Рішення
від 02.12.2024 по справі 320/38613/24
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року справа №320/38613/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ ГРУПП» до Київської митниці про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВМ ГРУПП» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці (далі - відповідач), в якій просить суд:

- скасувати рішення про коригування митної вартості від 18.06.2024 №UA100060/2024/000026/2, від 19.06.2024 №UA100060/2024/000030/2, від 20.06.2024 №UA100060/2024/000031/2, від 26.06.2024 №UA100060/2024/000034/2.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/38613/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надійшла заява представника позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 13.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/38613/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

21.10.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує про правомірність прийнятих ним рішень та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Митний орган наполягає на тому, що позивачем документально не підтверджено митну вартість товару.

В матеріалах справи містяться відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив, згідно яких сторони підтримують свої правові позиції та наводять аргументи на їх підтримку.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «ВМ ГРУПП» є юридичною особою, платником ПДВ.

Позивач імпортує в Україну товари та здійснює митне оформлення товарів, шляхом подання до Київської митниці Державної митної служби митних декларацій.

02.11.2022 року між позивачем та постачальником - підприємством з виробництва стрейч-плівки „EFEKT PLUS" Sp. z 0.0. (Республіка Польща) укладено контракт №01 на поставку товару - стрейч-плівки. Найменування, кількість, ціна за одиницю, дата оплати і дата поставки вказуються в Специфікації, яка оформлюється на кожну поставку та є невід`ємною частиною контракту. Специфікацією сторони погодили вважати погоджене замовлення.

Валюта контракту - Євро. Умови оплати - відповідно до рахунків-проформ.

Умови поставки (п.5.1 договору в редакції Додаткової угоди №1 від 12.12.2022р.) - FCA м. Глогов Малопольски/Двожиско/Жешув.

Відповідно до п.5.4. контракту, разом з товаром продавець надає покупцеві на англійській мові наступні документи:

- Митну декларацію;

- Рахунок-фактуру;

- Пакувальний лист;

- Сертифікат походження товару EUR. 1;

На виконання контракту, позивач протягом дії контракту ввозив товар на митну територію України та здійснював митне оформлення цього товару, на підставі документів, передбачених контрактом та митним кодексом України (МКУ), аналогічних за формою та переліком, митну вартість визначав за основним методом - ціною контракту.

07.06.2024 року постачальником за контрактом №01 було виписано 4 проформи-інвойс на попередню оплату:

- від 07.06.2024р. №ZS-19/06/2024/EXRG на суму 24 840.00 EUR на поставку 21 600кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах 17мкм х 500мм х 50кг, вартість 1,15 Євро за кг.

- від 07.06.2024р. №ZS-20/06/2024/EXRG на суму 24 840.00 EUR на поставку 21 600кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах 20мкм х 500мм х 50кг, вартість 1,15 Євро за кг.

- від 07.06.2024р. №ZS-17/06/2024/EXRG на суму 24 840.00 EUR на поставку 21 600кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах 15мкм х 150% х 500мм х 50кг, вартість 1,15 євро за кг.

- від 07.06.2024р. №20-18/06/2024/EARG на суму 24 840.00 EUR на поставку 21 600кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах 15мкм х 150% х 500мм х 50кг, вартість 1,15 Євро за кг.

Сума вказаних попередніх рахунків склала 99 360 Євро.

Позивачем однією платіжною інструкцією №63 від 10.06.2024р. було оплачено вказані проформи-інвойс в сумі 99 360 Євро, що підтверджується платіжним документом SWIFT на суму 99 360 Євро від 11.06.2024р.

При митному оформленні позивачем вказаних чотирьох партій товару відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості:

- від 18.06.2024р. №UA 100060/2024/000026/2.

- від 19.06.2024р. №UA100060/2024/000030/2.

- від 20.06.2024р. №UA100060/2024/000031/2.

- від 26.06.2024р. №UA100060/2024/000034/2.

Позивач вважаючи вищевказане рішення про коригування митної вартості товару прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч. 1, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний , перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

За змістом ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

За змістом ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

За змістом ч. 9 ст. 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Згідно зі ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Частина 2 ст. 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 09.04.2019 у справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 у справі №826/2312/16.

Так, щодо рішення про коригування митної вартості від 18.06.2024р. №UA100060/2024/000026/2 судом встановлено наступне.

За проформою-інвойс від 07.06.2024р. №ZS-19/06/2024/EXRG на суму 24 840.00 EUR на поставку 21 600кг стрейч-плівки, відповідно до фактично сформованої партії товару, було складено специфікацію №22 від 14.06.2024р. на поставку 21 604кг стрейч плівки, вартістю 1.15 Євро/кг та загальною вартістю 24 844.60 Євро та інвойс від 14.06.2024р. №(S)FSE-26/06/2024/EXRG на суму 24 844.60 Євро. Тобто, вага фактично відвантаженого товару збільшилась на 4кг, та вартість збільшилась на 4.60 Євро.

Відвантаження товару відбулось за пакувальним листом до інвойсу від 14.06.2024p. №(S)FSE-26/06/2024/EXRG.

До партії товару надано сертифікат EUR1 №0140078 та сертифікат якості №(S)FSE-26/06/2024/EXRG.

Вказана партія товару було оформлена експортною декларацією країни відправлення №24PL402010E0675812 від 14.06.2024р.

Доставка товару здійснювалась експедитором ТОВ «БЕСТ АВТО ТРАНС» за договором №101 на транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів у міжнародному сполученні від 12.01.2022р.

На підтвердження транспортних витрат позивачем була надана копія договору №101, від 12.01.2022р. копія заявки від 13.06.2024р., довідка про транспортні витрати №14/06/01 від 14.06.2024р. в сумі 5000.00грн. до митного кордону, рахунок на оплату №Б-164 від 14.06.2024р., автотранспортну накладну №771002 від 14.06.2024р. та договір між експедитором та безпосереднім перевізником ФОП ОСОБА_1 №164 від 13.06.2024.

Позивачем до митного оформлення було подано митну декларацію 24UA100060217150U0 та документи, що вказані відповідачем у картці відмови Nє UA100060/2024/000463:

Сертифікат якості (Certificate of quality) (S)FSE-26/06/2024/EXRG 14.06.2024

Пакувальний лист (Packing list) (S)FSE-26/06/2024/EXRG 14.06.2024

Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZS-17/06/2024/EXRG 07.06.2024

Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZS-18/06/2024/EXRG 07.06.2024

Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZS-19/06/2024/EXRG 07.06.2024

Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZS-20/06/2024/EXRG 07.06.2024

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (S)FSE-26/06/2024/EXRG 14.06.2024

Автотранспортна накладна (Road consignment note) 771002 14.06.2024

Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AU0140078 14.06.2024

Банківський платіжний документ, що стосується товару 63 10.06.2024

Платіжний документ, що підтверджує вартість товару SWIFT 11.06.2024

Рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги Б-164 14.06.2024

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 14/06/1 14.06.2024

Документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини Біржа 07.06.2024

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток №1 12.12.2022

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту Специфікація №22 14.06.2024

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та або внутрішніх договорів №є01 02.11.2022

Договір (контракт) про перевезення 050623/1 05.06.2023

Договір (контракт) про перевезення 164 13.06.2024

Копія митної декларації країни відправлення 24PL402010E0675812 14.06.2024

Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску 24UA100060217150U0 17.06.2024 товарів.

