Рішення

від 02.12.2024 по справі 280/8127/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 грудня 2024 року Справа № 280/8127/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ"

про стягнення заборгованості по платежах до Пенсійного фонду, -

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціальне відродження Донбасу" (далі по тексту відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціальне відродження Донбасу" заборгованість у розмірі 147 343,66 грн за період з листопада 2023 року до липня 2024 року включно по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Сума позову підлягає стягненню на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області р/р НОМЕР_1 філії Запорізьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 20490012.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, та вказує, що відповідачем не відшкодовуються до Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за Списком № 2 колишнім працівникам ТОВ «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (з листопада 2023 року до липня 2024 року включно, у зв`язку із чим у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 147 343,66 грн. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Ухвалою суду від 30.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження.

16.09.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 42627), в якому зазначає, що розмір пільгової пенсії має бути достовірно розрахований, з огляду на те, що пільгові пенсії колишнім працівникам стовідсотково компенсуються за рахунок підприємства. При цьому, до повідомлень відповідачу не надано розрахунку вказаного розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вищевказаним особам, на підставі яких можна було б зробити висновок про достовірність обчислення розміру пільгової пенсії виходячи з фактичних заробітків, стажу роботи та кваліфікації працівника. Підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є відповідний розрахунок, складений згідно вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. В свою чергу, органи Пенсійного фонду України не дотримуються приписів Інструкції та визначають суми відшкодування на підставі місячних розрахунків, як то розрахунки на кожен місяць, що є виключною ініціативою територіальних управлінь Пенсійного фонду України та жодним нормативним актом не визначено. Крім того, з посиланням на постанову по справі № 812/1654/16 вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

23.09.2024 представник позивача через систему «Електронний суд» надав до суду відповідь на відзив, в якій щодо строку на звернення до суду позивача підкреслює що в постановах Верховного Суду України від 25.11.2015 по справі № 803/2199/14, від 20.03.2018 по справі № 804/18891/14, від 26.06.2018 по справі № 804/8277/14 встановлено, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується). Щодо надсилання розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, на адресу відповідача, то розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, надсилались на адресу відповідача у період з листопада 2023 року до липня 2024 року включно, згідно з пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрована у Міністерстві юстиції України від 16.04.2004 № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1). Позивач виконав свої обов`язки щодо виплати пенсій за віком, призначеної на пільгових умовах, працівникам відповідача. Також зазначає, що щодо підтвердження факту перерахування позивачем та отримання працівниками відповідача пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, до суду були надані довідки по кожному пенсіонеру за необхідний період. На підставі вищевикладеного, вважає, що позовні вимови є обґрунтованими та підтвердженими, у зв`язку із чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Стосовно строку звернення до суду, то висновки щодо застосування норми права, які викладені у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 812/1347/17 та від 25.06.2020 у справі № 812/1654/16, стосуються правовідносин, які не є подібними, оскільки виникли щодо спрямування сум на погашення заборгованості в порядку календарної черговості їх виникнення.

Щодо застосування строку звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості, то Верховний Суд України у постанові від 25.11.2015 у справі № 803/2199/14 та Верховний Суд, зокрема у постановах від 20.03.2018 у справі № 804/18891/14, від 26.06.2018 у справі № 804/8277/14, від 01.12.2021 у справі № 140/1205/19 дійшов висновку про те, що строки звернення до суду не застосовуються до позовів про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

ТОВ «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ» (код ЄДРПОУ 30556292) є юридичною особою, яка зареєстрована 01.10.1999 та 28.01.2005 до Реєстру внесений запис № 12661200000004257 про підприємство. Видами діяльності відповідача є: 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідач відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На підставі п. "б"-"з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» колишнім працівникам ТОВ «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 призначена та виплачується пільгова пенсія.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України були надіслані на адресу підприємства поштою, проте сума на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ТОВ " СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ " за період за період з листопада 2023 року до липня 2024 року (включно) сплачена не була.

Факт понесення Пенсійним фондом витрат на виплату пільгових пенсій за Списком № 1 за період з червня 2023 року до липня 2024 року включно громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтверджується довідками та інформацією з відомостями по вказаним пенсіонерам про розмір призначеної і фактично отриманої ними пенсії, наданими позивачем до матеріалів справи.

Загальна сума заборгованості ТОВ "СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ" перед Пенсійним фондом України по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з листопада 2023 року до липня 2024 року включно становить 147 343,66 грн, про що свідчить розрахунок до позовної заяви.

Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся із позовом до суду.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. «а», «б» - «з» цієї статті.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону (абзац 2 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV).

Абзацами 3, 4 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV передбачено, що покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин 2 і 3 статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Отже, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01 січня 2004 року, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема в постанові від 25.09.2012 у справі № 21-251а12 та Верховного Суду у постановах від 20.02.2019 у справі № 809/602/17, від 28.02.2019 у справі № 808/329/17, від 12.03.2019 у справі № 809/602/17 від 25.04.2019 у справі № 816/3653/15 і суд не вбачає підстав для відступу від неї під час розгляду цієї справи.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції № 21-1).

Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

З наведеного правового регулювання, обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених позивачем.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Тому, розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, оформлений належним чином у відповідності до Інструкції № 21-1 (додаток 8-а), є єдиним документом, який підтверджує фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за Списком № 2. Такою ж є позиція Верховного Суду у постанові від 10.09.2020 у справі№ 820/6674/15.

Як встановив суд, позивач належним чином виконав вказані вимоги Інструкції та надіслав відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З матеріалів справи вбачається, що загальний розмір заборгованості ТОВ «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ» перед ГУ ПФУ в Запорізькій області за період з листопада 2023 року до липня 2024 року включно по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 колишнім працівникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 становить 147 343,66 грн.

Суд зауважує, що відповідач не надав доказів погашення вказаної заборгованості.

Виходячи з того, що відповідач не виконав покладений на нього обов`язок щодо внесення до 25-го числа до Пенсійного фонду зазначеної в розрахунках місячної суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, то суд вважає, що існують достатні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 147 343,66 грн заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з листопада 2023 року до липня 2024 року включно.

Щодо клопотання представника відповідача про витребування доказів суд зауважує наступне.

Відповідно до статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Частиною другою зазначеної норми встановлено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області суми боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам відповідача, визначеним у позові.

Тож, оскільки правомірність призначення та обчислення пільгових пенсій вказаним працівникам не є предметом розгляду в цій справі та ці обставини не впливають на предмет доказування, то суд не вбачає підстав для витребування у позивача доказів по всім переліченим в позові пенсіонерам.

Таким чином клопотання представника відповідача про витребування доказів не підлягає задоволенню.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158 Б, код ЄДРПОУ 20490012) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 80, каб. 5, код ЄДРПОУ 30556292) про стягнення заборгованості по платежах до Пенсійного фонду - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (р/р НОМЕР_1 філії Запорізьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 20490012) суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівникам відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за період з листопада 2023 року до липня 2024 року включно у розмірі 147 343,66 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 02 грудня 2024 року.

Суддя Сацький Р.В.