Ухвала

від 02.12.2024 по справі 420/26755/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26755/23

УХВАЛА

02 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України по справі № 420/26755/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

03.10.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до військової частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони), в якому позивач просив суд:

- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) щодо виплати недоотриманого грошового забезпечення, здійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення ОСОБА_1 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби, тобто з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 включно, протиправною.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) виплатити недоотримане грошове забезпечення, здійснити продовольче, речове та інші види забезпечення ОСОБА_1 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби, тобто з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 включно.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) щодо невиплати недоотриманого грошового забезпечення та нездійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення ОСОБА_1 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно, а також зобов`язано військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення та здійснити продовольче, речове та інші види забезпечення за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) - залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року - без змін.

22.11.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявник просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) щодо не виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі № 420/26755/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі № 420/26755/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії про зобов`язання військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення та здійснити продовольче забезпечення за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) подати звіт про виконання судового рішення.

Заява обґрунтована тим, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року у справі № 420/26755/23 ОСОБА_1 частково виплачено грошове забезпечення з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року включно в сумі 47 500, 34 гривень.

02.11.2024 року військовою частиною НОМЕР_3 було надіслано витяг з наказу командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 25 жовтня 2024 року №581-ОС «Про особовий склад» відповідно до якого продовжено військову службу головному корабельному старшині ОСОБА_1 на посаді командира 3 групи спеціальних дій відділу спеціальних дій та вважати таким, що виконував обов`язки військової служби з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року, виплатити грошове забезпечення та здійснити всі інші види забезпечення з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року.

Таким чином, військовою частиною НОМЕР_3 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року у справі № 420/26755/23 не виконано в повному обсязі, а саме:

не виплачено ОСОБА_1 винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року;

не здійснено продовольчого забезпечення ОСОБА_1 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно.

28 жовтня 2024 року Одеським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист № 420/26755/23, який був направлений на виконання Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). 6 листопада 2024 року старшим державним виконавцем Тирновим Максимом Вікторовичем було відкрите виконавче провадження. 20 листопада 2024 року старшим державним виконавцем ОСОБА_2 виконавче провадження з примусового виконання закінчено.

Однак, після проведення виконавчий дій ситуація не змінилася.

Щодо не виплати винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року, заявник зазначає наступне.

У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ від 28.02.2022 №168) (чинною на момент спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 (в редакції яка була чинна в цей період) в період з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року здійснювалася щомісячно особам, які мають статус військовослужбовця без будь-яких додаткових умов. Таким чином, під час проходження військової служби в військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загоні морської охорони) в період з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року ОСОБА_1 , як особи яка має статус військовослужбовця, належала до виплати винагорода, передбачена Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 (в редакції яка була чинна в цей період) без будь-яких додаткових умов. Таким чином, військова частина НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) в період з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року повинна була виплатити винагороду, передбачена Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 (в редакції яка була чинна в цей період) ОСОБА_1 , як особи яка має статус військовослужбовця, без будь-яких додаткових умов.

Щодо продовольчого забезпечення за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно, заявником зазначено наступне.

Відповідно до статті 9-1 Закону №2011-ХІІ продовольче забезпечення військовослужбовців, резервістів і військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. На виконання вимог Закону № 2011-ХІІ Кабінетом Міністрів України було видано Постанову від 29 березня 2002 р. № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» Відповідно до підпункту р) пункту 1 НОРМ харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань військовослужбовці, особи рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, які залучені до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій, проведення антитерористичної операції, а також військовослужбовці, які залучені до здійснення заходів із правового режиму воєнного стану, приведення органів військового управління, військових частин, військових навчальних закладів, установ, організацій у найвищий ступінь бойової готовності. Військова частина НОМЕР_3 була залучена до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій, тобто в м. Маріуполь, Донецької області. 2 листопада 2024 року військовою частиною НОМЕР_3 мені було надіслано витяг з наказу командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 25 жовтня 2024 року №581-ОС «Про особовий склад» відповідно до якого продовжено військову службу головному корабельному старшині ОСОБА_1 на посаді командира 3 групи спеціальних дій відділу спеціальних дій та вважати таким, що виконував обов`язки військової служби з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року, виплатити грошове забезпечення та здійснити всі інші види забезпечення з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року. Таким чином, під час проходження військової служби в військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загоні морської охорони) в період з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року ОСОБА_1 , як особи яка має статус військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 , мав право на харчування відповідно до встановлених норм. Військовій частині НОМЕР_3 в ході виконання судового рішення було запропоновано два способи виконання рішення: виплатити грошову компенсацію замість харчування в період з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року; видати ОСОБА_1 продукти харчування за нормою №1, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 426 за період з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року. Військова частина НОМЕР_3 відмовилася виконувати судове рішення запропонованими способами.

З огляду на вище викладене заявник просить суд задовольнити його заяву.

Ухвалою суду від 26.11.2024 року суд прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України по справі № 420/26755/23, ухвалив вирішення заяви здійснити в порядку письмового провадження; встановив військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви.

28.11.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_3 надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 подану в порядку ст. 383 КАС України, в яких військова частина просить суд постановити ухвалу про залишення без задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у адміністративній справі № 420/26755/23.

В своїх запереченнях військова частина НОМЕР_3 вказує, що 26.09.2024 військовою частиною НОМЕР_3 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у адміністративній справі № 420/26755/23, за період з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. №42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно, було нараховано недоотримане грошове забезпечення ОСОБА_1 , що склало 47 550,34 грн. 27.09.2024 військовою частиною НОМЕР_3 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у адміністративній справі № 420/26755/23, за період з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. №42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно, було сплачено ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у сумі 47 550,34 грн. Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до військової частини НОМЕР_3 з листом, в якому вимагав на виконання рішення суду у справі №420/26755/23 виплатити грошове забезпечення і додаткову винагороду передбачену ПКМУ №168 від 28.02.2022 року. У той же час, по-перше у позовних вимогах ОСОБА_1 мова не йшла про виплату додаткової винагороди передбаченої ПКМУ №168 від 28.02.2022 і у судовому розгляді дане питання не було предметом позову і дослідження під час розгляду адміністративної справи №420/26755/23. Крім того, що така винагорода не була предметом позову у визначений судом період з 18.03.2022 по 16.06.2022, слід звернути увагу на фактичні обставини справи, а саме - що ОСОБА_1 не виконував у цей період обов`язки служби, не виконував завдань Держприкордонслужби у забезпеченні і здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, відповідно не приймав участь у бойових діях та не виконував бойових (спеціальних) завдань необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (з 18.03.2022 по 16.06.2022 позивач був відсутній на службі), тому не набув права на додаткову винагороду передбачену ПКМУ №168 від 28.02.2022 року.

Щодо відновлення позивачу продовольчого забезпечення військова частина НОМЕР_3 вказує, що військовою частиною НОМЕР_3 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у адміністративній справі № 420/26755/23, за період з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. №42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно, було видано наказ №581-ОС від 25.10.2024 року, яким ОСОБА_1 продовжено військову службу, та здійснено всі види забезпечення згідно законодавства - продовольче, медичне, речове, психологічне та соціальне види забезпечення, за період з 16.03.2022 по 16.06.2022 року. Представник позивача вимагає виплатити грошову компенсацію, що не відповідає нормам законодавства, а саме, згідно ст.ст.9, 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII речове і продовольче забезпечення військовослужбовців, резервістів і військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, при цьому законом передбачено грошову компенсацію лише за речове майно, а механізм набуття права на компенсацію і порядок компенсації визначається Кабінетом Міністрів України, інші види забезпечення такі як продовольче, медичне, психологічне та соціальне не передбачають їх грошову компенсацію, а здійснюються і споживаються військовослужбовцем особисто у ході проходження ним військової служби. Згідно ст.9-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці мають право на речове, продовольче, медичне, психологічне та соціальне забезпечення, відповідно за рішенням суду позивачу повинні бути поновлені зазначені види забезпечення в межах повноважень в/ч НОМЕР_3 та у спосіб, який визначений законодавством України. ОСОБА_1 не прибував до в/ч НОМЕР_3 з 16.06.2022 і не прибув до в/ч НОМЕР_3 по теперішній час. У нормативно правових актах діючого законодавства відсутній правовий механізм, яким би було передбачена процедура, як без фізичної присутності/не прибуття військовослужбовця до військової частини, відновити його на військовій службі та забезпечити його продовольчим, та іншими видами забезпечення, зокрема, як при відсутності військовослужбовця відновити йому речове, продовольче, медичне, психологічне та соціальне забезпечення, передбачене ст.9-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», при фізичній відсутності/не прибуття військовослужбовця для проходження військової служби до військової частини. Враховуючи вищевикладене, на виконання норм прямої дії Основного Закону України та на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року по справі № 420/26755/23, задля виплати йому грошового забезпечення та відновлення ОСОБА_1 здійснення продовольчого, медичного, речового, психологічного та соціального видів забезпечення згідно рішення суду та ст.9-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони № НОМЕР_5 від 25.10.2024 року ОСОБА_1 поновлено на військовій службі та здійснено всі види забезпечення за період з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року. Тобто, зі свого боку військова частина НОМЕР_3 виконала всі зобов`язання, залишилось ОСОБА_1 з`явитися та отримати/спожити те, чим його забезпечила військова частина НОМЕР_3 у порядку та за нормами, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Також військова частина НОМЕР_3 зазначає, що 06.11.2024 року задля виконання рішення суду по справі №420/26755/23 було відкрито виконавче провадження Білгород-Дністровським відділом державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №76475971 за виконавчим листом №420/26755/23 від 28.10.2024, згідно якого Одеський окружний адміністративний суд зобов`язав Військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення та здійснити продовольче, речове та інші види забезпечення за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно. За результатами здійснення виконавчих дій державною виконавчою службою добровільного виконання рішення суду в/ч НОМЕР_3 по справі №420/26755/23, державна виконавча служба погодилася з тим, що рішення суду в/ч НОМЕР_3 виконано у повному обсязі, у зв`язку з чим виконавчою службою «Постановою про закінчення виконавчого провадження» від 20.11.2024 закінчено (закрито) примусове виконавче провадження ВП№ 76475971, відкрите 06.11.2024 року щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у адміністративній справі №420/26755/23 (у зв`язку із повним його виконанням в/ч НОМЕР_3 ). Тобто, прийняття виконавчою службою «Постанови про закінчення виконавчого провадження» від 20.11.2024 у зв`язку з повним виконанням рішення суду від 13.05.2024 у адміністративній справі №420/26755/23 в/ч НОМЕР_3 , доводить безпідставність вимог позивача про не виконання рішення суду по справі №420/26755/23 з боку в/ч НОМЕР_3 .

Згідно ч.5 ст.383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

В силу вимог ч.5 ст.383 КАС України суд розглядає подану позивачем заяву в порядку письмового провадження.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, за частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.

Так, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Таким чином, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Отже, контроль за виконанням рішення суду, передбачений статтею 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) щодо невиплати недоотриманого грошового забезпечення та нездійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення ОСОБА_1 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно. Зобов`язано військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення та здійснити продовольче, речове та інші види забезпечення за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) - залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року - без змін.

26.09.2024 року військовою частиною НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року у адміністративній справі № 420/26755/23, за період з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року включно, було нараховано недоотримане грошове забезпечення ОСОБА_1 , що склало 47 550,34 грн. та було виплачено останньому 27.09.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 1765.

Згідно довідки військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) від 26.09.2024 року №112 щодо розрахунку недоотриманих сум грошового забезпечення вбачається, що ОСОБА_1 за період з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року були нараховані такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, премія.

25.10.2024 року наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_1 №581-ОС «Про особовий склад» продовжено військову службу головному корабельному старшині ОСОБА_1 на посаді командира 3 групи спеціальних дій відділу спеціальних дій та вважати таким, що виконував обов`язки військової служби з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року, виплатити грошове забезпечення та здійснити всі інші види забезпечення з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року.

28.10.2024 року Одеським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист № 420/26755/23, який був направлений на виконання Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

06.11.2024 року старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тирновим Максимом Вікторовичем було відкрите виконавче провадження.

20 листопада 2024 року старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тирновим Максимом Вікторовичем виконавче провадження з примусового виконання закінчено.

Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2024 року у справі № 420/26755/23 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 420/26755/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2024 року у справі № 420/26755/23 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі № 420/26755/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач вважає, що військовою частиною НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року у справі № 420/26755/23 не виконано в повному обсязі, а саме:

не виплачено винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року;

не здійснено продовольчого забезпечення за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно.

Щодо не виплати винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року, суд зазначає, що питання наявності у ОСОБА_1 права на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 не було предметом судового розгляду у справі №420/26755/23 а тому суд, відповідно, не розглядав та не досліджував вказаного питання у рішенні від 13.05.2024 року у справі №420/26755/23.

Таким чином, незгода позивача з не виплатою винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 16 березня 2022 року по 16 червня 2022 року, є новими правовідносинами та підлягають судовому захисту шляхом звернення до суду з відповідним позовом, а не у порядку ст. 383 КАС України.

Щодо нездійснення продовольчого забезпечення за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно, суд зазначає наступне.

Пунктом 1.10 Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 № 402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2002 за № 992/7280 передбачено, що військовослужбовці, які прибули у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини (далі - Положення № 402).

Відповідно до пункту 2.3 вищевказаного Положення у Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що військовослужбовці зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини та останнім видаються через відповідні їдальні норми харчування або замість установлених норм харчування виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

Відповідно до п. 2.10. вищевказаного Положення за час, що минув, продукти згідно з нормами харчування не видаються, грошова компенсація може виплачуватися за термін, що не перевищує загального строку позовної давності відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що на даний час рішення суду виконано в частині здійснення продовольчого забезпечення ОСОБА_1 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно, або вчиняються дії, направлені на виконання судового рішення у справі в цій частині.

Суд зазначає, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Отже, з врахуванням встановлених під час судового розгляду заяви обставин, слід дійти висновку про допущення бездіяльності військовою частиною НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони), яка полягає у невиконанні рішення суду по справі №26755/23 в частині здійснення продовольчого забезпечення ОСОБА_1 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно.

Так, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (частина 4 статті 249 КАС України).

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Таким чином, суд вважає, що військовою частиною НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) порушено положення статті 129-1 Конституції України, частини 2 статті 14, частини 1 статті 370 КАС України та статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме вчинено бездіяльність щодо не виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року у справі №420/26755/23, в частині нездійснення продовольчого забезпечення за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно.

Відтак, оскільки на даний час рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року у справі №420/26755/23 не виконано, чим порушенні вимоги статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 КАС України, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви шляхом постановлення окремої ухвали, якою також у порядку частин першої, п`ятої статті 249 КАС України необхідно зобов`язати відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та встановити йому строк для надання відповіді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 249, 256, 294, 295, 297, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України по справі № 420/26755/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони), яка полягає у невиконанні рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року у справі №420/26755/23, в частині нездійснення продовольчого забезпечення за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) вжити заходів щодо усунення порушень п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України шляхом здійснення продовольчого забезпечення ОСОБА_1 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно.

Встановити військовій частині1472 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) строк для надання відповіді про виконання вказівок цієї ухвали 30 календарних днів від дня її отримання.

В іншій частині заяву ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.В. Лебедєва