ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 636/6930/23 Провадження № 2-о/636/6/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2024 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого судді Гніздилова Ю. М., присяжних Жиглової Ю.В., Нарожного В.М.,за участю секретаря судового засідання Кисловської О.О., заявника ОСОБА_1 , представника заявника адвоката Мазницького М.М., представника заінтересованої особи органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Чугуївської міської ради Харківської області Пономаренко Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Чугуївської міської ради Харківської області та ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області із заявою про визнання його рідної сестри ОСОБА_2 , недієздатною та встановлення над нею опіки.
В обґрунтування заяви зазначив, що він є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2013 року він проживає з нею за адресою: АДРЕСА_1 , повною мірою піклується про неї, створює належні умови життя та дбає про стан здоров`я. Впродовж останнього року в поведінці сестри сталися зміни, що стосуються її фізичного та емоційного стану. Вона не орієнтується в часі, своєму місцезнаходженні, має проблеми з пам`яттю. У неї безліч хронічних хвороб, які викликають незворотні процеси в організмі. 22 грудня 2021 року їй встановлено другу групу інвалідності, що підтверджується висновком КСОЗ «Обласний центр медико- соціальної експертизи». Вона періодично проходить медичні огляди та перебуває на лікуванні у закладах охорони здоров`я. Внаслідок інвалідності та психічних розладів вона не може самостійно приймати рішення, не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними. На підставі цього заявник просить визнати його сестру недієздатною та встановити на нею опіку, призначивши його опікуном, оскільки він має всі можливості виконувати ці обов`язки.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити, з підстав викладених вище.
В судовому засіданні представник заінтересованої особи - органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Чугуївської міської ради Харківської області, не заперечувала проти вимог, викладених в заяві ОСОБА_1 , окремо зазначивши, що він є єдиною працездатною особою, яка тривалий час фактично проживає з ОСОБА_2 , створює для неї належні умови життя та піклується про стан здоров`я.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги заявника, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення заявника, його представника та представника заінтересованої особи, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про визнання фізичної особи недієздатною.
Згідно ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно ч. 1 ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішення суду про це.
Відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник ОСОБА_1 , є рідним братом ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується їхніми свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 07 грудня 1982 року та НОМЕР_2 від 12 травня 1976 року, відповідно.
Відповідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 22 січня 2008 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області шлюб між чоловіком ОСОБА_5 та дружиною ОСОБА_2 розірвано, про що зроблено відповідний актовий запис №06 від 22 січня 2008 року.
Відповідно до довідки №1-465 від 11 січня 2022 року, виданої військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи від захворювання, отриманого в період проходження військової служби.
Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 від 22 листопада 2023 року ОСОБА_2 є інвалідом армії 2 групи.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта Харківської Філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» №269 від 18 квітня 2024 року, ОСОБА_2 на теперішній час виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі органічного шизофреноподібного розладу та відповідно до свого психічного стану, нездатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до подання №02-02-40/904 від 21 травня 2024, Рада опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними особами при виконавчому комітеті Чугуївської міської ради Харківської області, вважає доцільним призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , у разі визнання її недієздатною.
Згідно побутової характеристики від 01 вересня 2024 року, виданої головою правління ОСББ «Авіатор-45», ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з сестрою інвалідом, за якою здійснює догляд, характеризується виключно позитивно, зареєстрований як фізична-особа підприємець.
Таким чином, беручи до уваги вищезазначені норми закону та встановлені у справі фактичні обставини щодо психічного стану ОСОБА_2 , підтверджені належними та допустимими доказами, у суду є всі підстави для визнання її недієздатною.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно ст. 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочин від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
У своєму рішенні від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.
Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, у тому числі право на свободу та особисту недоторканність, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації. (абзаци перший, третій, четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини ).
У наведеному контексті для захисту прав і законних інтересів недієздатних і обмежених у дієздатності повнолітніх осіб діє інститут опіки та піклування, який згідно зі ст. 55 ЦК України призначений забезпечити особисті немайнові та майнові прав та інтереси малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Таким чином вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опіки або піклувальника, суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов`язаний подати до суду висновок про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітньої особи.
Враховуючи надані докази, суд вважає, що наявних документів щодо особи потенційного опікуна та його можливості здійснювати функції опікуна, достатньо для вирішення подання органу опіки та піклування.
При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 336/5652/18 зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Наявні у справі письмові докази повністю підтверджують можливість ОСОБА_1 виконувати обов`язки опікуна над недієздатною ОСОБА_2 . Обмежень, встановлених приписами ст. 63 ЦК України та п. 3.2 Правил опіки та піклування, які можуть бути перешкодою для призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної особи, суд не встановив.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 63 ЦК України особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч. 1 ст. 60 ЦК України).
Аналізуючи положення ч. 1 ст. 60 ЦК України та ч. 1 ст. 300 ЦПК України можна дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17.
Тобто, суд не наділений повноваженням особисто визначати особу опікуна без подання органу опіки. Бажання заявника бути опікуном є однією із визначених законом вимог для призначення особи опікуном. Акти цивільного законодавства, що визначають порядок призначення опікуна наразі не містять заборон, або обмежень у контексті правовідносин цієї справи на призначення опікуна недієздатній особі, її рідного брата.
За таких обставин,оскільки ОСОБА_1 , який надав згоду на призначення опікуном, є близькою особою рідним братом ОСОБА_2 та має можливість виконувати опікунські обов`язки, перешкод, зазначених у ст. 64 ЦК України, для призначенняйогоопікуном над недієздатною ОСОБА_2 не встановлено, можливість ОСОБА_1 здійснювати повноваження опікуна перевірена органом опіки та піклування, за наслідками чого висловлено пропозицію про доцільність призначення його опікуном, суд вважає слушними доводи заявника, у зв`язку з чим, приходить до висновку про їх задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною відносяться на рахунок держави.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.ч.6 -7 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
Керуючись ч. 6 ст. 259, 268, 272, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки, заінтересовані особи орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Чугуївської міської ради Харківської області та ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 10 лютого 1998 року Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області,РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 недієздатною.
Встановити над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий 05 лютого 2009 року Бориспільським РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП НОМЕР_8 , опікуном недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною - встановити на два роки, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 15 жовтня 2024 року.
Суддя Ю. М. Гніздилов
Присяжні: Жиглова Ю.В.,
Нарожний В.М.,
Суд | Чугуївський міський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2024 |
Оприлюднено | 04.12.2024 |
Номер документу | 123432785 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них: про визнання фізичної особи недієздатною |
Цивільне
Чугуївський міський суд Харківської області
Гніздилов Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні