КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1403/24
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: Петрівська селищна рада (28300, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Петрове, вул. Святкова, 7, код ЄДРПОУ 04364199)
відповідач: Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке Шосе, 7, код ЄДРПОУ ВП 40919605)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Петрівська селищна рада, через адвоката Циба С.В., звернулася до суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.
Позов мотивовано тим, що Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області здійснювало моніторинг закупівлі UА-2023-11-01-000224-а, у якій позивач як замовник уклав із переможцем ФОП ОСОБА_1 договір підряду №775 від 20.11.2023 року на видалення дерев з метою благоустрою населених пунктів (код за ДК 021:2015:77210000-5 - Лісозаготівельні послуги)". За результатами моніторингу відповідач 26.02.2024 року оприлюднив висновок про наявність порушень законодавства та про зобов`язання щодо їх усунення. Позивач не погоджується з цим висновком та стверджує, що він правильно визначив предмет закупівлі та в оголошенні про проведення відкритих торгів вказав назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником. Продовження строку дії договору підряду до 31.12.2024 року зумовлене об`єктивними обставинами, які документально підтверджені листом ФОП ОСОБА_1 №24/1 від 20.12.2023 року, як того вимагає підпункт 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178. Позивач зазначає, що висновок відповідача про необхідність припинення зобов`язань за договором підряду та про розірвання цього договору суперечить нормам Закону України "Про публічні закупівлі", Цивільного кодексу України, не є співмірним з виявленими порушеннями, є непропорційним негативним наслідкам для сторін договору. З цих підстав позивач просить суд визнати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023-11-01-000224-а протиправним та скасувати його.
Ухвалою судді від 15.03.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ФОП ОСОБА_1 .
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що за результатами моніторингу процедури закупівлі UА-2023-11-01-000224-а, встановлено, що позивач порушив вимоги пункту 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 року №1082, оскільки опубліковане ним оголошення про проведення відкритих торгів не містило інформації щодо коду послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Крім того, позивач порушив вимоги підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178, оскільки лист ФОП ОСОБА_1 №24/1 від 20.12.2023 року не є достатнім документальним підтвердженням об`єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання зобов`язань та дії договору. Доводячи правомірність спірного висновку та обґрунтованість його вимоги про усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив, а відповідач заперечення.
Від третьої особи пояснення щодо позову та відзиву не надходили.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, суд установив такі обставини.
Петрівська селищна рада оголосила проведення процедури закупівлі - відкритих торгів з особливостями на закупівлю: Видалення сухостійних, аварійних та фаутних дерев з метою благоустрою населених пунктів (код за ДК 021:2015: 77210000-5 - Лісозаготівельні послуги) з очікуваною вартістю 1 500 000 грн.
Оголошення про проведення процедури закупівлі опубліковане цим замовником в електронній системі закупівель 01.11.2023 року за номером ID: UА-2023-11-01-000224-а.
Тендерну пропозицію для участі у процедурі закупівлі 08.11.2023 року подав один учасник - ФОП ОСОБА_1 (ціна пропозиції 1 499 989,49 грн.).
Уповноважена особа Петрівської селищної ради прийняла рішення про визнання переможцем закупівлі ФОП ОСОБА_1 та про намір укласти з нею договір про закупівлю (протокол №29 від 13.11.2023 року).
Між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір підряду №775 від 20.11.2023 року про надання послуг на суму 1 499 989, 49 грн. Цим договором передбачені зокрема такі умови: 1.1. Підрядник зобов`язується у 2023 році надати замовнику послуги, зазначені в цьому договорі, а замовник - прийняти і оплатити послуги. 5.1. Строк надання послуг - до 31.12.2023 року. 10.1. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 року.
Згодом між сторонами договору укладена додаткова угода №2 від 22.12.2023 року про внесення змін до договору підряду №775 від 20.11.2023 року, якою зокрема пункти 5.1 та 10.1 викладено у новій редакції: 5.1. Строк надання послуг до 31.12.2024 року. 10.1 Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024 року.
