Постанова

від 25.11.2024 по справі 686/12750/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/12750/22

Провадження № 22-ц/4820/2105/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Заворотна А. В.,

з участю: представника Міністерства оборони України Панасюка В. М.,

представника Другого ВДВС у місті Хмельницькому Хоптинця І. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 жовтня 2024 року (суддя Салоїд Н. М., повне судове рішення складено 14.10.2024) у справі за скаргою Міністерства оборони України на дії Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов`язання вчинення дій.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в:

У серпні 2024 року Міністерство оборони України, звертаючись до суду із вказаною скаргою, зазначало, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.12.2023 у справі № 686/12750/22 визнано незаконним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.03.2017 № 22-3898-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825083300:11:001:0128 площею 2 га, розташованої за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, та витребувано у ОСОБА_1 на користь держави в особі Міністерства оброни України частину земельної ділянки площею 1,9292 га в межах, визначених висновком експерта від 04.03.2021 № 2037/2038/3081-3247-20-26, яка належить до земель оборони військового містечка № НОМЕР_1 Хмельницького гарнізону, та є частиною земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 6825083300:11:001:0128, що знаходиться за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Міністерство оборони України пред`явило до Другого відділу ДВС у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчий лист від 08.05.2024 для примусового виконання. 05.08.2024 виконавчий документ було повернуто без прийняття до виконання у зв`язку з його поданням не за підвідомчістю. Вважає такі дії державного виконавця незаконними. Відповідно доЗакону України«Про виконавчепровадження» виконавчідії провадятьсядержавним виконавцемза місцемпроживання боржника або замісцезнаходженням йогомайна.У виконавчомулисті зазначеномісце проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 . Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Тому Міністерство оборони України просило визнати дії старшого державного виконавця Другого відділу ДВС у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) неправомірними та зобов`язати Другий відділ ДВС у м. Хмельницькому прийняти виконавчий лист до примусового виконання та ухвалити постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 жовтня 2024 року у задоволенні скарги відмовлено.

Міністерство оборони України, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги. Посилається на незаконність судового рішення. Вважає, що виконавчий лист пред`явлено до примусового виконання у належний спосіб та з дотриманням територіальної підвідомчості. Ухвала суду постановлена внаслідок неправильного тлумачення частини 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до цього Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання боржника або за місцезнаходженням його майна. У виконавчому листі зазначено місце проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 . Суд не взяв до уваги те, що право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Також суд не врахував вимоги статті 25 вказаного Закону.

У засіданні апеляційного суду представник Міністерства оборони України апеляційну скаргу підтримав. Державний виконавець Хоптинець І. О. її не визнав.

Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Установлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18.12.2023 у справі № 686/12750/22 визнано незаконним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.03.2017 № 22-3898-СГ про затвердження документації із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825083300:11:001:0128 площею 2 га, розташовану за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області; витребувано у ОСОБА_1 на користь держави в особі Міністерства оброни України частину земельної ділянки площею 1,9292 га в межах визначених висновком експерта від 04.03.2021 № 2037/2038/3081-3247-20-26, яка належить до земель оборони військового містечка № НОМЕР_1 Хмельницького гарнізону, та є частиною земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 6825083300:11:001:0128, що знаходиться за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

08.05.2024 Хмельницький міськрайонний суд видав виконавчий лист № 686/12750/22, який Міністерство оборони України пред`явило для примусового виконання до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

24.07.2024 виконавчий лист повернуто стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з пред`явленням його не за підвідомчістю, оскільки земельна ділянка, яку необхідно витребувати, знаходиться за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району, що за підвідомчістю відноситься до Хмельницького районного відділу ДВС у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмову у задоволенні скарги суд першої інстанції мотивував тим, що виконавчий лист пред`явлено до органу ДВС не за підвідомчістю.

Такий висновок суду не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Відповідно до частини 5 статті 24 Закону № 1404-VIII у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII).

Підстави для повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання передбачені частиною 4 статті 4 Закону № 1404-VIII. Однією з підстав відповідно до пункту 10 вказаної статті є те, що виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) «Про визначення територіальної юрисдикції відділів державної виконавчої служби Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» № 344/6 від 29.03.2024 місце проживання боржника ОСОБА_1 , що зазначене у виконавчому листі ( АДРЕСА_2 ), відноситься до територіальної юрисдикції Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Судове рішення про витребування нерухомого майна (у тому числі земельної ділянки) повинно виконуватись державним виконавцем в порядку пункту 3 частини першої статті 10 та статті 60 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому поняття «витребування» відповідає поняттю «вилучення та передача предметів», вказаному у пункті 3 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» у переліку заходів примусового виконання рішення (постанова Верховного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 905/98/20).

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

За встановленими у справі обставинами до примусового виконання був пред`явлений виконавчий лист про витребування земельної ділянки від боржника на користь держави в особі Міністерства оборони України.

Згідно з рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.12.2023 у справі № 686/12750/22 держава в особі Міністерства оборони України є стягувачем, а ОСОБА_2 - боржником.

Міністерство оборони України, скориставшись правом вибору місця відкриття виконавчого провадження, звернулося до органу ДВС за місцем проживання боржника.

Підстав для повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання згідно з пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону № 1404-VIII не було.

Суд першої інстанції помилково в рішенні суду посилався на вимоги частини 3 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем вчиненням таких дій, оскільки рішення суду у справі № 686/12750/22 не є рішенням зобов`язального характеру.

З урахуванням наведеного заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про незаконність дій державного виконавця.

Разом з тим, вимоги скарги про зобов`язання прийняття виконавчого листа до примусового виконання та ухвалення постанови про відкриття виконавчого провадження не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Усунення порушення має полягати у зобов`язанні Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вирішити питання про прийняття виконавчого листа № 686/12750/22, виданого 08.05.2024 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, до примусового виконання відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення скарги.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хоптинця Ігоря Олександровича щодо повернення виконавчого листа № 686/12750/22 стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов`язати Другий відділ Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вирішити питання про прийняти виконавчого листа №686/12750/22, виданого 08.05.2024 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, до примусового виконання відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 грудня 2024 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта