Рішення

від 02.12.2024 по справі 400/8553/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 р. № 400/8553/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаДержавної служби України з питань геодезії,картографії та кадастру, вул. Хороброго Святослава, 3,м. Київ,03151,

провизнання протиправним та скасування рішення оформленого наказом від 12.04.2024 № 31-ДКР та відповіддю від 16.04.2024 вих. № 31-28-0.215-4500/2-24,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі- позивач) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- рішення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, оформлене наказом № 31-ДКР від 12 квітня 2024 року «Про залишення скарги фізичної особи підприємця ОСОБА_2 від 05.03.2024 без розгляду та повернення її заявнику» та відповіддю «Щодо розгляду скарги» вих. № 31-28- 0.215-4500/2-24 від 16 квітня 2024 року, визнати протиправним та скасувати.

В обґрунтування позову зазначає, що він звертався до відповідача зі скаргою на рішення, дії державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області від 25.12.2015 щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 4810136900:01:019:0001, яка належала позивачу на праві оренди, на дев`ять нових та внесення до державного земельного кадастру відомостей щодо нових земельних ділянок, утворених в результаті поділу. За результатами розгляду скарги відповідачем було видано наказ № 31- ДКР від 12.04.2024 про залишення скарги без розгляду та повернення її заявнику в зв`язку з пропуском строку на оскарження; обґрунтування наказу викладене у відповіді «Щодо розгляду скарги» за вих. № 31-28-0.215-4500/2-24 від 16.04.2024. Позивач не погоджується з тим, що ним пропущено строк для звернення зі скаргою і стверджує, що про підстави прийняття рішення від 25.12.2015 йому стало відомо лише з відповіді ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області від 22.02.2024 № 57/68-24. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 13.09.2024 суд відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, встановив строки для подання сторонами заяв по суті.

07.10.2024 до суду надійшов відзив на позов, яким відповідач проти позову заперечив. Відповідач стверджує, що позивач знав про рішення державного кадастрового реєстратора від 25.12.2015 про поділ земельної ділянки кадастровий номер 4810136900:01:019:0001 принаймні з 06.09.2021. При цьому відповідач посилається на дані Єдиного державного реєстру судових рішень, за якими у Господарському суді Миколаївської області здійснювалось провадження у справі № 915/447/21 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «Сяо Бао» про усунення перешкод користування земельною ділянкою. Ухвалою суду в цій справі підтверджується, що ФОП ОСОБА_1 подане клопотання про залучення до участі у справі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в якості третьої особи, витребування завірених копій документів, що стали підставою для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером: 4810136900:01:019:0001. Отже, рішення по справі 915/447/21, стороною в якій був позивач, свідчать про обізнаність останнього про рішення та дії державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Миколаївському районі Миколаївської області щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4810136900:01:019:0001 та державної реєстрації нових дев`яти земельних ділянок, а відтак на час подання скарги сплив встановлений пунктом 225 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, строк подання скарги. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 11.11.2024 суд витребував у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру належним чином завірену копію скарги фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 від 05.03.2024.

Відповідачем вимоги ухвали від 11.11.2024 виконано, витребуваний доказ надійшов до суду 25.11.2024.

Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

З листа № 57/68- 24 від 22.02.2024 Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області вбачається, що 16.02.2024 позивач звертався до цього управління з запитом. У листі від 22.02.2024 позивача повідомлено про те, що 25.12.2015 на підставі заяв ОСОБА_3 та технічної документації із землеустрою щодо поділу тa об`єднання земельних ділянок (розробник ТОВ «Земельний кадастровий центp») здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 4810136900:01:019:0001. В результаті поділу зазначеної земельної ділянки державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у Миколаївському районі Миколаївської області внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про дев`ять новосформованих земельних ділянок, яким за допомогою програмного забезпечення присвоєно кадастрові номери а саме: 4810136900:01:019:0041 площею 0,0060 га, 4810136900:01:019:0040 площею 0,0178 га, 4810136900:01:019:0039 площею 0,0248 га, 4810136900:01:019:0038 площею 0,0282 га, 4810136900:01:019:0037 площею 0,0392 га, 4810136900:01:019:0036 площею 0,0678 га, 4810136900:01:019:0035 площею 0,2203 га, 4810136900:01:019:0034 площею 0,6156 га, 4810136900:01:019:0033 площею 0,0276 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

05.03.2024 на електронну адресу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надійшла скарга фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , яка зареєстрована в автоматизованій системі діловодства «ДОК ПРОФ 3» від номером 28-6/0/46-24.

В скарзі позивач зазначив, що за інформацією Центра надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про земельну ділянку кадастровий номер 4810136900:01:019:0001 в зв`язку з її поділом, що унеможливлює надання витягу з Поземельної книги про вказану земельну ділянку. Також скаржник повідомив, що 22.02.2024 року йому надано відповідь, що вказану земельну ділянку 25.12.2015 було поділено на дев`ять земельних ділянок на підставі заяви громадянина ОСОБА_3 ; в результаті поділу земельної ділянки останню перенесено до архівного шару як неіснуючої земельної ділянки, що унеможливлює здійснення скаржником права оренди. Скаржник вважає, що при поділі земельної ділянки державним кадастровим реєстратором не було дотримано вимоги законодавства, відтак ФОП ОСОБА_4 просить рішення і дії державного кадастрового реєстратора від 25.12.2025 року про поділ земельної ділянки кадастровий номер 4810136900:01:019:0001 шляхом формування нових земельних ділянок, а також про внесення до державного земельного кадастру відомостей про нові земельні ділянки, визнати протиправними та скасувати.

12.04.2024 року наказом в.о. голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 31-ДКР залишено скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 від 05.03.2024 без розгляду та повернуто її заявнику згідно з підпунктом 5 пункту 230 Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

Листом від 16.04.2024 № 31-28- 0.215-4500/2-24 відповідач повідомив позивача про розгляд скарги. Листом частково підтверджені обставини, викладені позивачем у скарзі, щодо поділу 25.12.2015 земельної ділянки кадастровий номер 4810136900:01:019:0001. Також лист містить обґрунтування наказу про залишення скарги без розгляду, а саме, сплив встановленого пунктом 225 Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 строку звернення зі скаргою.

З огляду на позовні вимоги і заяви по суті, вбачається, що спірним між сторонами в цій справі є правомірність рішення відповідача про повернення скарги позивача на дії і рішення державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Миколаївському районі Миколаївської області від 25.12.2015 в зв`язку зі спливом строку на подання такої скарги.

Вирішуючи спір, суд враховую такі норми законодавства України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року

№ 3613-VI установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Статтею 5 Закону України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Статтею 9 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом (ч. 7 Закону України «Про державний земельний кадастр»).

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про Державний земельний кадастр» рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені:

до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин на території дії повноважень відповідного Державного кадастрового реєстратора, та до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 164) Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі Порядок) (в редакції від 03.10.2015).

Пунктами 222-223 Порядку передбачено, що рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру або до суду.

Держгеокадастр розглядає скарги:

1) на рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію земельної ділянки або про відмову у здійсненні такої дії (крім випадків, коли щодо земельної ділянки наявний судовий спір);

1-1) на рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі або про відмову у здійсненні такої дії;

2) на рішення про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про об`єкти Державного земельного кадастру або про відмову у здійсненні такої дії;

3) щодо виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка допущена органом, що здійснює його ведення;

4) на прийняті рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора в межах його повноважень.

Відповідно до пункту 225 Порядку рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня доведення до відома особи рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

За результатами розгляду скарги Держгеокадастр та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

3) залишення скарги без розгляду.

Пунктом 230 Порядку визначено, що Держгеокадастр залишає скаргу без розгляду та повертає її заявнику, якщо: 1) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 2) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених пунктом 227 цього Порядку; 3) є рішення цього органу з того самого питання; 4) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 5) закінчився встановлений пунктом 225 цього Порядку строк подання скарги.

Застосовуючи ці приписи до обставин справи, суд зазначає, що оскільки строк на оскарження рішення, дій державного кадастрового реєстратора повязується з днем доведення до відома особи рішення, що оскаржується, або з днем, коли особа дізналася про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю, для вирішення справи важливим є встановлення цієї дати.

Позивач заперечує, що рішення Державного кадастрового реєстратора від 25.12.2015 про поділ земельної ділянки кадастровий номер 4810136900:01:019:0001 на дев`ять нових та внесення до державного земельного кадастру відомостей щодо нових земельних ділянок, утворених в результаті поділу, були доведені до відома позивача Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області. Відповідач це твердження не спростував.

Водночас, відповідач наполягає, що позивач був обізнаний про прийняте державним кадастровим реєстратором рішення від 25.12.2015, що підтверджується судовим провадженням у господарській справі № 915/447/21.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.04.2021 було відкрито провадження у справі № 915/447/21 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (представник позивача: ОСОБА_6 ) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сяо Бао» (ідентифікаційний код 39880905) про усунення перешкод користування земельною ділянкою.

Ухвалою від 14.12.2021 Господарським судом Миколаївської області встановлено, що «06.09.2021 від позивача до суду надійшла заява б/н від 06.09.2021 (вх. № 13422/21) в якій ФОП ОСОБА_1 просить залучити до участі у справі Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та запропонувати Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області надати суду завірені копії документів, що стали підставою для скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер: 4810136900:01:019:0001».

В ухвалі від 27.04.2023 в справі № 915/447/21 Господарський суд Миколаївської області, розглянувши заяву позивача про зміну предмету позову та залучення співвідповідача №б/н від 11.01.2022 (вх. № 323/22), зазначив, що «у поданій заяві позивач доповнює уже заявлену немайнову вимогу додатковою немайновою вимогою (про визнання незаконним рішення Управління Держгеокадастру у Миколаївському районі Миколаївської області від 25.12.2015 про скасування державної реєстрації земельної ділянки 4810136900:01:019:0001 за адресою АДРЕСА_2 )».

У рішенні Господарського суду Миколаївської області від 22.06.2023 у справі № 915/447/21 зазначено, що «в ході розгляду справи з`ясовано та не заперечується сторонами, що земельна ділянка з кадастровим номером 4810136900:01:019:0001 на теперішній час не існує».

З зазначених судових рішень Господарського суду Миколаївської області вбачається, що позивач, як учасник провадження у справі № 915/447/21, знав про факт прийняття державним кадастровим реєстратором рішення від 25.12.2015 про поділ земельної ділянки 4810136900:01:019:0001, а також ініціював зміну позовних вимог вимогою про визнання незаконним цього рішення ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області.

В адміністративному позові, не заперечуючи таку обізнаність, позивач посилається на те, що про підстави прийняття рішення від 25.12.2015 йому стало відомо лише з відповіді Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 57/68- 24 від 22.02.2024.

Лист Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 57/68- 24 від 22.02.2024 підтверджує, що позивач дійсно 16.02.2024 звертався з запитом щодо земельної ділянки кадастровий номер 4810136900:01:019:0001.

Проте, суд відхиляє посилання позивача, що саме з дати отримання зазначеного листа у позивача почався відлік 30 денного строку, встановленого п. 225 Порядку, для подання скарги на дії державного кадастрового реєстратора, з огляду на таке.

Позовна заява не містить жодного обґрунтування причин невжиття позивачем заходів для з`ясування підстав для прийняття державним кадастровим реєстратором рішення від 25.12.2015, про наявність якого позивач знав в будь-якому разі не пізніше 06.09.2021, що підтверджується ухвалою Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/447/21 від 14.12.2021.

Позивач не навів обставин, які перешкоджали йому звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з відповідним запитом щодо таких підстав до 16.02.2024. Це свідчить про пасивну поведінку позивача, який мав можливість отримати інформацію про рішення, яке має вплив на його майнові права і інтереси, проте не скористався цією можливістю.

Значення інституту строків в адміністративній процедурі є, на думку суду, аналогічним його значенню в адміністративному процесі, а саме: сприяння досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулювання учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також, знову ж таки з огляду на схожість інституту строків в адміністративному процесі і адміністративній процедурі, суд вважає за можливим застосувати до обставин справи висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 21.02.2020 по справі № 340/1019/19. Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Суд наголошує, що позивач мав можливість дізнатись про підстави прийняття рішення державного кадастрового реєстратора від 25.12.2015, які були предметом скарги від 05.03.2024, проте не вжив заходів щодо цього.

Відтак, судом встановлено, що позивач в 2021 році вже знав про факт прийняття рішення від 25.12.2015 державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастр в Миколаївській області, проте лише 05.03.2024, тобто за межами 30 днів, звернувся до відповідача з скаргою на це рішення.

Отже, відповідач правомірно залишив скаргу позивача від 05.03.2024 без розгляду, застосувавши пункт 230 Порядку.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи, що позивачем не доведено протиправність рішення відповідача, натомість суб`єкт владних повноважень надав докази відповідності спірного рішення вимогам ст. 2 КАС України, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат зі сплати судового збору не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з питань геодезії,картографії та кадастру (вул. Хороброго Святослава, 3,м. Київ,03151 ЄДРПОУ 39411771) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко