Рішення

від 02.12.2024 по справі 420/30558/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/30558/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Волошиної Ю.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» (місцезнаходження: 65098, Одеська обл., м. Одеса, Застава ІІ, вул. Привозна, буд. 1; код ЄДРПОУ 20936229) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 38674/15-32-23-02; № 38681/15-32-23-02 від 13.09.2024 року,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» (місцезнаходження: 65098, Одеська обл., м. Одеса, Застава ІІ, вул. Привозна, буд. 1; код ЄДРПОУ 20936229) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 38674/15-32-23-02; № 38681/15-32-23-02 від 13.09.2024 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2024р. відкрито провадження в адміністративній справі, визначено, що розгляд справи буде здійснюватись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.10.2024 року (вх. №51863/24) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

22.10.2024 року (вх. №ЕС/55722/24) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позов.

28.10.2024 року (вх. №ЕС/57442/24) представником позивача до канцелярії суду подано відповідь на відзив.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт перевірки від 23.08.2024 року №36257/15-32-07-01 «Про результати документальної платанової виїзної перевірки ТОВ «Таламус ЛТД» код за ЄДРПОУ 20936229, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 року по 31.03.2024 року на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 38674/15-32-23-02; № 38681/15-32-23-02 від 13.09.2024 року.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що при складанні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, зокрема посилаючись на акт проведеної перевірки.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви, Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт перевірки від 23.08.2024 року №36257/15-32-07-01 «Про результати документальної платанової виїзної перевірки ТОВ «Таламус ЛТД» код за ЄДРПОУ 20936229, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 року по 31.03.2024 року.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

П. 44.1, п. 44.2 ст. 4, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 пп. 140.4., пп. 140.5.4, п. 1405, ст. 140 ПК України та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2023 року за №336/22868, положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 19.01.2022 року №27/4248 , в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 7639671,0 грн.:за 2019 року сумі 1344273,00 грн., за 2020 року у сумі 16015414,00 грн., за 2021 року у смі 2054223,00 грн., за 2023 року у сумі 1820044,00 грн., за 1 квартал 2024 рік у сумі 819616,00 грн.;

Завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування: за 2023 рік у сімі 27496415,00 грн., за 1 квартал 2024 року у сумі 22942994,00 грн.;

П 199.1 ст. 199, п. 199.2, ст. 199, п. 199.3, ст. 199, п. 199.4, ст. 199 та п. 199.5 ст. 199 ПК України що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 682683,00 гн., в т.ч.: за жовтень 2023 року на суму 550506,00 грн, за березень 2023 року на суму 132177,00 грн.;

П. 201.10 ст. 201 ПК України, в частині відсутності реєстрації податкової накладної на суму ПДВ 924559,61 грн. та порушення строків реєстрації податкових накладних за лютий 2024 року;

Пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14, пп. 164.2.17 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1, пп. 168.2 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 ПК України у результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся , на загальну суму 5470,61 грн.;

П.14.1 ст. 14, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, ст. 168.1 ст. 138 ПК України, перевіркою встановлено несплату (неперерахування) податку на доходи з фізичних осіб за преіод з листопада 2022 року по лютий 2024 року в сумі 185976,53 грн.;

Пп. 129.1.4 п. 129.1, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, п. 163.2 ст. 163, п. 168.1, ст. 168 ПК України за листопад 2022 року-березень 2024 року перевіркою встановлено порушення термінів перерахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, в наслідок чого нарахована пеня у сумі 86652,96 грн.;

Пп. 1,2, пп. 1,3, пп. 14.4, пп. 1,5, п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14, пп. 164.2.17 ст. 167.1 ст. 168.1.1 п. 168.1, пп. 168.2 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 ПК України у результаті чого допущено порушення вимог податового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, що перевірявся , на загальну суму 373,83 грн.;

П. 1,2 пп. 1.3 пп. 1.4, пп. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень, п. 14.1, ст. 14, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, ст. 163, п. 168.1 ст. 168 ПК України, перевіркою встановлено несплату (неперерахування) військового збору за період за період з листопада 2022 року по лютий 2024 року в сумі 15498,04 грн.;

Пп. 129.1.4, п. 129.1 ст. 129, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст 162, п. 163.2 ст. 163, п. 168.1 ст. 168 ПК України, за листопад 2022 року-березень 2024 року перевіркою встановлено порушення термінів перерахування військового збору, що сплачується податковим агентами, в наслідок чого нарахування пеня у сумі 7221,08 грн.;

Ст. 51, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням ст. 52-1 та п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» із змінами та доповненнями, внаслідок:

Не відображення податкової соціальної пільги у 1 кв. 2023 року;

Не вsдображення ознаки доходу « 112 інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку операцій з цінними паперовими, деривативами та корпоративними правами, випущеними і інших, ніж цінні папери, форах» у 4 кв. 2020 року;

Не вірного відображення сум нарахованого доходу, податку на доходи фізичних осіб та військового збору у 4 кв. 2021 року, 1-4 кв. 2022 року, 1-4 кв. 2023 року, 1 кв. 2024 року;

П.п. 39.4.2.1 п.п. 39.04.2 п. 39.4 ПК України, в результаті чого встановлено факт не включеня до поданих Звітів про КО за 2019-2021рр. інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції на загальну суму 9218249,00 грн., в т.ч.:

За 2019 рік в сумі 70649,00 грн., за 2020 рік в сумі 8721298 грн., за 2021 рік в сумі 426302 грн.;

П. 103.2 та п. 103. Ст. 103, пп. 141.4.2, пп. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПК України, в частині не утримання та не перерахування до бюджету податку за ставкою 6% від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента у сумі 36156,00 грн., в т.ч. 1 квартал 2022 року 16619,00 грн., 2022 рік 36156,00 грн.;

Пп. 16.1.3, п. 16.1 ст. 16, п. 103.9 ст. 103 ПК України, Наказу МФУ №897 від 20.10.2015 року «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», в частині неподання Додатків ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2022 року, 2022 рік.

На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДПС в Одеській області прийнято в т.ч. податкові повідомлення-рішення № 38674/15-32-23-02; № 38681/15-32-23-02 від 13.09.2024 року, які оскаржено в румаках цієї справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до положень п. п. 141.4.2, 144.4.4 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб`єктом спрощеного оподаткування.

При цьому, відповідно до ст. 3 Податкового кодексу України якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до п. 1 ст. 8 «Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень», підписаної 29.08.1995 року, ратифікованої 23.04.1996 року, прибутки, одержані резидентом Договірної Держави від експлуатації морських, річкових і повітряних суден, дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях будуть оподатковуватись лише в цій Державі.

Згідно з положенням п. 103.2-103.4, 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов`язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що наявні документи про резиденство в копіях були надані перевіряючим під підпис, у строки проведення перевірки, а саме 16.08.2024 року, про що в матеріалах справи наявний лист від 16.08.2024 року, згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , отримали копії довідки та сертифікати, про що свідчить їхні підписи. Вказані особи зазначені в акті перевірки, як перевіряючі.

Протилежного відповідачем не зазначено.

Натомість акт перевірки складено 23.08.2024 року, тобто через тиждень після одержання перевіряючими довідки та сертифікату. Однак, в акті перевірки оцінки вказаним документам не надано, натомість вказано, що їх не було надано.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень ст. 3 Податкового кодексу України якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору, а оскільки вищезазначені підприємства є резидентами Республіки Молдова, на їх користь виплачений дохід, прибуток одержаний ними оподатковується лише в цій Державі.

Враховуючи вищевикладені обставини, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» (місцезнаходження: 65098, Одеська обл., м. Одеса, Застава ІІ, вул. Привозна, буд. 1; код ЄДРПОУ 20936229) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 38674/15-32-23-02; № 38681/15-32-23-02 від 13.09.2024 року - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 38674/15-32-23-02; № 38681/15-32-23-02 від 13.09.2024 року 19.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» (код ЄДРПОУ 20936229) судові витрати у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2024 року.

СуддяО.М. Тарасишина