За наказом начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області №13-з від 02.02.2024 року "Про початок моніторингу закупівель" розпочато моніторинг процедури закупівлі UА-2023-11-01-000224-а, замовником якої є Петрівська селищна рада, з підстав виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
На запит посадової особи Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 05.02.2024 року позивач 13.02.2024 року надав свої пояснення.
За результатами моніторингу посадовою особою відповідача складено висновок від 26.02.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023-11-01-000224-а, який тоді ж затверджений начальником Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.
У пункті 2 констатуючої частини висновку описані такі порушення законодавства у сфері публічних закупівель :
- за результатами аналізу питання розміщення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель установлено порушення вимог пункту 14 Порядку №1082,
- за результатами аналізу питання щодо внесення змін до договору установлено порушення вимог підпункту 4 пункту 19 Постанови №1178.
- за результатами аналізу питання щодо своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом, установлено порушення вимог частини 5 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі".
Пунктом 3 констатуючої частини висновку на підставі статей 5, 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов`язало позивача з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Цей висновок 26.02.2024 року оприлюднений в електронній системі закупівель.
Не погоджуючись із цим висновком, позивач 11.03.2024 року звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Статтею 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Відповідно до пунктів 1, 4, 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922-VIII (надалі Закон №922-VIII).
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
За визначеннями, наведеними у частині 1 статті 1 Закону №922-VIII:
25) публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
14) моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Статтею 8 Закону №922-VIII унормований такий порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель:
1. Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
2. Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:
- інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;
- інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;
- інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
3. Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
4. Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
5. Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
6. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
7. У висновку обов`язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
8. Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.
Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
9. У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
10. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
11. Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.
19. Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року №552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 року за №958/35241, затверджено Форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та Порядок його заповнення.
Як передбачено цією Формою, Констатуюча частина висновку містить такі пункти:
1. Дата закінчення моніторингу процедури закупівлі та інформація про результати моніторингу процедури закупівлі в розрізі стадій проведення процедури закупівлі;
2. Висновок про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення, (порушень) законодавства;
3. Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень).
Пунктом 3 розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року №552, передбачено, що висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Згідно з розділом ІІІ цього Порядку порядок заповнення констатуючої частини форми висновку передбачає таке:
1. У пункті 1 зазначаються: 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого (их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
2. У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
3. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
Суд зазначає, що висновок органу державного фінансового контролю про результати моніторингу процедури закупівлі є рішенням суб`єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а викладені у ньому вимоги про зобов`язання усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які виявлені під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії, є обов`язковими для замовника, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі.
Пунктом 3-7 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №922-VIII установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Відповідно до цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 12.10.2022 року № 1178, якою затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі Особливості №1178).
На час виникнення спірних правовідносин Особливості №1178 містили зокрема такі норми:
1. Ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
3. Замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
10. Замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу", з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
23. Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі".
Матеріали справи свідчать, що відповідач, здійснюючи моніторинг процедури закупівлі UА-2023-11-01-000224-а, замовником якої був позивач, за результатами аналізу питання розміщення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель встановив порушення вимог пункту 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 року №1082, яке полягало в тому, що в оголошенні позивача про проведення відкритих торгів в окремих електронних полях не зазначена інформація щодо коду послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Позивач заперечує це порушення та стверджує, що не порушував вимоги законодавства при визначенні предмета закупівлі.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №922-VIII:
22) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку;
21) послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 10 Закону №922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю.
Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону №922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
На час виникнення спірних правовідносин Особливості №1178 містили такі норми:
15. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
24. Замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 р. № 1082, та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
26. Оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону.
Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 року № 1082, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 року за № 610/34893, затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (надалі Порядок №1082).
Цей Порядок визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1082 під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо:
- назви предмета закупівлі (у разі визначення предмета закупівлі - послуга з виконання науково-технічних робіт, у цьому електронному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи);
- коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їх назви.