Відповідачем було направлено повідомлення декларанту з наступними зауваженнями:

1) «наданий платіжний документ SWIFT від 11.06.2024 на суму 99360 євро, проте сума інвойсу №((S)FSE-26/06/2024/EXRG становить 24844,600 євро. Платіжний документ містить посилання на декілька інвойсів, отже співставити його з партією товару що оцінюється є неможливим.

2) Для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - Glogow Malopolski» (Польша) декларантом надано довідку про транспортні витрати та рахунок, які видані ТОВ «Бест-Авто-Іранс». Згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 14.06.2024 №771002, перевізником товарів виступає інша особа (ФОП ОСОБА_1 ) на підставі договору на перевезення від 13.06.2024 №164. Відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» укладається договір транспортного експедирування у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін, проте договір - доручення №050623/1 від 06.06.2023 на транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом, зазначений у гр.44 митної декларації, заключений ТОВ "ВМ ГРУПП" з іншою особою ТОВ «РВ ДАФ +». Отже, ідентифікувати надану довідку про транспортні витрати та рахунок з поставкою товарів за вказаною ЕМД, неможливо.

Згідно п. 3.2 договору №050623/1 ціни на послуги встановлюються в заявках. Не надано до митного оформлення.

Відповідно до гр. 4 CMR від 14.06.2024 №771002 завантаження товару відбулось за адресою RZESZOW, POLAND, що не відповідає заявленим у гр. 20 МД умовам. Таким чином встановлено розбіжності щодо місця завантаження, що в свою чергу прямо впливає на розмір понесених витрат на транспортування та завантаження товару».

В ході консультацій позивачем 17.06.2024р. супровідним листом було надано пояснення та документи, а саме:

- 4 проформи інвойс на суму 99360 євро

- платіжні інструкції на суму 99360 євро

- договір з експедитором ТОВ «Бест-Авто-Транс»,

договір між експедитором ТОВ «Бест-Авто-Транс» та безпосереднім перевізником - ФОП ОСОБА_1

- заявка на перевезення

- лист постачальника щодо місця відправлення вантажу.

Акт виконаних робіт (наданих послуг) від експедитора та банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг позивачем не були надані, оскільки умовами заявки передбачено, що плата за надані транспортні послуги здійснюється після вивантаження вантажу на складі отримувача, що виключено до завершення митного оформлення.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками розгляду митним органом вказаного пакету документів, відповідачем було прийнято оскаржуване рішення від 18.06.2024 №UA100060/2024/000026/2.

Причиною відмови у митному оформленні у картці відмови відповідачем вказано: прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 18.06.2024 №UA100060/2024/000026/2.

В порядку ч.7 ст.55 МКУ відповідач за зверненням позивача випустив товари, що декларуються, у вільний обіг із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою позивачем та сумою митних платежів, обчисленою відповідачем. Товар був оформлений за МД 24UA100060217408U2.

Позивачем в результаті коригування митної вартості було сплачено митні платежі в сумі 72 364,05 грн.

Суд не погоджується з такою позицією митного органу у зв`язку із наступним.

Щодо твердження відповідача про те, що «наданий платіжний документ SWIFT від 11.06.2024 на суму 99360 євро, проте сума інвойсу №(S)FSE-26/06/2024/EXRG становить 24844,600 євро. Платіжний документ містить посилання на декілька інвойсів, отже співставити його з партією товару що оцінюється є неможливим», слід зазначити, що платіжний документ SWIFT від 11.06.2024 на суму 99360 євро посилається не на інвойс, а на 4 передплатні проформи-інвойс та всі 4 проформи інвойс на загальну суму 99360 євро, а також платіжні інструкції на цю ж суму були надані позивачем до митного оформлення.

За проформою-інвойс від 07.06.2024р. №ZS-19/06/2024/EXRG на суму 24 840.00 EUR на поставку 21 600кг стрейч-плівки, вага фактично відвантаженого товару збільшилась на 4кг, та на суму 4.60 Євро, що відображено у специфікації №22 від 14.06.2024р. на поставку 21 604кг стрейч плівки, вартістю 1.15 Євро/кг та загальною вартістю 24844.60 Євро та інвойсі від 14.06.2024р. №(S)FSE-26/06/2024/EXRG на суму 24 844.60 Євро. Тобто, вага фактично відвантаженого товару збільшилась на 4кг, а вартість на 4.60 Євро.

Декларуванню підлягає фактично поставлена партія товару.

Вартість 1кг. товару залишилась незмінною - 1.15 EUR. Тому в частині вартості товару, митна вартість підлягає перевірці та обчисленню за прямим методом 21 604кг х 1,15 Євро = 24 844.60 Євро.

Відносно наступних тверджень митного органу: «Для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - Glogow Malopolski» (Польша) декларантом надано довідку про транспортні витрати та рахунок, які видані ТОВ «Бест-Авто-Транс». Згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 14.06.2024 №771002, перевізником товарів виступає інша особа (ФОП ОСОБА_1 ) на підставі договору на перевезення від 13.06.2024 №164. Відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» укладається договір транспортного експедирування у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін, проте договір - доручення №050623/1 від 06.06.2023 на транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом, зазначений у гр. 44 митної декларації, укладений ТОВ "ВМ ГРУПП" з іншою особою ТОВ «РВ ДАФ +. Отже, ідентифікувати надану довідку про транспортні витрати та рахунок з поставкою товарів за вказаною ЕМД, неможливо», суд зазначає наступне.

У зв`язку з одночасним оформленням кількох вантажів, декларантом було помилково надано інший договір №050623/1 від 06.06.2023 на транспортно-експедиторське обслуговування з ТОВ «РВ ДАФ +».

У відповідь на повідомлення митниці декларанту, позивачем надано договір з належним експедитором ТОВ «Бест-Авто-Транс», а також договір між експедитором ТОВ «Бест-Авто-Транс» та безпосереднім перевізником - ФОП ОСОБА_1 , проте відповідач не розглядав надані позивачем документи, які в повній мірі дають можливість ідентифікувати усіх учасників перевезення, сам вантаж, вагу, номер автомобіля, тощо.

Відносно тверджень митного органу, про те, що «Згідно п.3.2 договору №050623/1 ціни на послуги встановлюються в заявках. Не надано до митного оформлення», судом встановлено, що Заявка на перевезення від 13.06.2024р. була надана відповідачу з супровідним листом. Заявка містить усі відомості щодо партії товару, відправника, отримувача, місце відправлення і доставки, а також номер транспортного засобу, що відповідає відомостям CMR та транспортних документів.

Щодо посилань митного органу про те, що «відповідно до гр. 4 CMR від 14.06.2024 №771002 завантаження товару відбулось за адресою RZESZOW, POLAND, що не відповідає заявленим у гр. 20 МД умовам. Таким чином встановлено розбіжності щодо місця завантаження, що в свою чергу прямо впливає на розмір понесених витрат на транспортування та завантаження товару», суд встановив наступне.

Місце завантаження RZESZOW, POLAND є технічною помилкою відправника, відповідний лист відправника був наданий відповідачу.

Крім цього, дана помилка в гр. 4 CMR не впливає на розмір понесених витрат на транспортування та завантаження товару, оскільки відстань до МП Краковець і від помилково вказаного RZESZOW, і від дійсного місця відправки Glogow Malopolski є однаковою, що підтверджується картою, тому не має впливу на числове значення митної вартості.

Копія довідки та роздруківка карти додані позивачем до позову у складі загальних для усіх оскаржуваних рішень додатків.

Щодо відсутності письмового підтвердження замовлення товару відповідно до п.5.2 ЗЕД договору суд зазначає, що таким замовленням, відповідно до п. 1.1 контракту, сторони погодили вважати погоджену сторонами специфікацію, що надана до митного оформлення та відображена у картці відмови.

Відносно неподання позивачем документів, що спростовують відомості зазначені в графі 4 CMR від 14.06.2024 №771002 щодо завантаження товару за адресою RZESZOW, POLAND, що не відповідає інформації в наданій заявці на здійснення транспортно-експедиційних послуг №б/н від 13.06.2024, в якій зазначено місце завантаження Glogow Malopolski.

З цього приводу суд зазначає, що позивачем в ході консультацій було надано відповідачу лист постачальника про дійсне місце відвантаження.

Додаткова угода №1 від 12.12.2022р., що надана до митного оформлення передбачає поставку з адреси м. Glogow Malopolski.

Крім того, помилка в гр. 4 CMR не впливає на розмір понесених витрат на транспортування, оскільки відстань до МП Краковець і від помилково вказаного RZESZOW і від дійсного місця відправки Glogow Malopolski є однаковою, що підтверджується картою.

Розрахунки з експедитором відбулися після митного оформлення, що підтверджується Актом №Б-164 від 18.06.2024р. та платіжним дорученням №4996 від 02.07.2024р.

Щодо рішення про коригування митної вартості від 19.06.2024р. №UA100060/2024/000030/2 судом встановлено наступне.

За проформою-інвойс від 07.06.2024р. №ZS-20/06/2024/EXRG на суму 24 840.00 EUR на поставку 21 600кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах 20мкм х 500мм Ч 50кг, вартість 1,15 Євро за кг, відповідно до сформованої партії товару було складено специфікацію №23 від 13.06.2024р. на поставку 21 633 кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах 20мкм х 500мм х 50кг, вартість 1,15 Євро за кг та інвойс від 13.06.2024p. №(S)FSE-25/06/2024/EXRG на суму 24 877.95 Євро.

Відвантаження товару відбулось за пакувальним листом до інвойсу від 13.06.2024p. №(S)FSE-25/06/2024/EXRG.

До партії товару надано сертифікат EUR1 №0138101 та сертифікат якості №(S)FSE-25/06/2024/EXRG.

Вказана партія товару була оформлена експортною декларацією країни відправлення №24PL4020100669441 від 13.06.2024р.

Доставка товару здійснювалась експедитором ТОВ «РВ ДАФ+» за договором-доручення на транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом №050623/1 від 05.06.2023р.

На підтвердження транспортних витрат позивачем були надані: копія договору з експедитором, копія заявки від 13.06.2024р., довідка про транспортні витрати від 17.06.2024р. з вартістю транспорту 5000.00грн. до митного кордону, рахунок на оплату №2709 від 17.06.2024р. та автотранспортна накладна б/н від 13.06.2024р.

Позивачем до митного оформлення було подано митну декларацію 24UA 100060217307U6 та документи, що вказані відповідачем у картці відмови №UA 100060/2024/00043:

Сертифікат якості (Certificate of quality) (S)FSE-25/06/2024/EXRG 13.06.2024

Пакувальний лист (Packing list) (S)FSE-25/06/2024/EXRG 13.06.2024

Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZS-17/06/2024/EXRG 07.06.2024

Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZS-18/06/2024/EXRG 07.06.2024

Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZS-19/06/2024/EXRG 07.06.2024

Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZS-20/06/2024/EXRG 07.06.2024

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (S)FSE-25/06/2024/EXRG 13.06.2024

Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н 13.06.2024

Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AU0138101 14.06.2024

Банківський платіжний документ, що стосується товару 63 10.06.2024

Платіжний документ, що підтверджує вартість товару SWIFT 11.06.2024

Рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 2709 17.06.2024

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 6/н 17.06.2024

Документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини Біржа 07.06.2024

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток №1 12.12.2022

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №23 13.06.2024

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №01 02.11.2022

Договір (контракт) про перевезення 050623/1 05.06.2023

Інші некласифіковані документи Заявка на перевезення 13.06.2024

Інші некласифіковані документи Лист відправника 17.06.2024

Копія митної декларації країни відправлення 24PL402010E0669441 13.06.2024

Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску 24UA100060217307U6 18.06.2024 товарів.

Відповідачем було направлено повідомлення декларанту з наступними зауваженнями:

1) «Наданий платіжний документ SWIFT від 11.06.2024 на суму 99360 євро, проте сума інвойсу №(S) FSE-25/06/2024/EXRG становить 24877,95 євро. Платіжний документ містить посилання на декілька інвойсів, отже співставити його з партією товару що оцінюється є неможливим».

2) Для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - Glogow Malopolski» (Польша) декларантом надано довідку про транспортні витрати та рахунок, які видані ТОВ «РВ ДАФ +». Згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 13.06.2024 №б/н, перевізником товарів виступає інша особа HORBUD LLC, Ukraine, отже відбулось залучення третіх осіб до перевезення у відповідності до п. 1.1 договору-доручення від 05.06.2023 №050623/1 на транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом, яким передбачено укладення договорів ТОВ «РВ ДАФ +» з третіми особами, проте такий договір не надано до митного оформлення, отже відсутня інформація щодо складової вартості перевезення.

Рахунок на оплату міжнародних транспортних послуг від 17.06.2024 №2709 зазначений в митній декларації посилається на заявку від 12.06.2024, проте в митній декларації зазначена заявка на перевезення від 13.06.2024, отже рахунок виставлений до подання заявки на перевезення. Таким чином встановлено розбіжності в транспортних документах, що в свою чергу прямо впливає на розмір понесених витрат на транспортування товару. Отже, не можливо у повному обсязі перевірити узгоджені послуги щодо транспортування, маршруту перевезення та повноту включення їх до митної вартості».

В ході консультацій позивачем 19.06.2024р. супровідним листом було надано пояснення та документи:

- 4 проформи інвойс на суму 99360 Євро платіжні інструкції на суму 99360 Євро

- Копія договору між експедитором та безпосереднім перевізником ТОВ «ГОРБУД» №1936 від 01.05.2024р., який вказаний у автотранспортній накладній

- Довідка відправника вантажу щодо місця відвантаження товару.

- Заявка на перевезення від 13.06.2024р.

- Виправлений рахунок експедитора від 17.06.2024р.

Акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг та банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури - не були надані, оскільки умовами заявки передбачено, що плата за надані транспортні послуги здійснюється після вивантаження вантажу на складі отримувача.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками розгляду митним органом вказаного пакету документів, відповідачем була видана картка відмови №UA100060/2024/000473 та прийнято оскаржуване рішення від 19.06.2024р. №UA 100060/2024/000030/2.

Причиною відмови у митному оформленні у картці відмови відповідачем вказано прийняття рішення про коригування митної вартості від 19.06.2024р. №UA100060/2024/000030/2.

Позивачем в результаті коригування митної вартості було сплачено митні платежі в сумі 73 629,93 грн.

Суд не погоджується із зазначеним рішенням у зв`язку із наступним.

Відносно твердження відповідача про те, що «наданий платіжний документ SWIFT від 11.06.2024 на суму 99360 євро, проте сума інвойсу №(S) FSE-26/06/2024/EXRG становить 24877,95 євро. Платіжний документ містить посилання на декілька інвойсів, отже співставити його з партією товару що оцінюється є неможливим», суд зазначає наступне.

За проформою-інвойс від 07.06.2024р. №ZS-20/06/2024/EXRG на суму 24 840.00 EUR на поставку 21 600кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах 20мкм х 500мм Ч 50кг, вартість 1,15 Євро за кг, відповідно до фактично сформованої партії товару було складено специфікацію №23 від 13.06.2024р. на поставку 21 633 кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах 20мкм Ч 500мм х 50кг, вартість 1,15 Євро за кг та інвойс від 13.06.2024р. №(S)FSE-25/06/2024/EXRG на суму 24 877,95 Євро.

Вага товару збільшилась на 33кг, а вартість на 37.95 Євро. Вартість 1кг. товару залишилась незмінною - 1.15 EUR. Тому в частині вартості товару, митна вартість підлягає перевірці та обчисленню за прямим методом: 21 633 кг х 1,15 Євро = 24 877.95 Євро.

Надані позивачем до митного оформлення та відображені у картці відмови 4 проформи-інвойс та платіжні документи в повній мірі надавали відповідачу можливість та достатні дані для виконання обов`язку з перевірки числового значення митної вартості.

Крім того, митним органом зазначено наступне: «для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - Glogow Malopolski» (Польша) декларантом надано довідку про транспортні витрати та рахунок, які видані ТОВ «РВ ДАФ +». Згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 13.06.2024 №б/н, перевізником товарів виступає інша особа HORBUD LIC, Ukraine, отже відбулось залучення третіх осіб до перевезення у відповідності до п. 1.1 договору-доручення від 05.06.2023 №050623/1 на транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом, яким передбачено укладення договорів ТОВ «РВ ДАФ +» з третіми особами, проте такий договір не надано до митного оформлення, отже відсутня інформація щодо складової вартості перевезення. Отже, ідентифікувати надану довідку про транспортні витрати та рахунок з поставкою товарів за вказаною митною декларацією неможливо. Рахунок на оплату міжнародних транспортних послуг від 17.06.2024 №2709 зазначений в митній декларації посилається на заявку від 12.06.2024, проте в митній декларації зазначена заявка на перевезення від 13.06.2024, отже виставлений рахунок не пов`язаний з поданою заявкою на перевезення. Таким чином встановлено розбіжності в транспортних документах, що в свою чергу прямо впливає на розмір понесених витрат на транспортування товару».

З даного приводу суд зазначає, що згідно п.3.2 договору від 05.06.2023р. №050623/1 з ТОВ «РВ ДАФ +», ціни на послуги встановлюються в заявках, яка також була надана відповідачу.

Право залучати інших виконавців передбачене п. 1.1 договору від 05.06.2023р. №050623/1.

Копія договору №1936 від 01.05.2024р. між експедитором та фактичним перевізником зазначеним у CMR - ТОВ «ГОРБУД» була надана відповідачу з супровідним листом від 19.06.2024р., що давало змогу ідентифікувати надану довідку про транспортні витрати та рахунок з поставкою конкретної партії товарів.

Вартість послуг експедитора відображена у рахунку, довідці та заявці, у т. ч. 3 доставки вантажу до митного кордону України.

Позивач не вступав у господарські відносини з ТОВ «ГОРБУД» та сплачує за послуги експедитору, а експедитор самостійно здійснює розрахунки з залученими ним іншими особами.

Рахунок на оплату міжнародних транспортних послуг від 17.06.2024 №2709 зазначений в митній декларації містив описку в частині посилання на заявку від 12.06.2024, в митній декларації зазначена заявка на перевезення від 13.06.2024, яка і була надана до митного оформлення та рахунок виправлено в частині номеру заявки і надано відповідачу. Заявка і рахунок містять один і той же маршрут, вагу, відправника, отримувача і транспортний засіб, отже виставлений рахунок прямо пов`язаний з поданою заявкою на перевезення та в повній мірі її ідентифікує. Розбіжності числового значення витрат на перевезення - відсутні.

Щодо відсутності письмового підтвердження замовлення товару відповідно до п. 5.2 ЗЕД договору, суд зазначає, що відповідно до п. 1.1 контракту, сторони погодили вважати погоджену сторонами специфікацію, що надана до митного оформлення та відображена у картці відмови.

Відносно твердження відповідача про те, що «відповідно до п.8.1 ЗЕД договору товар повинен виданий зі складу в м. Жушув або в м. Рогозница, а товар видано зі складу в м. Glogow Malopolski», суд зазначає, що додаткова угода №1 від 12.12.2022р., що надана до митного оформлення передбачає поставку з адреси м. Glogow Malopolski.

Щодо висновків митного органу про те, що «надані документи, не спростовують те що рахунок на оплату міжнародних транспортних послуг від 17.06.2024 №2709 зазначений в митній декларації посилається на заявку від 12.06.2024, проте в митній декларації зазначена заявка на перевезення від 13.06.2024, отже виставлений рахунок не пов`язаний з поданою заявкою на перевезення. При цьому додаткові документи надано не в повному обсязі», суд не бере до уваги, оскільки у картці відмови вказана заявка від 13.06.2024р., ця ж сама заявка вказана і в виправленому і наданому додатково рахунку від 17.06.2024 №2709 та всі документи містять одне і те ж числове значення митної вартості, номери транспортних засобів, вантаж, тощо.

Розрахунки з експедитором відбулися після митного оформлення, що підтверджується Актом №2709 від 20.06.2024р. та платіжним дорученням №5014 від 05.07.2024р.

Щодо рішення про коригування митної вартості від 20.06.2024р. №UA 100060/2024/000031/2 судом встановлено наступне.

За проформою-інвойс від 07.06.2024р. №ZS-17/06/2024/EXRG на суму 24 840.00 EUR на поставку 21 600кг стрейч-плівки вартістю 1,15 Євро за кг., відповідно до фактично сформованої партії товару було складено специфікацію №20 від 17.06.2024р. на поставку 21 625кг стрейч плівки, вартістю 1.15Євро/кг та загальною вартістю 24 868.75 Євро та інвойс від 17.06.2024р. №(S)FSE-28/06/2024/EXRG на суму 24 868.75 Євро.

Відвантаження товару відбулось за пакувальним листом до інвойсу від 17.06.2024p. №(S)FSE-28/06/2024/EXRG. До партії товару надано сертифікат EUR1 №0138203 та сертифікат якості №(S)FSE-28/06/2024/EXRG.

Вказана партія товару було оформлена експортною декларацією країни відправлення Nє24PL4020100682370 від 17.06.2024р.

На підтвердження транспортних витрат позивачем була надана копія заявки від 13.06.2024р., довідка про транспортні витрати від 17.06.2024р. в сумі 5000.00 грн. до митного кордону, рахунок на оплату №2737 від 17.06.2024р., договір з експедитором, договір між експедитором та безпосереднім перевізником та автотранспортну накладну №034217 від 17.06.2024р.

Позивачем до митного оформлення було подано митну декларацію 24UA 100060217520U6 та документи, що вказані відповідачем у картці відмови №UA100060/2024/000475:

Сертифікат якості (Certificate of quality) (S)FSE-28/06/2024/EXRG 17.06.2024

Пакувальний лист (Packing list) (S)FSE-28/06/2024/EXRG 17.06.2024

Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZS-17/06/2024/EXRG 07.06.2024

Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZS-18/06/2024/EXRG 07.06.2024

Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZS-19/06/2024/EXRG 07.06.2024

Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZS-20/06/2024/EXRG 07.06.2024

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (S)FSE-28/06/2024/EXRG 17.06.2024

Автотранспортна накладна (Road consignment note) 034217 17.06.2024

Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AU0138203 17.06.2024

Банківський платіжний документ, що стосується товару 63 10.06.2024

Платіжний документ, що підтверджує вартість товару SWIFT 11.06.2024

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 2737 17.06.2024

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н 17.06.2024

Документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини Біржа 07.06.2024

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток №1 12.12.2022

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №20 17.06.2024

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №01 02.11.2022

Договір (контракт) про перевезення 050623/1 05.06.2023

Договір (контракт) про перевезення 631 01.09.2023

Інші некласифіковані документи Заявка на перевезення 13.06.2024

Копія митної декларації країни відправлення 24PL402010E0682370 17.06.2024

Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA100060217520U6 19.06.2024.

Відповідачем було направлено повідомлення декларанту з наступними зауваженнями:

« 1) Наданий платіжний документ SWIFT від 11.06.2024 на суму 99360,00 євро, проте сума інвойсу №(S) FSE-28/06/2024/EXRG становить 24868,75 євро. Платіжний документ містить посилання на декілька інвойсів, отже співставити його з партією товару що оцінюється є неможливим.

2) Для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - Glogow Malopolski» (Польша) декларантом надано довідку про транспортні витрати та рахунок, які видані ТОВ «РВ ДАФ +». Згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 17.06.2024 №034217, перевізником товарів виступає інша особа PE MELNYK INNA VITALIVNA, Ukraine, отже відбулось залучення третіх осіб до перевезення у відповідності до п. 1.1 договору-доручення від 05.06.2023 №050623/1 на транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом, яким передбачено укладення договорів ТОВ «РВ ДАФ +» з третіми особами, проте окрім договору (в поганій якості зображення) інших документів не надано до митного оформлення, отже відсутня інформація щодо складової вартості перевезення».

У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ».

В ході консультацій позивачем 20.06.2024р. супровідним листом було повторно надано пояснення та документи:

- 4 проформи інвойс на суму 99360 Євро.

- платіжні інструкції на суму 99360 Євро.

- копія договору між експедитором та безпосереднім перевізником РЕ MELNYK INNA VITALIVNA №631 від 01.09.2023р., який вказаний у автотранспортній накладній.

- заявка на перевезення.

Акт виконаних робіт (транспортно-експедиційних послуг) та банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг не були надані, оскільки умовами заявки передбачено, що плата за надані транспортні послуги здійснюється після вивантаження вантажу на складі отримувача.

За наслідками розгляду вказаного пакету документів, відповідачем була видана картка відмови №UA100060/2024/000475 та прийнято оскаржуване рішення від 20.06.2024р. №UA 100060/2024/000031/2.

Причиною відмови у митному оформленні у картці відмови відповідачем вказано прийняття рішення про коригування митної вартості від 20.06.2024р. №UA 100060/2024/000031/2.

Позивачем в результаті коригування митної вартості було сплачено митні платежі в сумі 74 195,25грн.

Суд не погоджується з даним рішенням у зв`язку із наступним.

По перше, графа 33 рішення від 20.06.2024р. №UA 100060/2024/000031/2 була двічі направлена позивачу окремими повідомленнями.

При цьому, діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому орган ДФС зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

Така позиція викладена і у Постанові ВС від 03 липня 2024 року у справі №821/1036/18.

Відтак оформлення оскаржуваного рішення від 20.06.2024р. №UA 100060/2024/000031/2 з направленням позивачу інших, ніж рішення, документів, не відповідає чинному законодавству.

Відносно тверджень відповідача, що «наданий платіжний документ SWIFT від 11.06.2024 на суму 99360,00 євро, проте сума інвойсу №(S) FSE-28/06/2024/EXRG становить 24868, 75 євро. Платіжний документ містить посилання на декілька інвойсів, отже співставити його з партією товару що оцінюється є неможливим», суд зазначає наступне.

За проформою-інвойс від 07.06.2024р. №ZS-17/06/2024/EXRG на суму 24 840.00 EUR на поставку 21 600кг стрейч-плівки вартістю 1,15 Євро за кг, відповідно до фактично сформованої партії товару було складено специфікацію №20 від 17.06.2024р. на поставку 21 625кг стрейч плівки, вартістю 1.15Євро/кг та загальною вартістю 24 868.75 Євро та інвойс від 17.06.2024р. №(S)FSE-28/06/2024/EXRG на суму 24 868.75 Євро.

Вага партії товару збільшилась на 25кг, а вартість на 28.75 Євро.

Вартість 1 кг. товару залишилась незмінною - 1.15 EUR. Тому в частині вартості товару, митна вартість підлягає перевірці та обчисленню за прямим методом: 21 625кг х 1.15Євро/кг = 24 868.75 Євро.

