Справа №701/1162/24
Номер провадження2/701/482/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2024 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого судді - В.Л. Маренюка
за участю секретаря - Н.В. Філіпчак
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 представник позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , законного представника малолітніх ОСОБА_4 ,та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 третя особа: Служба усправах дітейвиконавчого комітетуІваньківської сільськоїради Уманськогорайону,Черкаської області про втрату права на користування жилим приміщенням,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про втрату права на користування жилим приміщенням.
На підставу своїх вимог спирається на те, що по АДРЕСА_1 проживала тітка позивача ОСОБА_7 , яка мала на праві приватної власності житловий будинок з надвірними спорудами у відповідності до рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 22.12.2015 року, право власності яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на майно за № 16554294, реєстраційний номер - 1035700571231, що вбачається з свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.12.2023 року, виданого державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г.
Відповідачка ОСОБА_3 , з початку грудня місяця 2006 року почала проживати у житловому будинку тітки позивача ОСОБА_7 , а 09.12.2006 року була зареєстрована у вказаному житлі.
08 вересня 2014 року відповідачка ОСОБА_3 , вийшла заміж за ОСОБА_6 , і на пропозицію останніх тітка позивача погодилася, щоб вони проживали, як сім`я, у її житловому будинку.
У подружжя ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , в період їх проживання у житлі тітки позивача народилися діти ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які також після народження почали проживати у житловому будинку тітки позивача ОСОБА_7 , по АДРЕСА_1 . В послідуючому тітка позивача провела реєстрацію, за своєю згодою, місця проживання у своєму будинку малолітніх дітей подружжя ОСОБА_8 , ОСОБА_4 відповідно 27.12.2016 року та ОСОБА_5 відповідно 26.06.2018 року, що підтверджується випискою з погосподарської книги № 9, особовий рахунок № НОМЕР_1 виконкому Іванківської сільської ради Уманського району Черкаської області за № 131 від 30.08.2024 року.
В період поживання відповідачки ОСОБА_3 , і її чоловіка ОСОБА_6 , та їх дітей в будинку ОСОБА_7 , по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , почали зловживати спиртними напоями, ображати тітку позивача, а також почали застосовувати до неї фізичну силу, періодично наносили їй тілесні ушкодження з тих підстав, що вона робила їм зауваження що б вони не пиячили та працевлаштувалися, дбайливо ставитися до її житлового будинку, брали участь у витратах по утриманні будинку та сплаті комунальних послуг та належно виховувати своїх малолітніх дітей.
Оскільки ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , не реагували на її вимоги, тому тітка позивача ОСОБА_7 , поставила вимогу знятися з реєстрації усіх зареєстрованих їх місця проживання, виселитися їм з їх малолітніми дітьми добровільно з її житлового будинку та забрати свої особисті речі та речі їх малолітніх дітей.
Відповідачі ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , приблизно в липні місяці 2018 року разом з своїми малолітніми дітьми синами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 усі вибули з місця проживання з АДРЕСА_1 , де по АДРЕСА_2 знаходиться житловий будинок законного представника малолітніх дітей - ОСОБА_6 .
Проте відповідачка ОСОБА_3 , та її малолітні діти ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 не знялися з місця реєстрації і станом на даний час рахуються зареєстрованими по АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою з погосподарської книги виконкому Іваньківської сільської ради № 9 за № 131 від 30.08.2024 року.
При житті тітка позивача ОСОБА_7 , склала на випадок своєї смерті заповіт 01 серпня 2018 року на своє майно на ім`я ОСОБА_1 , який був посвідчений в Іваньківській сільській раді, та той час Маньківського району Черкаської області.
Тітка позивача ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селищі Маньківка в лікарні і сім`я позивача похоронила тітку на сільському кладовищі с. Іваньки Уманського району.
Після смерті тітки позивач подала заяву про прийняття спадщини після її смерті та 20 грудня 2023 року отримала у Маньківській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстр № 1714, що підтверджується ксерокопією вказаного свідоцтва.
Крім того, нотаріусом позивачу було видано витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 75204682 від 20.12.2023 року та витяг з Державного реєстру речових прав № 359215841 від 20.12.2023 року в яких зазначено, що позивач є спадкоємцем житлового будинку по АДРЕСА_1 та є його одноособовим власником.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 , правомірно набула право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 і стала його одноосібним власником з усіма правами на володіння, користування та розпорядженням своїм житловим будинком у відповідності до вимог ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України та вимог ст.41 Конституції України.
Після набуття права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 позивач має намір використовувати його для потреб своєї сім`ї, проте не може в повній мірі використати його для потреб своєї сім`ї так як в ньому являються зареєстрованими відповідачка ОСОБА_3 , та її і законного представника ОСОБА_6 , малолітні діти - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачу достовірновідомо,що відповідачката їїдіти післявибуття влипні місяці2018року змісця проживання АДРЕСА_1 почалипостійно проживатипо АДРЕСА_2 .Крім тогопозивачу сталовідомо,що законнийпредставник малолітніхдітей ОСОБА_6 ,та відповідачка ОСОБА_3 ,проживаючи по АДРЕСА_2 -28.11.2022року розірвалишлюб міжсобою іпри розірваннішлюбу судомвизначено місцепроживання їхдітей ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 біля - батька ОСОБА_6 , що підтверджується актом обстеження фактичного місця проживання складеного Буцькою селищною радою за № 449 від 07.08.2024 року, який додається та рішенням Маньківського районного суду по справі № 701/679/22 від 28.1 1.2022 року.
Таким чином постільки малолітні діти ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 за рішенням суду проживають з батьком - ОСОБА_6 , тому він має бути залучений до справи на рівні відповідачки ОСОБА_3 , в якості законного представника своїх малолітніх дітей у даному позові та представляти права та інтереси своїх малолітніх дітей у суді, у відповідності до вимог ст. 59 ЦПК України.
Позивачка, зверталася до законного представника малолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , в усній формі з вимогою, щоб він виписав своїх дітей з житлового будинку позивача добровільно, проте він відмовився це робити заявивши, що він не реєстрував їх місце реєстрації у будинку АДРЕСА_1 , тому не буде їх і виписувати.
Позивач намагалася зв`язатися по даному питанні і з відповідачкою ОСОБА_3 , на її мобільний телефон № НОМЕР_2 , проте вона на її дзвінки не відповідала.
Згідно довідки Іваньківської сільської ради № 76 від 24.07.2024 року відповідачка ОСОБА_3 , проживає без реєстрації з грудня місяця 2023 року по АДРЕСА_3 .
Таким чином, відповідачка ОСОБА_3 , з своїми дітьми фактично з липня місяця 2018 року, добровільного вибуття з тепер уже житлового будинку позивача в її житлі не проживають і не користуються її житловим будинком за місцем своєї реєстрації, не цікавляться цим житлом і не підтримують його в належному стані, не виконують своїх обов`язків щодо сплати комунальних послуг, що вказує на те, що дане житло їм не потрібне для проживання уже протягом 6 (шести) років, тому вони з моменту вибуття з житлового будинку АДРЕСА_1 втратили право на його користування.
Відповідачка ОСОБА_3 , змінивши своє та своїх дітей місце проживання на постійне місце проживання з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 не побажали внести зміни до реєстраційного обліку про своє та разом з законним представником ОСОБА_6 , своїх дітей місце проживання або перебування із зазначенням адреси їх нового житла та внести ці дані до реєстраційного обліку відповідного органу з питань реєстрації, як того вимагали на той час вимоги ст.ст. 3,7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» від 05.01.2004 року.
При вибутті відповідачки ОСОБА_3 , з своїми дітьми з житлового будинку у місці їх реєстрації вона забрала з будинку свої та своїх дітей особисті речі, одяг, меблі, предмети домашнього вжитку, що підтверджується комісійним актом від 25.07.2024 року про обстеження житлово-побутових умов проживання в будинку АДРЕСА_1 .
Позивачка, є єдиними власниками житлового будинку АДРЕСА_1 і даний житловий будинок є її власністю, він зареєстрований на позивача, а реєстрація відповідачки ОСОБА_3 , та її дітей в її житлі негативно впливають на її права, щодо володіння, користування та розпоряджання житловим будинком, у відповідності до вимог чинного законодавства, а також користуватися іншими правами та пільгами, які мають власники індивідуального жилого будинку, в тому числі і право на субсидію.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду на захист свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Відповідачка ОСОБА_3 , з дітьми не проживають у місці своєї реєстрації з липня місяця 2018 року, вона також не зверталися уже і до позивача після набуття позивачем права власності на житловий будинок відповідно до чинного законодавства з пропозицією про укладення договору найму жилого приміщення, але позивач уже не буду згідна на їх повернення для проживання в свій житловий будинок, так як вони втратили право на проживання в ньому з моменту їх вибуття на інше постійне місце проживання, а позивач має намір використовувати свій житловий будинок для членів своєї сім`ї.
Враховуючи невиконання своїх обов`язків щодо зняття із реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , та її і ОСОБА_6 , дітей позивач вимушена була 02.09.2024 року звернутися у письмовій формі до відповідачки ОСОБА_3 , про зняття з реєстрації в її житлі та її і ОСОБА_6 , дітей ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 добровільно до 15.09.2024 року постільки місце проживання та перебування ОСОБА_12 , з липня місяця 2018 року являвся житловий будинок по АДРЕСА_2 , а з грудня місяця 2023 року по даний час по АДРЕСА_3 .
А місце проживання та перебування відповідачки ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з липня місяця 2018 року являється житловий будинок по АДРЕСА_2 , який належить їх батькові ОСОБА_6 .
Позивач намагалася вирішити питання зняття з реєстрації відповідачки ОСОБА_3 , та її і ОСОБА_6 , малолітніх дітей з житла позивача в добровільному порядку, що підтверджується її зверненням від 02.09.2024 року та фіскальними чеками про направлення ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , рекомендованих листів за № 2040104070310 та № 2040104070336 від 02.09.2024 року та витягом Укрпошти про вручення рекомендованого листа ОСОБА_3 , за № 2040104070310 - 09.10.2024 року.
Постільки Укрпоштою не був вручений рекомендований лист позивача ОСОБА_6 , від 02.09.2024 року, тому позивач вимушена була 30.09.2024 року звернутися з зверненням у письмовій формі повторно до законного представника малолітніх дітей - ОСОБА_6 , про зняття з реєстрації в її житлі його дітей ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 добровільно до 15.10.2024 року, постільки його діти постійно проживають з липня місяця 2018 року до даного часу разом з ним - їх батьком, по АДРЕСА_2 .
Повторне звернення ОСОБА_6 , отримав від представника позивача по довіреності через ТОВ НОВУ ПОШТУ 01.10.2024 року, що підтверджується фіскальним чеком за № 59001230026727 від 30.09.2024 року та інформацією про отримання документу ОСОБА_6 , - 01.10.2024 року.
Проте відповідачка ОСОБА_3 , та законний представник малолітніх дітей ОСОБА_6 , станом на 16.10.2024 року на звернення позивача до них не відреагували, чим порушили вимоги ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» за № 1871-IX від 05.11.2021 року в редакції від 09.05.2024 року та ст. ст. 50 та 51 постанови KM України «Про деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» за № 265 від 07.02.2022 року із змінами від 04.08.2023 року, в яких зазначено, що подання заяви про зняття з задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років здійснюється одним із батьків або інших законних представників такої особи за згодою іншого з батьків чи законних представників.
Згідно ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» місцем проживання фізичної особи є адміністративно - територіальна одиниця, на території якої ця особа проживає понад шість місяців на рік.
Відтак, місцем постійного проживання відповідачки ОСОБА_3 , та її і законного представника ОСОБА_6 , малолітніх дітей ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , з дня вибуття з місця реєстрації з липня місяця 2018 року є АДРЕСА_2 , а відповідачки ОСОБА_3 , в послідуючому з грудня місяця 2023 року є АДРЕСА_3 .
За вимоги ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» за № 1871 -ІX від 05.11.2021 року в редакції від 09.05.2024 року новий власник житла який отримав його у спадок не може зняти з реєстрації людину яка вже була в ній зареєстрована до прийняття в силу вказаного вище закону. Це пов`язано з тим, що дія цього Закону не поширюється на відносини пов`язані з виникненням, переходом та припинення права власності на житло та права користування житлом.
Центр надання адміністративних послуг за викладених обставин позивача не задовольнить ОСОБА_1 , як спадкоємницю житла, заяву про зняття з реєстрації відповідачки ОСОБА_3 , та її і ОСОБА_6 , малолітніх дітей ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , бо такі дії державний орган може здійснити в даному випадку лише за наявності судового рішення про втрату особою права користування житлом.
Таким чином як випливає із указаної норми Закону № 1 871-IX, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснене на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
Постільки Закон України № 1871-IX від 05.11.2021 року в редакції від 09.05.2024 року є спеціальним нормативно - правовим актом, який регулює правовідносини із зняттям з реєстрації місця проживання, тому він підлягає застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Відповідачка ОСОБА_3 , та законний представник малолітніх дітей ОСОБА_6 , вимог вказаних вище Законів та постанови KM України не побажали виконати добровільно на вимогу позивача, тому відповідачка ОСОБА_3 , та її і ОСОБА_6 , малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до даного часу рахуються зареєстрованими тепер уже у житлі позивача, хоч уже в ньому не проживають з липня місяця 2018 року та не користуються житловим будинком більше шести років, а проживають постійно у іншому житловому будинку.
Наявність їх реєстрації у житлі позивача, з цих підстав суттєво впливає на здійснення права власності позивача.
Згідно вимог ст. 10 ЖК України громадяни зобов`язані бережливо відноситися до будинку в якому вони проживають, використовувати житлове приміщення у відповідності до його призначення, дотримуватися правил користування житловим приміщенням.
За вимогами ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у особистій власності жилий будинок, використовують його для особистого проживання і проживання членів його сім`ї.
Згідно вимог ч.1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Також відповідачі ОСОБА_3 , та її малолітні діти ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , ніколи не були членами сім`ї позивача та тітки ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 та не є членами сім`ї позивача.
У зв`язку з вищевикладеним та відповідно до вимог ст.ст. 10, 150 ЖК України, ч. 1 ст. 383, ст. 391 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» за № 1382-ІV, ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» за № 1871-IX відповідачка ОСОБА_3 , та її і законного представника малолітніх дітей ОСОБА_6 , діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 втратили право користування жилим приміщенням за місцем своєї реєстрації по АДРЕСА_1 з липня місяця 2018 року, тобто з часу їх вибуття на інше постійне місце проживання по АДРЕСА_2 , а ОСОБА_3 , в подальшому з грудня місяця 2023 року по АДРЕСА_3 , що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Представник позивача до суду не з`явився, але надав суду заяву, в якій просить справу слухати в його відсутності та відсутності його довірителя, позовні вимоги підтримує.
Відповідачі в судовезасідання нез`явились,про часта місцерозгляду справиповідомлені належнимчином черезоголошення наофіційному веб-сайті"Судовавлада України"та судовіповістки,причини неявкисуду неповідомили,відзив напозовну заявуне надали,заяви пророзгляд справив їхвідсутність ненадходило.Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Третя особа в судове засідання не з`явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає просить їх задоволити та справу слухати у її відсутності
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із того, що як дійсно встановлено в судовому засіданні, що по АДРЕСА_1 проживала тітка позивача ОСОБА_7 , яка мала на праві приватної власності житловий будинок з надвірними спорудами у відповідності до рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 22.12.2015 року, право власності яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на майно за № 16554294, реєстраційний номер - 1035700571231, що вбачається з свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.12.2023 року, виданого державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г.
Відповідачка ОСОБА_3 , з початку грудня місяця 2006 року почала проживати у житловому будинку тітки позивача ОСОБА_7 , а 09.12.2006 року була зареєстрована у вказаному житлі.
08 вересня 2014 року відповідачка ОСОБА_3 , вийшла заміж за ОСОБА_6 , і на пропозицію останніх тітка позивача погодилася, щоб вони проживали, як сім`я, у її житловому будинку.
У подружжя ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , в період їх проживання у житлі тітки позивача народилися діти ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які також після народження почали проживати у житловому будинку тітки позивача ОСОБА_7 , по АДРЕСА_1 . В послідуючому тітка позивача провела реєстрацію, за своєю згодою, місця проживання у своєму будинку малолітніх дітей подружжя ОСОБА_8 , ОСОБА_4 відповідно 27.12.2016 року та ОСОБА_5 відповідно 26.06.2018 року, що підтверджується випискою з погосподарської книги № 9, особовий рахунок № НОМЕР_1 виконкому Іванківської сільської ради Уманського району Черкаської області за № 131 від 30.08.2024 року.
В період поживання відповідачки ОСОБА_3 , і її чоловіка ОСОБА_6 , та їх дітей в будинку ОСОБА_7 , по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , почали зловживати спиртними напоями, ображати тітку позивача, а також почали застосовувати до неї фізичну силу, періодично наносили їй тілесні ушкодження з тих підстав, що вона робила їм зауваження що б вони не пиячили та працевлаштувалися, дбайливо ставитися до її житлового будинку, брали участь у витратах по утриманні будинку та сплаті комунальних послуг та належно виховувати своїх малолітніх дітей.
Постільки ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , не реагували на її вимоги, тому тітка позивача ОСОБА_7 , поставила вимогу знятися з реєстрації усіх зареєстрованих їх місця проживання, виселитися їм з їх малолітніми дітьми добровільно з її житлового будинку та забрати свої особисті речі та речі їх малолітніх дітей.
Відповідачі ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , приблизно в липні місяці 2018 року разом з своїми малолітніми дітьми синами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 усі вибули з місця проживання з АДРЕСА_1 , де по АДРЕСА_2 знаходиться житловий будинок законного представника малолітніх дітей - ОСОБА_6 .
Проте відповідачка ОСОБА_3 , та її малолітні діти ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 не знялися з місця реєстрації і станом на даний час рахуються зареєстрованими по АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою з погосподарської книги виконкому Іваньківської сільської ради № 9 за № 131 від 30.08.2024 року.
При житті тітка позивача ОСОБА_7 , склала на випадок своєї смерті заповіт 01 серпня 2018 року на своє майно на ім`я ОСОБА_1 , який був посвідчений в Іваньківській сільській раді, та той час Маньківського району Черкаської області.
Тітка позивача ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селищі Маньківка в лікарні і сім`я позивача похоронила тітку на сільському кладовищі с. Іваньки Уманського району.
Після смерті тітки позивач подала заяву про прийняття спадщини після її смерті та 20 грудня 2023 року отримала у Маньківській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстр № 1714, що підтверджується ксерокопією вказаного свідоцтва.
Крім того, нотаріусом позивачу було видано витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 75204682 від 20.12.2023 року та витяг з Державного реєстру речових прав № 359215841 від 20.12.2023 року в яких зазначено, що позивач є спадкоємцем житлового будинку по АДРЕСА_1 та є його одноособовим власником.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 , правомірно набула право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 і стала його одноосібним власником з усіма правами на володіння, користування та розпорядженням своїм житловим будинком у відповідності до вимог ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України та вимог ст.41 Конституції України.
Після набуття права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 позивач має намір використовувати його для потреб своєї сім`ї, проте не може в повній мірі використати його для потреб своєї сім`ї так як в ньому являються зареєстрованими відповідачка ОСОБА_3 , та її і законного представника ОСОБА_6 , малолітні діти - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачу достовірновідомо,що відповідачката їїдіти післявибуття влипні місяці2018року змісця проживання АДРЕСА_1 почалипостійно проживатипо АДРЕСА_2 .Крім тогопозивачу сталовідомо,що законнийпредставник малолітніхдітей ОСОБА_6 ,та відповідачка ОСОБА_3 ,проживаючи по АДРЕСА_2 -28.11.2022року розірвалишлюб міжсобою іпри розірваннішлюбу судомвизначено місцепроживання їхдітей ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 біля - батька ОСОБА_6 , що підтверджується актом обстеження фактичного місця проживання складеного Буцькою селищною радою за № 449 від 07.08.2024 року, який додається та рішенням Маньківського районного суду по справі № 701/679/22 від 28.1 1.2022 року.
Таким чином постільки малолітні діти ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 за рішенням суду проживають з батьком - ОСОБА_6 , тому він має бути залучений до справи на рівні відповідачки ОСОБА_3 , в якості законного представника своїх малолітніх дітей у даному позові та представляти права та інтереси своїх малолітніх дітей у суді, у відповідності до вимог ст. 59 ЦПК України.
Позивачка, зверталася до законного представника малолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , в усній формі з вимогою, щоб він виписав своїх дітей з житлового будинку позивача добровільно, проте він відмовився це робити заявивши, що він не реєстрував їх місце реєстрації у будинку АДРЕСА_1 , тому не буде їх і виписувати.
Позивач намагалася зв`язатися по даному питанні і з відповідачкою ОСОБА_3 , на її мобільний телефон № НОМЕР_2 , проте вона на її дзвінки не відповідала.
Згідно довідки Іваньківської сільської ради № 76 від 24.07.2024 року відповідачка ОСОБА_3 , проживає без реєстрації з грудня місяця 2023 року по АДРЕСА_3 .
Таким чином, відповідачка ОСОБА_3 , з своїми дітьми фактично з липня місяця 2018 року, добровільного вибуття з тепер уже житлового будинку позивача в її житлі не проживають і не користуються її житловим будинком за місцем своєї реєстрації, не цікавляться цим житлом і не підтримують його в належному стані, не виконують своїх обов`язків щодо сплати комунальних послуг, що вказує на те, що дане житло їм не потрібне для проживання уже протягом 6 (шести) років, тому вони з моменту вибуття з житлового будинку АДРЕСА_1 втратили право на його користування.
Відповідачка ОСОБА_3 , змінивши своє та своїх дітей місце проживання на постійне місце проживання з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 не побажали внести зміни до реєстраційного обліку про своє та разом з законним представником ОСОБА_6 , своїх дітей місце проживання або перебування із зазначенням адреси їх нового житла та внести ці дані до реєстраційного обліку відповідного органу з питань реєстрації, як того вимагали на той час вимоги ст.ст. 3,7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» від 05.01.2004 року.
При вибутті відповідачки ОСОБА_3 , з своїми дітьми з житлового будинку у місці їх реєстрації вона забрала з будинку свої та своїх дітей особисті речі, одяг, меблі, предмети домашнього вжитку, що підтверджується комісійним актом від 25.07.2024 року про обстеження житлово-побутових умов проживання в будинку АДРЕСА_1 .
Позивачка, є єдиними власниками житлового будинку АДРЕСА_1 і даний житловий будинок є її власністю, він зареєстрований на позивача, а реєстрація відповідачки ОСОБА_3 , та її дітей в її житлі негативно впливають на її права, щодо володіння, користування та розпоряджання житловим будинком, у відповідності до вимог чинного законодавства, а також користуватися іншими правами та пільгами, які мають власники індивідуального жилого будинку, в тому числі і право на субсидію.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду на захист свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Відповідачка ОСОБА_3 , з дітьми не проживають у місці своєї реєстрації з липня місяця 2018 року, вона також не зверталися уже і до позивача після набуття позивачем права власності на житловий будинок відповідно до чинного законодавства з пропозицією про укладення договору найму жилого приміщення, але позивач уже не буду згідна на їх повернення для проживання в свій житловий будинок, так як вони втратили право на проживання в ньому з моменту їх вибуття на інше постійне місце проживання, а позивач має намір використовувати свій житловий будинок для членів своєї сім`ї.
Враховуючи невиконання своїх обов`язків щодо зняття із реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , та її і ОСОБА_6 , дітей позивач вимушена була 02.09.2024 року звернутися у письмовій формі до відповідачки ОСОБА_3 , про зняття з реєстрації в її житлі та її і ОСОБА_6 , дітей ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 добровільно до 15.09.2024 року постільки місце проживання та перебування ОСОБА_12 , з липня місяця 2018 року являвся житловий будинок по АДРЕСА_2 , а з грудня місяця 2023 року по даний час по АДРЕСА_3 .
А місце проживання та перебування відповідачки ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з липня місяця 2018 року являється житловий будинок по АДРЕСА_2 , який належить їх батькові ОСОБА_6 .
Позивач намагалася вирішити питання зняття з реєстрації відповідачки ОСОБА_3 , та її і ОСОБА_6 , малолітніх дітей з житла позивача в добровільному порядку, що підтверджується її зверненням від 02.09.2024 року та фіскальними чеками про направлення ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , рекомендованих листів за № 2040104070310 та № 2040104070336 від 02.09.2024 року та витягом Укрпошти про вручення рекомендованого листа ОСОБА_3 , за № 2040104070310 - 09.10.2024 року.
Постільки Укрпоштою не був вручений рекомендований лист позивача ОСОБА_6 , від 02.09.2024 року, тому позивач вимушена була 30.09.2024 року звернутися з зверненням у письмовій формі повторно до законного представника малолітніх дітей - ОСОБА_6 , про зняття з реєстрації в її житлі його дітей ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 добровільно до 15.10.2024 року, постільки його діти постійно проживають з липня місяця 2018 року до даного часу разом з ним - їх батьком, по АДРЕСА_2 .
Повторне звернення ОСОБА_6 , отримав від представника позивача по довіреності через ТОВ НОВУ ПОШТУ 01.10.2024 року, що підтверджується фіскальним чеком за № 59001230026727 від 30.09.2024 року та інформацією про отримання документу ОСОБА_6 , - 01.10.2024 року.
Проте відповідачка ОСОБА_3 , та законний представник малолітніх дітей ОСОБА_6 , станом на 16.10.2024 року на звернення позивача до них не відреагували, чим порушили вимоги ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» за № 1871-IX від 05.11.2021 року в редакції від 09.05.2024 року та ст. ст. 50 та 51 постанови KM України «Про деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» за № 265 від 07.02.2022 року із змінами від 04.08.2023 року, в яких зазначено, що подання заяви про зняття з задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років здійснюється одним із батьків або інших законних представників такої особи за згодою іншого з батьків чи законних представників.
Згідно ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» місцем проживання фізичної особи є адміністративно - територіальна одиниця, на території якої ця особа проживає понад шість місяців на рік.
Відтак, місцем постійного проживання відповідачки ОСОБА_3 , та її і законного представника ОСОБА_6 , малолітніх дітей ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , з дня вибуття з місця реєстрації з липня місяця 2018 року є АДРЕСА_2 , а відповідачки ОСОБА_3 , в послідуючому з грудня місяця 2023 року є АДРЕСА_3 .
За вимоги ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» за № 1871 -ІX від 05.11.2021 року в редакції від 09.05.2024 року новий власник житла який отримав його у спадок не може зняти з реєстрації людину яка вже була в ній зареєстрована до прийняття в силу вказаного вище закону. Це пов`язано з тим, що дія цього Закону не поширюється на відносини пов`язані з виникненням, переходом та припинення права власності на житло та права користування житлом.
Центр надання адміністративних послуг за викладених обставин позивача не задовольнить ОСОБА_1 , як спадкоємницю житла, заяву про зняття з реєстрації відповідачки ОСОБА_3 , та її і ОСОБА_6 , малолітніх дітей ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , бо такі дії державний орган може здійснити в даному випадку лише за наявності судового рішення про втрату особою права користування житлом.
Таким чином як випливає із указаної норми Закону № 1 871-IX, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснене на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
Постільки Закон України № 1871-IX від 05.11.2021 року в редакції від 09.05.2024 року є спеціальним нормативно - правовим актом, який регулює правовідносини із зняттям з реєстрації місця проживання, тому він підлягає застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Відповідачка ОСОБА_3 , та законний представник малолітніх дітей ОСОБА_6 , вимог вказаних вище Законів та постанови KM України не побажали виконати добровільно на вимогу позивача, тому відповідачка ОСОБА_3 , та її і ОСОБА_6 , малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до даного часу рахуються зареєстрованими тепер уже у житлі позивача, хоч уже в ньому не проживають з липня місяця 2018 року та не користуються житловим будинком більше шести років, а проживають постійно у іншому житловому будинку.
Наявність їх реєстрації у житлі позивача, з цих підстав суттєво впливає на здійснення права власності позивача.
Згідно вимог ст. 10 ЖК України громадяни зобов`язані бережливо відноситися до будинку в якому вони проживають, використовувати житлове приміщення у відповідності до його призначення, дотримуватися правил користування житловим приміщенням.
За вимогами ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у особистій власності жилий будинок, використовують його для особистого проживання і проживання членів його сім`ї.
Згідно вимог ч.1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Також відповідачі ОСОБА_3 , та її малолітні діти ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , ніколи не були членами сім`ї позивача та тітки ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 та не є членами сім`ї позивача.
У зв`язкуз вищевикладенимта відповіднодо вимогст.ст.10,150ЖК України,ч.1ст.383,ст.391ЦК України,ст.3Закону України«Про свободупересування тавільний вибірмісця проживання»за №1382-ІV,ст.18Закону України«Про наданняпублічних (електроннихпублічних)послуг щододекларування тареєстрації місцяпроживання вУкраїні» за№ 1871-IXвідповідачка ОСОБА_3 ,та їїі законногопредставника малолітніхдітей ОСОБА_6 ,діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 втратилиправо користуванняжилим приміщеннямза місцемсвоєї реєстраціїпо АДРЕСА_1 злипня місяця2018року,тобто зчасу їхвибуття наінше постійнемісце проживанняпо АДРЕСА_2 ,а ОСОБА_3 ,в подальшомуз груднямісяця 2023року по АДРЕСА_3 , тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають до повного задоволення.
Судові витрати у вигляді судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 10, 150, ЖК України, ч.1 ст. 383, 391 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» № 1382-ІV, ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» за № 1871 -1X, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 яка зареєстрована по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 з липня місяця 2018 року, з дня її вибуття на інше постійне місце проживання АДРЕСА_2 , а з грудня місяця 2023 року АДРЕСА_3 .
Визнати малолітніх ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрованих по АДРЕСА_1 такими що втратили право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 з липня місяця 2018 року, з дня їх вибуття на інше постійне місце проживання АДРЕСА_2 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 та законного представника малолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя В.Л. Маренюк
Суд | Маньківський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2024 |
Оприлюднено | 04.12.2024 |
Номер документу | 123441520 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням |
Цивільне
Маньківський районний суд Черкаської області
Маренюк В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні