Рішення

від 02.12.2024 по справі 639/6630/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/6630/24

Провадження №2/639/1946/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого- судді Труханович В.В.,

за участю секретаря - Яременко В.В.,

розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженняу відкритомусудовому засіданнів приміщенніЖовтневого районногосуду м.Харкова цивільнусправу №639/6630/24 за позовноюзаявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ :

До Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом звернулась ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Ісмаілова Руслана Граммудіновича, до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, згідно якої просить суд ухвалити рішення, на підставі якого визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 є наймачем житлової площі у двох кімнатах № 20 та АДРЕСА_2 .

Окрім, позивача в вищевказаному житловому приміщенні також зареєстрований її син, ОСОБА_2 . Однак, останній фактично не проживає за місцем реєстрації понад один рік і не виконує своїх обов?язків, пов?язаних з утриманням житла, включаючи сплату комунальних послуг.

Реєстрація відповідача носить формальний характер, у зв`язку з чим позивач і звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням залишено без руху.

Від представника позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 15.10.2024.

28 жовтня 2024 року від відповідача надійшла заява про визнання позову, згідно якої повідомив, що тривалий час проживає у Чеській Республіці, де має посвідку на постійне місце проживання та реєстрацію. Фактично не користується житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 та № 21.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Призначено судове засідання.

В судове засідання позивач та її представник не з?явились, надали заяву про розгляд справи без їхньої участі, заявлений позов підтримали, просили його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з?явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надав заяву про визнання позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

За приписами статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтями 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогамист. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що на підставі рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 15 жовтня 2014 року № 631 «Про визнання наймачами житлової площі мешканців гуртожитку по АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 визнано наймачем двох кімнат №№20,21 житловою площею 28,3 кв.м зі складом сім?ї 3 особи: ОСОБА_1 наймач, ОСОБА_2 син, ОСОБА_3 - син (а.с. 10).

Проспект Ілліча у місті Харкові перейменовано у проспект Ново-Баварський у місті Харкові.

За змістом статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно зі статтею 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Відповідно до статті 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно статті 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Отже, аналіз наведених норм закону свідчить про те, що право користування жилим приміщенням нарівні з наймачем виникає у третіх осіб, які вселилися як члени сім?ї наймача в установленому законом порядку.

Як вбачається з довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 23.08.2024 та від 26.08.2024 за вищевказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 11,12).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 815 ЦК України, наймач зобов`язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані.

Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 816 ЦК України у договорі найму житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних прав з наймачем прав та обов`язків щодо користування житлом.

Наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, мають право за їхньою згодою та згодою наймодавця вселити у житло інших осіб для постійного проживання у ньому.

Особи, які вселилися у житло відповідно до частини першої цієї статті, набувають рівних з іншими особами прав користування житлом, якщо інше не було передбачено при їх вселенні (ст. 817 ЦК України)

Представник позивача зазначив,що син позивача, ОСОБА_2 фактично не проживає за місцем реєстрації понад один рік і не виконує своїх обов?язків, пов?язаних зутриманням житла,включаючи сплатукомунальних послуг.Самостійно знятись з реєстраційного обліку відповідач не може, оскільки на теперішній час проживає у Чеській Республіці.

Згідно з ч.1, 2ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Відповідно дост.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

В своючергу,відповідач ОСОБА_2 надав судузаяву,в якійзазначив,що тривалий час проживає у Чеській Республіці, де має посвідку на постійне місце проживання та реєстрацію. Фактично не користується житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_5 .

Судом встановлено, що дійсно відповідачем надано документ, який підтверджує його право постійного проживання у Чеській Республіці, який видано 13.10.2023 та дійсний до 24.07.2033 (а.с. 40-41).

У постанові Верховного Суду від 02.02.2023 № 464/8705/21 зроблено висновок, що при вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заяві по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У зв`язку з тим, що в судовому засіданні було достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 у спірному житловому приміщенні не проживає без поважних причин понад шість місяців, та не заперечує проти визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, суд приходить до висновку, що вимоги позивача відповідають вимогам закону, а тому підлягають безумовному задоволенню.

Питання щодо реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації особи визначається Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад".

У відповідності до пункту 11 частини 1статті 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»реєстраційною дією є внесення органом реєстрації до реєстру територіальної громади відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування), зняте з реєстрації місце проживання, задеклароване місце проживання/виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване місце проживання, скасування реєстрації місця проживання/зняття з реєстрації місця проживання (перебування)/задекларованого місця проживання/зміненого місця проживання (перебування) з подальшою передачею таких відомостей до відомчої інформаційної системи. Реєстраційна дія є завершеною після отримання органом реєстрації підтвердження про внесення відповідної інформації до відомчої інформаційної системи.

У відповідності до пункту 11 частини 1статті 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»орган реєстрації - це виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи.

Таким чином, наявність рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення дає підстави уповноваженому державному реєстраційному органу здійснити функції щодо зняття цієї особи з реєстрації

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» уразі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Так,суд приходитьдо висновку,що позивачупідлягає поверненнюз державногобюджету 50відсотків судовогозбору,сплаченого останнімпри зверненнідо судуз позовноюзаявою,а 50відсотків судовогозбору підлягаєстягненню звідповідача накористь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-80, 141, 206, 263, 264, 265 ЦПК, ст.ст. 815,816 ЦК України, ст. 64,65,71,72 ЖК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, щовтратила правокористування житловимприміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_5 .

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Ново-Баварському районі міста Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999612, повернути ОСОБА_1 50% суми судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 605,60 гривень (шістсот п?ять гривень 60 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50% суми судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 605,60 гривень (шістсот п?ять гривень 60 копійок).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 та № НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 та № 21.

Повний текст рішення складено 02.12.2024

Суддя В. В. Труханович