Ухвала

від 02.12.2024 по справі 320/47488/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 грудня 2024 року місто Київ № 320/47488/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Донець В.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Національного банку України, державного реєстратора Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Костюченко Тетяни Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Шкаровський Денис Олегович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду з позовом:

- визнати протиправним та скасувати рішення Правління Національного банку України від 04.06.2024 №189-рш "Про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Екта" заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг";

- визнати протиправним та скасувати рішення Правління Національного банку України від 04.06.2024 №190-рш "Про призначення тимчасової адміністрації у Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Екта" та відсторонення органів управління Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Екта від управління";

- зобов`язати Національний банк України видалити з Державного реєстру фінансових установ інформацію про анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг, зазначених у пункті 1 Рішення Правління Національного банку України від 04.06.2024 №189-рш "Про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Екта" заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг";

- зобов`язати Національний банк України відновити інформацію про дію ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг, зазначених у пункті 1 рішення Правління Національного банку України від 04.06.2024 №189-рш "Про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Екта" заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг", шляхом внесення інформації про дію ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг, зазначених у пункті 1 рішення Правління Національного банку України від 04.06.2024 №189-рш "Про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Екта" заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг";

- зобов`язати Національний банк України видалити із Державного реєстру фінансових установ інформацію про виключення Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Екта" із Державного реєстру фінансових установ;

- зобов`язати Національний банк України відновити інформацію про включення Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Екта" до Державного реєстру фінансових установ шляхом включення Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Екта" до Державного реєстру фінансових установ;

- зобов`язати Національний банк України оприлюднити на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку України (офіційний сайт https://bank.gov.ua/) інформацію про:

скасування рішення Правління Національного банку України від 04.06.2024 №189-рш "Про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Екта" та заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг";

скасування рішення Правління Національного банку України від 04.06.2024 №190-рш "Про призначення тимчасової адміністрації у Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Екта" та відсторонення органів управління Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Екта";

- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію державного реєстратора Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Костюченко Т.В. про внесення запису №1000701070014078380 від 07.06.2024 про зміну керівника юридичної особи;

- зобов`язати Національний банк України подати заяву про відмову від позову про ліквідацію страховика (в порядку статті 66 Закону України №1909-ІХ "Про страхування"), поданого до Господарського суду міста Києва 21.06.2024 №18.0013/47634 та зареєстрованого 26.06.2024 №7980/24 (судова справа №910/7980/24).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Представником позивачів заявлено вимогу про зобов`язати Національного банку України подати заяву про відмову від позову про ліквідацію страховика поданого до Господарського суду міста Києва 21.06.2024 №18.0013/47634 та зареєстрованого 26.06.2024 №7980/24 (судова справа №910/7980/24).

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (пункти 1-6 частини першої); захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом Пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини..

Як убачається зі змісту позовної заяви, представником позивачів не зазначено в чому полягають їх порушені права, інтереси через звернення Національного банку України як суб`єкта владних повноважень до господарського суду.

Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відсутність обґрунтування в чому полягають порушені права, інтереси позивачів щодо позовної вимоги до Національного банку України як суб`єкта владних повноважень вчинити дії у судовому провадженні в господарській справі, не дозволяє суду встановити в чому полягає спір між позивачами та суб`єктом владних повноважень та чи підлягають розгляду такі вимоги за правилами адміністративного судочинства чи загалом судами.

Крім того, КАС України не встановлено про наявність компетенції в адміністративних судів розглядати "інші справи" з приводу звернення суб`єкта владних повноважень до господарських судів.

Представником позивача заявлено вимогу про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію державного реєстратора Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Костюченко Т.В. про внесення запису №1000701070014078380 від 07.06.2024 про зміну керівника юридичної особи.

В обґрунтування цієї вимоги зазначено протиправність оскаржуваних рішень Національного банку України. Водночас за усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду для вирішення питання про віднесення спору щодо оскарження реєстраційних дій необхідно проаналізувати зміст, характер спірних відносин.

Наприклад, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 справа №914/2006/17 зазначено, що до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

У позовній заяві не наведено обґрунтування в чому полягають спірні відносити (зміст, характер) між позивачами та відповідачем державним реєстратором як суб`єктом владних повноважень, який уповноважений владно керувати поведінкою позивачів та внаслідок рішення такого суб`єкта владних повноважень порушено права, інтереси позивачів.

Іншими словами, для визначення юрисдикції спору щодо вимоги про скасування реєстраційної дії представнику позивача, з урахуванням наведених правових позицій Великої палати Верховного Суду, необхідно зазначати в чому полягають порушені права, інтереси позивачів внаслідок прийняття оскаржуваного рішення державним реєстратором як суб`єктом владних повноважень.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 справа №640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

На думку суду, наведені міркування, з урахуванням правових позицій Великої палати Верховного Суду, свідчать про недотримання представником позивача зазначених вимог КАС України щодо чіткого формулювання проаналізованих судом позовних вимог у частині, що стосується порушених прав, інтересів позивачів.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити належним чином оформлену позовну заяву відповідно до вимог статті 160 КАС України, в якій необхідно вказати в чому полягають порушені права, інтереси позивачів у частині звернення до суду з позовними вимогами про: скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію державного реєстратора Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Костюченко Т.В. про внесення запису №1000701070014078380 від 07.06.2024 про зміну керівника юридичної особи; зобов`язання Національного банку України подати заяву про відмову від позову про ліквідацію страховика, поданого до Господарського суду міста Києва 21.06.2024 №18.0013/47634 та зареєстрованого 26.06.2024 №7980/24 (судова справа №910/7980/24). Крім того, представник позивача може обґрунтувати належність вказаних вимог до юрисдикції адміністративних судів.

Виправлену позовну заяву потрібно подати в кількості для суду та відповідача (відповідачів).

Недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом п`яти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без руху.

Надати позивачам п`ять днів, з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя Донець В.А.