Рішення

від 02.12.2024 по справі 440/4561/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4561/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2024 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (надалі також - відповідач), відповідно до якої просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 додаткової грошової винагороди у розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань відповідно до наказу МВС України від 01.09.2023 № 729 за наступні періоди: з 11.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 23.07.2023, з 31.07.2023 (один день участі), з 01.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 19.10.2023;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову грошову винагороду у розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань відповідно до наказу МВС України від 01.09.2023 № 729 за наступні періоди: з 11.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 23.07.2023, з 31.07.2023 (один день участі), з 01.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 19.10.2023.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що перебуваючи у званні старшого солдата він проходив службу на посаді старшого стрільця 2-го відділення 1-го стрілецького взводу 14-ї стрілецької роти 4-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . 24.04.2023 старший солдат ОСОБА_1 вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_2 з метою надання допомоги у виконанні завдань, покладених на ГУР МО України в умовах відбиття збройної агресії російської федерації, про що вказується у посвідченні про відрядження №1960. 24.04.2023 ОСОБА_1 прибув до військової частини НОМЕР_2 , а 19.10.2023 вибув з вказаної військової частини, що підтверджується відмітками про прибуття та вибуття. Під час перебування у відрядженні позивач виконував спеціальні завдання згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 11.05.2023 №8-т (зі змінами) у складі військових частин (підрозділів), які виконують завдання із всебічного забезпечення розгорнутих пунктів управління ГУР МО України та військових організаційних структур (самостійних структурних підрозділів) ГУР МО України, у наступні періоди (на підтвердження додаються копії довідок про виконання спеціальних завдань, виданих військовою частиною НОМЕР_2 ): - з 11.05.2023 по 31.05.2023; - з 01.06.2023 по 30.06.2023; - з 01.07.2023 по 23.07.2023; - 31.07.2023 (один день участі); - з 01.08.2023 по 31.08.2023; - з 01.09.2023 по 30.09.2023; - з 01.10.2023 по 19.10.2023. Відтак, позивач має право на додаткову винагороду у розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за вищевказані періоди. Військова частина НОМЕР_2 оформила довідки про виконання спеціальних завдань на ім`я ОСОБА_1 від 06.12.2023 №222/нш/9306, від 06.12.2023 №222/нш/9307, від 06.12.2023 №222/нш/9308, від 06.12.2023 №222/нш/9309, від 06.12.2023 №222/нш/9310, від 06.12.2023 №222/нш/9311. Далі вищевказані довідки було відправлено військовою частиною НОМЕР_2 -У до військової частини НОМЕР_1 . Разом з тим, військова частина НОМЕР_1 не здійснила нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань відповідно до довідок, надісланих військовою частиною НОМЕР_2 , що свідчить про порушення військовою частиною НОМЕР_1 прав військовослужбовця на достатнє грошове забезпечення, передбаченого частиною 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Ухвалою суду від 22.04.2024 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

30.04.2024 до суду надійшли документи, якими усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 22.04.2024.

Як наслідок, ухвалою суду від 06.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4561/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано докази.

Ухвалою суду від 08.07.2024 витребувано докази повторно.

30.11.2024 до суду надійшов відзив військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі також - військова частина НОМЕР_1 ) на адміністративний позов, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволені позову. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що за результатом розгляду наданих позивачем довідок військовою частиною відмовлено в позитивному розгляді спірного питання, про що позивача було повідомлено. Своє рішення відповідач письмово повідомив представнику позивача, мотивуючи наступним: "При аналізі наданих Вами довідок військова частина прийшла до висновку, що ті бойові завдання, які виконував Ваш клієнт в період проходження служби не можуть бути підставою для виплати додаткової грошової винагороди, оскільки вони не передбачені вищевказаними Особливостями, які регулюють виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України". Поряд з цим, відповідач вказує, що виходячи з аналізу правових актів для отримання виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн, передбаченої Постановою №168, позивачем не було надано належно оформлених документів, що підтверджують участь військовослужбовців у виконанні бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Довідки про виконання спеціальних завдань за період 11.05.2023 - 31.05.2023, 01.06.2023 - 30.06.2023, 01.07.2023 - 23.07.2023, 31.07.2023, 01.08.2023 - 31.08.2023, 01.09.2023 - 30.09.2023, 01.10.2023 - 19.10.2023 відповідачем не можуть бути прийняті, оскільки їх зміст не відображає завдання, що визначені в пункті 4 Особливостей та виконувалися позивачем /а.с. 70-72/.

Правом на подання відповіді на відзив на позовну заяву позивач не скористався.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у званні старшого солдата, у спірний період проходив службу на посаді старшого стрільця 2-го відділення 1-го стрілецького взводу 14-ї стрілецької роти 4-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується відомостями з військового квитка серія НОМЕР_3 та наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 30.03.2022 №79 та від 09.11.2023 №335 /а.с. 19-21, 68 зі звороту, 69 зі звороту/.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2023 №126 ОСОБА_1 направлено у службове відрядження до військової частини НОМЕР_2 /а.с. 69/.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.10.2023 №312 ОСОБА_1 прибув зі службового відрядження з військової частини НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_1 /а.с. 68/.

Також згідно посвідчення про відрядження № НОМЕР_4 , виданого 24.04.2023 військовою частиною НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 24.04.2023 старший солдат ОСОБА_1 , старший стрілець 2-го відділення 1-го стрілецького взводу 14-ї стрілецької роти НОМЕР_5 стрілецького батальйону, вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) з метою надання допомоги у виконанні завдань, покладених на ГУР МО України в умовах відбиття збройної агресії російської федерації, та на підставі розпорядження КНГУ від 21.04.2023 №27/4-2389-Е, розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.04.2023 №6/4-2615 /а.с. 22-23/.

При цьому, 24.04.2023 ОСОБА_1 прибув до військової частини НОМЕР_2 , а 19.10.2023 вибув з вказаної військової частини, що підтверджується відмітками про прибуття та вибуття, що містяться у посвідченні про відрядження від 24.04.2023 №1960 та завірені відповідними печатками військової частини НОМЕР_2 /а.с. 23/.

Згідно з довідками військової частини НОМЕР_2 від 06.12.2023 №222/нш/9306, від 06.12.2023 №222/нш/9307, від 06.12.2023 №222/нш/9308, від 06.12.2023 №222/нш/9309, від 06.12.2023 №222/нш/9310, від 06.12.2023 №222/нш/9311 військовослужбовець ОСОБА_3 під час перебування у відрядженні виконував спеціальні завдання згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 11.05.2023 №8т (зі змінами) у складі військових частин (підрозділів), які виконують завдання із всебічного забезпечення розгорнутих пунктів управління ГУР МО України та військових організаційних структур (самостійних структурних підрозділів) ГУР МО України, визначених у Переліку, затвердженому Головнокомандувачем Збройних Сил України, у періоди з 11.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 23.07.2023, 31.07.2023 року (один день участі), з 01.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 19.10.2023. В якості підстав для видачі довідок зазначено рапорт командира військової частини НОМЕР_2 -У та наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 11.05.2023 №8т (зі змінами) /а.с. 24-29/.

Згідно з реєстром №603 вказані вище довідки здані до військової частини НОМЕР_1 /а.с. 30/.

Листом від 11.03.2024 №М-17/22-875 Військова частина НОМЕР_1 у відповідь на заяву представника позивача від 09.02.2024, яка надійшла 14.02.2024, повідомила, що лист не містить ознак адвокатського запиту, а тому відповідно термін розгляду цього листа визначений Законом України "Про звернення громадян". Поряд з цим, виплата додаткової грошової винагороди, що передбачена ПКМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" врегульована наказом МВС України від 01.09.2023 №729 "Деякі питання виплати військовослужбовцям Національної гвардії України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". При аналізі наданих довідок військова частина прийшла до висновку, що ті бойові завдання, які виконував ОСОБА_1 в період проходження служби не можуть бути підставою для виплати додаткової грошової винагороди, оскільки вони не передбачені вищевказаними Особливостями, які регулюють виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України /а.с. 31/.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань відповідно до наказу МВС України від 01.09.2023 № 729 за наступні періоди: з 11.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 23.07.2023, з 31.07.2023 (один день участі), з 01.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 19.10.2023, звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, посилаючись на своє ж рішення від 06.07.1999 №8-рп/99, зауважив, що "служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов`язані з постійним ризиком для життя і здоров`я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п`ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов`язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей. Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо".

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ).

За приписами статті 1 Закону №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин 1-4 статті 9 Закону №2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє на цей час.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 (далі - Постанова №168, в редакції Постанови від 01.04.2022 №400, установлено, зокрема, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Національної гвардії виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Зокрема, постановами Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022, №400 від 01.04.2022, №754 від 01.07.2022, №793 від 07.07.2022, №1066 від 27.09.2022, №1146 від 08.10.2022, №43 від 20.01.2023 до Постанови №168 були внесені відповідні зміни та доповнення.

Пунктом 1 Постанови №168, в редакції Постанови від 07.07.2022 №793, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Національної гвардії виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 1 Постанови №168 в редакції Постанови від 08.10.2022 №1146, яка застосовується з 01.09.2022, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Національної гвардії виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 1 Постанови №168 в редакції Постанови від 20.01.2023 №43, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Національної гвардії виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Постанову №168 доповнено пунктом 2-1 згідно з Постановою від 07.07.2022 №793, яка застосовується з 24.02.2022, відповідно до якого установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №37 "Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за №194/39250, затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, який втратив чинність 05.09.2023 на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №729 "Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за №1544/40600.

Так, згідно з підпунктом 1 пункту 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №37 (який був чинний на момент виникнення частини спірних правовідносин) на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується у розмірі до 30000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ;

у складі розгорнутих пунктів управління органів військового управління Національної гвардії України, що здійснюють безпосереднє управління військовими частинами (підрозділами), які залучаються до виконання завдань у межах операційних зон діючих угруповань військ (сил);

в оперативному підпорядкуванні, під оперативним контролем, оперативною взаємодією визначених органів військового управління Збройних Сил України, командувачів діючих угруповань військ (сил) та/або в межах їх зон відповідальності (операційних зон);

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

з охорони та оборони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні;

з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, перевезення військовополонених ворогів.

Відповідно до пункту 3 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №37 до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належить виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:

1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення військових частин (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовими розпорядженнями в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником (взаємного вогневого контакту);

3) завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки;

4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

7) бойових завдань з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;

8) бойових завдань з охорони об`єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

9) бойових завдань з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) артилерії.

Згідно з пунктом 4 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №37 документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або книга служби нарядів та подій, що відбувалися, або постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку), на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), періодів (кількості днів) участі військовослужбовця в бойових діях або заходах.

Відповідно до пункту 6 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №37 виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я, установ Національної гвардії України, територіальних управлінь, Головного управління Національної гвардії України за місцем проходження військової служби, а їх командирам (начальникам) - на підставі наказів командирів (начальників) вищого рівня.

Також, згідно з підпунктом 3 пункту 2, пункту 3 наказу МВС України від 01.09.2023 №729 "Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України" (в редакції, чинній на момент виникнення частини спірних правовідносин) на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується, зокрема, у розмірі 30 000 гривень військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

До бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виконання яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в підпункті 3 пункту 2 цих Особливостей, належать такі завдання, що виконуються військовослужбовцями:

1) включеними до складу діючих угрупувань військ (сил), які виконують бойові (спеціальні) завдання відповідно до бойових наказів (розпоряджень) командувачів (командирів (начальників):

безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій:

з усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

з виявлення та закриття каналів витоку секретної інформації та інструментального контролю захищеності об`єктів інформаційної діяльності;

поза районами ведення воєнних (бойових) дій:

у складі розгорнутих пунктів управління діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (оперативно-стратегічні угруповання військ, оперативно-тактичні угруповання військ, оперативні угруповання військ, угруповання військ), які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил);

з утримання у складі підрозділу визначених ротних (взводних) опорних пунктів у складі підрозділу;

з контрдиверсійної боротьби, посилення охорони державного кордону України, ведення дій, спрямованих на введення противника в оману, антитерористичних заходів у складі нарядів або призначених підрозділів за межами пунктів постійної дислокації військових частин;

з бойової служби на постах спостереження у складі військового наряду (або призначеного підрозділу);

з авіаперевезення особового складу, матеріальних засобів, аеромедичної евакуації;

з охорони та оборони військових об`єктів (військових містечок, пунктів тимчасової дислокації, базових таборів, місць зосередження сил і засобів, станцій (місць) навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово-медичних закладів), у складі внутрішньої варти, чергового підрозділу охорони та оборони, оперативно-чергової служби, патрульного наряду, що виконується в межах областей, окремі території яких визначені районами ведення воєнних (бойових) дій, та тих, що межують з районами ведення воєнних (бойових) дій через акваторію Чорного моря та з українсько-російською, українсько-білоруською ділянками державного кордону, а на іншій території - у разі безпосередньої оборони цих об`єктів від вогневих уражень противника, відбиття нападу, звільнення їх у разі захоплення;

із забезпечення безперебійного функціонування систем зв`язку, які застосовуються на пунктах управління (в оперативних штабах) для обміну та захисту інформацією в системі управління військами;

з бойової служби на блокпостах у складі військового наряду (або призначеного підрозділу), що виконується в межах областей, окремі території яких визначені районами ведення воєнних (бойових) дій, та тих, що межують з районами ведення воєнних (бойових) дій через акваторію Чорного моря та з українсько-російською, українсько-білоруською ділянками державного кордону, а на іншій території - у разі безпосередньої оборони цих об`єктів від вогневих уражень противника, відбиття нападу, звільнення їх у разі захоплення;

з протиповітряного прикриття важливих державних об`єктів, органів державної влади, дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, військових об`єктів (військових містечок, пунктів тимчасової дислокації, базових таборів, місць зосередження сил і засобів, станцій (місць) навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово-медичних закладів), спеціальних вантажів та інших об`єктів, що підлягають протиповітряному прикриттю Національною гвардією України, у тому числі у складі мобільних (стаціонарних) вогневих груп;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів;

з охорони та оборони спеціальних вантажів, у тому числі ядерних матеріалів, під час їх перевезення територією України;

із забезпечення громадської безпеки і порядку, у тому числі під час дотримання встановленої комендантської години, а також участі в забезпеченні проведення масових, профілактичних та пошукових заходів, інших заходів під час запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану в областях України, окремі території яких визначені районами ведення воєнних (бойових) дій;

з охорони та оборони важливих державних об`єктів, органів державної влади, дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, аеропортів (аеродромів) та інших об`єктів, що підлягають охороні та обороні Національною гвардією України в областях України, окремі території яких визначені районами ведення воєнних (бойових) дій, та тих, що межують з районами ведення воєнних (бойових) дій через акваторію Чорного моря, а на іншій території України - у разі безпосередньої оборони цих об`єктів від вогневих уражень противника, відбиття нападу, звільнення їх у разі захоплення;

з охорони та оборони важливих державних об`єктів, визначених розділом «Державний концерн «Укроборонпром» Переліку важливих державних об`єктів, що підлягають охороні та обороні Національною гвардією України в особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 685-011, об`єктів, визначених пунктами 1, 6, 8, 12-15 Переліку ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об`єктів, що підлягають охороні Національною гвардією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 628, а також об`єктів критичної інфраструктури (І категорії критичності), визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1129-рс-ОП «Про затвердження переліку об`єктів критичної інфраструктури (І категорії критичності), які потребують першочергового прикриття від повітряних ударів противника».

Аналізуючи вищезазначені норми, у суду наявні всі підстави вважати, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується у розмірі до 30000,00 грн, виключно тим військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідних завдань.

Як слідує з матеріалів справи, згідно посвідчення про відрядження №1960, виданого 24.04.2023 військовою частиною НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 24.04.2023 старший солдат ОСОБА_1 , старший стрілець 2-го відділення 1-го стрілецького взводу 14-ї стрілецької роти 4-го стрілецького батальйону, вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) з метою надання допомоги у виконанні завдань, покладених на ГУР МО України в умовах відбиття збройної агресії російської федерації, та на підставі розпорядження КНГУ від 21.04.2023 №27/4-2389-Е, розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.04.2023 №6/4-2615 /а.с. 22-23/.

При цьому, 24.04.2023 ОСОБА_1 прибув до військової частини НОМЕР_2 , а 19.10.2023 вибув з вказаної військової частини, що підтверджується відмітками про прибуття та вибуття, що містяться у посвідченні про відрядження від 24.04.2023 №1960 та завірені відповідними печатками військової частини НОМЕР_2 /а.с. 23/.

Згідно з довідками військової частини НОМЕР_2 від 06.12.2023 №222/нш/9306, від 06.12.2023 №222/нш/9307, від 06.12.2023 №222/нш/9308, від 06.12.2023 №222/нш/9309, від 06.12.2023 №222/нш/9310, від 06.12.2023 №222/нш/9311 військовослужбовець ОСОБА_3 під час перебування у відрядженні виконував спеціальні завдання згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 11.05.2023 №8т (зі змінами) у складі військових частин (підрозділів), які виконують завдання із всебічного забезпечення розгорнутих пунктів управління ГУР МО України та військових організаційних структур (самостійних структурних підрозділів) ГУР МО України, визначених у Переліку, затвердженому Головнокомандувачем Збройних Сил України, у періоди з 11.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 23.07.2023, 31.07.2023 року (один день участі), з 01.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 19.10.2023. В якості підстав для видачі довідок зазначено рапорт командира військової частини НОМЕР_2 -У та наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 11.05.2023 №8т (зі змінами) /а.с. 24-29/.

Судовим розглядом встановлено, що додаткова винагорода у розмірі 30000 грн позивачу за періоди з 11.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 23.07.2023, 31.07.2023 року (один день участі), з 01.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 19.10.2023 не нараховувалася та не виплачувалася.

При цьому, суд зауважує на відсутність у матеріалах справі будь-яких доказів, які підтверджують, що у періоди з 11.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 23.07.2023, 31.07.2023 року (один день участі), з 01.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 19.10.2023 відносно позивача командиром військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України приймались бойові накази (бойові розпорядження), згідно яких позивач виконував бойові (спеціальні) завдання.

Крім того, доказів участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у спірні періоди матеріали справи також не містять.

Поряд з цим, суд зазначає, що м. Київ, куди був відряджений позивач до військової частини НОМЕР_2 не перебував в районі ведення воєнних (бойових) дій у спірні періоди.

Враховуючи вищезазначене, суд уважає, що право позивача на отримання додаткової щомісячної винагороди в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за періоди з 11.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 23.07.2023, 31.07.2023 року (один день участі), з 01.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 19.10.2023 не виникло, оскільки інформації, що позивачем у цей період виконувались бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями), та доказів на підтвердження цієї інформації, суду не надано.

За таких обставин, наявними матеріалами справи не підтверджено допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за періоди з 11.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 23.07.2023, 31.07.2023 року (один день участі), з 01.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 19.10.2023.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У спірному випадку позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди у розрахунку 30000 грн на місяць з 11.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 23.07.2023, 31.07.2023 року (один день участі), з 01.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 19.10.2023.

Таким чином суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (

Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на дане рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г. Ясиновський