ЄДРПОУ: 37228334, адреса: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, провул. Амосова, буд. 7, оф. 4, витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2024 |
Оприлюднено | 04.12.2024 |
Номер документу | 123428083 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Фінагеєва І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні