Рішення

від 02.12.2024 по справі 120/517/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 грудня 2024 р. Справа № 120/517/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі військова частина НОМЕР_1 , відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача військової частини НОМЕР_2 (далі - військова частина НОМЕР_2 , третя особа) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у період з 05.07.2022 по 12.10.2022.

Сторона позивача зазначає, що відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. З метою виконання вимог постанови № 168 та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» від 31.03.2022 № 164-АГ.

В подальшому, наведений наказ був скасований у зв`язку з прийняттям 30.07.2022 Адміністрацією Державної прикордонної служби України наказу №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», який застосовується з 01.08.2022 року.

Отже, як зазначає позивач, наведені накази АДПС України визначають підстави та порядок виплати додаткової збільшеної винагороди військовослужбовцям ДПС України відряджених до інших органів ДПС України з метою безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної arpecii. Однак, станом на день звернення до суду, позивачу збільшена додаткова винагорода за вказаний період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії так залишилась не виплаченою. А тому, позивач вважає, що має право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 тисяч гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Ухвалою від 19.01.2024 позовну заяву залишено без руху, з підстав пропуску строку звернення до суду.

22.01.2024 представником позивача до суду подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 26.02.2024 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Окрім того даною ухвалою вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача військову частину НОМЕР_2 .

13.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги заперечує та просить відмовити у задоволенні останніх. Свою позицію мотивує тим, що у період з 24.02.2022 по 31.07.2022 діяв наказ № 164-АГ. В подальшому, видано наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168", який підлягає виконанню усіма органами охорони державного кордону України з 01 серпня 2022 по день його скасування - 01.12.2022 року.

Відповідно до вимог вищезазначених Наказів АДПСУ визначено виплату додаткової винагороди здійснювати в поточному місяці за попередній місяць.

Як зауважує, представник відповідача, що на виконання вимог Постанови № 168 та вищевказаних наказів АДПСУ військовою частиною НОМЕР_1 , у період з серпня по листопад 2022 року позивачу нараховано та виплачено грошову винагороду у сумі по 30 000 грн за кожен місяць (липень-жовтень) пропорційно часу несення служби. При цьому, згідно пункту 4 Наказу №164-АГ визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби України, до яких відряджені військовослужбовці інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повинні повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць у формі списку, передбаченого додатком 2 до Наказу № 164-АГ. В свою чергу, абзацом 2 пункту 11 Наказу № 392-АГ визначено, що інформація військовослужбовців, відряджених до інших органів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, подаються начальниками органів Держприкордонслужби, включених до складу діючих угруповань військ Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до Наказу № 392-АГ.

Таким чином, за період перебування у службовому відрядженні позивача у військовій частині НОМЕР_2 , а саме спірний період з липня по жовтень 2022 року, остання мала щомісячно до 5 числа повідомляти військову частину НОМЕР_1 про його безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць виключно у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу №164-АГ або додатком 2 до Наказу №392- АГ.

Так, 26.08.2022 на адресу військової частини НОМЕР_1 з військової частини НОМЕР_2 надійшов супровідний лист від 26.08.2022 року з Списком військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які приймали безпосередню участь у бойових діях або заходах у липні 2022 року у складі військової частини НОМЕР_2 передбачені пунктом 4 Наказу № 164-АГ. Вказаним списком підтверджена участь у бойових діях або заходах у складі військової частини НОМЕР_2 позивачу за періоди з 05.07.2022 по 31.07.2022. Тому, на підставі вказаного списку з підтвердженням участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, відповідно до Постанови № 168, видано наказ начальника НОМЕР_3 прикордонного загону № 476-ОС «Про виплату додаткової винагороди» від 12.09.2022, пунктом 7 якого визначено виплатити додаткову винагороду військовослужбовцям НОМЕР_3 прикордонного загону за періоди безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з 01.07.2022 по 31.07.2022 в розмірі із розрахунку 70 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах.

На підставі вказаного наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 22.09.2022, позивачу за належним чином підтверджений період участі у бойових діях та заходах нарахована та 26.09.2022 виплачена додаткова винагорода у розмірі 60967,74 грн - за липень 2022 року, що підтверджується Інформацією про грошове забезпечення позивача,

Разом з тим, з серпня 2022 року почав діяти Наказ № 392-АГ, проте, довідок підтверджень безпосередньої участі у бойових діях або заходах позивача за серпень-жовтень 2022 у складі військової частини НОМЕР_2 у формі, визначеній додатком 2 до Наказу № 392-АГ до Військової частини НОМЕР_1 не надходило.

Таким чином, враховуючи викладене, участь позивача у бойових діях або заходах протягом періоду з серпня по жовтень, не підтверджена у порядку, який визначався Наказом №392-АГ, що підтверджує відсутність у військової частини НОМЕР_1 правових підстав для здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період спірних правовідносин.

З огляду на вищезазначене, відповідач вважає, що у нього були відсутні правомірні підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. за оскаржувані періоди.

11.04.2024 ухвалою витребувано у військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 , додаткові докази.

12.04.2024 військовою частиною НОМЕР_2 до суду подано додаткові пояснення, зі змісту яких слідує, що позивача у відповідності до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22 червня 2022 року №104 гриф, бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27 червня 2022 року №106 гриф, (володільцями даних бойових наказів являється Адміністрація Державної прикордонної служби України), у складі прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Бойові накази (розпорядження), видавалися стосовно комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) (в цілому, за підрозділ, без зазначення прізвищ військовослужбовців). Разом з тим, третя особа зазначає, що копії з журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу надати не має можливості, так як їх облік та ведення безпосередньо здійснюються у 2-му відділі прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), оскільки дані документи знаходяться у володінні військової частини НОМЕР_1 , а також, провести облік фактичного часу участі позивача у бойових діях за період 05.07.2022 по 12.10.2022 у військової частини НОМЕР_2 не має можливості, так, як дані документи до військової частини НОМЕР_2 зі зведеного загону військової частини НОМЕР_1 не надавалися.

Враховуючи, що зазначені вище документи в період з липня по листопад 2022 року до управління ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходили, інформація та підстави для складення списків, передбачених додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81 - 22 - АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» відсутні, та не були направлені ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ).

При цьому, інших документів стосовно позивача до управління ІНФОРМАЦІЯ_2 з ПКШР НОМЕР_3 прикордонного загону за спірний період не надходило.

Враховуючи, що позивач був прикомандирований до військової частини НОМЕР_2 у період з 05.07.2022 по 12.10.2022 начальником військової частини НОМЕР_2 на виконання пункту 5 Наказу 2, видано довідку про безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії від 14.10.2022 № 3407. Разом з тим, оскільки підтверджуючі документи щодо прийняття позивачем безпосередньої участі (в сукупності) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії до військової частини НОМЕР_2 не були надані, в довідці дана інформація відсутня. Тобто дана довідка інформує про період перебування позивача в зоні бойових дій та можливість виконання ним бойових завдань згідно пункту 2 Наказу 2.

23.04.2024 на виконання вимог ухвали суду від 11.04.2024, військовою частиною НОМЕР_1 до суду подано довідку, якою повідомлено, що у період з 01.08.2024 по 12.10.2022 відносно позивача на адресу НОМЕР_3 прикордонного загону не надходило жодної підтверджуючої інформації про безпосередню участь в бойових діях.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 03.07.2022 № 41-вв, ОСОБА_1 направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", з 03.07.2022, з метою прийняття участі у заходах (підстава: бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 25.06.2022 № Ш/25-1341-Е, бойове розпорядженя Адміністрації державної прикордонної служби України від 27.06.2022 № Ш/25-1359-Е.) а.с. 18.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 14.10.2022 № 3407 позивач у період з 05.07.2022 по 12.10.2022 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області.

На переконання позивача військовою частиною НОМЕР_1 допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року у розмірі 100 тисяч гривень за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області за періоди з 01.07.2022 по 12.10.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Згідно п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Згідно із Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 р. за № 854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168, у пункті 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби (та деяким іншим передбаченим у постанові категоріям осіб), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

З метою виконання вимог Постанови № 168 та для врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано накази від 31.03.2022 № 164-АГ та від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (Накази № 164-АГ та № 392-АГ), пунктом 1 яких передбачено, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення діях або забезпеченні здійснення заходів.

Пунктом 2 Наказу № 164-АГ розкрито зміст терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а нормою абзацу 7 пункту 3 Наказу № 164-АГ передбачено, що з метою підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надають останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Форма довідки затверджена додатком № 1 до Наказу № 164-АГ.

Відповідно до п. 4 Наказу № 164-АГ начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2). Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби. В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.

Наказом № 164-АГ (який діяв по 31 липня 2022 року) механізм реалізації права на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн. розмірі поставлено у залежність від вчинення начальником регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах. Це повідомлення здійснюється у спосіб надсилання документів (списків) згідно додатку 2 до наказу № 164-АГ. В подальшому, це повідомлення є підставою для прийняття наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі.

З 01.08.2022 діяв Наказ № 392-АГ, Пунктом 1 якого передбачалось, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу, визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем:

1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійнорозвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником (пункт 2 Наказу № 392-АГ).

Згідно з пунктом 4 Наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційновахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Згідно пункту 5 Наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі завдань відряджені.

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп). включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах. передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу

Згідно з пунктом 10 Наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, та підготовку проекту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом цього наказу, в органах Держприкордонслужби покласти на штаб органу, а у випадку відсутності штабу на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

Пунктом 11 Наказу № 392-АГ передбачено, що склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах. передбачених пунктом 2 цього наказу подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Пунктом 12 Наказу № 392-АГ встановлено, що виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів вищих начальників (командирів).

Із процитованого видно, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі завдань відряджені.

Відтак, за зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам наказу, підписану уповноваженим начальником, то презюмується, що цей начальник перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень.

Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами 46 цього наказу.

Відповідна правова позиція викладена в постановах ВС від 21.03.2024 у справах №560/3159/23 та №560/3141/23.

Так, в підтвердження безпосередньої участі позивача в бойових діях надано довідку № 3407 від 14.10.2022 в якій вказано, що з 05.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в бойових діях.

Суд акцентує увагу, що форма даної довідки відповідає Додатку №1 наказу № 392 -АГ від 30.07.2022.

Що ж до не зазначення в довідці посилань на Журнал бойових дій та рапорти, то суд вказує, що відсутність такого посилання не може свідчить про те, що позивач не приймав безпосередньої участі в бойових діях. Окрім того невідповідність довідки певним вимогам через недотримання компетентним органом вимог не може нести негативні наслідки для отримувача такої довідки та впливати на його особисті права, в тому числі й на право отримання спірної додаткової винагороди.

Також, суд вважає за належне зазначити, що доводи військової частини НОМЕР_2 про те, що довідка видана позивачу про можливість виконання ним бойових завдань згідно пункту 2 наказу 2, з даного приводу суд зазначає про таке.

Судом досліджено наказ № 392-АГ, а саме додаток 1 до зазначеного наказу, з якого слідує, що довідка видана позивачу від 02.03.2022 за № 5005, відповідає усім вимогам визначеним у додатку 1 до наказу № 392-АГ. Що в свою чергу свідчить, про те, що довідка позивачеві видана на підставі п. 5 наказу №392-АГ, який визначає, що така (довідка) видається військовослужбовцю за безпосередню участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу. А відтак, доводи третьої особи, суд до уваги не приймає.

Окремо, суд зазначає наступне.

Як встановлено із офіційного сайту Державної прикордонної служби України (https://dpsu.gov.ua/) підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_2 охороняють ділянку державного кордону з Російською Федерацією та Республікою Білорусь у межах Чернігівської області (https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/chernigivskiy-prikordonniy-zagin/).

В розумінні статті 1 Закону України "Про оборону України" район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.09.2022 № 237, від 01 жовтня 2022 № 262 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій", від 01 листопада 2022 № 282 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій", від 02 грудня 2022 № 311 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій", від 02 січня 2023 року № 1 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" Чернігівська область в період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 року по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 та з 01.12.2022 року по 31.12.2022 входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.

Із змісту вищевказаних наказів Головнокомандувача Збройних Сил України випливає, що вся територія Чернігівської області була включена до районів ведення воєнних (бойових) дій з 01 серпня 2022 до 31 грудня 2022 включно.

В свою чергу, підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_2 , куди відряджено позивача охороняють ділянку державного кордону з Російською Федерацією та Республікою Білорусь у межах Чернігівської області

При цьому, виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави або виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником дає право на отримання збільшеної винагороди до 100 000 грн.

Суд зазначає, що згідно до бойового розпорядження Адміністрації ДПСУ від 25.06.2022 № Ш/25-1341-Е та бойового розпорядження від 27.06.2022 № Ш/25-1359-Е ОСОБА_2 відряджено військовою частиною НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на ділянку НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 АДРЕСА_2 ) для виконання завдань та заходів в межах Чернігівської області.

Як встановлено із довідки військової частини НОМЕР_2 №3407 від 14.10.2022 відносно ОСОБА_1 наявний бойовий наказ № 104 гриф від 22.06.2022.

Відтак, зважаючи на наявність бойового наказу та довідки від №3407 від 14.10.2022 яка не відкликана і відповідачем не доведено, що в ній спотворено фіксацію реальної участі позивача у бойових діях чи відповідних заходах, суд доходить висновку, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях в період з 05.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022. Відповідно, має право на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100 000 грн. відповідно до Постанови № 168 саме за даний період.

При цьому, суд зауважує на тому, що відповідно до наявних матеріалів справи позивачу за період з 01.07.2022 по 31.07.2022, військовою частиною НОМЕР_1 виплачено додаткову грошову винагороду у підвищеному розмірі, а саме 60967,74 грн.

Разом з тим, оскільки судом встановлено, що за період з 01.08.2022 по 12.10.2022 позивачу не виплачено винагороду, чим допущено протиправну бездіяльність відповідачем. Як наслідок, підлягає задоволенню похідна вимога про зобов`язання виплатити винагороду з 01.08.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 10.10.2022 по 12.10.2022 в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо поданої заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, докази чого, як зазначає позивач в позовній заяві, будуть надані протягом 5 днів з дня ухвалення рішення, суд вказує наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За текстом пункту 1 частини першої статті 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо)

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Разом з тим, за приписами частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (частина 5 цієї статті).

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Судом встановлено, що заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, а також докази на їх підтвердження не були подані в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України.

Зазначення ж у орієнтовному розрахунку ймовірних витрат на правничу допомогу не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу мотивувальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові ВС від 26.07.2023 у справі 160/16902/20.

Як було зазначено вище, відповідно до позиції об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат із зазначенням поважних причин не можливості подання відповідних доказів є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.

Відтак, відсутні підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу під час та після прийняття рішення.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за періоди з 01.08.2022, по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022 в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за періоди з 01.08.2022, по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022 в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 )

Третя особа: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 )

Рішення суду сформовано: 02.12.2024.

СуддяБошкова Юлія Миколаївна