Рішення

від 20.11.2024 по справі 583/4349/24

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/4349/24

2/583/1122/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.

позивачки ОСОБА_1

її представниці ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Перша охтирська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, згідно з якою просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що при зверненні до нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтво на право на спадщину на вищевказаний житловий будинок, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

29.08.2024 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з викликом сторін.

03.10.2024ухвалою Охтирськогоміськрайонного судуСумської області закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду з повідомленням учасників процесу.

24.10.2024 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання представниці позивачки, замінено відповідача з Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області на належного ОСОБА_3 .

Позивачка та її представниця у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнала, пояснила, що спадкове майно вони із сестрою ОСОБА_1 вже поділили між собою та вона не заперечує, щоб житловий будинок належав позивачці.

Представниця Першоїохтирської державноїнотаріальної конториусудове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, при вирішенні справи послалася на розсуд суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, врахувавши думку учасників справи, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що сторонами не спростовується підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 13.06.1966 Хухрянським С/РАГС, та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 10.08.1985 Хухрянською с/радою Охтирського району Сумської області (а.с. 9).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , видаваним виконкомом Хухрянської сільської ради Охтирського району Сумської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько сторін ОСОБА_5 (а.с. 10).

Відповідно до довідки Хухрянського старостинського округу Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області від 22.08.2024 № 450, ОСОБА_5 на момент смерті проживав та був пов`язаний спільним побутом разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого згідно з погосподарською книгою № 7 був ОСОБА_5 (а.с. 16).

З наведеного вбачається, що мати позивачки ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_5 , яка складалася зі спадкового майна у вигляді домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 , однак у встановленому законом порядку не оформила свої спадкові права.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Хухра Охтирського району Сумської області померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 03.08.2022 Виконавчим комітетом Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області (зворотний бік а.с. 10).

З досліджених у судовому засіданні матеріалів спадкової справи № 14/2023 вбачається, що 24.01.2023 ОСОБА_1 звернулася до Першої охтирської державної нотаріальної контори із завою про прийняття спадщини за законом після смерті її матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 29).

31.01.2023 до нотаріальної контори звернулася сестра позивачки ОСОБА_3 із заявою, якою вона відмовилася від прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 02.02.2011 секретарем Хухрянської сільської ради Селегей Г.В., зареєстрованим в реєстрі за № 26, яким її мати ОСОБА_4 заповіла донці земельні ділянки розміром 0,73 га та 3,4232 га, належні спадкодавці на підставі державного акту серії ІІІ-СМ № 010059 від 24.08.2002 та державного акту серії СМ № 111933 від 01.20.203, відповідно. Разом з тим, ОСОБА_3 у заяві зазначила про прийняття спадщини за законом (зворотний бік а.с. 33, а.с. 34)

Згідно з договором про поділ спадщини від 13.01.2024, зареєстрованим в реєстрі за № 28, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поділили між собою спадщину, частки якої є рівними для заявниць та складає кожному, в рамках спадкової справи № 14/2023, відкритої Першою охтирською державною нотаріальною конторою після смерті їх матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що на час смерті остання проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після укладення цього договору у спадщину до ОСОБА_1 перейшли земельні ділянки з кадастровими номерами 5920388700:02:002:2124 та 5920388700:02:002:2126, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; недоотримана пенсія в розмірі 3577,56 грн., а до ОСОБА_3 земельні ділянки з кадастровими номерами 5920388700:01:001:5094 та 5920388700:01:001:0076, розташовані на території Чернеччинської територіальної громади Охтирського району Сумської області (зворотний бік а.с. 34, а.с. 35).

На підставі вказаного договору про поділ спадщини ОСОБА_1 13.01.2024 державним нотаріусом Першої охтирської державної нотаріальної контори Богдан К.М. було видано свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровані в реєстрі за № 29, № 30, № 31, а ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровані в реєстрі за № 32, № 33, на спадкове майно згідно проведеного сторонами розподілу (а.с. 65-74).

Доля спадкового майна у виді домоволодіння по АДРЕСА_1 спадкоємицями не визначалася, натомість ними подані заяви до нотаріуса у межах встановлених чинним законодавством строк про прийняття спадщини за законом.

Згідно з постановою про відмову у вчиненні виконавчих дій від 13.01.2024 № 28/02-31, державним нотаріусом Першої охтирської державної нотаріальної контори Богдан К.М. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу (а.с.15).

За положеннями ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Нормами ст. 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже,вказана правова нормавизначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст.16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбаченост. 16 ЦК України.

За приписамист.1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з вимогамист.1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно дост.1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається зі змісту ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Також положеннями ст. 1274 ЦК України передбачено право спадкоємця за заповітом або за законом відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом або за законом незалежно від черги.

Та відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом, як зазначено у ч.5 ст.1275 ЦК України.

Статтею 1267 ЦК Українивизначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Отже, вказана правова норма встановлює презумпцію рівності часток у спадщині спадкоємців за законом. Принцип рівності часток спадкоємців може бути змінений за усним договором між ними, якщо його предметом є рухоме майно, або за письмовим,нотаріально посвідченим договором, якщо його предметом є нерухоме майно або транспортні засоби.

З огляду на викладене, можна дійти висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як спадкоємці за законом, належним чином прийняли спадщину після смерті матері у виді житлового будинку по АДРЕСА_1 , отже позивачка має право на успадкування після смерті матері частки належної останній домоволодіння.

Суд звертає увагу на те, що положеннями ч. 3ст. 1267 ЦК Українипередбачено право спадкоємців на зміну розміру часток у спадковому нерухомому майні, проте укладання такої письмової угоди можливо лише в нотаріальному порядку, тоді яксуд не може підміняти собою нотаріуса, який за законом уповноважений посвідчувати таку угоду, оскільки визнання права власності на спадкове майно можливо тільки у разі наявності спору та неможливості іншим (позасудовим) шляхом захистити свої права.

Щодо визнання позову відповідачкою суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1, ч. 4 ст.206 ЦПК Українипозивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Однак, на переконання суду визнання позову відповідачкою ОСОБА_3 суперечить положенням ст. 1267 ЦК України, а тому не має правового значення.

В п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції Українивизначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з вимогами ст.ст. 76,77ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

За приписамист. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02.12.2024.

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,місце проживання:АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,місце проживання:АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Третя особа - Перша охтирська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: вул. Армійська, 1, м. Охтирка Сумської області, код ЄДРПОУ 02900245.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко