Рішення

від 02.12.2024 по справі 420/28886/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28886/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Радчука А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» (вул. Івана Франка, буд. 55, офіс 503, м. Одеса, 65049, код ЄДРПОУ 42337913) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішеннь, зобов`язання зареєструвати податкові накладні,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить:

визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову у реєстрації податкових накладних № 11627142/42337913 від 13.08.2024; № 11627138/42337913 від 13.08.2024; № 11693446/42337913 від 27.08.2024;

зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем фактичного надходження оформлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» (місцезнаходження: Україна, 65049, м. Одеса, вул. Івана Франка, буд. 55, офіс 503, код ЄДРПОУ 42337913) податкові накладні: № 1 від 01.07.2024; № 3 від 15.07.2024; № 5 від 31.07.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було складено та направлено для реєстрації в ЄРПН податкові накладні, однак спірними рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Водночас, на переконання позивача, зазначене не відповідає дійсності та спростовується наявними доказами. Позивач вказує, що подані Відповідачеві 1 пояснення та копії первинних документів доводять факт реальності проведених господарських операцій. При цьому Відповідачем 1 всупереч частині 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено факти будь-яких порушень закону при здійсненні таких господарських операцій та/або невідповідність будь-якого з наданих документів вимогам законодавства.

Ухвалою суду від 23.09.2024 року відкрито провадження по справі та повідомлено сторін, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

08.10.2024 року до суду від представника Головного управління ДПС в Одеській області за допомогою системи «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

Відповідно до відзиву, відповідач з позовними вимогами не погоджується та зазначає, що оскаржувані рішення прийняті, оскільки серед наданих платником документів були виявлені такі недоліки:

- порушено норми п. 51 Постанови Правління Національного Банку України від 04.07.2018 № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України», а саме: Платіжні інструкції № 15527 від 09.05.2024; № 161 від 14.05.2024; № 16227 від 04.07.2024; № 16391 від 22.07.2024; № 15748 від 27.05.2024; № 183 від 28.05.2024; № 16563 від 08.08.2024; № 223 від 25.06.2024; № 16109 від 24.06.2024 не завірені належним чином підписами посадових та службових осіб, а також, платником, а отже, не відповідають приписам п.п. 5, 6 зазначеної Постанови;

- відсутні товарно-транспортні накладні як підтвердження факту перевезення товару;

- відсутня інформація про транспортні засоби, якими здійснювалось перевезення товару (документи, підтверджуючі право власності та/або оренди транспортних засобів).

Також, як зазначено у відзиві, надіслані позивачем пояснення на додані до них документи поза розумним сумнівом не можливо вважати достатніми для розкриття та підтвердження інформації, зазначеної у направлених на реєстрацію податкових накладних № 1 від 01.07.2024; № 3 від 15.07.2024; № 5 від 31.07.2024.

За таких обставин відповідач вважає, що оскаржувані рішення винесені правомірно та в них зазначено підстави їх прийняття.

14.10.2024 року позивачем подано відповідь на відзив.

У відповіді на відзив позивач звертає увагу, що у відзиві відповідачем 1 не наведено ані аргументів, ані доказів, що спростовують викладені позивачем у позовній заяві підстави для скасування судом оскаржуваних рішень. Зміст відзиву, окрім цитування норм податкового законодавства та повноважень контролюючого (податкового) органу, не містить доказів правомірності прийнятого рішення у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України. Доводи відповідача про порушення позивачем норм чинного законодавства при складанні документів, позивач вважає хибними та не доведеними жодними доказами, а твердження щодо відсутності товарно-транспортних накладних як підтвердження факту перевезення товару та відсутності інформації про транспортні засоби, якими здійснювалось перевезення товару (документи, підтверджуючі право власності та/або оренди транспортних засобів), позивач вважає такими, що взагалі не стосуються господарських операцій.

Інші заяви по суті справи та додаткові докази до суду не надходили.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» (надалі ТОВ «ФЕРРІПЛЮС»), код ЄДРПОУ 42337913, зареєстроване юридичною особою 30.07.2018 року.

Видами діяльності ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» за КВЕД є: 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту (основний); 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 79.11 Діяльність туристичних агентств; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; 50.20 Вантажний морський транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 69.10 Діяльність у сфері права; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

27.10.2023 року між позивачем (експедитор) та ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (клієнт) укладено договір № 01/27102023 про транспортно-експедиторське обслуговування, відповідно до предмету якого Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта виконати та/або організувати виконання визначених чинним Договором транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу на умовах та у порядку визначеному даним Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що Експедитор надає Клієнту послуги відповідно до вимог чинного законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеними у Законі України «Про транспортно-експедиторську діяльність», а також інші послуги, визначені за домовленістю Сторін у Договорі.

Перелік послуг, визначених за домовленістю сторін, міститься у пункті 1.4 Договору.

Згідно пункту 2.5 Договору Експедитор розпочинає надання послуг відповідно до умов даного Договору, а заявка вважається прийнятою ним до виконання після передання факсимільним зв`язком або електронною поштою Клієнту її примірника, узгодженого у відповідності з п. 2.4. Договору, та підписання Сторонами Протоколу експедирування (надалі іменується, як «Протокол»).

Відповідно до пункту 4.6 Договору експедитор виставляє рахунок договору протягом 3 робочих днів, 45 % попередньої оплати відповідно до рахунку експедитора, та 55 % після завершення робіт відповідно до рахунку експедитора, виставленого на підставі погодженого сторонами акту здачі-приймання наданих послуг за даним договором.

Згідно пункту 4.7 Договору клієнт сплачує рахунок протягом 3 банківських днів з моменту його виставлення.

На виконання умов вказаного Договору позивач у червні-липні 2024 року здійснив господарські операції з постачання послуг з організації транспортно-експедиторських послуг ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ».

Відповідно Акту здачі-приймання робіт №28 від 01.07.2024 року ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» надало ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» транспортно-експедиторські послуги в порту м. Одеси, т/х POLKOVNIK FESENKO, вартість заявлених робіт/послуг становить 80 347,30 грн., у т. ч. ПДВ 13 391, 22 грн.

Відповідно Акту здачі-приймання робіт №30 від 15.07.2024 року ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» надало ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» транспортно-експедиторські послуги в порту м. Одеси, т/х LUCKY, вартість заявлених робіт/послуг становить 136 629,85 грн., у т. ч. ПДВ 22 771, 64 грн.

Відповідно Акту здачі-приймання робіт №35 від 31.07.2024 року ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» надало ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» транспортно-експедиторські послуги в порту м. Одеси, т/х SORMOVSKIY, вартість заявлених робіт/послуг становить 81 906,84 грн., у т. ч. ПДВ 13 651, 14 грн.

На підставі рахунку на оплату №25 від 01.07.2024 року ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» здійснило оплату послуг, що підтверджується платіжною інструкцією № 16227 від 04 липня 2024 року.

На підставі рахунку на оплату №28 від 15.07.2024 року ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» здійснило передоплату послуг, що підтверджується платіжною інструкцією № 16391 від 22 липня 2024 року.

На підставі рахунку на оплату №32 від 31.07.2024 року ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» здійснило передоплату послуг, що підтверджується платіжною інструкцією № 16563 від 08 серпня 2024 року.

ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» на виконання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, складено на користь отримувача послуг ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» та направлено для належної реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних 3 (три) податкові накладні:

№ 1 від 01.07.2024 на суму 80 347,30 грн., у тому числі ПДВ 13 391,22 грн. (організація транспортно-експедиторських послуг в порту м. Одеси, т/х POLKOVNIK FESENKO);

№ 3 від 15.07.2024 на суму 136 629,85 грн., у тому числі ПДВ 22 771,64 грн. (організація транспортно-експедиторських послуг в порту м. Одеси, т/х LUCKY);

№ 5 від 31.07.2024 на суму 81 906,84 грн., у тому числі ПДВ 13 651,14 грн. (організація транспортно-експедиторських послуг в порту м. Одеси, т/х SORMOVSKIY)

За наслідками подання податкових накладних з єдиного вікна приймання звітності ДПС України позивач отримав:

квитанцію № 9215457120 від 31.07.2024 по податковій накладній № 1 від 01.07.2024;

квитанцію № 9216578371 від 31.07.2024 по податковій накладній № 3 від 15.07.2024;

квитанцію № 9238819257 від 16.08.2024 по податковій накладній № 5 від 31.07.2024.

Згідно всіх трьох квитанцій реєстрація вказаних вище податкових накладних була зупинена з однакової підстави: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 52.29, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)... Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.»

Також, позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення щодо реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.

З метою подальшої реєстрації податкової накладної № 1 від 01.07.2024 ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» через електронний кабінет направлено до контролюючого органу Повідомлення № 75 від 09.08.2024 року про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з додатками та поясненнями; кількість додатків 14.

Для подальшої реєстрації податкової накладної № 3 від 15.07.2024 ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» через електронний кабінет направлено до контролюючого органу Повідомлення № 76 від 09.08.2024 року про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з додатками та поясненнями; кількість додатків 15.

Для подальшої реєстрації податкової накладної № 5 від 31.07.2024 ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» через електронний кабінет направлено до контролюючого органу Повідомлення № 77 від 23.08.2024 року про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з додатками та поясненнями; кількість додатків 14.

За результатами розгляду поданих платником податку документів головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДРС в Одеській області було прийнято наступні рішення:

№ 11627142/42337913 від 13.08.2024 щодо податкової накладної № 1 від 01.07.2024;

№ 11627138/42337913 від 13.08.2024 щодо податкової накладної № 3 від 15.07.2024;

№ 11693446/42337913 від 27.08.2024 щодо податкової накладної № 5 від 31.07.2024.

Підставою відмови у реєстрації вказаних податкових накладних визначено: «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства».

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, TOB «ФЕРРІПЛЮС» були подані скарги на вищеперелічені рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, до яких були також додані пояснення та копії документів, на підтвердження реальності здійснення операції по зазначеним податковим накладним.

За наслідками розгляду цих скарг ДПС України було прийнято ідентичні рішення, якими залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних без змін, а саме: 1) рішення № 53602/42337913/2 від 22.08.2024 по скарзі на рішення № 11627142/42337913 від 13.08.2024; 2) рішення № 53505/42337913/2 від 22.08.2024 по скарзі на рішення № 11627138/42337913 від 13.08.2024; 3) рішення № 57926/42337913/2 від 06.09.2024 по скарзі на рішення № 11693446/42337913 від 27.08.2024.

Підставою для відмови у задоволенні поданих позивачем скарг визначено: «Ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Вважаючи, що Головне управління ДПС в Одеській області безпідставно відмовило у реєстрації податкових накладних № 1 від 01.07.2024 року, № 3 від 15.07.2024 року, № 5 від 31.07.2024 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165 у редакції від 16.06.2024, чинній на момент зупинення реєстрації спірних податкових накладних).

Згідно п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пункт 4 Порядку №1165 визначає, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п. 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.п. 7-8 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Згідно з п. 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Згідно з п. 26 Порядку №1165, комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2019 за № 1245/34216 ( далі - Порядок № 520, в редакції від 30.09.2023 року, чинній на момент прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації ПН).

Згідно з п. 2 Порядку №520, рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 4 Порядку №520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 5 Порядку №520, платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пункт 9 Порядку № 520, в редакції Наказів Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023 та № 394 від 14.07.2023, передбачає наступний порядок розгляду контролюючим органом поданих платником податків письмових пояснень та копій документів до зупинених ПН/РК, а саме:

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до п. 10 Порядку № 520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як встановлено судом з матеріалів справи, Комісією регіонального рівня прийняті оскаржені рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

Надаючи оцінку правомірності оскаржених рішень, суд дійшов наступного.

Щодо дотримання відповідачем вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних.

Як встановлено судом, реєстрація податкових накладних № 1 від 01.07.2024 року, № 3 від 15.07.2024 року, № 5 від 31.07.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена з підстав: Обсяг постачання товару/послуги 52.29 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій передбачено такий критерій:

Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

У квитанціях про зупинення контролюючий орган запропонував надати платнику податку пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Під час розгляду справи суд встановив, що з метою подальшої реєстрації (після зупинення) податкової накладної № 1 від 01.07.2024 року ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» через електронний кабінет направлено до контролюючого органу Повідомлення № 75 від 09.08.2024 року з додатками та поясненнями.

З метою подальшої реєстрації (після зупинення) податкової накладної № 3 від 15.07.2024 ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» через електронний кабінет направлено до контролюючого органу Повідомлення № 76 від 09.08.2024 року з додатками та поясненнями.

