Рішення

від 20.11.2024 по справі 627/763/24

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/763/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря В`юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в с-щі Краснокутську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, в якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на гараж Літ. Б-1 загальною площею 32,9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку кадастровий номер 6323555100:01:001:2104 та на гараж Літ. Б-1, що розташовані в АДРЕСА_1 .

Представник позивача зазначає, що у Краснокутській державній нотаріальній конторі після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , була заведена спадкова справа №137/2023. Спадкоємцем майна померлого за законом є його дружина ОСОБА_1 , яка спадщину прийняла фактично, проживаючи разом з померлим на момент смерті, інші спадкоємці відсутні. Спадщину позивач прийняла шляхом подання заяви на прийняття спадщини та 04.04.2024 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_3 , а саме: земельну ділянку площею 0,0040 га, що знаходиться на території АДРЕСА_1 (два а/два), кадастровий номер 6323555100:01:001:2104, цільове призначення ділянки 02.05, для будівництва індивідуальних гаражів, категорія земель землі житлової та громадської забудови, зареєстровано в реєстрі за №315. Зазначає, що 04.04.2024 державним нотаріусом Руденко В.О. були внесені відомості до Державного реєстру речових прав про реєстрацію за позивачем права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6323555100:01:001:2104 загальною площею 0,004 га для будівництва індивідуальних гаражів, землі житлової та громадської забудови, номер відомостей про речове право 54425216.

Постановою державного нотаріуса Руденко В.О. Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, виконуючого обов`язки державного нотаріуса Краснокутської державної нотаріальної контори, про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29 травня 2024 вих. № 238/02-31 позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж, який розташований в АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що відсутня реєстрація права власності на майно померлого.

За життя чоловік позивачки ОСОБА_3 побудував гараж неподалік житлового будинку, в одній із квартир якого вони разом проживали багато років. Дозвіл на будівництво гаража ОСОБА_3 отримав відповідно до рішення виконавчого комітету Краснокутської селищної ради народних депутатів Краснокутського району Харківської області від 09.10.1990 № 290 «Про будівництво гаража для легкового автомобіля гр. ОСОБА_3 по пр. Тельмана». Однак, у згаданому рішенні була допущена технічна помилка в написанні прізвища та по батькові чоловіка позивачки. Відповідно до тексту рішення дозвіл надавався « ОСОБА_4 , який проживає в АДРЕСА_2 …». Натомість, відповідно до довідки ЦНАП апарату Краснокутської селищної ради про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб АДРЕСА_3 у період з 23.08.1979 по 07.01.2023 були зареєстровані лише позивач та її покійний чоловік ОСОБА_3 , відтак, у рішенні була допущена технічна помилка, оскільки за вказаною адресою ОСОБА_3 не проживав та зареєстрований не був. 27 травня 2016 року рішенням виконкому Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області №128 за заявою ОСОБА_3 нежитловій будівлі гаражу була присвоєна адреса АДРЕСА_1 . Перейменування провулку з Тельмана на Каштановий відбулося на підставі розпорядження Краснокутського селищного голови від 09.02.2016 №16 «Про перейменування вулиць та провулків населених пунктів Краснокутської селищної ради». Рішенням Краснокутської селищної ради Харківської області ХLIX сесії VII скликання від 12.09.2019 № 1239-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва гаража в АДРЕСА_1 та надання її у власність гр. ОСОБА_3 » покійному чоловіку позивача була надана у власність земельна ділянка кадастровий номер 6323555100:01:001:2104 площею 0,0040 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаража зблокованого типу за рахунок земель житлової та громадської забудови. З часу побудови гаража (1990 рік) позивач та її чоловік постійно користувалися ним, з боку органу місцевого самоврядування чи то інших контролюючих органів жодних претензій щодо експлуатації гаража за весь цей час не надходило. Отже, ОСОБА_3 за життя отримав у встановленому законодавством порядку дозвіл на будівництво гаража, власними силами у 1990 році завершив його будівництво, набув у передбаченому законодавством порядку право власності на земельну ділянку під гаражем, проте, за життя не встиг оформити правоустановчі документи та зареєструвати право власності на гараж, оскільки дозвільні документи на будівництво (рішення виконавчого комітету Краснокутської селищної ради народних депутатів Краснокутського району Харківської області від 09.10.1990 № 290) мали технічні помилки в написанні прізвища та по батькові, чоловік позивачки був уже людиною похилого віку, відвідування різних інстанцій для виправлення цих помилок займало багато часу, що вже було йому не під силу, оскільки останній часто хворів, та згодом помер.

