Ухвала

від 02.12.2024 по справі 160/9453/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 грудня 2024 рокуСправа №160/9453/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/9453/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне Медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року розглянуто справу №160/9453/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне Медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

19 листопада 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 17 червня 2024 року у справі №160/9453/24. В обґрунтування клопотання посилається на невиконання відповідачем остаточного судового рішення в цій справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року призначено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/9453/24 до розгляду в порядку письмового провадження. Встановлено відповідачу строк для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви.

27 листопада 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву, яка надійшли від представника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) в підсистемі «Електронний Суд». До заяви додано докази на підтвердження виконання рішення суду.

Відповідно до частини 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

За викладених обставин, враховуючи приписи статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву розглянуто за наявними матеріалами в справі, в порядку письмового провадження

Вирішуючи вимоги заяви про встановлення судового контролю, суд виходить з такого.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року зобов`язано Державну установу «Територіальне Медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 29.01.2020 року, на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2020 року, 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розмір надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року.

18 липня 2024 року вказане рішення суду набрало законної сили.

01 серпня 2024 року позивачем отримано виконавчі листи по справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року замінено сторону виконавчого провадження №75722645 з виконання виконавчого листа по справі №160/9453/24 з Державної установи «Територіальне Медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» (49045, м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 16, код ЄДРПОУ: 08805223) на правонаступника - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) (49041, м. Дніпро, просп. Праці, буд. 16, код ЄДРПОУ ВП: 45291657).

Постановою державного виконавця від 12.11.2024 року закінчено виконавче провадження №75753247 з примусового виконання виконавчого листа по вказаному вище зобов`язанню, як рішення виконане.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз викладених норм дає змогу дійти висновку, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд

У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 03.11.2022 року у справі №320/5760/21.

Ненаведення позивачем обґрунтованих доводів та ненадання доказів на підтвердження того, що виконання судового рішення в цій справі без встановлення судового контролю буде неможливим, свідчить на відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 20.12.2023 року у справі №240/22062/20, від 01.05.2023 року у справі №300/2963/22.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 09.11.2023 року у справі №300/6212/21, 10.02.2022 року у справі №160/13013/19, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 року у справі №800/320/17.

Відповідно до абзацу 3 статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Так, судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.

Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).

За приписами ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження № 75753247 від 12.11.2024 року - рішення суду виконане.

Вирішуючи питання щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №160/9453/24, суд звертає увагу на наступне.

Зміст покладеного даним рішенням суду на відповідача зобов`язання зводиться до видачі позивачу 4 оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, при цьому судом надано конкретні вимоги до формули для обчислення двох складових розміру грошового забезпечення в таких довідках (посадовий оклад та оклад за військове звання), а також судом покладено зобов`язання загального характеру зазначити в таких довідках щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

На виконання такого зобов`язання відповідні довідки складено, що позивачем не заперечувалося. Щодо змісту таких довідок, то не заперечувалося сторонами, що посадовий оклад та оклад за військове звання в таких довідках обчислено згідно рішення суду (з використанням при обчисленні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на січень відповідного року).

Зауваження позивача зводились до того, що в оновлених довідках розміри надбавки за особливості проходження служби та премії (тобто, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) вказані у розмірі 0,00 грн.

Водночас, за рішенням суду в даній справі на відповідача не покладався обов`язок зазначати в оновлених довідках про розмір грошового забезпечення конкретні розмірі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, також судом не надавалися обов`язкові вказівки щодо формули розрахунку цих складових грошового забезпечення (надані вказівки стосувалися обчислення саме посадового окладу та окладу за військове звання).

Суд підкреслює, що «обов`язкове зазначення відомостей про розмір…» не є вимогою вказати конкретний розмір відповідної величини, в той час як велична « 0,00» грн також є розміром.

Таким чином, наразі рішення суду в даній справі виконане відповідно до покладених на нього рішенням суду зобов`язання.

Як наслідок, підстави для встановлення судового контролю в цій справі відсутні. Права позивача, про порушення яких зазначено у поданій заяві, можуть бути предметом нового судового розгляду на загальних підставах.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №160/9453/24.

Керуючись статтями 241, 243-248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/9453/24 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко