Рішення

від 02.12.2024 по справі 320/37268/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року справа №320/37268/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Асбіс-Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська аналітично-консультативна компанія «Ардента» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Асбіс-Україна» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська аналітично-консультативна компанія «Ардента» (далі третя особа), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2024 № 677/Ж10/31-00-23-02-20.

В якості підстави позову зазначено про незгоду з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/37268/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 11.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/37268/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

05.11.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти вимог позову у повному обсязі, оскільки до спірних відносин належить застосовувати положення пп.69.2 п.69 підрозділу 10 ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. У зв`язку із чим просить у задоволенні вимог позову відмовити.

11.11.2024 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач наполягає на своїй правовій позиції та просить задовольнити вимоги позову у повному обсязі.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.15 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та підпункту 69.35і пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №275 5-VI із змінами та доповненнями та відповідно до наказу від 26 січня 2024 року №36/Ж1 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «АСБІС-УКРАЇНА» з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині своєчасності декларування всіх контрольованих операцій здійснених у 2020-2021 роках, за результатами якої складено акт від 07.03.2024 No414/Ж5/31-00-23-02-15/25274129 (далі акт перевірки).

Відповідно до акта перевірки, ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «АСБІС- УКРАЇНА» 29.09.2022 подано звіт про контрольовані операції за 2021 рік (реєстраційний номер 9434351315 від 29.09.2022), до якого включено 40 363 контрольованих операцій з нерезидентом Asbisc Enterprises PLC, Республіка Кіпр на загальну суму 5 284 121 708 грн.

ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «АСБІС-УКРАЇНА» подано уточнюючий Звіт про контрольовані операції за 2021 рік (реєстраційний номер 9434735221 від 10.01.2023) до якого включено 40 365 контрольованих операцій на загальну суму 5 286 325 489 грн. та додатково включено 2 контрольовані операції на загальну суму 2 203 781 грн. з нерезидентом Asbisc Enterprises PLC, Республіка Кіпр.

Крім того, 21.09.2021 ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «АСБІС- УКРАЇНА» подано повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2020 рік (реєстраційний номер 9373776352 від 21.09.2021) та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік (реєстраційний номер 9434351324 від 29.09.2022), в яких відображено відомості щодо материнської компанії міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків - КС Холдінгс ЛТД, республіка Кіпр (код НЕ95408).

ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «АСБІС-УКРАЇНА» подано уточнююче повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2020 рік (реєстраційний номер 9373776361 від 21.09.2021) та 10.01.2023 подано уточнююче повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік (реєстраційний номер 9434735227 від 10.01.2022), в яких відображено відомості щодо материнської компанії міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків - ASBISC ENTERPRISES PLC (CY99000115М).

Перевіркою ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «АСБІС-УКРАЇНА» встановлено порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4. статті 39 ПК України, в частині своєчасності декларування всіх контрольованих операцій у поданих звітах про контрольовані операції за 2021 рік з порушенням встановлених термінів на 102 календарних днів та в частині надання недостовірної інформації у повідомленнях про участь у міжнародній групі компаній за 2020, 2021 рік.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «АСБІС-УКРАЇНА» на адресу контролюючого органу подано заперечення від №115/01 від 21.03.2024 (вх. №3800/6 від 25.03.2024).

За результатами розгляду заперечення ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «АСБІС-УКРАЇНА» комісією вирішено висновки акта перевірки в частині своєчасності декларування всіх контрольованих операцій поданому звіті за 2021 рік та надання недостовірної інформації у повідомленнях про участь у міжнародній групі компаній за 2020 - 2021 роки залишити без змін, а заперечення - без задоволення, про що повідомлено платника податків листом від 08.04.2024 №239/Ж12/31-00-23-02- 22.

На підставі складеного акта перевірки з врахуванням висновку на заперечення, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято ППР від 15.04.2024 №677/Ж10/31-00-23-02-20, яким до ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «АСБІС-УКРАЇНА» за порушення вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) відповідно до абз. 3 пункту 120.5, абз. 4 пункту 120.6 статті 120 ПК України на загальну суму 450 140,00 грн.

Не погоджуючись із застосованими податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2024 № 677/Ж10/31-00-23-02-20 штрафними санкціями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Відповідно до підпунктів 16.1.2 та 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У пункті 75.1 статті 75 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 78.1. статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Питання трансфертного ціноутворення врегульовано статтею 39 ПК України.

Засади визначення операцій контрольованими передбачені у підпункті 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України.

У відповідності до підпункту 39.2.1.1, підпункту 39.2.1 пункту 39.1 статті 39 ПК України, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/ або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони Зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни;

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а"-"в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Згідно з підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності). Невиключний перелік таких операцій наведений у цьому пункті.

Приписами підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

В свою чергу порядок складення та подання звітності для податкового контролю визначено пунктом: 39.4 статті 39 ПК України.

Відповідно до підпунктів 39.4.1, 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є . календарний рік.

Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог» та «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до абз.3 п.120.5 ст. 120 ПКУ надання недостовірної інформації в повідомленні про участь у міжнародній групі компаній та/або у звіті в розрізі країн міжнародної групи компаній - тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі: 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі надання недостовірної інформації в повідомленні про участь у міжнародній групі компаній.

Відповідно до абз.4 п. 120.6 ст. 120 ПКУ несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу - тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі: одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА» подало звіт про контрольовані операції за 2021 рік центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА» у 2020-2021 рр. здійснювало контрольовані операції з пов`язаною особою (у розумінні пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) - нерезидентом, материнською компанією ASBISC ENTERPRISES PLC, Kinp. Сума контрольованих операцій з Контрагентом, задекларованих ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА» у Звіті за 2021 рік, склала 5 284 121 708 грн.

22.12.2022 ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА» отримало запит Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за вх.№68 від 09.12.2022 №8913/6/31-00-23-01-06 про подання інформації відповідно до п.73.3 статті 73 ПКУ, в якому контролюючий орган зазначив ризик неповного декларування контрольованих операцій у поданому ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА» Звіті про контрольовані операції за 2021 рік.

ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА» здійснило аналіз причин розбіжності між сумою операцій, задекларованих ним у поданому Звіті про контрольовані операції за 2021 рік, та даними реєстру МД (митних декларацій) (який аналізував контролюючий орган в базі даних ЄС) та бази даних ЄРПН (який також був джерелом даних для контролюючого органу при проведенні аналізу повноти декларування ТОВ ПІ «АСБІС-УКРАЇНА» контрольованих операцій у поданому Звіті про контрольовані операції за 2021 звітний рік).

За результатом цього аналізу було визначено такі причини розбіжностей:

- відмінний курс валюти контрольованих операцій з Контрагентом на дату проведення операції в обліку та на дату МД / податкової накладної (у випадку, якщо дати МД та проводки не збігаються);

- перехідні періоди: частина поставок, облікованих у 2020 р. в обліку ТОВ ПІІ «АСБІС- УКРАЇНА» перетнули кордон (з відповідними датами МД та ПН) у 2021 р., а частина поставок, облікованих у 2021 р. ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА» перетнули кордон (з відповідними датами МД та ПН) у 2022 р.;

- поставка безоплатних зразків;

- неповне декларування контрольованих операцій ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА» у Звіті про контрольовані операції за 2021 рік, пов`язане з тим, що у звітному Звіті помилково не було задекларовано реалізацію оборотних активів за проводкою дт362 кт 712.

10.01.2023 ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА» подав уточнюючий Звіт про контрольовані операції за 2021 рік, в якому було задекларовано контрольовані операції в сумі 5 286 325 489 грн. (збільшено суму Контрольованих операцій на 2 203 781 грн. по відношенню до звітного Звіту).

11.01.2023 ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА» направив відповідь за вих. №06/01 від 09.01.2023 контролюючому органу із описом причин зазначених вище розбіжностей, з підтверджуючими документами щодо подання уточнюючого звіту, а також щодо суми Контрольованих операцій відповідно до обліку ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА».

Відповідь була вручена ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків 11.01.2023 та зареєстрована за вхідним номером 472/6.

Також судом встановлено, у встановленому законом порядку згідно з пп. 39.4.2.2 п. 39.4. ст. 39 ПКУ ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА» подало повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2020 та 2021 звітні роки центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним. Форма та Порядок складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 №839 зі змінами та доповненнями.

У зазначеному вище Запиті від 09.12.2022 №8913/6/31-00-23-01-06 контролюючий орган зазначив ризик того, що подані Повідомлення містять недостовірну інформацію.

ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА» здійснило аналіз зауважень контролюючого органу у Запиті та застосованих підходів до складення Повідомлень і визначив, що повідомлення було подане з врахуванням вимог зазначеного вище Порядку в редакції, чинній до 24.09.2021, а також Інформаційного листа ДПС від 28.09.2021 №24 «Щодо особливостей складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній».

Також ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА» помилково не зазначило код «СВС809» у графі 15 звіту, це поле не було заповнене.

Відповідно до п.11 розділу І зазначеного вище Порядку, у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Повідомленні інформація надана не в повному обсязі або Повідомлення містить помилки чи недоліки, такий платник податків має право подати:

нове Повідомлення до граничного строку подання Повідомлення за такий самий звітний період;

уточнююче Повідомлення (повідомлення з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Повідомлення за такий самий звітний період.

Для приведення наповнення поданих Повідомлень до актуальних регуляторних вимог ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА» 10.01.2023 подало уточнююче Повідомлення за 2021 рік, а 05.03.2024 - уточнююче Повідомлення за 2020 рік.

На дату подання уточнюючого Повідомлення за 2021 рік в ПКУ і законодавстві не було визначено поняття недостовірної інформації в повідомленні про участь у міжнародній групі компаній.

Щодо уточнюючого Повідомлення за 2020 рік, контролюючий орган зазначив в Акті вимоги пп. 120.5 ПКУ чинні на дату Акту.

Проте, вони не були чинними на момент подання Повідомлення, оскільки внесені до ПКУ Законом України №2970-IX від 20.03.2023р., який набув чинності 28.04.2023р.

Відносно даних обставин податковим органом заперечень не зазначено.

Крім того суд зазначає, що відповідно до постанови КМУ від 09.12.2020 р. Nє 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами) з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України діяв карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", та наступними постановами КМУ по коронавірусу. Дію карантину припинено 30.06.2023 відповідно до Постанови КМУ від 27.06.2023 р. №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Як було зазначено вище, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб?єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб?єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати (у редакції чинній на момент вчинення порушення).

Відтак, вказаною нормою передбачено перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України, який є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення пп. 39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину (30.06.2023), що стосується також надання недостовірної інформації в повідомленні про участь у міжнародній групі компаній, а також несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту.

Несвоєчасне декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту є порушенням пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, відповідальність за яке передбачено п. 120.6 ст. 120 ПКУ.

Проте, на момент подання Звіту про контрольовані операції за 2021 рік (29.09.2022) та Уточнюючого Звіту про контрольовані операції за 2021 рік (10.01.2023) діяли карантинні обмеження, визначені п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ.

Надання недостовірної інформації в повідомленні про участь у міжнародній групі компаній є порушенням пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, відповідальність за яке передбачено п. 120.5 ст. 120 ПКУ.

Проте, на момент подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2020 (21.09.2021) та 2021 роки (29.09.2022), а також Уточнюючого повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік (10.01.2023), діяли карантинні обмеження, визначені п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ.

За таких обставин, в спірному випадку діяли норми, які встановлювали заборону застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно - 30.06.2023), в якому завершується дія карантину.

Відтак штрафні санкції за вказані порушення до позивача не застосовуються відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 р. №2260-IX (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 №2102-ІX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" неодноразово продовжувався та станом на тепер триває.

Згідно з абз. 18 п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ (в редакції, чинній на дату подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, а також уточнюючого звіту про контрольовані операції за 2021 рік та уточнюючого повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік): у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Разом з тим, відповідач в акті перевірки та у відзиві посилається на вимоги п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ в редакції Закону №2260-IX від 12.05.2022, а саме: у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, податковий орган прийшов до висновку висновку, що тимчасово на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків обов`язків у випадках та за умов, передбачених пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Таким чином, відповідач відхиляє поширення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ на правовідносини, з чим суд не погоджується з огляду на наступне.

Зазначена вище норма пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ діяла до 01.08.2023 р., та з набранням чинності закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30 червня 2023 року №3219-IX втратила чинність, тобто не була чинною ані на момент складання акту перевірки (07.03.2024), ані у подальшому.

Натомість п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ в редакції Закону України №591-IX від 13.05.2020 року був чинний як на момент складання акту перевірки, так діє і на поточний момент.

Як було зазначено вище, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб?єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб?єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати (у редакції чинній на момент вчинення порушення).

До винятків не належать питання, пов`язані з трансфертним ціноутворенням.

Включення п.52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення до ПКУ чітко передбачило звільнення платників податків від застосування до них штрафних санкцій за порушення податкового законодавства в період дії карантину на території України.

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Відповідно до п. 11 Підрозділу 10 розділу XX ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Отже, таке правове регулювання беззаперечно встановлює, що штрафні санкції застосовуються відповідно до законодавства, яке діє (є чинним) на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, на переконання суду, податковий орган повинен був застосувати до правовідносин пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, оскільки жодних обмежень на застосування цієї норми не існувало, а порушення було вчинено під час дії карантину.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналізуючи положення приведеної норми закону, Конституційний суд у своєму рішенні №1-рп/99 від 9 лютого 1999 року зазначив, що: «...положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб...».

Відповідно до абзацу другого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду №6-рп/2016 від 8 вересня 2016 року, пряма дія норм Конституції України означає, що ці норми застосовуються безпосередньо. Законами України та іншими нормативно-правовими актами можна лише розвивати конституційні норми, а не змінювати їх зміст. Закони України та інші нормативно- правові акти застосовуються лише у частині, що не суперечить Конституції України.

Отже, спірне податкове повідомлення рішення винесено після виключення з Податкового кодексу України вказаної вище норми, передбаченої пп. 69.2. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення підлягав застосуванню пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, який є чинним та який урегульовував питання застосування штрафів за порушення податкового законодавства під час карантину.

За таких обставин, оскільки порушення пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ в частині своєчасності декларування всіх контрольованих операцій у поданих звітах про контрольовані операції за 2021 рік з порушенням встановлених термінів на 102 календарних днів, а також в частині надання недостовірної інформації в повідомленнях про участь у міжнародній групі компаній за 2020, 2021 роки було вчинене у період дії карантину, а дія пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України не була скасована на момент винесення податкового повідомлення-рішення та підлягала застосуванню до правовідносин, натомість норма пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ на момент винесення податкового повідомлення-рішення була скасована, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано та за відсутності законних підстав притягнуто позивача до відповідальності відповідно до абз.3 п.120.5, абз.4 п. 120.6 ст.120 ПКУ оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку наявність підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 6752,10 грн. (платіжна інструкція №1253887591969 від 09.07.2024).

З огляду на те, що адміністративний позов задоволено повністю, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 6752,10 грн.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Асбіс-Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська аналітично-консультативна компанія «Ардента» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2024 № 677/Ж10/31-00-23-02-20;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Асбіс-Україна» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6752,10 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.