Ухвала

від 02.12.2024 по справі 320/25802/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття адміністративної справи до провадження

02 грудня 2024 року справа № 320/25802/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Пірамід Корп" до Антимонопольного комітету України, третя особа - Нижньоворітська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Пірамід Корп" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель рішення №822-р/пк-пз від 15.01.2024.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А. І. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач направив до суду відзив на позовну заяву та заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У зв`язку із звільненням судді з посади, в провадженні якого перебувала справа, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А. Б.

Відповідно до частини другої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України в разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Щодо заявленого клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

У своєму клопотанні представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд, на даний час, не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі та дійшов висновку, що підстави для її розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи відсутні. У зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на зазначене, перешкоди для прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі Київським окружним адміністративним судом відсутні.

Враховуючи наведене, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України), суд дійшов висновку розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Керуючись статтями 12, 248, 257-262, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Київського окружного адміністративного суду, -

у х в а л и в:

1. Прийняти справу до свого провадження.

2. У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

3. Копію ухвали про прийняття адміністративної справи до свого провадження надіслати учасникам справи.

4. Роз`яснити сторонам, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці Київського окружного адміністративного суду за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070.

Ухвала, відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Діска А.Б.