Відповідно до пункту 14 Порядку №1082 під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
- назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
- коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 року за № 500/34783, затверджено Порядок визначення предмета закупівлі, який на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:
1. Цей Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
3. Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
5. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 №1749 затверджено Національний класифікатор України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", який призначений замовникам державних закупівель для описування в повідомленнях про запрошення до участі в торгах (тендерах) предмета державних закупівель, а також вітчизняним товаровиробникам і надавачам послуг для пошуку тендерних пропозицій як у межах, так і поза межами України.
Єдиний закупівельний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п`ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії.
Суд зазначає, що номенклатурна позиція предмета закупівлі - це конкретне найменування одиниці товару/послуги, що закуповується в межах предмета закупівлі. На виконання пункту 14 Порядку №1082 в електронній системі закупівель зазначається кожна номенклатурна позиція предмета закупівлі, а саме перелік конкретних найменувань товарів/послуг, який замовник закуповує в межах предмета закупівлі. Щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі має бути вказаний той код товару/послуги згідно з Єдиним закупівельним словником, який найбільше відповідає назві товару/послуги. Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015 запроваджено саме з метою оптимального планування закупівлі та визначення предмета закупівлі. Замовники, описуючи в повідомленнях про проведення конкурентних процедур закупівель предмет закупівлі, повинні зазначати найбільш точні та детальні коди товарів/послуг, щоб зацікавлені особи (товаровиробники і надавачі послуг) могли отримати оптимальну інформацію про конкретний предмет закупівлі.
Позивач у своїй Тендерній документації (п.4.1 розділу 1, додаток №2) зазначив такий предмет закупівлі: видалення сухостійних, аварійних та фаутних дерев з метою благоустрою населених пунктів, а також вказав такі найменування робіт/послуг: видалення сухостійних, аварійних та фаутних дерев м`яких листяних порід частинами із застосуванням автогідропідіймачів в різних обсягах в залежності від діаметру стовбура.
Єдиний закупівельний словник містить такі коди щодо цих послуг: група 77200000 - Послуги у сфері лісівництва, клас 77210000-5 - Лісозаготівельні послуги, категорія - 77211300-5 - Послуги з видалення дерев.
Отже позивач повинен був вказати в оголошенні про проведення відкритих торгів назву та клас предмету закупівлі за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, а в окремому електронному полі щодо номенклатурної позиції предмету закупівлі - також вказати категорію, що найбільше відповідає назві цих послуг.
В оголошенні про проведення відкритих торгів, оприлюдненому 01.11.2023 року в електронній системі закупівель, позивач вказав назву предмету закупівлі із зазначенням коду (класу) Єдиного закупівельного словника: Видалення сухостійних, аварійних та фаутних дерев з метою благоустрою населених пунктів (код за ДК 021:2015: 77210000-5 - Лісозаготівельні послуги).
Такий же код позивач зазначив в інформації про предмет закупівлі за номенклатурною позицією предмету закупівлі, попри те, що для цієї послуги Єдиний закупівельний словник передбачає інший більш деталізований код - 77211300-5 - Послуги з видалення дерев.
Суд погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем вимог пункту 14 Порядку №1082 при внесенні до оголошення про проведення відкритих торгів інформації щодо коду послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Тож спірний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі в частині встановлення у діях позивача порушення вимог пункту 14 Порядку №1082 є правомірним.
Крім того, за результатом моніторингу відповідач установив порушення вимог підпункту 4 пункту 19 Особливостей №1178, яке полягало в тому, що зміни до договору про закупівлю щодо продовження строку його дії внесені без наявності документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
За визначеннями, наведеними в пункті 6 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII, договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
У статті 41 Закону №922-VIII передбачені такі основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього:
1. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
4. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
5. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України "Про оборонні закупівлі", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.
6. Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
На час виникнення спірних правовідносин Особливості №1178 містили такі норми:
17. Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
19. Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.
49. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.
Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною 1 статті 651, частиною 1 статті 652, частиною 3 статті 653 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Статтею 905 Цивільного кодексу України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Суд зазначає, що строк дії договору про закупівлю є однією із обов`язкових істотних умов, погодження якої здійснюється під час процедури закупівлі. Забороняється укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Після укладення договору про закупівлю зміна його істотних умов може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону №922-VIII, пунктом 19 Особливостей №1178. Зокрема, можна продовжити строк дії договору про закупівлю та строк виконання зобов`язань щодо передачі товару (виконання робіт/надання послуг) у випадку виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (обставини непереборної сили, затримка фінансування витрат замовника тощо), та за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю (п.4 ч.5 ст.41 Закону №922-VIII, пп.4 п.19 Особливостей №1178). Такі об`єктивні обставини (істотні зміни), які унеможливлюють виконання зобов`язань в строки, передбачені договором, та потребують внесення змін до нього щодо строку дії договору, не повинні бути наслідком поведінки сторін договору. Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі. Внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом, є порушенням законодавства про закупівлі.
Суд установив, що позивач як замовник 01.11.2023 року оголосив публічну закупівлю та оприлюднив разом із тендерною документацією технічне завдання (додаток 2) та проект договору про закупівлю (додаток 3), які передбачали надання підрядником послуг з видалення сухостійних, аварійних та фаутних дерев м`яких листяних порід частинами із застосуванням автогідропідіймачів, з метою благоустрою населених пунктів Петрівської об`єднаної територіальної громади, у строк до 31.12.2023 року. За умовами цього договору підрядник зобов`язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором, а замовник має право контролювати надання послуг у строки, встановлені договором, та достроково розірвати договір в односторонньому порядку у разі невиконання зобов`язань підрядником, повідомивши про це його за сім календарних днів.
Тендерну пропозицію 08.11.2023 року подала одна заінтересована особа - ФОП ОСОБА_1 , яка погодилася на такі умови. Оскільки була подана лише одна тендерна пропозиція, то відкриті торги проводилися без застосування електронного аукціону. Позивач 13.11.2023 року визнав ФОП ОСОБА_1 переможцем торгів та прийняв рішення про намір укласти з нею договір про закупівлю. Договір підряду укладено 20.11.2023 року зі строком дії до 31.12.2023 року.
Вже 22.12.2023 року між сторонами договору укладено додаткову угоду №2, якою продовжено строк дії договору та строк виконання підрядником зобов`язань з надання послуг аж на рік, а саме до 31.12.2024 року.
Позивач стверджує, що додаткова угода №2 від 22.12.2023 року укладена на підставі листа ФОП ОСОБА_1 №24/1 від 20.12.2023 року, в якому вона просила розглянути питання про пролонгацію договору на 2024 рік у зв`язку із неможливістю закінчення робіт у строк, вказаний у договорі, оскільки через сильні снігопади та заледеніння виконувати висотні роботи з техніки безпеки забороняється.
Будь-які документи про те, що підрядник ФОП ОСОБА_1 після укладення договору №775 від 20.11.2023 року почала надавати передбачені ним послуги і виконувала відповідні роботи у листопаді - грудні 2023 року, а виконанню нею зобов`язань у встановлений строк до 31.12.2023 року завадили об`єктивні істотні обставини, зокрема вкрай несприятливі погодні умови, позивач та третя особа суду не надали.
Позивач, оголошуючи у листопаді 2023 року тендер на закупівлю послуг з видалення дерев із застосуванням автогідропідіймачів з метою благоустрою населених пунктів Петрівської об`єднаної територіальної громади зі значним обсягом таких послуг, та укладаючи договір №775 від 20.11.2023 року на суму 1 499 989, 49 грн. із строком надання послуг до 31.12.2023 року, усвідомлював неможливість виконання його умов та надання послуг у визначених у договорі строках та обсягах.
Так, попередні аналогічні договори підряду №64 від 22.02.2023 року та №141 від 18.04.2023 року з тим самим предметом закупівлі, укладені між Петрівською селищною радою та ФОП ОСОБА_1 на суму 1 249 995, 12 грн. та 1 492 797, 19 грн., тривали відповідно з 22.02.2023 року по 31.12.2023 року (закупівля UA-2023-02-02-003820-a), з 18.04.2023 року по 31.12.2023 року (закупівля UA-2023-03-31-002566-a).
Суд вважає, що встановлення позивачем у закупівлі UА-2023-11-01-000224-а стислих строків дії договору та надання послуг могло призвести до звуження кола осіб, які виявили бажання взяти участь у цій закупівлі, що суперечить принципам здійснення публічних закупівель та недискримінації учасників.
Отже, обставини, за яких відбулось внесення змін до істотних умов договору №775 від 20.11.2023 року щодо продовження строку його дії, не можуть вважатись об`єктивними, а висновки відповідача про те, що додаткова угода №2 від 22.12.2023 року укладена з порушенням вимог підпункту 4 пункту 19 Особливостей №1178, є правильними.
Щодо описаного в пункті 2 констатуючої частини спірного висновку порушення позивачем вимог частини 5 статті 8 Закону №922-VIII, то воно полягало в тому, що під час проведення моніторингу процедури закупівлі позивач на запит посадової особи відповідача, який був оприлюднений в електронній системі закупівель 05.02.2024 року, надав свої пояснення лише 13.02.2024 року, пропустивши установлений цієї нормою строк - 3 робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень.
Позивач не заперечує факт несвоєчасного надання відповіді на запит, пояснює це тим, що його уповноважена особа у період з 01.02.2024 року по 07.02.2024 року перебувала на лікарняному, втім наголошує, що це порушення не може бути підставою для застосування до нього санкцій, наведених у пункті 3 констатуючої (зобов`язальної) частини цього висновку.
Суд зазначає, що частиною 8 статті 8 Закону №922-VIII передбачений порядок дій замовника у разі виявлення органом державного фінансового контролю за наслідками проведення моніторингу порушень законодавства у сфері публічних закупівель. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника щодо усунення порушень, зазначених у висновку органу державного фінансового контролю, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень. Тобто саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору про закупівлю направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. Укладення договору є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому укладення договору із порушенням процедури публічної закупівлі є підставою для припинення такого договору.
Такий висновок відповідає правовій позиції, сформульованій у постановах Верховного Суду від 26.10.2022 року у справі №420/693/21, від 10.11.2022 року у справі №200/10092/20-а, від 17.11.2022 року у справі № 620/6135/20, від 24.01.2023 року у справі №280/8475/20, від 31.01.2023 року у справі №260/2993/21, від 02.03.2023 року у справі №160/4436/21, від 15.08.2024 року у справі №120/12783/23 у подібних правовідносинах, які стосувалися правомірності висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в частині зобов`язання усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель шляхом розірвання укладеного договору закупівлі.
Порушення позивачем умов щодо внесення змін до істотних умов договору про закупівлю свідчить про те, що продовження строку дії договору про закупівлю з ФОП ОСОБА_1 відбулося з порушенням процедури та принципів публічної закупівлі.
На час проведення моніторингу процедури закупівлі та складання висновку від 26.02.2024 року договір підряду №775 від 20.11.2023 року ще не був виконаний сторонами у повному обсязі, а тому він міг бути достроково припинений у встановленому законом порядку, зокрема за ініціативою замовника.
Позивач фактично виконав вимоги висновку, уклавши 15.05.2024 року з ФОП ОСОБА_1 угоду про дострокове розірвання договору підряду №775 від 20.11.2023 року.
Оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023-11-01-000224-а за формою та змістом відповідає вимогам частини 7 статті 8 Закону №922-VIII та наказу Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року №552, а викладене у ньому зобов`язання щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, адресовані позивачу, узгоджується зі способами усунення виявлених під час моніторингу порушень, наведеними у частині 8 статті 8 Закону №922-VIII.
Суд прийшов до висновку, що спірний висновок є законним та обґрунтованим, тому у задоволенні позову про визнання його протиправним та скасування слід відмовити.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні його позову, то підстави для стягнення на його користь судових витрат у вигляді сплаченого судового збору відсутні.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову Петрівської селищної ради відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2024 |
Оприлюднено | 04.12.2024 |
Номер документу | 123441881 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
О.А. ЧЕРНИШ
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні