Ухвала

від 28.11.2024 по справі 308/18998/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/18998/24

1-кс/308/7196/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із неповною середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді оператора стрільця 1 взводу охорони 2 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні № 62024140160000553, відомості про яке 09.10.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчийШостого слідчоговідділу (здислокацією ум.Ужгороді)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого ум.Львові, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим прокуроромЗакарпатської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 , про застосування запобіжногозаходуувиглядітримання підвартоювідносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні № 62024140160000553, відомості про яке 09.10.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президент України видав Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації, яка проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, строк дії якої також неодноразово продовжувався. Згідно Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У такий спосіб, з моменту затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти правовий режим воєнного стану, який продовжує діяти і на даний час. Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.01.2024 ОСОБА_8 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , того ж дня наказом командира військової частини НОМЕР_1 , від 04.01.2024 № 4, ОСОБА_10 призначено напосаду оператора стрільця 1 взводу охорони 2 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу, взято на всі види забезпечення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного ( НОМЕР_2 . Таким чином, з моменту призову ОСОБА_8 на військову службу за мобілізацією на особливий період та його відправлення до військової частини НОМЕР_1 ,тобто з04.01.2024, ОСОБА_8 набув статусувійськовослужбовця -особи,яка проходитьвійськову службуза призовом під час мобілізації, на особливий період. Вимогами статей 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Стаття 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут). Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України. Так, згідно з ст.ст. 5, 6 Статуту внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вимоги цього Статуту зобов`язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець. Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, військовослужбовець ОСОБА_8 повинен усвоїй повсякденнійдіяльності дотримуватисьвимог статей11,49Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України,згідно зякими військовослужбовцізобов`язані,зокрема:свято танепорушно додержуватисьКонституції Українита законівУкраїни,Військової присяги,віддано служитиУкраїнському народові,сумлінно ічесно виконувативійськовий обов`язок;бути хоробрими,ініціативними,дисциплінованими;беззастережно виконуватинакази командирів(начальників);знати тавиконувати своїобов`язки тадодержуватись вимогстатутів ЗбройнихСил України;бути зразкомвисокої культури,скромності івитримки,не допускатинегідних вчинківі стримувативід нихінших військовослужбовців;берегти військовучесть,захищати своюй поважатигідність іншихлюдей;завжди пам`ятати,що заїх поведінкоюсудять нелише проних,а йпро ЗбройніСили Українив цілому;статей 4,6Дисциплінарного статутуЗбройних СилУкраїни,відповідно дояких військовадисципліна зобов`язуєкожного військовослужбовцядотримуватися Конституціїта ЗаконівУкраїни,зміцнювати військоветовариство,виявляти повагудо командиріві одиндо одного,бути ввічливимі додержуватисявійськового етикету,поводитися згідністю йчестю,не допускатисамому істримувати іншихвід негіднихвчинків;право командира віддаватинакази ірозпорядження,а обов`язокпідлеглого -їх виконувати,наказ маєбути виконанийсумлінно,точно тау встановленийстрок.Натомість, ОСОБА_8 ,діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України та законів України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за наступних обставин. Так, ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації на особливий період, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, в умовах воєнного стану, 12.02.2024, о 14:00 год. не з`явився до місця служби місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 ,що в АДРЕСА_2 , де перебував на курсах базової військової підготовки з 15.01.2024, та був відсутній без поважних причин до 26.11.2024, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи свою діяльність з проходженням військової служби. За таких обставин, такий обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, нез`явлення військовослужбовця вчасно без поважнихпричин на службу, вчинене в умовах воєнного стану.

26.11.2024 відносно ОСОБА_8 складено та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними доказами та матеріалами кримінального провадження, а саме: актом службового розслідування; витягом з наказу №263 від 12.02.2024 р.; рапортом головного сержанта 1-ї роти охорони 2-го батальйону головний сержант ОСОБА_11 ; витягом з наказу №4 від 04.01.2024 р.; службова характеристика на солдата ОСОБА_8 ; витягом з наказу №355 від 26.02.2024; показаннями військовослужбовців, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем ОСОБА_8 та іншими зібраними доказами в сукупності. Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

На підставі наведеного, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, українцю, із неповною середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді - оператора стрільця 1 взводу охорони 2 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат» , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні, зауваживши на наявності ризиків, передбаченихч.1 ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти клопотання, однак, зважаючи на чинні норми КПК України про безальтернативність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить застосувати мінімальну заставу, зазначивши, що після затримання ОСОБА_8 звернувся до слідчого з наміром про проходження військової служби та чекає письмової відповіді від військової частини про можливість повернення до військової частини.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, повідомив, що хоче повернутись на службу.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено слідчим суддею у судовому засіданні, Шостим слідчимвідділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюророзслідувань,розташованого ум.Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140160000553, відомості про яке 09.10.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

26.11.2024 ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 26.11.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у нез`явлення військовослужбовця вчасно без поважних причин на службі, вчинене в умовах воєнного стану.

Статтею 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину та санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`ять до десять років.

Дослідивши матеріали долучені до клопотання, вважаю обґрунтованою пред`явлену підозру ОСОБА_8 , про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор дають достатні підстави для висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України. Так, злочин, який інкримінуються ОСОБА_8 , є тяжкими і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польща, Угорщиною, Румунією, Словаччиною дають підстави вважати, що ОСОБА_8 , усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та невідворотність покарання за його вчинення, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, зважаючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу ОСОБА_8 , слідчий суддя вважає, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні,вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , його майновий стан, повідомлення про звернення до слідчого із заявою про продовження служби, слідчий суддя вважає, що у зв`язку з наведеним та з урахуванням тяжкості злочину, його високого ступеня суспільної небезпеки, а також даних про особу підозрюваного та ризиків, встановлених слідчим суддею, останньому слід визначити заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (3028 грн.), відповідно становить 60560 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками. При цьому слідчим суддею враховано розмір предмета злочину.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого чи прокурора за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 16 год. 50 хв. 26 листопада 2024 року.

Встановити строк дії ухвали до 28 грудня 2024 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов`язків, передбачених КПК України, 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО)820172; рахунок отримувачаUA198201720355209001000018501.

Роз`яснити,що підозрюваний ОСОБА_8 абозаставодавець маютьправо вбудь-якиймомент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_8 , у відповідності до ч. 5ст.194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого чи прокурора за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

-повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби);

-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 02 грудня 2024 року.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1