ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02 грудня 2024 року Справа № 280/8526/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
11 вересня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в призначені пенсії від 13.08.2024 №084050018265, складене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427);
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити з 05.04.2024 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах та зобов`язати зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 21.02.1990 по 09.01.1996, а також з 27.05.1999 по 22.12.2015.
Позовну заяву мотивовано тим, що позивач 14.08.2024 отримав рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначені пенсії від 13.08.2024 №084050018265. Згідно вказаного рішення позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи по списку №2. Позивач вважає зазначене Рішення про відмову в призначені пенсії від 13.08.2024 №084050018265 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправним та таким, яке підлягає скасуванню у зв`язку із чим звернулася з даним позовом до суду. Позивач просить задовольнити позовну заяву.
Ухвалою суду від 16.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, прийнято рішення здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
28 вересня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електроний суд» надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на позовну заяву. Так, представник третьої особи заперечує проти позовних вимог та зазначає, що позивач 26.07.2024 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до п.2 ст.114 Закону №1058. Страховий стаж позивача становить 38 років 11 місяців 16 днів. Пільговий стаж позивача за Списком №2 не підтверджений. До заяви про призначення позивач надав довідки № 0504 та № 0504-1 від 05.04.2024 видані Приватним акціонерним товариством «Завод металоконструкція Укрсталь Запоріжжя» (код ЄДРПОУ 05402588) за період з 21.02.1990 по 09.01.1996 та з 27.05.1999 по 22.12.2015 в ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя», що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. За результатами проведеної перевірки від 12.07.2024 не можливо взяти до уваги довідки про пільговий характер роботи № 0504 та № 0504-1 від 05.04.2024, оскільки вони не відповідають висновкам викладеним в акті перевірки. Вказані довідки мають підпис двох уповноважених осіб, що суперечить законодавству. При цьому необхідно надати оновлені довідки та інформацію щодо встановлення права підпису. Таким чином відповідач не має законних підстав враховувати їх під час призначення пенсії позивачу. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Від відповідача 16.10.2024 засобами системи «Електроний суд» надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач вважає позовну заяву безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню та заперечує проти її задоволення. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звертався 26.07.2024 до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та доданими до неї документами на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 13.08.2024 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за № 084050018265 у зв`язку з тим, що у заявника на дату звернення відсутній необхідний пільговий стаж, визначений абз.1 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV. До страхового та стажу позивача зараховано всі періоди згідно наданих документів. Водночас за результатами проведеної зустрічної звірки від 12.07.2024 не можливо взяти до уваги довідки про пільговий характер роботи за № 0504 та № 0504-1 від 05.04.2024, оскільки вона потребує заміни. Зазначена професія та характер виконуваних робіт не відповідає записам в трудовій книжці НОМЕР_3 та висновкам викладених в акті. Також було встановлено, що означені вище довідки мають підписи лише двох уповноважених осіб, що не відповідає додатку № 5 до Порядку № 637. З огляду на викладене вище, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає, що наведені в оскаржуваному рішенні висновки є законними та обґрунтованими, складеними у відповідності до норм чинного законодавства. Відповідач вказує не те, що прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями відповідача, втручання до яких з боку суду є неприпустимим та просить відмовити у задоволення позову.
20 жовтня 2024 року судом отримано відповідь на відзив. Позивач наполягає на задоволенні позову та наголошує на тому, що основним документом для призначення пенсії на пільгових умовах є трудова книжка. Професія електрозварника передбачена в усіх Списках № 2 і є загальною професією, яка об`єднує назви професій, пов`язаних зі зварюванням металів. Також, матеріалами справи підтверджено, що робоче місце «електрозварник» атестоване за Списком №2, яку позивач обіймав на підприємстві у спірний період, зайнятість на якій надає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв`язку із перебуванням судді Артоуз О.О. з 14 жовтня по 29 листопада 2024 року у навчальній відпустці розгляд справи здійснюється у перший робочий день після виходу судді із відпустки.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області 18.01.1997.
26 липня 2024 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та доданими до неї документами на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та 13.08.2024 прийнято рішення від 13.08.2024 №084050018265 про відмову у призначенні пенсії.
Відповідно до вказаного рішення згідно наданих документів та індивідуальних відомостей стаж роботи ОСОБА_1 на дату звернення складає: загальний страховий стаж 39 років 00 місяців 13 днів, пільговий стаж роботи за Списком № 2 - відсутній. До страхового та стажу ОСОБА_1 зараховано всі періоди згідно наданих документів. За результатами проведеної зустрічної звірки від 12.07.2024 не можливо взяти до уваги довідки про пільговий характер роботи за № 0504 та № 0504-1 від 05.04.2024, оскільки вона потребує заміни. Зазначена професія та характер виконуваних робіт не відповідає записам в трудовій книжці НОМЕР_3 та висновкам викладених в акті. Вказані довідки мають підпис лише двох уповноважених осіб, що суперечить законодавству. Необхідно надати оновлені довідки та інформацію щодо встановлення права підпису. Відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи.
Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.08.2024 №084050018265 про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом
Суд, оцінивши повідомлені учасниками справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Відповідно до ст.1 Закону №1058-ІV, пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно із п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
02 березня 2015 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII, яким пункт «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» викладено в такій редакції, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
В свою чергу, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
Порядок застосування ст. 13 визначає пункт 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.
Отже, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фактичною підставою для відмови позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 стали висновки відповідача про відсутність у позивача пільгового стажу роботи за Списком № 2.
При цьому, суд зазначає. що відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 21.02.1990 по 09.01.1996, з 27.05.1999 по 22.12.2015. Підставою для відмови у зарахуванні вказаних періодів до пільгового стажу роботи позивача відповідачем зазначено результатами проведеної зустрічної звірки від 12.07.2024 за якими не можливо взяти до уваги довідки про пільговий характер роботи за № 0504 та № 0504-1 від 05.04.2024, оскільки вона потребує заміни. Зазначена професія та характер виконуваних робіт не відповідає записам в трудовій книжці НОМЕР_3 та висновкам викладених в акті. Вказані довідки мають підпис лише двох уповноважених осіб, що суперечить законодавству.
З цього приводу суд зазначає, що частиною другою статті 24 Закону №1058-IVвизначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першоїстатті 56 Закону № 1788-ХІІдо стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
У відповідності до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зіст.62 Закону № 1788-ХІІ, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України..
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За змістом приписів пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст. 62 Закону № 1788-XII та п.1 Порядку № 637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2,наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).
Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Підпунктом 2 п.2.1 розділу II Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно здодатком 4до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакціїпостанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно здодатком 3до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Період отримання допомоги по безробіттю підтверджується до 01 січня 2010 року на підставі записів у трудовій книжці або відомостей про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб, а починаючи з 01 січня 2010 року - індивідуальними відомостями про застраховану особу.
Звище вказаних правових норм слідує, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинностіЗаконом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
При цьому, значення трудової книжки, як основного документа, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановленост.62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.03.2018 в справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 в справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 в справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 в справі № 446/656/17, від 21.05.2020 в справі № 550/927/17, від 10.12.2020 в справі № 195/840/17, від 18.05.2021 в справі № 229/2330/17.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_3 від 22.07.1987 у спірний період позивач працював:
з 21.02.1990 по 09.01.1996 електрозварником на автоматичних машинах під пластом флюсу цеху рулонних установок Запорізького заводу металоконструкцій (ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя») (записи № 5-7);
з 27.05.1999 по 22.12.2015 електрозварником цеху рулонних установок Запорізького заводу металоконструкцій (ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя») на автоматичних машинах (записи № 9-16).
Записи трудової книжки серії НОМЕР_3 від 22.07.1987 № 12 (наказ від 01.11.2010 № 118) та № 15 (наказ від 30.10.2015 № 62) містять інформації про підтвердження права на пенсію на пільгових умовах за списком № 2 в результаті атестації робочих місць за умовами праці.
Також, згідно запису трудової книжки серії НОМЕР_3 від 22.07.1987 № 14 від 08.09.2015 для приведення у відповідність з національним класифікатором професій ДК 003:2010 професійну назву робіт перейменовано на «електрозварник ручної зварки 5 розряду цеху рулонування резервуарів і обробки тонкого листа».
Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача, яка є основним документом, підтверджуючим стаж роботи, є відповідні записи із зазначенням необхідних відомостей. Відповідачем не спростовані відомості, які зазначені у трудовій книжці, а також не надано доказів того, що позивач не працював або спірні періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до пільгового стажу роботи, або взагалі відсутні.
Також, позивачем надано разом із заявою про призначення пенсії довідку про пільговий характер роботи за № 0504 та № 0504-1 від 05.04.2024, видану ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя».
Згідно даних довідки від 05.04.2024 № 0504 ОСОБА_1 працював повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці на Запорізькому заводі металевих конструкцій цех рулонних резервуарних конструкцій і за період з 21.02.1990 по 09.01.1996 виконував роботи зі зварювання в середовищі вуглекислого газу, роботи із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на півавтоматичних машинах за професією електрозварник, що передбачено Списком 2 розділ ХХХІІ «Загальні професії» постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173; розділ ХХХІІІ позиція (код) 23200000-19905 постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; розділ ХХХІІІ позиція (код) 23200000-19905 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162. За період з 21.02.1990 по 09.01.1996 5 років 10 місяців 19 днів.
У довідці від 05.04.2024 № 0504-1 підприємством вказано, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці на Запорізькому заводі металевих конструкцій цех рулонування резервуарів та обробки тонкого металу і за період з 27.05.1999 по 22.12.2015 виконував роботи зі зварювання в середовищі вуглекислого газу, роботи із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на півавтоматичних машинах за професією електрозварник, що передбачено Списком 2 розділ ХХХІІІ позиція (код) 23200000-19905 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, розділ ХХХІІІ, позиція 33 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36. За період з 27.05.1999 по 22.12.2015 - 16 років 6 місяців 26 днів. Підстава видачі: особова картка форма Т-2, штатний розклад, ЄТКД, технологічний процес, відомості про заробітну плату, результати атестації робочих місць (накази від 30.12.1994 № 317, від 27.10.2000 № 219, від 21.11.2005 № 158, від 01.11.2010 № 118, від 30.10.2015 № 62), ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV.
Довідки про пільговий характер роботи від 05.04.2024 за № 0504 та № 0504-1 підписано Генеральним директором ОСОБА_3 та головним бухгалтером підприємства ОСОБА_4 .
Також, матеріали справи містять копію акта № 0800-1102-1/3474 перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії від 12.07.2024, проведеної Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Згідно висновків акту за результатами перевірки довідок про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній на ім`я ОСОБА_1 від 05.04.2024 за № 0504 та № 0504-1 розбіжностей з даними первинних документів не встановлено. Перевірку проведено з відома Генерального директора ОСОБА_3 та у присутності головного бухгалтера ОСОБА_4 .
Відтак, на підприємстві, де працював позивач, було проведено атестацію робочих місць за умовами праці, за результатами яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за займаними ним у спірні періоди з 21.02.1990 по 09.01.1996, з 27.05.1999 по 22.12.2015 за посадами, які містяться в Списку № 2,про що свідчать відповідні записи у трудовій книжці, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, висновки акта № 0800-1102-1/3474 перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії від 12.07.2024.
Відмовляючи позивачу у зарахуванні вказаних періодів до пільгового стажу, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області покликалось на те, що зазначена у довідках від 05.04.2024 за № 0504 та № 0504-1 професія та характер виконуваних робіт не відповідає записам в трудовій книжці НОМЕР_3 та висновкам викладених в акті перевірки. Вказані довідки мають підпис лише двох уповноважених осіб, що суперечить законодавству.
Суд вважає, що такі доводи відповідача не можуть бути підставою для виключення вказаного періоду з пільгового стажу позивача, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці, працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства (організації) та відповідно наведене не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17, від 21.02.2018 у справі №687/975/17, від 26.06.2019 у справі №607/4243/17.
Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Як передбачено частиною п`ятоюстатті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про невідповідність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначені пенсії від 13.08.2024 №084050018265 критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2ст.2 КАС України, а отже таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Як передбачено п.2 ч.2ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3ст.245 КАС України).
Аналіз зазначеної норми, у її взаємозв`язку з ч.2ст.2 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
При цьому, застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано усі визначені законом умови, необхідні для одержання пенсії за віком на пільгових умовах. Зокрема, наявність у позивача страхового стажу.
Разом з тим, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9Рішення Конституційного СудуУкраїнивід 30.01.2003 №3-рп/2003).
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка протиУкраїни"(Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі "Гарнага протиУкраїни"(Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).
Відповідно до приписів розділу IV Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п.4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п.4.3).
Заяву про призначення пенсії позивач подав за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке прийняло спірне рішення про відмову в призначенні пенсії.
Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача,яким у цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
З огляду на викладене, оскільки вирішення питання, наявності права напенсію(підрахунку страхового стажу) є прерогативою пенсійного органу, суд вбачає у необхідності захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 21.02.1990 по 09.01.1996, а також з 27.05.1999 по 22.12.2015,повторно розглянути заяву позивача від 26.07.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV та прийняти рішення з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення, - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначені пенсії від 13.08.2024 №084050018265.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 21.02.1990 по 09.01.1996, а також з 27.05.1999 по 22.12.2015,повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.07.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV та прийняти рішення з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 02 грудня 2024 року.
СуддяО.О. Артоуз
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2024 |
Оприлюднено | 04.12.2024 |
Номер документу | 123439297 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Артоуз Олеся Олександрівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Артоуз Олеся Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні