Ухвала

від 29.11.2024 по справі 759/25010/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/8431/24

ун. № 759/25010/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який представляє інтереси Благодійної організації "Благодійний фонд "Волонтерський Центр України", про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №1202310000000073 від 31.07.2023 року,-

встановив:

27.11.2024 року адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Благодійної організації "Благодійний фонд "Волонтерський Центр України", звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва №759/19954/24 від 18.10.2024 року, в рамках кримінального провадження №1202310000000073 від 31.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 та представник власника майна - БО "Благодійний фонд "Волонтерський Центр України" ОСОБА_4 клопотання підтримали, посилаючись на обставини викладені в клопотанні, зазначивши, що грошові кошти в сумі 2 700 Євро, на які накладено арешт слідчим суддею та які були вилучені під час проведення обшуку автомобіля у ОСОБА_6 належать саме БО "Благодійний фонд "Волонтерський Центр України", які ОСОБА_6 отримала під розписку для придбання автомобіля, не є предметом злочину, не містять на собі ознак злочину.

Прокурор Святошинської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_5 проти задоволення клопотання та скасування арешту майна з вказаних грошових коштів не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення адвоката, предстаника власника майна та думку прокурора, дослідивши матеріали, додані до клопотання, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що СВ Святошинського УП ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202310000000073 від 31.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

18.10.2024 року слідчим суддею Святошинського районного суду м.Києва задоволено клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м.Києва та накладено арешт на майно, яке було вилучене в ході обшуку автомобіля "Mersedes-Benz Sprinter 215 CDI" 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , в тому числі грошові кошти в сумі 2 700 Євро.

Згідно дослідженої розписки ОСОБА_6 від 25.09.2024 року грошові кошти в сумі 2 700 Євро вона отримала від ОСОБА_7 для купівлі автомобіля марки Тойота та ввезення її.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказйм злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 вказаного Кодексу, арешт майна допускається з метою забезпечення:збереження речових доказів;спеціальної конфіскації;конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У рішенні Європейського суду з прав людини справа «Будченко проти України» в розділі«Оцінка суду» встановлено: п. 40 «Суд нагадує, що найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні.

Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що обмеження володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року Series A № 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» заява № 48191/99, п.п. 49-62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідність балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A № 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series А № 98). Зі змісту ухвали випливає, що при накладенні арешту на грошові кошти заявника, питання спврозмірності і розумності не досліджувалось взагалі.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Разом з тим, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, стороною обвинувачення не надано суду доказів на підтвердження того, що арештоване майно набуте в результаті вчинення кримінальних правопорушень, є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Крім того, згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Тобто, накладення арешту з метою відшкодування шкоди можливо лише за наявності підозри у кримінальному провадженні.

За наведених обставин, слідчий суддя дійшов переконання про скасування арешту майна з вказаних грошових коштів, що є співрозмірним меті яку прагне досягти орган досудового розслідування, відтак клопотання підлягає задоволенню.

керуючись вимогами ст.ст.7, 9, 22, 98, 170-174, 369-372 КПК України, -

постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який представляє інтереси Благодійної організації "Благодійний фонд "Волонтерський Центр України", про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №1202310000000073 від 31.07.2023 року, - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського райсуду м.Києва від 18.10.2024 року (ун. № 759/19954/24), а саме грошові кошти у сумі 2 700 Євро, які були вилучені 25.09.2024 року в ході обшуку автомобіля "Mersedes-Benz Sprinter 215".

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 02.12.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1