Для подальшої реєстрації податкової накладної № 5 від 31.07.2024 ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» через електронний кабінет направлено до контролюючого органу Повідомлення № 77 від 23.08.2024 року з додатками та поясненнями.

Відповідач у відзиві підтвердив, що на виконання п. 11 Порядків №1165 позивачем були подані до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

З матеріалів справи встановлено, що контролюючому органу на етапі зупинення реєстрації спірних податкових накладних разом з кожним Повідомленням надавались, зокрема копії таких документів: договір №01/27102023 про транспортно-еспедиторське обслуговування від 27.10.2023 року, протокол погодження обсягів та вартості робіт, рахунок на оплату, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), платіжна інструкція щодо оплати (передоплати) послуг, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за 01.05.2024 08.08.2024, договір №3498-П-ОДФ-22 про взаємодію сторін під час експедирування вантажів залізничним транспортом та автотранспортом комерційного призначення від 31.01.2022 з додатками; платіжні інструкції та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) по договору №3498-П-ОДФ-22.

На переконання позивача, обсяг інформації, що містився у вказаних документах, був достатнім для підтвердження підстав формування податкової накладної, адже відповідач не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація ПН стала можливою.

Суд погоджується з наведеними доводами позивача.

Вирішуючи цей спір, суд виходить із того, що можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.

Матеріалами справи підтверджується, що в надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Контролюючий орган не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація ПН стала можливою.

Верховний Суд у постановах від 14.12.2022 у справі № 560/11825/21 (ЄДРСР 107878016), від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 (ЄДРСР 109063942) виснував, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Також, у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 (ЄДРСР 100789179) Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічна позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі 380/5383/21 (ЄДРСР 105024835).

Щодо обґрунтування підстав прийняття оскаржених рішень.

Як вже було зазначено, відповідачем прийняті оскаржувані рішення з підстав «надання платником податків копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства».

Суд зауважує, що ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» через електронний кабінет направлені до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з додатками.

У додатках позивачем окремими документами надавались письмові пояснення.

У поясненнях, наданих для розблокування податкових накладних № 1 від 01.07.2024 року, № 3 від 15.07.2024 року, № 5 від 31.07.2024 року, позивач пояснив, що для здійснення діяльності Товариство використовує орендоване приміщення за адресою: 65049, Одеська обл., м. Одеса, вул. Франка Івана, будинок, 55, офіс 503 загальною площею 97,65 кв.м. Кількість працівників станом на 01.08.2024 року складає 5 осіб (Директор (1 ос.), Директор департаменту з вантажних авіаперевезень (1 ос.), Радник з внутрішнього аудиту (1 ос.) бухгалтер (2 ос.). ТОВ "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ" (ЄДРПОУ 41404234) (далі КЛІЄНТ) замовило у ТОВАРИСТВА організацію транспортно-експедиторських послуг пов`язаних з перевезенням вантажу згідно з Договором про транспортно-експедиторське обслуговування №01/27102023 від 27.10.2023р., Протоколу погодження обсягів та вартості послуг. Відповідно до умов договору КЛІЄНТУ були виставлені Рахунки на оплату, які були сплачені згідно поданих платіжних інструкцій. По факту виконання послуг були виставлені Акти надання послуг. Станом на 08.08.2024 року рахується заборгованість на користь ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» в розмірі 1 007,60 грн., що відображено в ОСВ по рах. 361.

Також у поясненнях повідомлено, що для забезпечення належного виконання свої зобов`язань по договору про транспортно-експедиторське обслуговування ТОВАРИСТВО залучило наступних контрагентів: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України», від імені Одеська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського Морського Порту) Код ЄДРПОУ 38728457 згідно договору про взаємодію сторін під час експедирування вантажів залізничним транспортом та автотранспортом комерційного призначення №3498-П-ОДФ-22 від 31.01.2022.

Судом досліджено надані копії первинних документів та пояснення позивача, з яких встановлено, що вони є належно оформленими, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, то ж вважати їх неналежними доказами відсутні підстави.

Доказів зворотного відповідачами суду не надано.

Разом з тим, не зважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, контролюючий орган відмовив у реєстрації спірних податкових накладних з підстав «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

Водночас, відповідач жодним чином не конкретизував, які з поданих підприємством документів складені/оформлені із порушенням законодавства, та у чому полягають ці порушення.

У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» відповідач зазначив загальну фразу: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що доводи відповідача щодо надання платником податку копій первинних документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, не підтверджуються жодними доказами.

Що стосується зауважень відповідача до наданих позивачем документів, які викладені у відзиві.

Вже у відзиві відповідач зазначив, що серед наданих платником документів були виявлені такі недоліки:

- порушено норми п. 51 Постанови Правління Національного Банку України від 04.07.2018 № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України», а саме: Платіжні інструкції № 15527 від 09.05.2024; № 161 від 14.05.2024; № 16227 від 04.07.2024; № 16391 від 22.07.2024; № 15748 від 27.05.2024; № 183 від 28.05.2024; № 16563 від 08.08.2024; № 223 від 25.06.2024; № 16109 від 24.06.2024 не завірені належним чином підписами посадових та службових осіб, а також, платником, а отже, не відповідають приписам п.п. 5, 6 зазначеної Постанови;

- відсутні товарно-транспортні накладні як підтвердження факту перевезення товару;

- відсутня інформація про транспортні засоби, якими здійснювалось перевезення товару (документи, підтверджуючі право власності та/або оренди транспортних засобів).

Однак, суд відхиляє наведені обґрунтування відповідача.

Суд зазначає, що посилання відповідача на Постанову Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» є неприйнятними, адже це Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України.

Суд приймає доводи позивача про те, що всі проведені через обслуговуючий банк операції були проведені дистанційно за умови належної автентифікації, та повністю відповідають вимогам законодавства, зокрема Закону України «Про платіжні послуги», Законам України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги», Інструкції № 163.

Платіжні інструкції, наявні в матеріалах справи, є документами, що роздруковані із системи клієнт-банк АБ «Південний» (надавач платіжних послуг).

Позивач не несе відповідальність за форму та зміст банківського документу в частині тих реквізитів, що заповнюються автоматично згідно з алгоритмом, затвердженим банком.

Доводи відповідача у відзиві щодо відсутності товарно-транспортних накладних та інформації про транспортні засоби, якими здійснювалось перевезення товару суд також відхиляє, адже проведені позивачем господарські операції на виконання замовлення клієнта ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» не пов`язані із автомобільними перевезеннями вантажів та автомобільний транспортом взагалі.

Господарські операції, за результатами здійснення яких складені спірні податкові накладні, стосувались обслуговування морських суден т/х POLKOVNIK FESENKO, т/х LUCKY та т/х SORMOVSKIY у морському торговельному порту Одеса та організації перевалки вантажів клієнта у морському порту на підставі укладеного між Позивачем та ДП «АМПУ» договору. Були надані всі необхідні документальні підтвердження фактичного проведення вищевказаних господарських операцій відносно зазначених морських суден.

При цьому, факт ненадання первинних документів не був підставою прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної.

Окрім того, суд звертає увагу, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Дана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 16.09.2022 у справі № 380/7736/21, від 16 лютого 2023 року по справі №380/7648/22.

Отже, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Надаючи оцінку наведеному суд зауважує, що платник податку на стадії реєстрації ПН не повинен доводити реальність господарської операції, а висловлені відповідачем зауваження стосується договірних відносин сторін.

Отже, контролюючий орган не довів обґрунтованості відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Водночас, матеріалами справи підтверджується підстави складання податкових накладних № 1 від 01.07.2024 року, № 3 від 15.07.2024 року, № 5 від 31.07.2024 року.

З огляду на вказане вище, суд приходить до висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11627142/42337913 від 13.08.2024; № 11627138/42337913 від 13.08.2024; № 11693446/42337913 від 27.08.2024 про відмову у реєстрації податкових накладних - належить визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

За приписами пункту 20 Порядку № 1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних реєстр відомостей щодо ПН та РК, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.

Таким чином, у даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 01.07.2024 року, № 3 від 15.07.2024 року, № 5 від 31.07.2024 року, датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

За змістом частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, здійснює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

У позові позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру у 10000, 00 грн. позивачем надано:

копію Договору про надання правової допомоги №28/2022 від 01.07.2022 року, укладеного між адвокатом Бондар О.М. (Виконавець), який діє на підставі державної реєстрації та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 003130 від 17.01.2018 року, та ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» (Замовник);

копію Заявки від 05.09.2024 року №21-24 до Договору про надання правової допомоги №28/2022 від 01.07.2022 року;

копію Акта приймання-передачі наданих послуг №21 від 12.09.2024 року до Договору про надання правової допомоги №28/2022 від 01.07.2022, відповідно до якого Виконавець надав Замовнику правову допомогу на загальну суму 10 000 грн.

Відповідно п.п. 2.2., 2.3. Договору про надання правової допомоги №28/2022 від 01.07.2022 року сторони визначили, що Виконавець здійснює надання правової допомоги на підставі заявки Замовника про надання правової допомоги, в якій останній визначає вид (характер) правової допомоги (юридичних послуг) та обсяг її надання Виконавцем (далі - Заявка). Заявка складається у довільній формі в усному або письмовому вигляді (з можливим додатковим відправленням в електронному вигляді на адресу електронної пошти Виконавця) із описом ситуації (питання), щодо якого Замовнику необхідна правова Допомога.

У пункті 1 Заявки від 05.09.2024 року №21-24 зазначено, що Замовник доручає Виконавцю виконати фактичні та юридичні дії, пов`язані з підготовкою, поданням та правовим супроводом адміністративного позову до Одеського окружного адміністративного суду на визнання протиправним та скасування рішень Комісії 3 питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову у реєстрації податкових накладних: 1) № 11627142/42337913 від 13.08.2024; 2) № 11627138/42337913 від 13.08.2024; 3) № 11693446/42337913 від 27.08.2024, та зобов`язання належним чином зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні 1) № 1 від 01.07.2024; 2) № 3 від 15.07.2024; 3) № 5 від 31.07.2024.

Відповідно змісту цієї Заявки до складу правової допомоги включається: Зустріч, переговори та консультування Замовника. Підготовка висновків з правовою оцінкою, узгодження та обґрунтування правової позиції по справі. Збір, сортування та опис доказів, підготовка адміністративного позову до Київського окружного адміністративного суду. Підготовка необхідних клопотань у судовій справі. Підготовка відповіді на відзив. Підготовка інших необхідних процесуальних документів у судовій справі. Надання іншої правової допомоги, що пов`язана із адміністративним позовом.

У пункті 3 Заявки сторони погодили гонорар Виконавця за надання правової допомоги по даній Заявці у розмірі 10 000,00 грн. (Десять тисяч гривень 00 копійок).

Отже, матеріалами справи підтверджується надання правової допомоги ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» у справі №420/28886/24 адвокатом Бондарем О.М. на підставі Договору про надання правової допомоги №28/2022 від 01.07.2022 року та ордеру на надання правничої допомоги серії ВН № 1407813 від 10.09.2024 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

При цьому, за приписами ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив про необґрунтованість поданих позивачем документів, які свідчать про надання послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дослідивши вищезазначені докази та наведені відповідачем доводи, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Суд враховує, що даний спір не є занадто складним, не потребує значного витрачання часу для підготовки правової позиції, складання відповідних процесуальних документів та інших заяв по суті справи.

У відповідності з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, суд доходить висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Відтак, суд вважає клопотання представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу частково обґрунтованим та що його слід задовольнити в частині стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9084, 00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки рішення, які визнані судом протиправними та скасовані прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 9084, 00 грн.

Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи строки розгляду даної справи, визначені ст.258 КАС України, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Радчука А.А. у відпустці, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено 02 грудня 2024 року (перший робочий день).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» (вул. Івана Франка, буд. 55, офіс 503, м. Одеса, 65049, код ЄДРПОУ 42337913) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішеннь, зобов`язання зареєструвати податкові накладні задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову у реєстрації податкових накладних № 11627142/42337913 від 13.08.2024; № 11627138/42337913 від 13.08.2024; № 11693446/42337913 від 27.08.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» податкові накладні № 1 від 01.07.2024 року, № 3 від 15.07.2024 року, № 5 від 31.07.2024 року, - датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» (вул. Івана Франка, буд. 55, офіс 503, м. Одеса, 65049, код ЄДРПОУ 42337913) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн. (п`ять тисяч гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» (вул. Івана Франка, буд. 55, офіс 503, м. Одеса, 65049, код ЄДРПОУ 42337913) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9084, 00 грн. (дев`ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

СуддяА.А. Радчук