Рішення

від 26.11.2024 по справі 160/25273/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 рокуСправа №160/25273/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2024р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачеві в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в Державному підприємстві Міністерства оборони України «Дніпррембудсервіс» (код ЄДРПОУ 22996170) з 01.08.2005 по 30.11.2008 та в перерахунку пенсії з урахуванням цього періоду роботи з 01.08.2005 по 30.11.2008;

- зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи в Державному підприємстві Міністерства оборони України «Дніпррембудсервіс» (код ЄДРПОУ 22996170) з 01.08.2005 по 30.11.2008 та перерахувати позивачеві пенсію з урахуванням цього періоду роботи з часу призначення пенсії з 08.02.2022.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 08.02.2022р. він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 27.08.2024р., в якій просив: зарахувати до його страхового стажу період роботи в ДП МОУ «Дніпррембудсервіс» з 01.08.2005 по 30.11.2008; у разі, якщо ГУ ПФУ в Дніпропетровській області через несплату страхових внесків роботодавцем не зараховано й інші періоди його трудової діяльності, то їх також зарахувати до страхового стажу; перерахувати пенсію з урахуванням страхового стажу та заробітної плати за період роботи в ДП МОУ «Дніпррембудсервіс» з 01.08.2005 по 30.11.2008. Листом №50718-37972/Н-01/8-0400/24 від 12.09.2024р. Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що його страховий стаж, починаючи з 01.01.2004 зараховується на підставі даних, які містяться в системі персоніфікованою обліку; в разі ліквідації страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру час і рахованих осіб подає правонаступник; для внесення змін до індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб рекомендуємо звернутися до роботодавця, який є відповідальним за достовірність відповідних даних. Позивач вважає такі дії пенсійного органу протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду.

Ухвалою суду від 25.09.2024р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача, зокрема, надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.32).

17.10.2024р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, у якому останній просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що до загального страхового стажу не зараховано період роботи з 01.12.2005 по 30.11.2008 у Державному підприємстві Міністерства оборони України «Дніпррембудсервіс», у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків (а.с.43-45).

У відповідності до положень ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із перебуванням судді Конєвої С.О. 25.11.2024р. у щорічній відпустці, рішення у даній адміністративній справі приймається 26.11.2024р.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду адміністративної справи за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

З 08.02.2022р. ОСОБА_2 була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується наявними у справі доказами (а.с.15,26,68).

Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 27.08.2024р., в якій просив: зарахувати до його страхового стажу період роботи в ДП МОУ «Дніпррембудсервіс» з 01.08.2005 по 30.11.2008; у разі, якщо ГУ ПФУ в Дніпропетровській області через несплату страхових внесків роботодавцем не зараховано й інші періоди його трудової діяльності, то їх також зарахувати до страхового стажу; перерахувати пенсію з урахуванням страхового стажу та заробітної плати за період роботи в ДП МОУ «Дніпррембудсервіс» з 01.08.2005 по 30.11.2008 (а.с.25).

Листом №50718-37972/Н-01/8-0400/24 від 12.09.2024р. Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що його страховий стаж, починаючи з 01.01.2004 зараховується на підставі даних, які містяться в системі персоніфікованою обліку; в разі ліквідації страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру час і рахованих осіб подає правонаступник; для внесення змін до індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб рекомендуємо звернутися до роботодавця, який є відповідальним за достовірність відповідних даних (а.с.26).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з діями відповідача щодо відмови позивачеві в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в Державному підприємстві Міністерства оборони України «Дніпррембудсервіс» (код ЄДРПОУ 22996170) з 01.08.2005 по 30.11.2008 та в перерахунку пенсії з урахуванням цього періоду роботи з 01.08.2005 по 30.11.2008, у зв`язку з чим позивач просить відновити його права шляхом визнання таких дій відповідача протиправними та зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи в Державному підприємстві Міністерства оборони України «Дніпррембудсервіс» (код ЄДРПОУ 22996170) з 01.08.2005 по 30.11.2008 та перерахувати позивачеві пенсію з урахуванням цього періоду роботи з часу призначення пенсії з 08.02.2022.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058) встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

Статтею 1 Закону №1058 визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058, страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

У відповідності до положень ст.20 Закону №1058, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст.106 Закону №1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, на якому працює (працювала) застрахована особа, оскільки саме страхувальник здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати їй проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу, тобто період, за який сплачено страхові внески, після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, при цьому, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати працівника застрахованої особи.

Так, як вбачається з матеріалів справи, з 01.08.2005р. по 24.11.2008р. позивач працював на ДП МОУ «Дніпррембудсервіс» на посаді заступника начальника з виробництва, що підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с.16-22,48-51).

При цьому, наведений періоди не було зараховано відповідачем до страхового стажу роботи позивача, який зараховується для призначення пенсії за віком, у зв`язку із відсутністю інформації про сплату страхових внесків за вказані періоди, що підтверджується копією листа відповідача від 12.09.2024р. (а.с.26) та змістом відзиву на адміністративний позов (а.с.43-45).

Разом з тим, слід зазначити, що позивач, як застрахована особа, не повинен нести відповідальність за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної та своєчасної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачеві таких періодів.

Зазначеної правової позиції дотримується і Верховний Суд у своїх постановах від 20.03.2019р. у справі №688/947/17, від 24.05.2018р. у справі № 490/12392/16-а та від 01.11.2018р. у справі № 199/1852/15-а.

Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність дій відповідача щодо відмови позивачеві в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в Державному підприємстві Міністерства оборони України «Дніпррембудсервіс» (код ЄДРПОУ 22996170) з 01.08.2005 по 30.11.2008 та в перерахунку пенсії з урахуванням цього періоду роботи з 01.08.2005 по 30.11.2008, з урахуванням норм вищенаведеного законодавства, обставин встановлених судом, наявних в матеріалах справи доказів та з урахуванням правової позиції Верховного Суду, яка наведена вище та не спростована відповідачами жодними доказами.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність дій відповідача щодо відмови позивачеві в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в Державному підприємстві Міністерства оборони України Дніпррембудсервіс (код ЄДРПОУ 22996170) з 01.08.2005 по 30.11.2008 та в перерахунку пенсії з урахуванням цього періоду роботи з 01.08.2005 по 30.11.2008, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовивши позивачеві у зарахуванні наведеного періоду роботи та у проведенні перерахунку його пенсії, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено порушення вищенаведеними діями відповідача прав та інтересів позивача на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачеві в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в Державному підприємстві Міністерства оборони України Дніпррембудсервіс (код ЄДРПОУ 22996170) з 01.08.2005 по 30.11.2008 та в перерахунку пенсії з урахуванням цього періоду роботи з 01.08.2005 по 30.11.2008, у зв`язку з чим позовні вимог позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.

Також і підлягають частковому задоволенню похідні позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи в Державному підприємстві Міністерства оборони України «Дніпррембудсервіс» (код ЄДРПОУ 22996170) з 01.08.2005 по 30.11.2008 та перерахувати йому пенсію з урахуванням цього періоду роботи, починаючи з 01.09.2024р. та з урахуванням виплачених сум, виходячи з того, що судом встановлено протиправність дій відповідача щодо відмови у проведенні такого перерахунку та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст.9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005р. (остаточне) у справі «Кечко проти України» зазначив, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Також і у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи в Державному підприємстві Міністерства оборони України «Дніпррембудсервіс» (код ЄДРПОУ 22996170) з 01.08.2005 по 30.11.2008 та перерахувати йому пенсію з урахуванням цього періоду роботи, починаючи з 01.09.2024р. та з урахуванням виплачених сум, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача перерахувати позивачеві пенсію з урахуванням спірного періоду роботи саме з часу призначення пенсії з 08.02.2022, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є дії відповідача щодо відмови позивачеві в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в Державному підприємстві Міністерства оборони України Дніпррембудсервіс (код ЄДРПОУ 22996170) з 01.08.2005 по 30.11.2008 та в перерахунку пенсії з урахуванням цього періоду роботи з 01.08.2005 по 30.11.2008 на заяву позивача щодо перерахунку його пенсії з урахуванням спірного періоду роботи від 27.08.2024р., яка викладена в листі відповідача від 12.09.2024р.

Так, згідно ч.4 ст.45 Закону №1058 визначено, що перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

За викладеного, з урахуванням того, що із заявою про проведення перерахунку його пенсії позивач звернувся до пенсійного органу 27.08.2024р. (тобто після 15 числа), позивач має право на перерахунок його пенсії саме з 01.09.2024р.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно квитанції про сплату №6804-2931-4234-1720 від 18.09.2024р. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 645 грн. 97 коп., виходячи із розрахунку: (968,96 грн. / 3) * 2 (а.с.9,31).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в Державному підприємстві Міністерства оборони України «Дніпррембудсервіс» (код ЄДРПОУ 22996170) з 01.08.2005 по 30.11.2008 та в перерахунку пенсії з урахуванням цього періоду роботи з 01.08.2005 по 30.11.2008.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи в Державному підприємстві Міністерства оборони України «Дніпррембудсервіс» (код ЄДРПОУ 22996170) з 01.08.2005 по 30.11.2008 та перерахувати йому пенсію з урахуванням цього періоду роботи, починаючи з 01.09.2024р. та з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 645 грн. 97 коп. (шістсот сорок п`ять грн. 97 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва