Ухвала

від 02.12.2024 по справі 160/31369/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 грудня 2024 року Справа 160/31369/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., перевіривши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДИНОК ДВЕРЕЙ ЛТД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДИНОК ДВЕРЕЙ ЛТД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України в якій позивач просить:

визнати протиправними та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.10.2024р. №11842808/44908885 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 07.08.2024 р.. Рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.08.2024 р. №11710 356/44908885 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.07.2024 р.. Рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.08.2024 р. №11710355/44908885 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 31.07.2024 р.;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДИНОК ДВЕРЕЙ ЛТД» від 07.08.2024 №1 датою її фактичного подання - 04.09.2024 р., податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДИНОК ДВЕРЕЙ ЛТД» від 01.07.2024 №1 датою її фактичного подання - 31.07.2024 р., податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДИНОК ДВЕРЕЙ ЛТД» від 31.07.2024 №11 датою її фактичного подання - 12.08.2024 р.

Згідно ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Водночас, згідно із частиною 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також частиною 1 статті 21 КАС України.

Зі змісту наведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.06.2021 у справі № 640/27758/20 та від 29.12.2021 у справі №752/20709/21.

Водночас слід враховувати, що у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Наведеної правової позиції також дотримався Верховний Суд у постанові від 13.04.2022 у справі № 640/23353/21.

Суд також звертає увагу, що інститут об`єднання/роз`єднання позовів, в першу чергу спрямований на пришвидшення розгляду справи. Водночас, об`єднання в одне позовне провадження вищезазначених справ може призвести до сповільнення їх розгляду, що не відповідає принципам адміністративного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем в позовній заяві об`єднано три позовні вимоги про оскарження рішень, які виникли з правовідносин позивача з різними підприємствами на підставі укладених з ними договорами.

Проте, в порушення вищеозначених вимог в позовній заяві не було наведено будь-яких обґрунтувань доцільності об`єднання позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність надання позивачем пояснень щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності.

Водночас, суд зауважує, що за положеннями частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00грн.

В прохальній частині позовної позивачем заявлено три окремі вимоги немайнового характеру (три рішення про відмову в реєстрації податкової накладної).

Оскільки за приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою - у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання даного позову, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 9084,00 грн. (3*3028,00 грн.).

При цьому, позивачем надано документ про сплату судового збору в розмірі 6056,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДИНОК ДВЕРЕЙ ЛТД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали та усунути недоліки позовної заяви, а саме:

пояснення щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності та в іншому випадку визначитись з позовними вимогами, які залишаться на розгляді в рамках справи №160/31369/24 і надати відповідну позовну заяву для суду та відповідачів;

надати суду докази сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн., сплаченого за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101; код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155; Рахунок: UA368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; призначення платежу судовий збір за позовом

Недоліки, що стосуються оформлення позовної заяви мають бути усунуті шляхом подання позовної заяви для суду та копії для відповідача.

У випадку направлення документів на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху поштою, направити відповідне повідомлення на електронну пошту суду з відповідними підтверджуючими документами.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя О.В. Єфанова