Ухвала

від 02.12.2024 по справі 420/31151/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/31151/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Волошиної Ю.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про закриття провадження у справі №420/31151/24 за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 44069166) до Товариства з обмеженою відповідальністю БІОНІК ТРАНС (місце проживання: 65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Хімічна, буд. 1/27, оф. 403; код ЄДРПОУ 45258892) про скасування державної реєстрації установчих документів та припинити юридичну особу, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю БІОНІК ТРАНС, в якій позивач просить:

скасувати державну реєстрацію установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонік Транс»;

припинити юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонік Транс».

Ухвалою від 18.10.2024 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

26.11.2024 року (вх. №ЕС/67777/24) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про закриття провадження у справі, в обґрунтування якої зазначив, що згідно з практикою Великої палати Верховного Суду, спори про визнання установчих документів недійними зазвичай маються підсудність господарським судам, оскільки ці питання стосуються діяльності юридичних осіб і впливають на їх правовий статус, а отже є частиною господарських правовідносин.

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив наявність підстав для закриття провадження в даній адміністративній справі, з огляду на наступне.

Так, згідно із положеннями ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.п. 1, 2, 7 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір це спір, зокрема, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

Разом із тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації, встановлені ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 року №755-IVержавний реєстратор здійснює перевірку поданих документів з огляду на зазначені вимоги Закону та, відповідно до ст. 25 вказаного Закону, визначає наявність підстав для зупинення розгляду документів або відмови в державній реєстрації. Такі підстави передбачені ст.ст. 27 і 28 цього Закону.

Відповідно ч.ч.3, 4 ст. 35 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", засновники (учасники) юридичної особи несуть відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, а також за відповідність перекладу тексту документів у випадках, визначених пунктом 1 частини першої статті 15 цього Закону. Особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.

З огляду на те, що спірні правовідносини фактично пов`язані з корпоративними правами, що пов`язані із зміною керівника та підписанта юридичної особи, та які виникли між засновником та самою юридичною особою, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з корпоративних відносин і має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про належність спору до юрисдикції адміністративних судів, суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, зокрема, викладені у постанові від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 22.08.2018 у справі №805/4505/16-а, а також висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 18.06.2020 року у справі №480/1714/19, від 21.05.2020 року у справі №826/16196/18, від 05.05.2020 року у справі №120/248/19-а.

Велика Палата Верховного Суду в подібних правовідносинах дійшла висновку, що оскарження реєстраційних дій, у тому числі щодо зміни засновників товариства, зумовлене необхідністю захисту корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, а тому виключає розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом

У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "судом, встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, який, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі вищезазначеного, з огляду на судову практику Великої Палати Верховного Суду, наведене правове регулювання, підстави позову та додані докази, суд доходить висновку, що спір в даній адміністративній справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та повинен вирішуватись за правилами господарського судочинства господарським судом, а тому є необхідність закриття провадження в адміністративній справі №420/31151/24 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Керуючись ст. ст. 238, 241, 243, 248, 250, 256 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження по адміністративній справі № 420/31151/24 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 44069166) до Товариства з обмеженою відповідальністю БІОНІК ТРАНС (місце проживання: 65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Хімічна, буд. 1/27, оф. 403; код ЄДРПОУ 45258892) про скасування державної реєстрації установчих документів та припинити юридичну особу.

Копію ухвали про закриття провадження у справі невідкладно надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 295, 297 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.12.2024 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.