Рішення

від 02.12.2024 по справі 260/6651/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2024 року м. Ужгород№ 260/6651/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Потестас" до Державної податкової служби України про скасування індивідуальної податкової консультації та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Потестас" (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України (далі - відповідач), якою просить: визнати протиправним та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України за №4831/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК від 15.10.2024 року; зобов`язати Державну податкову службу України надати нову індивідуальну податкову консультацію по суті запиту та з урахування позиції позивача; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що направив відповідачу звернення на отримання індивідуальної податкової консультації з проханням надати індивідуальну податкову консультацію з питання практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Листом від 15.10.2024 р. №4831/ІПК/ НОМЕР_1 ІПК ДПС України роз`яснила позивачу, що Податковим кодексом України та Законом №3817 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлено норми втрат та відходів, зокрема, неферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини (10 відсотків загального обсягу (ваги) неферментованої тютюнової сировини, використаної для виробництва ферментованої тютюнової сировини протягом календарного (звітного) місяця). Проте, позивач вважає надану податкову консультацію протиправною.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву.

27 листопада 2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.27-31). Згідно вказаного відзиву відповідач проти позову заперечив та вказав, що оскаржувана податкова консультація відповідає вимога Податкового кодексу України, зокрема пп. 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно- правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган. Відповідно до пунктів 52.1 - 52.3 статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкові консультації не мають сили нормативно-правового акта, а тому не можуть конкурувати з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) суб`єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх. Окрім того, індивідуальні податкові консультації:

-не породжують для платників податків настання будь-яких юридичних наслідків;

-не впливають на їхні права й обов`язки;

-не є обов`язковими для виконання.

Зміст наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

У зверненні ТОВ «ПОТЕСТАС» зазначало, що має ліцензію на право виробництва тютюнових виробів, планує розширити напрямки своєї господарської діяльності та здійснювати вирощування тютюну з його наступною переробкою.

Після збору зеленої маси тютюн-сирець піддається сушінню до відповідного рівня вологи в листях. При цьому, орієнтовно з однієї тони зеленої маси тютюну-сирцю втрачається близько 90% ваги і після сушки отримується приблизно 100 кг сушеного тютюну, що передує ферментації тютюнової сировини.

Враховуючи викладене ТОВ «ПОТЕСТАС» запитувало, чи вірно, що встановлені п. 214.6 ст. 214 Кодексу норми втрат та відходів неферментованої тютюнової сировини враховують втрати та відходи, що виникають виключно в процесі ферментації неферментованої тютюнової сировини?

З порушених питань ДПС була надана індивідуальна податкова консультація листом від 15.10.2024 № 4831/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК (далі - ІПК № 4831) (копія додається).

Також, у розділі II позовної заяви ТОВ «ПОТЕСТАС» зазначає, що суть питання полягала в необхідності визначення, на які саме процеси та етапи розповсюджується дія норми п. 214.6 ст. 24 Кодексу і чи враховують встановлені даним пунктом норми втрат та відходів неферментованої тютюнової сировини втрати та відходи, що виникають виключно в процесі ферментації неферментованої тютюнової сировини чи поширюються й на інші етапи.

У висновку, наведеному в ІПК № 4831, було зазначено, що Кодексом та Законом № 3817 встановлено норми втрат та відходів, зокрема, неферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини - 10 відсотків загального обсягу (ваги) неферментованої тютюнової сировини, використаної для виробництва ферментованої тютюнової сировини протягом календарного (звітного) місяця.

У висновку наведеному в ІПК № 4831, зазначено, що норми втрат і відходів неферментованої тютюнової сировини включають не тільки втрати та відходи, які виникли у процесі ферментації тютюнової сировини, а також при її зберіганні та транспортуванні.

Тобто, як вказав відповідач, ДПС була надана відповідь на поставлене питання, а тому дії відповідача є правомірними а позовні вимоги до задоволення не підлягають .

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

11.09.2024 Листом №1 позивач направив відповідачу звернення на отримання індивідуальної податкової консультації з проханням надати індивідуальну податкову консультацію з питання практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Відповідачу було поставлено наступне питання, що потребує роз`яснення: чи вірно, що встановлені ст. 214.6 Податкового кодексу України норми втрат та відходів неферментованої тютюнової сировини враховують втрати та відходи що виникають виключно в процесі ферментації неферментованої тютюнової сировини?

Підставу звернення з податковою консультацією позивач аргументував наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Потестас», маючи ліцензію на право виробництва тютюнових виробів, планує розширити напрямки своєї господарської діяльності, зокрема вирощування тютюну та його подальшою переробкою.

В рамках своєї господарчої діяльності позивач планує вирощувати на орендованих земельних ділянках тютюн. Після збору зеленої маси тютюн-сирець піддається сушінню до відповідного рівня вологи в листях. При цьому, орієнтовно, з 1 тони зеленої маси тютюну-сирця втрачається близько 90% ваги і після сушки отримується приблизно 100 кг сушеного тютюну, що передує ферментації тютюнової сировини.

У зв`язку з внесенням змін до пункту 214.6 статті 214 Податкового кодексу України, у позивача виникли питання щодо об`єкта оподаткування акцизним податком. (а.с.9-10)

15.10.2024 позивачем отримано надану відповідачем письмову індивідуальну податкову консультацію від 15.10.2024 р. №4831/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК, з якою позивач не погоджується в повному обсязі.

Листом від 15.10.2024 р. №4831/ІПК/ НОМЕР_1 ІПК ДПС України роз`яснила позивачу, що Податковим кодексом України та Законом №3817 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлено норми втрат та відходів, зокрема, неферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини (10 відсотків загального обсягу (ваги) неферментованої тютюнової сировини, використаної для виробництва ферментованої тютюнової сировини протягом календарного (звітного) місяця). (а.с .11-13)

Позивач, вважаючи, що надана відповідачем індивідуальна податкова консультація не відповідає приписам Податкового кодексу України, звернувся до суду з позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Підпунктами 14.1.172 та 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом; індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Підпунктом 19-1.1.28. пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України закріплено, що до функцій, які виконують контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пунктів 52.1 - 52.3 статті 52 ПК України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Як передбачено пунктом 53.2 статті 53 ПК України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Зміст наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

Отже, податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

При цьому платнику податків надано право оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу у випадку, якщо вона, на його думку, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, й скасування судом такої податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Обов`язковими ж складовими письмової податкової консультації є: опис питань, що порушуються платником податків; обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків; висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 805/112/16-а (адміністративне провадження № К/9901/24955/18).

Судом було встановлено, що відповідачем на запит позивача була надана податкова консультація в порушення наведених приписів і висновків Верховного Суду. Так, згідно змісту такої консультації слідує, що в ній не зазначено порядок застосування норм податкового законодавства з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні позивача. Водночас зміст податкової консультації зведений до цитування положень Податкового кодексу України, що не є роз`ясненням поставленого питання. Вказане не спростовано відповідачем.

Відповідно до п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УТК ЗЕД, на які ПК України встановлено ставки акцизного податку. Відповідно до п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать також тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

У ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та в ст. 14.1.252 ПК тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.

Проте, тютюнові вироби і тютюнова сировина не є тотожними поняттями, оскільки за п. 84 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що тютюнова сировина - цілі рослини тютюну чи його листя у природному стані або у вигляді сушеного чи ферментованого листя, цілого чи з відділеною середньою жилкою, обрізаного чи необрізаного, роздавленого чи розрубаного, що відносяться до товарної позиції 2401 згідно з УКТЗЕД (включаючи відходи листя тютюну, тютюновий пил), а також гомогенізований (відновлений), розширений та різаний тютюн, що відноситься до товарної позиції 2403 згідно з УКТЗЕД, не готовий для куріння або не призначений для споживання/використання кінцевим споживачем. Тютюнова сировина може бути ферментованою або неферментованою. Тобто, законодавець чітко розрізнив вказані предмети.

Відповідно до підпункту 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України виробництво підакцизних товарів (продукції) - технологічний процес, в тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів.

Відповідно до п. 88 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ферментація - процес обробки тютюнової сировини, під час якого за допомогою біохімічних та хімічних реакцій відбувається перетворення органічних речовин тютюнової сировини на неорганічні, що супроводжується нагріванням та виділенням вологи, зниженням активності ферментів, зміною складу та покращенням властивостей тютюнової сировини.

В підтвердження позовних вимог позивачем доданий до позовної заяви висновок Технічного комітету стандартизації ТК 150 «Управління якістю виробництва виноробної продукції, горілок, лікеро-горілчаних напоїв та тютюнових виробів, і методи їх контролю» від 25.06.2024 №150-06/24. (а.с.14)

Вказаний доказ є належним та допустимим, а отже враховується судом при розгляді даної справи. З урахуванням усіх обставин справи, суд вважає, що правильним буде висновок про те, що для отримання ферментованої тютюнової сировини з неферментованої, остання піддається процесу ферментації, який безпосередньо починається з моменту завантаження тютюнової сировини у ферментаційну камеру або в бункер технологічної лінії тунельного типу. Нагрівання тютюну до температури 60 градусів за Цельсієм є достатнім для проведення процесу ферментації в повному обсязі. Завершення процесу ферментації визначається за органолептичними показниками та кисневим показником, який повинен бути меншим або дорівнювати 0,1 см.кубічний/г, це є підтвердженням того, що в тютюновій сировині відбулися певні фізико-хімічні процеси: неферментована тютюнова сировина перейшла в стан ферментованої, яка може використовуватися для виробництва тютюнових виробів. Тобто, встановлені п.214.6 ст.214 ПК України норми втрат та відходів неферментованої тютюнової сировини мають застосовуватися до втрат та відходів, що виникають виключно в процесі ферментації неферментованої тютюнової сировини починаючи з моменту сформування партії неферментованої тютюнової сировини в тому стані, в якому ця партія зберігається, транспортується і завантажується до ферментаційної камери або термотунелю і закінчується завершенням процесу ферментації цієї партії.

Правові основи оподаткування акцизного податку встановлено розділом VІ ПК України. Згідно з підпунктом 213.3.13 пункту 213.3 статті 213 ПК України до операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, належать ввезення на митну територію України неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами за умови подальшого виготовлення з такої сировини ферментованої (переробленої) тютюнової сировини та її реалізації виробникам тютюнових виробів або її експорт; реалізація тютюнової сировини тютюново-ферментаційним заводам особами, які виробляють тютюнову сировину на митній території України; реалізація ферментованої (переробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів.

Відповідно до пункту 214.6 статті 214 Податкового кодексу України, сукупні втрати та відходи неферментованої тютюнової сировини під час зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини протягом календарного (звітного) місяця не можуть перевищувати 10 відсотків загального обсягу (ваги) неферментованої тютюнової сировини, використаної для виробництва ферментованої тютюнової сировини протягом календарного (звітного) місяця. За наявності понаднормативних сукупних втрат та відходів ферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування і використання у виробництві тютюнових виробів або неферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини базою оподаткування є втрачений обсяг тютюнової сировини, який перевищує сукупні норми втрат та відходів, визначені цим Кодексом, за відповідний календарний (звітний) місяць. Тобто, щомісячні витрати обсягом до 10 відсотків від загального обсягу неферментованої тютюнової сировини, використаної для виробництва ферментованої тютюнової сировини не є об`єктом оподаткування.

Таким чином, суд вважає, що для отримання ферментованої тютюнової сировини з неферментованої, остання піддається процесу ферментації, який становить собою виготовлення ферментованої тютюнової сировини з неферментованої. Тому, встановлені пунктом 214.6 статті 214 ПК України щомісячні норми втрат та відходів неферментованої тютюнової сировини мають застосовуватися до втрат та відходів, що виникають виключно в процесі ферментації неферментованої тютюнової сировини, як процесу виробництва ферментованої тютюнової сировини, починаючи з моменту сформування партії неферментованої тютюнової сировини в тому стані, в якому ця партія зберігається, транспортується і завантажується до ферментаційної камери або термотунелю і закінчується завершенням процесу ферментації цієї партії.

Суд звертає увагу, що з урахуванням положень частини другої статті 19 та статті 68 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків. Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Вищенаведений правовий висновок сформульований, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 500/423/19, від 1 червня 2022 року у справі № 814/659/18, від 19 серпня 2022 року у справі № 160/4933/20, від 13 вересня 2022 року у справі № 320/1167/21, від 3 жовтня 2022 року у справі № 520/12333/2 та від 12 жовтня 2022 року у справі № 120/4268/19-а.

У постановах Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 та від 17.11.2021 у справі № 160/11647/19 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Суд у цій справі також враховує, що відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 року, верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. При цьому справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 та 68 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Тому, коли йдеться про реалізацію компетенції у межах дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 826/8995/18, від 8 липня 2021 року у справі № 160/674/19, від 19 серпня 2021 року у справі № 464/7343/17, від 21 вересня 2021 року у справі № 420/4649/19 та від 17 листопада 2021 року у справі № 160/11647/19.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у контексті дотримання принципу належного урядування.

Зокрема, у рішенні у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, пункт 70).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Суд вважає, що у спірній індивідуальній податковій консультації відповідач порушив покладену на нього чинним законодавством функцію з надання індивідуальних податкових консультацій. Контролюючий орган повинен був надати чітку та конкретну відповідь на питання позивача, з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні на надання індивідуальної податкової консультації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірна індивідуальна податкова консультація від 15.10.2024 р. є неправомірною, отже такою, що підлягає скасуванню., а Державна податкова служба України зобов`язана надати нову індивідуальну податкову консультацію по запиту ТОВ «Потестас» від 11.09.2024 р. №1 з урахуванням висновків суду.

Суд вказує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

А згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Потестас" (89427, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Розовка, вул.Трудова, 2а, код ЄДРПОУ 43430679) до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 15.10.2024 року №4831/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Потестас» (код ЄДРПОУ 43430679) нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору