Ухвала

від 02.12.2024 по справі 280/8344/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 грудня 2024 року Справа № 280/8344/24 : Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу понесених у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДУНІТ (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 2Б, кв. 72, код ЄДРПОУ 31577795) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663), до Державної податкової служби України (04053, Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ДУНІТ (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 1), до Державної податкової служби України (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11563445/31577795 від 05.08.2024 про відмову реєстрації податкової накладної ТОВ ДУНІТ (код ЄДРПОУ 31577795) №2 від 06.03.2024 на суму 62880,00 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 10480,00 грн., у Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ ДУНІТ (код ЄДРПОУ 31577795) №2 від 06.03.2024 на суму 62880,00 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 10480,00 грн., датою її фактичного подання 06.03.2024.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ДУНІТ задоволено.

Ухвалою суду від 29.11.2024 виправлено помилку допущену в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2024 по справі №280/8344/24.

20.11.2024 від представника позивача до суду надійшла заява про стягнення судових витрат, в якій заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

В обґрунтування заяви посилався на те, що під час розгляду справи, у своїй позовній заяві та у відповіді на відзив, позивач зазначав про понесені ним витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 10000 грн., які фактично сплачені. При цьому, позивачем вказувалось, що детальний опис наданих послуг, а саме акт про надання юридичних послуг з детальним переліком буде підписаний сторонами по завершенню їх надання, тобто після постановлення рішення судом першої інстанції у даній справі, та буде наданий суду додатково. 18 листопада 2024 року, після постановлення та отримання рішення суду у справі, між позивачем та адвокатом підписано відповідний акт № 1 наданих послуг по договору, в якому зазначено детальний опис таких послуг та витрачений адвокатом час. Ураховуючи викладене, позивач надає такий акт до суду з метою прийняття рішення про стягнення таких витрат з відповідача.

Дослідивши подані документи, розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною першоюстатті 252 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

З наведеної статті вбачається, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (рішення чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги позивача або певні питання, які підлягали вирішенню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини третьоїстатті 44 Кодексу адміністративного судочинства Україниучасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Суд враховує, що у надісланій до суду заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача фактично порушував питання про розподіл судових витрат.

При цьому, в мотивувальній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2024 у справі №280/8344/24 судом зазначено про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу як непідтверджених. Заявником не надано до суду детального опису робіт (наданих послуг). Судом відмічено, що вимога подання детального опису є обов`язковою і пов`язана з тим, що розмір гонорару та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, не є тотожними. Особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які доведені належними доказами, зокрема детальним описом робіт (наданих послуг).

Як слідує зі змісту рішення від 13.11.2024, судом вирішувалося питання щодо розподілу судових витрат.

Суд зауважує, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Отже, судом вирішено питання про розподіл судових витрат, що вже вказує на відсутність підстави для ухвалення додаткового судового рішення.

Одночасно, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на наступне.

У силу частини третьоїстатті 262 Кодексу адміністративного судочинства Українипідготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цьогоКодексусудове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цьогоКодексуобмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначенихстаттею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що за обставин розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників на підставі пункту 2 частини першоїстатті 263 КАС Україниможливість вчинення учасниками справи окремих процесуальних дій (як-то подання заяви про уточнення, зміну, збільшення позовних вимог, подання клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу тощо) було обмежено п`ятнадцятиденним строком з дня відкриття провадження у справі. Такий строк у цій справі закінчився 09.10.2024, в його межах до суду заяви та клопотання позивача не надходили.

Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 у справі №620/2936/20 зазначив, що правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (за умови попередження про це до прийняття рішення по суті).

Порядок розподілу судових витрат регламентованийстаттею 139 КАС України.

Згідно із частиною сьомою цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3ст.143 КАС Україниякщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Обов`язок подання до закінчення судових дебатів (до закінчення розгляду справи, у випадку її розгляду в порядку спрощеного або письмового провадження) доказів на підтвердження розміру понесених стороною судових витрат, або заяви про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п`яти днів після закінчення розгляду справи, прямо визначений у ч.7 ст.139, ч.3 ст.143 КАС України.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеним Верховним Судом у постанові від 16.06.2022 у справі №380/3999/21, який підлягає врахуванню судом.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 520/8309/18 викладено правову позицію, відповідно до якої, враховуючи положення статей134та139 КАС України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Також законодавцем визначено процесуальний наслідок незаявлення до закінчення судових дебатів (до закінчення розгляду справи, у випадку її розгляду в порядку спрощеного або письмового провадження), що докази витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення, або подання доказів таких витрат із пропуском п`ятиденного строку з момент у винесення рішення у справі. У такому випадку суд відмовляє у задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення без розгляду.

При цьому, відповідні докази було подано до суду після розгляду справи по суті, що є визначеною процесуальним законодавством підставою для відмови у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Суд звертає увагу на те, що представник позивача є адвокатом, та йому, як фахівцю у галузі права, достеменно відомо про процесуальні строки розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у часників, порядок постановлення судового рішення у таких справах, строк подання доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката та порядок надіслання судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві представник позивача зазначив лише про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу, однак ані позовна заява, ані матеріали справи не містять жодних відомостей щодо понесення позивачем витрат, пов`язаних з правничою допомогою, до ухвалення рішення Запорізьким окружним адміністративним судом від 13.11.2024.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем або його представником на час ухвалення рішення Запорізьким окружним адміністративним судом від 13.11.2024 не подано докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, як і не подано до суду заяву із обґрунтуванням поважних причин неможливості подати докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу та надання до ухвалення рішення у справі, відтак судом у рішенні від 13.11.2024 питання про розподіл судових витрат вирішено на підставі наявних у справі документів.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних процесуальних дій в період з дня відкриття провадження у справі 11.09.2024 по день ухвалення судом рішення 13.11.2024 представником у справі не здійснювалося, при цьому справа розглядалася в письмовому провадженні без участі представника позивача. Отже, причин неможливості надання позивачем доказів понесення судових витрат на правничу допомогу до винесення судового рішення судом не встановлено.

Щодо надання представником відповіді на відзив, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 8ст. 262 КАС Українипри розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Відповідно до ч. 3ст. 263 КАС Україниу справах даної категорії заявами по суті справи є позов та відзив. Подання «відповіді на відзив» положеннямист. 263 КАС Українине передбачено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за умови відсутності будь-яких належних і беззаперечних доказів на підтвердження поважності причин неподання доказів про понесені судові витрати на правничу допомогу до вирішення справи по суті та неподання відповідної заяви, заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.11.2019 по справі № 340/2449/19, яка є обов`язковою для врахування з огляду на приписи ч. 5ст. 242 КАС України.

Керуючись ст.ст.132,139,143,248,252,256,294,295, п. 3 розділуVI«Прикінцеві положення», пп. 15.5 п.15 розділуVII «Перехідні положення» КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про стягнення судових витрат з відповідача у справі №280/8344/24, -залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті18, частинами 7-8 статті44та статтею297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Сіпака