Рішення

від 29.11.2024 по справі 320/5911/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2024 року м. Київ № 320/5911/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській областідоКлавдіївський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Олександра Рибалка Немішаївської селищної ради Київської областіпрозастосування заходів реагування,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (позивач) звернулось до суду з позовом до Клавдіївського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Олександра Рибалка Немішаївської селищної ради (відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд відповідача, що знаходяться за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Франка, буд. 9 до усунення ним порушень, що містяться в акті планової перевірки від 26.11.2021 № 1251.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1.) від 18.07.2022 відкрито провадження у справі.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку на підставі Рішення Вищої ради правосуддя № 411/0/15-24 від 13 лютого 2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» та відрахуванням зі штату Київського окружного адміністративного суду відповідно до наказу голови суду № 2-ктр/гс від 15.02.2024 року, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2024 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 справу прийнято до провадження судді Жукової Є.О., розгляд справи розпочато спочатку, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ході проведення перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на об`єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації приміщень об`єкту господарювання.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав їх необґрунтованості, відповідач зазначає, що у посвідченні посадових осіб ГУ ДСНС у Київській області, які проводили перевірки, відсутній перелік питань, які є предметом здійснення позапланового заходу державного контролю, порушення, зазначені в акті не відповідають дійсності, жодним чином не підтверджені, також, відповідачем не складався припис щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 витребувано від позивача інформації щодо проведення позапланових повторних перевірок суб`єкта господарювання - відповідача, витребувано від відповідача докази усунення порушень, викладених в акті перевірки

08 квітня 2024 року від Головного управління ДСНС України у Київській області надійшла заява на виконання ухвали суду, в якій позивач зазначає, позов обґрунтований актом планової перевірки від 26.11.2021 №1251, в якому зафіксовано 13 порушень, інших позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки не проводилось.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДСНС України у Київській області у відповідності до Кодексу цивільного захисту України та Положення про Головне управління ДСНС України у Київській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС 12.11.2018 № 661) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, затверджене наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3(у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 № 661), Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) ДСНС України на 2021 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) (зі змінами від 30.11.2020 № 639)», наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 29.10.2021 № 1224 «Про проведення планових перевірок» та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 23.11.2021 № 1303 «Про внесення змін до наказу Головного управління віл 29.10.2021 № 1224 «Про проведення планових перевірок» було здійснено планову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Клавдіївського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Олександра Рибалка Немішаївської селищної ради Київської області за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Франка, буд. 9.

18 жовтня 2021 року було видане повідомлення № 5603-11233/1 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Клавдіївського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Олександра Рибалка Немішаївської селищної ради Київської області за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Франка, буд. 9, яке було надіслане рекомендованим листом з повідомленням про вручення 25 жовтня 2021 року.

23 листопада 2021 року було видане посвідчення № 8953 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Клавдіївського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Олександра Рибалка Немішаївської селищної ради Київської області за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Франка, буд. 9.

Копію посвідчення вручено особисто під розписку 24.11.2021 директору Клавдіївського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Васянович К.О.

26 листопада 2021 року за результатами планової перевірки був складений акт № 1251 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому чітко вказано 13 порушень, а саме:

1. п.1.2, глава, 1, розділ V, ППБУ У приміщенні де встановлено приймально-контрольний прилад системи протипожежного захисту відсутнє аварійне освітлення безпеки відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (двоповерхова будівля (корпус № 1));

2. п. 1.1, п. 1.4, глава 1, розділу V, ППБУ Ручні пожежні сповіщувачі системи протипожежного захисту встановлені на шляхах евакуації у будівлях не опломбовано відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

3. п.2.5, глава 2, розділ III, ППБУ У будівлях дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

4. п.п.2, п. 2.1, глава 2, розділ V, ППБУ Пожежний резервуар не приведено у справний стан (розгерметизований та не утримує протипожежний запас води) і не утримуються таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями;

5. п.2.3, глава 2, розділ III, п. 1.24, глава, 1, розділ IV, ППБУ Приміщення ектрощитової не відокремлено від інших приміщень протипожежним и (сертифікованим и) дверима (двоповерхова будівля (корпус № 1));

6. п.2.37, глава 2, розділ III, ППБУ У одноповерховій будівлі початкових класів (корпус № 2) допущено улаштовання на шляхах евакуації пристроїв (металева труба опалення), які перешкоджають вільній евакуації людей;

7. п.2.37, глава 2, розділ III, ППБУ Двері сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів не дообладнано пристроями для самозачинення;

8. п. 1.6, глава 1, розділ IV, ППБУ З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

9. п. 1.8, глава 1, розділ IV, ППБУ Допущено улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж;

10. п. 1.16, глава 1, розділ IV, ППБУ Електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

11. п. 1.21, глава 1, розділ IV, ППБУ Будівлі не обладнано пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

12. п.п.9, п. 2.1, глава, 2, розділ V, ППБУ На видному місці не встановлено покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) місць розташування пожежних гідрантів з нанесеними на них: літерного індексу ПГ, цифрових значень відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

13. Пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ; глава 6, розділ V, п. 2, розділ III, ПТБ Керівним складом об`єкту не пройдено навчання з питань техногенної безпеки, навчання діям і способам захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Наявність встановлених в Акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за рішенням адміністративного суду, ухваленим за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Приписи ч. 1 ст. 65 КЦЗ України визначають, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; суб`єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).

Згідно ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 68 КЦЗ України закріплено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Таким чином, наведені норми закону дають право Управлінню ДСНС звертатися до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд звертає увагу, що законодавцем допускається можливість тимчасового зупинення експлуатації будівель суб`єкта господарювання безвідносно того, чи беруть вони участь у виробничому циклі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

При цьому частиною 2 статті 70 КЦЗ України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Наведеними вище нормами ст. ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України прямо передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Так, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 витребувано від позивача інформації щодо проведення позапланових повторних перевірок суб`єкта господарювання - відповідача, витребувано від відповідача докази усунення порушень, викладених в акті перевірки

08 квітня 2024 року від Головного управління ДСНС України у Київській області надійшла заява на виконання ухвали суду, в якій позивач зазначає, позов обґрунтований актом планової перевірки від 26.11.2021 №1251, в якому зафіксовано 13 порушень, інших позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки не проводилось.

В той же час, непогоджуючись з вмиогами даного позову, відповідач вказує на порушення процедури призначення та проведення перевірки посадовими особами відповідача та часткове усунення виявлених в акті перевірки порушень.

Так, зокрема, відповідачем до матеріалів відзиву долучено лист від 22.09.2022 №742 та №741 відповідно до якого співробітниками ТОВ ВФ «Безпека-Сервіс» було проведено опломбування ручних пожежних сповіщувачів, встановлених на шляхах евакуації у Клавдіївському ЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. Рибалка Немішаївської селищної ради.

Надаючи правову оцінку зазначеним доказам, суд, керуючись ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує правову позицію Верховного Суду щодо визначення належних доказів усунення порушень, виявлених під час перевірки.

За висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 815/6378/17, саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику, а єдиним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.

У той же час у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15 зроблено висновок про те, що суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, тощо. Саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні. В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

Під час розгляду справи суд виходить з того, що при обранні належного доказу усунення порушення слід враховувати характер такого порушення, спосіб його усунення та особливості документального оформлення.

На переконання суду, виявлені в ході перевірки навчального закладу порушення дійсно створюють ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, а саме: пожежі, та несуть загрозу життю та здоров`ю людей.

Так, при недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів, може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння дерев`яних конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі.

Виявлене порушення п.п.2, п. 2.1, глава, 2, розділ V ППБУ в частині того, що пожежний резервуар не приведено у справний стан (розгерметизований та не утримує протипожежний запас води) і не утримуються таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями може призвести до невчасного гасіння та перешкоджання в гасінні пожежі. При неможливості встановлення пожежного автомобіля на вододжерело та подачу вогнегасної речовини до осередку пожежі виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно-рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей. У випадку виникнення пожежі не буде можливості вчасно локалізувати та ліквідувати пожежу на ранніх стадіях, що призведе до її розповсюдження та матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей.

Відмежування електрощитових від інших приміщень та відсутність протипожежних дверей з нормованою межею вогнестійкості знижує клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах та сприяє розповсюдження диму та вогню до інших приміщень, ускладнює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей.

Здійснення з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При використані тимчасових електромереж (саморобних подовжувачів) та їх не відповідність, призведе до аварійної роботи електромережі в наслідок чого може виникнути коротке замкнення та загоряння електромережі з усіма негативними наслідками у наслідок виникнення пожежі.

Також, відсутність схем в електрощитках у разі потреби не забезпечує своєчасне відключення електромереж для попередження замкнення мережі, у разі чого може виникнути загоряння горючих елементів та розповсюдження горіння.

Відсутність блискавкозахисту може призвести до швидкого займання та появи пожежі внаслідок прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, в результаті якої виникають небезпечні фактори (продукти горіння, чадний газ та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Отже, неусунуті відповідачем порушення створюють загрозу життю і здоров`ю людей, що є підставою для застосування судом відповідного заходу реагування. Одночасно, суд враховує, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки, є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі. До того ж, суд виходить з того, що на час розгляду цієї справи відповідачем не надано доказів усунення виявлених порушень повною мірою.

Зокрема, відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення (постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року у справі №160/3791/22 та від 26 жовтня 2023 року у справі №140/12199/21).

Відповідно до частини другої, третьої статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятою Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 березня 2017 року у справі «В.К. проти російської федерації» (V.K. v. russia, скарга № 68059/13) поряд з іншим, судді дійшли одноголосно висновку, що держава несе відповідальність за шкоду, завдану дитині, яка перебуває під її контролем (під час перебування дитини на виховані у закладі освіти).

Частиною першою статті 4 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про охорону дитинства» держава гарантує дитині право на охорону здоров`я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, формуванню навичок здорового способу життя. З цією метою держава вживає заходів щодо зниження рівня дитячої смертності та запобігання нещасним випадкам.

За приписами частини першої статті 53 Закону України «Про освіту» здобувачі освіти мають право, зокрема, на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці. Відповідно до частини першої статті 54 цього Закону педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право, зокрема, на безпечні і нешкідливі умови праці.

Отже, держава гарантує та забезпечує безпечні умови навчання, виховання та праці, які повинен забезпечити заклад освіти з метою збереження життя і здоров`я людей, які визнаються в Україні найвищою цінністю (стаття 3 Конституції України).

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2019 року у справі №2240/2768/18, поняття «загроза життю та здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ України.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Наведений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 року у справі № 810/2400/18.

У контексті наведеного суд зазначає, що абсолютна більшість виявлених порушень є суттєвим та безумовно становлять загрозу для безпеки життя і здоров`я людей, а навчальний заклад відноситься до об`єктів з високим ступенем прийнятого ризика, тобто забезпечення на даному об`єкті безпеки, у тому числі пожежної, є першочерговим завданням.

Поряд з цим, суд враховує, що станом на час розгляду справи судом відповідачем не було надано доказів усунення усіх виявлених у ході перевірки, порушень що, на переконання суду, об`єктивно свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Щодо посилань відповідача у відзиві на порушення позивачем процедури проведення перевірки, суд зазначає, відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування та складання припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа є самостійними інструментами органів ДСНС, доцільність використання яких в кожному окремому випадку залежить від характеру виявлених порушень.

В контексті встановлених обставин суд зазначає, у спірних правовідносинах визначений законом порядок проведення перевірки у вигляді планового заходу державного нагляду (контролю) порушено не було.

Суд наголошує, що застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщення є заходом, який має тимчасовий характер та направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Водночас, на переконання суду, суттєвим є те, що спірні правовідносини стосуються необхідності захисту життя та здоров`я людей, оскільки забезпечити конституційно гарантовані права людини і громадянина можливо лише у випадку повного усунення виявлених у сфері техногенної та пожежної безпеки порушень.

Ураховуючи наведене, суд вбачає, що порушення вимог пожежної та техногенної безпеки є суттєвими, мають реальну загрозу життю і здоров`ю людей, що є підставою для задоволення позову та вжиття заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд відповідача, що знаходяться за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Франка, буд. 9 до усунення ним порушень, що містяться в акті планової перевірки від 26.11.2021 № 1251.

Частиною 1ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат на за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

Керуючись статтями 2,72-77,139,243-246,255,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управляння Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Клавдіївського закладу загальної середньої освіти I-ІІІ ступенів імені Олександра Рибалка Немішаївської селищної ради Київської області за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Франка, буд 9, шляхом зобов`язання Клавдіївського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Олександра Рибалка Немішаївської селищної ради повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті позапланової перевірки від 26.11.2021 № 1251.

3. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.