Представник позивача зазначає, що рік завершення будівництва гаража НОМЕР_2 , що підтверджується виготовленим станом на 29.05.2024 року КП «Краснокутське бюро технічної інвентаризації» технічним паспортом, витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документа ТІ01:8665:8450:6335:3362 та довідкою КП «Краснокутське бюро технічної інвентаризації» від 11.06.2024 № 279, відмітки щодо самочинного будівництва у зазначених документах відсутні. Відповідно до технічного паспорта та довідки, виданими КП «Краснокутське бюро технічної інвентаризації», загальна площа гаража Літ. Б-1 32,9 кв.м, площа забудови 38,8 кв.м., рік побудови 1990.

Зазначає, що до 05.08.1992 закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» від 05.08.92 №449 (втратила чинність).

Позивач вважає, що враховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані в період до 05.08.92, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Зазначено, що листом від 24.06.2024 № 01-20/4379 Краснокутська селищна рада Харківської області на адвокатський запит повідомила, що погосподарський облік в селищі міського типу не вівся, отже, позивач позбавлена можливості зареєструвати право власності на гараж відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127.

У зв`язку з викладеним, позивач вимушена звернутися до суду з цим позовом.

Позивач та її представник адвокат Федосієнко О.В. у відкрите судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, в матеріалах справи міститься заява представника позивача від 01.10.2024 про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду судом повідомлявся, в матеріалах справи міститься клопотання від 25.07.2024 року, в якому просять розглянути справу без їхньої участі за наявними у суді в матеріалами, позов підтримують, та не заперечують проти його задоволення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Частиною 1статті 4 ЦПК Україниустановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зіст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство, відповідно до ч. 1ст. 12 ЦПК України, здійснюється на засадах змагальності сторін.

За вимогами ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Краснокутської селищної Ради народних депутатів Краснокутського району Харківської області № 290 від 09 жовтня 1990 року надано дозвіл ОСОБА_5 , який проживає в АДРЕСА_2 на проведення будівництва гаража для легкового автомобіля по пр. Тельмана, та зобов`язано останнього провести будівництво у відповідністю з технічною документацією, виданою технічним бюро архітектора району /а.с.44/.

Проте, як вбачається з довідки № 744 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб виданої адміністратором відділу «Центру надання адміністративних послуг» апарату Краснокутської селищної ради від 28.06.2024 року, за адресою: АДРЕСА_2 у період з 23.08.1979 по 07.01.2023 були зареєстровані лише позивач та її покійний чоловік ОСОБА_3 , отже, за вказаною адресою ОСОБА_3 зареєстрований не був /а.с.39/. Зазначене може свідчити про неправильне написанні прізвища та по батькові останнього у згаданому вище судом рішенні виконкому №290 від 09 жовтня 1990 року про надання дозволу на проведення будівництва гаража.

09.02.2016 року згідно з розпорядженням селищного голови Краснокутської селищної ради Харківської області Сусло С. за №16 «Про перейменування вулиць та провулків населених пунктів Краснокутської селищної ради» провулок Тельмана було перейменовано на провулок Каштановий /а.с.47-47/.

27.05.2016 року рішенням виконавчого комітету Краснокутської селищної ради Харківської області № 128, на підставі заяви ОСОБА_3 , присвоєно адресу нежитловій будівлі гаражу АДРЕСА_1 /а.с.43/.

Як встановлено судом, рішенням Краснокутської селищної ради Харківської області ХLIX сесії VII скликання від 12.09.2019 за № 1239-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва гаража в АДРЕСА_1 та надання її у власність гр. ОСОБА_3 » ОСОБА_3 було надано у власність земельну ділянку кадастровий номер 6323555100:01:001:2104 площею 0,0040 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуального гаража зблокованого типу за рахунок земель житлової та громадської забудови /а.с.31/.

З довідки № 279 від 11.06.2024 року виданої КП «Краснокутським бюро технічної інвентаризації» вбачається, що згідно з даними інвентаризаційної справи об`єкта нерухомого майна гаражу, що розташований в АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 року, право власності не зареєстроване. Згідно з даними технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, здійсненої 29.05.2024 р., до складу зазначеного об`єкту нерухомого майна входять такі будинки, будівлі та споруди: - гараж, позначений літ. Б-1 на плані, загальна площа 32.90 кв.м, матеріал стін цегла, вартістю 44559 грн., рік побудови 1990. Разом інвентаризаційна вартість гаражу, що розташований в АДРЕСА_1 , станом на 29.05.2024 року становить 44559 грн. /а.с.30/.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4ст. 41 Конституції України,ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно доЗакону України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зіст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За нормамиЦК Українипідставами виникнення (набуття) права власності є різні правостворюючі юридичні факти або правовідносини.

Відповідно до ч. 1ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Однак, за змістомстатті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертоюстатті 3 зазначеного Законуречові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Таким чином, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинностіЗаконом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до ч. 1 ст.58Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановленийпостановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення»(втратила чинність).

Враховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35/18/1).

До матеріалів справи позивачем долучено копію технічного паспорта виготовлений Комунальним підприємством «Краснокутське бюро технічної інвентаризації» від 12 червня 2024 року, з якого вбачається, що спірний гараж розташований за адресою: АДРЕСА_1 , побудовано в 1990 році, площа гаража складає 32.90 кв.м /а.с.19-23/.

Відповідно до пункту 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженоїнаказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127, не належать до самочинного будівництва: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 5 серпня 1992 року.

Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що спірне нерухоме майно - гараж не є самочинним та самовільним будівництвом, про що свідчать надані позивачем документи, які не містять в собі відміток щодо самочинного будівництва вказаного гаража; такими документами є технічний паспорт, довідка КП «Краснокутське бюро технічної інвентаризації» від 11.06.2024 за №279, та витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 29.05.2024 реєстраційний номер документу ТІ01:8665:8450:6335:3362 /а.с.26-29/.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивачки, ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого Краснокутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /а.с.16/.

Після його смерті відкрилася спадщина.

Так, згідно з довідкою № 744 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб виданої адміністратором відділу «Центру надання адміністративних послуг» апарату Краснокутської селищної ради від 28.06.2024 року, ОСОБА_3 був зареєстрований у період з 23.08.1979 по 07.01.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , разом з його дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що крім того підтверджується і довідкою №1041 від 14.07.2023 виданої Виконавчим комітетом Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, копія якої міститься в матеріалах спадкової справи /а.с.39,72/.

Факт того, що позивач є дружиною ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого ОСОБА_6 від 04.02.1966 року.

Статтею 1216 ЦК Українивстановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено (частина третястатті 46 цього Кодексу).

За приписами ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2ст.1223ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно достатті 1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України).

Статтею 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 137/2023, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , до кола спадкоємців увійшла дружина ОСОБА_1 , яка спадщину прийняла фактично, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 . Інші спадкоємці відсутні.

Позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого, та 04.04.2024 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0040 га, що знаходиться на території АДРЕСА_1 , цільове призначення ділянки 02.05. Для будівництва індивідуальних гаражів; категорія земель землі житлової та громадської забудови, що належала спадкодавцю, право власності на яку зареєстровано у бездокументарній формі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 вересня 2019 року ОСОБА_7 , державним реєстратором Краснокутської райдержадміністрації Харківської області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1929426763235, номер запису про право власності 33523958, кадастровий номер 6323555100:01:001:2104 відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 квітня 2024 року. /а.с.41-49/.

Отже, наразі власником зазначеної земельної ділянки площею 0,0040 га кадастровий номер 6323555100:01:001:2104 є позивач по справі, ОСОБА_1 , про свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав від 04.04.2024 індексний номер витягу 372798929 /а.с.24/.

Відтак, позивач є такою, що прийняла спадщину після чоловіка ОСОБА_3 .

Крім того, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.05.2024 року, винесеною державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, виконуючою обов`язки державного нотаріуса Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області Руденко В.О., ОСОБА_1 відмовлено у вчинення нотаріальної дії, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину на нежитлову будівлю гараж, що розташований в АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що відсутня реєстрація права власності на майно померлого /а.с. 18/.

Зазначене змусило позивача звернутися до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Згідно з ч. 4ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 210/1609/15-ц (провадження №61-40313св18) вказано, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третястатті 1296 ЦК України). Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістомстатті 392 ЦК Україниправо власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.»

За змістом ст. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, суд дійшов висновку, що гараж, який побудований у 1990 році, є предметом спадкування, та спадкоємиця ОСОБА_1 обґрунтовано звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, оскільки іншого способу оформити право власності на спірний гараж чинним законодавством не передбачено.

Відтак, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки позивачкою надано до суду достатньо доказів на їх підтвердження.

Судові витрати суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 12, 13, 76-79, 81, 89, 141, 247, 263, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на гараж Літ. Б-1 загальною площею 32,9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач ОСОБА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач - Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області, розташована за адресою: вул. Охтирська, 1, с-ще Краснокутськ Богодухівського району Харківської області, 62002, код ЄДРПОУ 04397359.

Суддя Бугаєнко І. В.