Ухвала

від 02.12.2024 по справі 280/10944/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

02 грудня 2024 року Справа № 280/10944/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 21 грудня 2023 року №1205-АГ «Про підсумки інвентаризації», яким ОСОБА_1 притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, 40260 (сорок тисяч двісті шістдесят) гривень. 00 копійок;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 утриману суму відшкодування шкоди відповідно до наказу від 21 грудня 2023 року №1205-АГ «Про підсумки інвентаризації»;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 21 березня 2024 року №280-АГ «Про підсумки інвентаризації», яким ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності в сумі завданої шкоди від нестачі майна вказаного в протоколі від 19 березня 2024 року №1 - 820 889,76 грн. (вісімсот двадцять тисяч вісімдесят дев`ять) грн. 76 коп., в тому числі кратності 33 033,36 (тридцять три тисячі тридцять) грн. 36 коп.;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 утриману суму відшкодування шкоди відповідно до наказу від 21 березня 2024 року №280-АГ «Про підсумки інвентаризації».

Також, представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовом, в обґрунтування якого вказано, що відповідь Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України разом із копіями оскаржуваних наказів отримано представником 11 листопада 2024 року, що підтверджується копією конверта та відповідно до перевірки реєстрів поштового відправлення 6900500122520. Окрім, цього ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який виконує обов`язки військової служби у лавах ЗСУ. Вказані обставини покладають на нього виконання першочергово обов`язку по несенню військової служби та захисту інтересів своєї країни, а вже в другу чергу власних інтересів. Таким чином, представник позивача просить поновити позивачу строк на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Так, згідно частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Частиною 6 статті 160 КАС України передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Так, всупереч вимог статті 160 КАС України у позовній заяві відсутні відомі номери засобів зв`язку позивача та адреса його електронної пошти. Окрім того, позовна заява не містить повної адреси представника позивача, що також свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статті 160 КАС України.

Таким чином позивачу необхідно подати уточнену позовну заяву, у якій слід зазначити усі відомості щодо особи позивача та представника позивача з урахуванням пункту 2 частини 5 та частини шостої статті 160 КАС України.

З приводу заяви позивача про поновлення строку звернення до суду із позовом суд зазначає.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.

Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Згідно частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року у справі №362/643/21 визначила, що військова служба є різновидом публічної служби.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 560/6732/22.

Таким чином, оскільки даний позов стосується питання проходження позивачем публічної служби, строк звернення із вказаним позовом становить один місяць з моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач, який наразі проходить військову службу, звернувся до суду з позовом 26 листопада 2024 року та заявив позовні вимоги, зокрема, щодо: визнання протиправним та скасування наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 21 грудня 2023 року №1205-АГ «Про підсумки інвентаризації», яким ОСОБА_1 притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, 40260 (сорок тисяч двісті шістдесят) гривень. 00 копійок; щодо визнання протиправним та скасування наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 21 березня 2024 року №280-АГ «Про підсумки інвентаризації», яким ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності в сумі завданої шкоди від нестачі майна вказаного в протоколі від 19 березня 2024 року №1 - 820 889,76 грн. (вісімсот двадцять тисяч вісімдесят дев`ять) грн. 76 коп., в тому числі кратності 33 033,36 (тридцять три тисячі тридцять) грн. 36 коп.;

Тобто, позивач звернувся до суду з позовом про оскарження вищезазначених наказів в першому випадку майже через рік після притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності, а в другому через дев`ять місяців після притягнення до повної матеріальної відповідальності тобто, з порушенням строку, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати позов до суду.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Для його поновлення - як умову для відкриття провадження у справі - заявник має пояснити, обґрунтувати причини його пропуску.

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 1 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже відповідно до усталеної судової практики застосування вказаних норм, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а строк звернення до суду у суб`єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав, що дають такому суб`єкту право на пред`явлення визначених законом вимог.

Наведені вище висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах від 17 вересня 2021 року у справі №420/473/20, від 05 липня 2023 року у справі №380/15396/22, від 13 лютого 2024 року у справі №140/9165/23 та інших.

Частиною 1 статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 колегія суддів зазначила про те, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19 вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

З у рахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Подібні висновки виклав Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №420/1782/23, де вказав, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Водночас, заява позивача про поновлення строку звернення до суду із позовом містить формальний характер, та не містить ані доводів з приводу наявності обстави що, перешкоджали йому своєчасно звернутись до суду із позовом, ані доказів на підтвердження факту існування таких обставин.

При цьому, суд критично оцінює доводи представника позивача щодо неможливості звернутись до суду із позовом без одержання копій оскаржуваних документів, оскільки перед винесенням вказаних наказів проводилась як інвентаризація та службове розслідування, про які позивачу, з урахуванням доданих до матеріалів справи документів, було достеменно відомо за довго до звернення суду із позовом в даній справі, що не перешкоджало позивачу та/або його представнику своєчасно звернутись із запитом про надання документів та інформації, а також звернутись до суду із позовом у строки, встановлені частиною 5 статті 122 КАС України. При цьому, із адвокатським запитом представник позивача звернувся до відповідача лише 02 жовтня 2024 року, тобто лише у жовті 2024 року представником, після порушення строку звернення до суду із даним позовом, почали вживатись заходи щодо оскарження наказів відповідача.

Окрім того, відповідь на адвокатський запит від 02 жовтня 2024 року надана представнику позивача листом відповідача № 10/4127-24 від 11 жовтня 2024 року разом із запитуваними документами, тобто за півтора місяця до звернення до суду із позовом в даній справі, що свідчить про зволікання представника позивача стосовно звернення до суду із позовом щодо проходження публічної служби.

Також суд зазначає, що обґрунтувань з приводу наявності підстав, що перешкоджали позивачу звернутись до суду із позовом раніше, разом із наданням документального підтвердження, позивачем та його представником не надано.

Суд звертає увагу позивача та його представника на те, що сам по собі факт введення воєнного положення на території України або проходження позивачем військової служби, без надання до суду належних обґрунтувань із вказаного приводу, разом із наданням документального підтвердження щодо наявності об`єктивних обставин, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду, не може свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду із позовом щодо проходження публічної служби.

З огляду на вказане, суддя приходить до висновку, що подана представником позивача заява про поновлення строку звернення до суду не містять у собі відповідного обґрунтування та доказів поважності причин пропуску такого строку.

Таким чином, з метою усунення недоліків позовної заяви, позивачу слід надати до суду оновлену заяву, із зазначенням у ній причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частин статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За вищенаведених обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду у заяві про поновлення строку звернення до суду із позовом, яка міститься у мотивувальній частині позовної заяви.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви подати до канцелярії Запорізького окружного адміністративного суду:

- уточнену позовну заяву, у якій слід зазначити усі відомості щодо особи позивача та представника позивача з урахуванням пункту 2 частини 5 та частині шостої статті 160 КАС України (із доказами її направлення відповідачу);

- заяву про поновлення строків звернення до суду із позовом, із зазначенням у ній причин пропуску строку звернення до суду, разом із доказами на підтвердження таких обставин.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Д.В. Татаринов