Також митним органом зазначено: «для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - Glogow Malopolski» (Польша) декларантом надано довідку про транспортні витрати та рахунок, які видані ТОВ «РВ ДАФ +». Згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 17.06.2024 №034217, перевізником товарів виступає інша особа PE MELNYK INNA VITALIVNA, Ukraine, отже відбулось залучення третіх осіб до перевезення у відповідності до п. 1.1 договору-доручення від 05.06.2023 №050623/1 на транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом, яким передбачено укладення договорів ТОВ «РВ ДАФ +» з третіми особами, проте окрім договору (в поганій якості зображення) інших документів не надано до митного оформлення, отже відсутня інформація щодо складової вартості перевезення. Отже, ідентифікувати надану довідку про транспортні витрати та рахунок з поставкою товарів за вказаною митною декларацією неможливо. Тобто, відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-1V «Про транспортно-експедиторську діяльність» необхідно надання документів від осіб, залучених до перевезення (зазначених у транспортних документах), разом із тим, підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування. Таким чином встановлено розбіжності в транспортних документах, що в свою чергу прямо впливає на розмір понесених витрат на транспортування товару», з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно п.3.2 договору від 05.06.2023р. №050623/1 з ТОВ «РВ ДАФ +», ціни на послуги встановлюються в заявках, яка також була надана відповідачу. Право залучати інших виконавців передбачене п. 1.1 договору від 05.06.2023р. №050623/1.

Копія договору між експедитором та безпосереднім перевізником РЕ MELNYK INNA VITALIVNA №631 від 01.09.2023р., який вказаний у автотранспортній накладній - була надана відповідачу з супровідним листом від 20.06.2024р., що в повній мірі давало змогу ідентифікувати надану довідку про транспортні витрати та рахунок з поставкою конкретної партії товарів.

Позивач не вступав у господарські відносини з РЕ MELNYK INNA VITALIVNA та сплачує за послуги експедитору, а експедитор самостійно здійснює розрахунки з залученими ним іншими особами.

Усі транспортні документи містять один і той же маршрут, вагу, відправника, отримувача і транспортний засіб, отже надані документи прямо пов`язані з конкретною партією товару. Розбіжності числового значення витрат на перевезення - відсутні.

Розрахунки з експедитором відбулися після митного оформлення, що підтверджується Актом №2737 від 20.06.2024р. та платіжним дорученням №5003 від 04.07.2024р.

Щодо рішення про коригування митної вартості від 26.06.2024р. №UA 100060/2024/000034/2, суд зазначає наступне.

За проформою-інвойс від 07.06.2024р. №ZS-18/06/2024/EXRG на суму 24 840.00 EUR на поставку 21 600кг стрейч-плівки вартістю 1,15 Євро за кг., відповідно до фактично сформованої партії товару було складено специфікацію №21 від 18.06.2024р. на поставку 21 566кг стрейч плівки, вартістю 1.15Євро/кг та загальною вартістю 24 800.90 Євро та інвойс від 18.06.2024р. №(S)FSE-35/06/2024/EXRG на суму 24 800.90 Євро.

Відвантаження товару відбулось за пакувальним листом до інвойсу від 18.06.2024p. №(S)FSE-35/06/2024/EXRG.

До партії товару надано сертифікат EUR1 №0138255 та сертифікат якості №(S)FSE-35/06/2024/EXRG.

Вказана партія товару було оформлена експортною декларацією країни відправлення №24PL4020100688848 від 18.06.2024р.

Доставка товару здійснювалась експедитором ПП «РЕВЕРС-КОМ» за договором-доручення на транспортно-експедиторське обслуговування тa перевезення вантажів автомобільним транспортом №06/08 від 07.07.2022р., за п. 1.1. якого ПП «РЕВЕРС-КОМ» вправі залучати до перевезення інших осіб.

На підтвердження транспортних витрат позивачем була надана копія заявки №216 від 13.06.2024р., довідка про транспортні витрати №216 від 18.06.2024р. в сумі 5000.00грн. до митного кордону, рахунок на оплату №СФ-0000228 від 18.06.2024р. та автотранспортну накладну №761295 від 18.06.2024р.

Позивачем до митного оформлення було подано митну декларацію 24UA100060218141U9 та документи, що вказані відповідачем у картці відмови №UA 100060/2024/000483:

Сертифікат якості (Certificate of quality) (S)FSE-35/06/2024/EXRG 18.06.2024

Пакувальний лист (Packing lise) (S)FSE-35/06/2024/EXRG 18.06.2024

Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZS-17/06/2024/EXRG 07.06.2024

Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZS- 18/06/2024/EXRG 07.06.2024

Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZS-19/06/2024/EXRG 07.06.2024

Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZS-20/06/2024/EXRG 07.06.2024

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (S)FSE-35/06/2024/EXRG 18.06.2024

Автотранспортна накладна (Road consignment note) 761295 18.06.2024

Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AU0138255 18.06.2024

Банківський платіжний документ, що стосується товару 63 10.06.2024

Платіжний документ, що підтверджує вартість товару SWIFT 11.06.2024

Рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги СФ-0000228 18.06.2024

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 216 18.06.2024

Документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини Біржа 07.06.2024

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток №1 12.12.2022

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту Специфікація №21 18.06.2024

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №01 02.11.2022

Договір (контракт) про перевезення 06/08 06.07.2022

Договір (контракт) про перевезення 216 13.06.2024

Інші некласифіковані документи Заявка на перевезення №216 13.06.2024

Копія митної декларації країни відправлення 24PL402010E0688848 18.06.2024

Митна декларація, за якою було відмовлено у 24UA1000602181419 25.06.2024 випуску товарів.

Відповідачем було направлено повідомлення декларанту з наступними зауваженнями:

« 1) До митного оформлення декларантом наданий платіжний документ SWIFT від 11.06.2024 на суму 99360 євро, проте сума інвойсу від 18.06.2024 №(S) FSE-35/06/2024/EXRG становить 24800,90 євро. Платіжний документ містить посилання на декілька інвойсів, отже співставити його з оцінюваною партією товару що оцінюється є неможливим.

2) «Для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - Glogow Malopolski» (Польша) декларантом надано довідку про транспортні витрати від 18.06.2024 №216 та рахунок на оплату транспортно - експедиційних послуг від 18.06.2024 №С Ф-0000228, які видані ПП «Реверс - Ком». Проте, згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 18.06.2024 №761295, перевізником товарів виступає інша особа - ПП Григорчук. Також, відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» укладається договір транспортного експедирування у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін, проте договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг з перевізником, зазначеним у CMR, відсутній серед наданих до митного оформлення документів. Отже, ідентифікувати надану довідку про транспортні витрати та рахунок з поставкою товарів за вказаною митною декларацією, неможливо.

3) Відповідно до п.8.1 зовнішньоекономічного контракту від 02.11.2022 №01 товар повинен бути виданий зі складу в м. Жушув або в м. Рогозница, а товар відповідно автотранспортної накладної видано зі складу в м. Glogow Malopolski. Таким чином встановлено розбіжності в визначеному місці завантаження товару, що в свою чергу прямо впливає на розмір понесених витрат на транспортування товару. Отже, не можливо у повному обсязі перевірити узгоджені послуги щодо транспортування, маршруту перевезення та повноту включення їх до митної вартості.

Декларантом надано заявку на перевезення від 13.06.2024 №216, укладеною між ТОВ «ВМ ГРУПП» та ПП «Реверс Ком», але в ній не вказано жодної інформації про ПП Григорчук, який є перевізником партії товару, що декларується.

Також, необхідно зазначити, що митним органом не приймається до розгляду наданий декларантом російський щотижневий ціновий огляд на поліетилен «Маркет Репорт. Існує українське видання «Хім-Кур?єр»-міжнародне незалежне інформаційно-аналітичне агентство.

У наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 18.06.2024 №24PL4020100688848 зазначена ціна товару - 106 292,0 польських злотих, що не відповідає ціні, зазначеній у інвойсі від 18.06.2024 №(S)FSE-35/06/2024/EXRG ціні товару - 108 151,76 польських злотих.

В ході консультацій позивачем 26.06.2024р. супровідним листом було надано пояснення та повторно надано документи:

- 4 проформи інвойс на суму 99360 Євро

- платіжні інструкції на суму 99360 Євро

- копія договору між експедитором та безпосереднім перевізником ФОП ОСОБА_2 №216 від 13.06.2024р., який вказаний у автотранспортній накладній.

- заявка на перевезення.

Акт виконаних робіт (транспортно-експедиційних послуг) та банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури - не були надані, оскільки умовами заявки передбачено, що плата за надані транспортні послуги здійснюється після вивантаження вантажу на складі отримувача.

За наслідками розгляду зазначеного пакету документів, відповідачем була видана картка відмови №UA100060/2024/000483 та прийнято оскаржуване рішення від 26.06.2024р. №UA100060/2024/000034/2.

Причиною відмови у митному оформленні у картці відмови відповідачем вказано: прийняття рішення про коригування митної вартості від 26.06.2024р. №UA 100060/2024/000034/2.

Позивачем в результаті коригування митної вартості було сплачено митні платежі в сумі 74 315.13грн.

Суд не погоджується з вказаним рішенням у зв`язку із наступним.

Відносно тверджень відповідача про те, що «до митного оформлення декларантом наданий платіжний документ SWIFT від 11.06.2024 на суму 99360 євро, проте сума інвойсу від 18.06.2024 Nє (S) FSE-35/06/2024/EXRG становить 24800,90 євро. Платіжний документ містить посилання на декілька інвойсів, отже співставити його з оцінюваною партією товару що оцінюється є неможливим», судом встановлено таке.

Вага партії товару зменшилась на 34кг, а вартість на 39.10 Євро. Вартість 1кг. товару залишилась незмінною - 1.15 EUR. Тому в частині вартості товару, митна вартість підлягає перевірці та обчисленню за прямим методом: 21 566кг х 1.15Євро = 24 800.90 Євро.

Також митним органом зазначено, що «для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - Glogow Malopolski» (Польша) декларантом надано довідку про транспортні витрати від 18.06.2024 №216 та рахунок на оплату транспортно - експедиційних послуг від 18.06.2024 №СФ-0000228, які видані ПП «Реверс - Ком». Проте, згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 18.06.2024 №761295, перевізником товарів виступає інша особа - ПП Григорчук. Також, відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» укладається договір транспортного експедирування у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін, проте договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг з перевізником, зазначеним у CMR, відсутній серед наданих до митного оформлення документів. Отже, ідентифікувати надану довідку про транспортні витрати та рахунок з поставкою товарів за вказаною митною декларацією, неможливо».

Відносно чого суд зазначає, що означена позиція відповідача спростовується наданим та відображеним у картці відмови договором між експедитором та безпосереднім перевізником ФОП ОСОБА_2 №216 від 13.06.2024р., а право ПП «РЕВЕРС-КОМ» залучати інших перевізників передбачене п. 1.1 договору №06/08 від 07.07.2022р.

Щодо тверджень відповідача про те, що «відповідно до п.8.1 зовнішньоекономічного контракту від 02.11.2022 №01 товар повинен бути виданий зі складу в м. Жушув або в м. Рогозница, а товар відповідно автотранспортної накладної видано зі складу в м. Glogow Malopolski. Таким чином встановлено розбіжності в визначеному місці завантаження товару, що в свою чергу прямо виливає на розмір понесених витрат на транспортування товару. Отже, не можливо у повному обсязі перевірити узгоджені послуги щодо транспортування, маршруту перевезення та повноту включення їх до митної вартості», суд зазначає, що такі висновки митного органу спростовується Додатковою угодою до контракту №1 від 12.12.2022р., якою встановлено базис поставки - FCA м. Глогов Малопольски/Двожиско/Жешув, яка надана до митного оформлення та відображена у картці відмови.

Крім того, відповідачем зроблений висновок, що «декларантом надано заявку на перевезення від 13.06.2024 №216, укладеною між ТОВ «ВМ ГРУПП» та ПП «Реверс Ком», але в ній не вказано жодної інформації про ПП Григорчук, який є перевізником партії товару, що декларується».

Такі висновки відповідача не знайшли свого підтвердження, оскільки заявка містить ідентифікацію вантажу, відправника, одержувача, місце завантаження та вивантаження товару та номер транспортного засобу. Позивач замовив перевезення експедитору, а експедитор самостійно залучив виконавця, з яким у позивача відсутні взаємовідносини.

Розрахунки з експедитором відбулися після митного оформлення, що підтверджується Актом №OУ-0000228 від 26.06.2024р. та платіжним дорученням №4997 від 02.07.2024р.

Також митним органом зазначено, що ним «не приймається до розгляду наданий декларантом російський щотижневий ціновий огляд на поліетилен «Маркет Репорт». Існує українське видання «Хім-Кур?єр» - міжнародне незалежне інформаційно-аналітичне агентство».

Суд зазначає, що дана підстава для коригування митної вартості не передбачена Митним кодексом України.

Згідно пояснень позивача, «Маркет Репорт» готує дослідження ринків поліетилену, поліпропілену, полістиролу, ПВХ і ПЕТФ, а також пігментів, добавок, полімерних труб, профілів, панелей, плівок, упаковки. «Хім-Кур?єр» - надає інформацію про ринки продуктів хімпрому: нафтохімії, мінеральних добрив, полімерів, ЛКМ, хлору та лугів, шин. Позивач надав ціновий огляд по поліетилену та плівкам, який носить виключно інформативний характер, та не є основою для обчислення митної вартості.

Відносно тверджень відповідача про те, що «у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 18.06.2024 №24PL402010E0688848 зазначена ціна товару - 106 292,0 польських злотих, що не відповідає ціні, зазначеній у інвойсі від 18.06.2024 №(S) FSE-35/06/2024/EXRG ціні товару - 108 151,76 польських злотих, судом встановлено, що такі висновки митного органу наданими декларантом документами.

Дійсна митна вартість товару вказана у Євро, а не у злотих, та така вартість у Євро, що є основою митної вартості, не містить розбіжностей.

Згідно пояснень позивача, за змістом декларації країни відправлення, у ній відображена статична вартість товару, яка не завжди відповідає фактурній вартості, зазначеній у митній декларації. Можливі курсові різниці валюти країни відправлення чи інші особливості визначення ціни товару продавцем у експортній декларації у валюті країни

Щодо необхідності надання документів по розрахункам між експедиторами та безпосередніми перевізниками та впливу таких документів на митну вартість, визначену позивачем, слід зазначити таке.

Позивачем для здійснення перевезень залучено експедиторів, що мають право самостійно залучати перевізників. Вартість послуг експедитора відображена у рахунку, довідці та заявці, у т.ч. з доставки вантажу до митного кордону України. Позивач не вступав у господарські відносини з безпосередніми перевізниками, експедитор самостійно здійснює розрахунки з залученими ним іншими особами, тому вимога відповідача надати документи, що стосуються взаємовідносин та розрахунків між третіми особами, не ґрунтується на нормах МКУ.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту: Таким чином, декларант не має права відобразити в митній відомості, підтверджені документами між іншими особами, взаємовідносини із якими у декларанта відсутні, а подвійне декларування витрат і декларанта і експедитора - не передбачене митним законодавством.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що як вбачається з матеріалів справи, митний орган скоригував митну вартість, взявши за основу іншу, але також скориговану митну вартість за відсутності інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 04.11.2021 р. у справі №120/2634/19-а зазначив, що показники автоматизованої інформаційної системи не є безумовним джерелом інформації для визначення митної вартості товару, оскільки в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Отже, відомості з інформаційних систем митних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару та бути підставою для здійснення коригування.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не доводить неправильність її визначення декларантом, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування митницею методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом та не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним у декларації.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду в постанові від 31 березня 2020 року у справі №826/12344/15, у постанові від 05.09.2019 у справі №819/1020/17, у п. 1 Висновків Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2.

Згідно з частиною 6 ст.54 МКУ, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Приписи МКУ зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.09.2019 у справі №815/5791/17.

В частині оплати товару відповідач наводить тотожні підстави для усіх оскаржуваних рішень, а саме те, що 4 партії товару були оплачені одним платіжним документом SWIFT від 11.06.2024 на суму 99360 Євро, що, на думку відповідача, не дає можливість співставити його з партією товару що оцінюється та «створює невизначеність щодо того, які конкретні товари були оплачені і чи всі товари, зазначені в інвойсі, були включені у цей платіж».

Суд зазначає, що дана позиція митного органу спростовується наданими до митного оформлення чотирма проформами-інвойс, за якими було здійснено передплату товару: - від 07.06.2024р. №ZS-19/06/2024/EXRG на суму 24 840.00 EUR на поставку 21 600кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах 17мкм х 500мм х 50кг, вартість 1,15 Євро за кг. - від 07.06.2024р. №ZS-20/06/2024/EXRG на суму 24 840.00 EUR на поставку 21 600кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах 20мкм х 500мм х 50кг, вартість 1,15 Євро за кг. - від 07.06.2024р. №ZS-17/06/2024/EXRG на суму 24 840.00 EUR на поставку 21 600кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах 15мкм х 150% х 500мм х 50кг, вартість 1,15 Євро за кг. - від 07.06.2024р. №ZS-18/06/2024/EXRG на суму 24 840.00 EUR на поставку 21 600кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах 15мкм х 150% х 500мм х 50кг, вартість 1,15 Євро за кг.

Сума вказаних попередніх рахунків склала 99 360 Євро та була сплачена платіжною інструкцією №63 від 10.06.2024р., що підтверджується платіжним документом SWIFT на суму 99 360 Євро від 11.06.2024р.

За поясненнями позивача, в процесі формування партії товару, вага рулонів змінилась, що є особливістю виробництва товару у джамбо-рулонах, тому остаточна вага та вартість сформованих до відвантаження партій товару була відображена у специфікаціях та інвойсах, що супроводжували товар та надані до митного оформлення.

Слід зазначити, що у міжнародній комерційній практиці проформа-інвойс - це документ, виписаний до того, як стає відомою повна інформація про товари, містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим документом (не виконує головної функції рахунку як платіжного документа). Проформа-інвойс може бути виписана на відвантажений, але ще не проданий товар і навпаки. Відмінність від основного інвойсу також у тому, що деякі дані, наприклад, кількість одиниць у проформі-інвойсі попередні, і можуть змінитися в процесі узгодження остаточного замовлення. Також можуть змінитися моделі або артикули деяких товарів.

Умови плати за товари безпосередньо ціни та митної вартості товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.

Вартість 1 кг. та номенклатура товару залишилась незмінною, тому перевірка числового значення митної вартості кожної партії товару підлягала обчисленню та перевірці шляхом множення ваги нетто на вартість кг (1, 15 Євро).

В частині відсутності замовлень на поставку товару, позиція відповідача спростовується специфікаціями на кожну поставку, які є замовленням, відповідно до п. 1.1 контракту, надані до митного оформлення та відображені у картці відмови.

Щодо позиції відповідача про обов`язок декларанта надати усі документи, які передбачені наказом МФУ №599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та правил її заповнення», суд зазначає, що даний наказ наводить перелік документів, які можуть підтверджувати митну вартість, тому вимога надати весь перелік можливих, а не обов`язкових документів, без зазначення конкретних розбіжностей, є протиправною.

Щодо необхідності надання документів по розрахункам між експедиторами та безпосередніми перевізниками, слід зазначити наступне.

Позивач не вступав у господарські відносини з безпосередніми перевізниками, експедитор самостійно здійснює розрахунки з залученими ним особами, тому вимога відповідача надати документи, що стосуються взаємовідносин та розрахунків між третіми особами, не ґрунтується на нормах митного законодавства.

Як було зазначено вище, відповідно до п.44.1 ст.44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, декларант не має права відобразити в митній декларації відомості, підтверджені документами між іншими особами, взаємовідносини та первинні документи із якими у декларанта відсутні. Декларування витрат іншої особи не митним законодавством не передбачено.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що подані позивачем документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, тому оскаржувані рішення Київської митниці не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 4417,57 грн. (платіжна інструкція №5060 від 02.08.2024).

З огляду на те, що адміністративний позов задоволено повністю, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 4417,57 грн.

Також позивачем у позові заявлені попередні витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн., та вказано, що докази понесення таких витрат будуть надані додатково. Отже, питання щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішено після надання представником позивача протягом п`яти днів після ухвалення рішення остаточного розрахунку та докази понесення таких судових витрат у відповідності до ч.7 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ ГРУПП» до Київської митниці про скасування рішень, - задовольнити;

Скасувати рішення про коригування митної вартості від 18.06.2024 №UA100060/2024/000026/2, від 19.06.2024 №UA100060/2024/000030/2, від 20.06.2024 №UA100060/2024/000031/2, від 26.06.2024 №UA100060/2024/000034/2;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ ГРУПП» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4417,57 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	02.12.2024
Оприлюднено	04.12.2024
Номер документу	123441234
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —320/38613/24

Ухвала від 20.12.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Володимир Володимирович

Рішення від 02.12.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Парненко В.С.

Ухвала від 13.09.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Парненко В.С.

Ухвала від 19.08.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Парненко В.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 02.12.2024 по справі 320/38613/24КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —320/38613/24

Ухвала від 20.12.2024

Рішення від 02.12.2024

Ухвала від 13.09.2024

Ухвала від 19.08.2024

Рішення
від 02.12.2024 по справі 320/38613/24
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД