Рішення

від 26.11.2024 по справі 610/3720/24

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/3720/24

Провадження № 2/610/1230/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Феленка Ю.А.,

за участю: секретаря судового засідання Петрової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балаклія Ізюмського району Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Савинської територіальної громади Ізюмського району Харківської області в особі Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

23 вересня 2024 року керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Савинської територіальної громади Ізюмського району Харківської області в особі Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача збитки, завдані кримінальним правопорушенням у розмірі 30510 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України (далі КК України), звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження закрито у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Ухвала набрала законної сили 05.03.2024.

В ході досудового розслідування встановлено, що, обіймаючи посаду директора ПП "БУД СІТІ XXI" з 14.06.2016 ОСОБА_1 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.191 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, та ч.1 ст.366 КК України, тобто складання та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Внаслідок вчинених ОСОБА_1 протиправних дій було завдано збитки Савинській територіальній громаді Ізюмського району Харківської області в особі Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області в сумі 30510 грн, які натепер не відшкодовано.

Прокурор Євсюкова Я.А. подала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу за її відсутності та за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву про визнання позову та просив розглядати справу за його відсутності.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 30.09.2024 прийнято до розгляду позовну заяву керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Савинської територіальної громади Ізюмського району Харківської області в особі Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 24 жовтня 2024 року (а.с.117).

Через неявку сторін 24 жовтня 2024 року судове засідання відкладено на 26 листопада 2024 року.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Наказом від 01.08.2016 №1 ОСОБА_1 призначено на посаду директора ПП "БУД СІТІ ХХІ" на підставі рішення засновника №1/2016 від 14.06.2016 ПП "БУД СІТІ ХХІ" (а.с.48, 49).

01 березня 2018 року між Відділом освіти Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області в особі начальника ОСОБА_2 (замовник) та ПП "БУД СІТІ ХХІ" в особі директора Лоладзе Н.Г. (підрядник) укладено договір №2, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи: "Реконструкція частини приміщень Залиманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Балаклійської районної ради Харківської області для розміщення навчально-виховного комплексу, с.Залиман, вул.Центральна, 71 Балаклійського району Харківської області" (код ДК 021:2015-45300000-0 Будівельно-монтажні роботи). Загальна сума договору складає 1370934,00 грн. Термін виконання робіт становить 35 календарних днів до 30.04.2018 (а.с.28-32).

Відділом освіти Балаклійської РДА на рахунок ПП "БУД СІТІ ХХІ" було перераховано 1370934 грн: 27.03.2018 внесено авансовий платіж у розмірі 30% на придбання будівельних матеріалів в сумі 411280,20 грн; 15.06.2018, 26.06.20218, 27.06.2024 здійснено оплату виконаних робіт за червень в сумі 157372 грн, 79609 грн, 318905,80 грн та 403767 грн відповідно (а.с.33-37).

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи Харківського НДЕКЦ МВС №14/126СЕ-20 від 27.05.2021 обсяги та вартості фактично виконаних робіт з реконструкції частини приміщень Залиманської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів Балаклійської районної ради Харківської області для розміщення навчально-виховного комплексу в АДРЕСА_1 за договором №2 від 01.03.2018, не відповідають обсягам та вартості визначеним проектно-кошторисною документацією. Вартість не виконаних будівельних робіт та вартість не встановленого устаткування складає 36299 грн (з урахуванням єдиного податку 5%). Вартість фактично виконаних робіт за договором №2 від 01.03.2018 складає 1334635 грн (з урахуванням єдиного податку 5%) (а.с.65-106).

За ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження закрито у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Зі змісту ухвали від 26.02.2024 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи одноособовим засновником ПП "БУД СІТІ XXI" та здійснюючи одноособове управління підприємством на посаді директора, тим самим виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративні обов`язки, тобто будучи службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи з корисливих мотивів та маючи умисел на незаконне заволодіння бюджетними коштами, з метою особистого збагачення, реалізуючи свій злочинний умисел, не виконав у повному обсязі будівельні роботи, передбачені договором №2 від 01.03.2018 про виконання робіт по об`єкту "Реконструкція частини приміщень Залиманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Балаклійської районної ради Харківської області для розміщення навчально-виховного комплексу, с.Залиман, вул.Центральна, 71 Балаклійського району Харківської області" (код ДК 021:2015-45300000-0 Будівельно-монтажні роботи) та ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, при цьому зазначивши дані про виконання цих робіт в акті виконаних робіт №2/1 (Форми КБ-2в) за червень 2018 року та довідці (Форми КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2018 року, внаслідок чого незаконно заволодів бюджетними грошовими коштами в сумі 30510,00 грн, які виділено з Балаклійського районного бюджету, внаслідок чого завдав Савинській територіальній громаді Ізюмського району Харківської області в особі Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, яка на підставі рішення Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області ІІІ сесія VІІІ скликання №75-УІІІ від 29.12.2020 та рішення Ізюмської районної ради "Про передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Ізюмського району Харківської області у комунальну власність Савинської територіальної громади Ізюмського району Харківської області в особі Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області закладів освіти району та їх нерухомого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Ізюмського району Харківської області" №41 -VII від 29.12.2020 прийняла у комунальну власність заклади освіти району та їх нерухомого майна, матеріальну шкоду на вищевказану суму. Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, тобто складання та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

На підставі рішення Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області ІІІ сесія VІІІ скликання №75-VІІІ від 29.12.2020 та рішення Ізюмської районної ради "Про передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Ізюмського району Харківської області у комунальну власність Савинської територіальної громади Ізюмського району Харківської області в особі Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області закладів освіти району та їх нерухомого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Ізюмського району Харківської області" №41-VII від 29.12.2020 Савинська селищна рада Ізюмського району Харківської області прийняла у комунальну власність заклади освіти району та їх нерухомого майна (а.с.53-56).

З відповіді Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області від 16.09.2024 №04/10-2321 вбачається, що зарахування коштів в рахунок погашення від ОСОБА_1 на відповідний рахунок Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області не надходило, заходів щодо стягнення суми завданої шкоди Савинська селищна рада Ізюмського району Харківської області не здійснювала (а.с.109).

20.09.2024 Ізюмська окружна прокуратура Харківської області засобом електронного зв`язку надіслала до Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області повідомлення щодо виявлення порушення майнових інтересів держави, та прийняття рішення про звернення до суду з відповідним позовом про стягнення з ОСОБА_1 майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (а.с.110).

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положеннями ч. 1, 3, 4 ст.23Закону України"Пропрокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтовано прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Тлумачення частини третьої статті 23Закону України"Пропрокуратуру" дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч.1 ст.142 Конституції України, ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до ч.4та ч.5ст.56ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.1 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

Якщо особа заперечує проти звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття справи за нереабілітуючою її підставою (закінчення строків давності) і вимагає закрити її, наприклад, за відсутністю події або складу злочину, суд, за наявності для цього підстав, визнає особу винною, ухвалює обвинувальний вирок або звільняє її від покарання, керуючись положеннями ст.49, ч.5 ст.74, ст.106 КК України.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п.8 ч.2 ст.16 ЦК України).

Відповідно доположень статті3ЦК України,загальними засадамицивільного законодавстває,крім іншого судовийзахист цивільногоправа таінтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЦК України є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Під збитками відповідно до статті 22 ЦК України розуміють втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Мотиви суду щодо здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор в обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про відшкодування державі завданої злочином шкоди, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників. У даному випадку порушені економічні інтереси держави в особі Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, якою самостійно позов про відшкодування завданої діями ОСОБА_1 шкоди не заявлено, що свідчить про її бездіяльність, внаслідок якої порушуються інтереси держави у бюджетній сфері, тому до суду звертаються органи прокуратури. До того ж з моменту спричинення збитків відповідачем пройшов значний час, однак дотепер селищна рада не звернулась до суду з позовом.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2018 року (справа №806/1000/17).

З матеріалів справи вбачається, що в результаті протиправних дій відповідача ОСОБА_1 , яке виразилось у завданні майнової шкоди державі, в особі Савинської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, було спричинено збитки на загальну суму 30510 грн, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Савинська територіальна громада Ізюмського району Харківської області.

Водночас, заподіяна державі майнова шкода підлягає відшкодуванню і стягується до місцевого бюджету, у даному випадку - Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, на території якої вчинено вищезазначене кримінальне правопорушення.

При цьому селищна рада з моменту спричинення їм збитків не звернулася до суду з позовом про відшкодування завданої шкоди відповідачем, що свідчить про її бездіяльність та не здійснення захисту інтересів держави.

Це свідчить про свідоме нездійснення Савинською селищної радою Ізюмського району Харківської області, яка має на це відповідні повноваження, захисту порушених інтересів держави.

Тому прокурор звертається до суду з цим позовом в інтересах держави.

На виконання вимог ч.4 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру" прокурором було повідомлено Савинську селищну раду Ізюмського району Харківської області, тобто орган, які повинен представляти інтереси держави у таких правовідносинах, про те, що прокуратурою готується позовна заява до суду. В свою чергу голова Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області підтримав звернення прокурора з цим позовом до суду, що свідчить про згоду на таке представництво.

Таким чином, прокурором наведено достатньо підстав для представництва держави в суді.

Мотиви судущодо суті позовних вимог.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).

Так, суд враховує, що винуватість ОСОБА_1 , хоча і не встановлена вироком суду, оскільки ухвалою суду його звільнено від кримінальної відповідальності, при цьому суд бере до уваги те, що вказана ухвала постановлена за участю ОСОБА_1 , та його захисника, а тому у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 міг розцінювати закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку притягнення як аналогію виправдувального вироку. Отже, відмовившись від використання наданого йому кримінальним процесуальним законом права на загальний судовий розгляд, при якому провина ОСОБА_1 має бути доведена прокурором, відповідач повинен був зважати, що це не звільнить його в майбутньому від обов`язку нести цивільно-правову відповідальність за завдану шкоду.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України є нереабілітуючими обставинами, тому відповідач повинен відшкодувати позивачу заподіяну з його вини шкоду.

Такий висновок зробив Верховний Суд у своїй постанові від 17 серпня 2022 року у справі №346/4425/18 (провадження №61-7008св21).

Отже, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України не свідчить про виправдання особи та визнання її невинною у вчиненні злочину, а тому вищевказані підстави звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючими.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 було закрито не з причин відсутності події або складу злочину, а саме у зв`язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючими обставинами.

Таким чином звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України не може свідчити про відсутність його вини у вчиненні злочину.

Закриття кримінального провадження судом та звільнення особи від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Як було встановлено судом, внаслідок вчинення ОСОБА_1 діянь, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, Савинській територіальній громаді в особі Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області завдано майнову шкоду в сумі 30510 грн. Відповідач позові вимоги визнав у повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Савинської територіальної громади Ізюмського району Харківської області в особі Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.5 ст.56 ЦПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Таким чином, прокурор звільнений від сплати судового збору, у зв`язку з тим, що таке процесуальне право належить позивачу на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Отже, у зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, внаслідок задоволення позову з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 3028 гривень.

Враховуючи викладене, керуючись ст.19 Конституції України, статтями 3, 11, 15, 16, 22, 82, 1166 ЦК України, статтями 12, 13, 77, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Савинської територіальної громади Ізюмського району Харківської області в особі Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Савинської територіальної громади Ізюмського району Харківської області в особі Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 30510 (тридцять тисяч п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збору в сумі 3028 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Прокурор: керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області, місцезнаходження: 64207, Харківська область, Ізюмський район, м.Балаклія, вул.Захисників України, буд.13А.

Позивач: Савинська селищна рада Ізюмського району Харківської області, місцезнаходження: 64270, Харківська область, Ізюмський район, с-ще Савинці, вул.Соборна, буд.49, код ЄДРПОУ 04397106.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 02 грудня 2024 року.

СуддяЮ.А. Феленко