Рішення

від 02.12.2024 по справі 460/12470/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2024 року м. Рівне№460/12470/24Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., за участю секретаря судового засідання Дацюк В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з`явився, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: не з`явились

відповідача: представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства фірми "Алком" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Валекс" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство освіти і науки України доВідділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство фірма «Алком» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби у м.Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач, відділ ДВС), у якому просить суд: визнати бездіяльність Західного міжрегіонального управління МЮ України ВДВС у м. Рівному щодо не зняття арешту протиправною, зобов`язати Західне міжрегіональне управління МЮ України ВДВС у м. Рівному ( код ЄДРПОУ35007146 ) скасувати арешт накладений згідно постанови б/н Рівненського міського відділу виконавчої служби від 11.05.2001 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 915373 від 15.03.2013 року зареєстрованого в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна під реєстраційним номером обтяження 7928222 від 17.09.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при реєстрації права власності згідно судового рішення ПП - фірма «Алком» дізналася, що на майно яке підлягає державній реєстрації в ДРРП обліковується обтяження у вигляді арешту нерухомого майна за номером 915373 від 15.03.2013 року накладене згідно постанови Рівненського міського відділу виконавчої служби б/н від 11.05.2001 року. Особою, майно якої обтяжується зазначено ТзОВ «Валекс». При цьому ПП - фірма «Алком» не знаходиться в будь-яких відносинах із зазначеною юридичною особою, не є її правонаступником і взагалі не має будь-якої інформації про підстави накладення обтяження на нерухоме майно власником якого є позивач.

Наголосив, що не зняття арешту з майна позивача суперечить законодавству та порушує конституційне право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою від 11.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провадити за правилами статті 287 КАС України.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Валекс" та Міністерство освіти і науки України.

Представником відділу державної виконавчої служби подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого щодо задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження відсутня можливість ідентифікувати згідно якого виконавчого документу накладався арешт на спірне майно, з огляду на те, що відповідно до розділу 11 Наказу Міністерства юстиції України від №1829/5 від 07.06.2017 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», строк зберігання виконавчих проваджень становить 3 роки, окрім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративних стягнень, строк зберігання яких становить 1 рік. Тому, на даний час, виконавче провадження знищене а правові підстави для скасування арешту відсутні.

21.11.2024 позивачем подано заяву про зміну предмета позову, в якій позовні вимоги викладено в наступному вигляді:

- Скасувати арешт накладений згідно постанови б/н Рівненського міського відділу виконавчої служби від 11.05.2001 року.

- Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 915373 від 15.03.2013 року зареєстрованого в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна з реєстраційним номером запису про обтяження 358371 від 17.09.2008 року.

- Видалити запис про обтяження № 358371 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна.

В судове засідання представники сторін, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з`явились.

Треті особи, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, у встановлений судом строк свої пояснення не подали, причини неможливості подання пояснень суду не повідомили. В судове засідання не з`явились.

Розглянувши заяви по суті та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05 лютого 2024 року у судовій справі № 918/973/23 задоволено позовні вимоги ПП - фірма «Алком»

Припинено право спільної часткової власності на майно ПП фірма «Алком» на 13/100 частини нежитлового будинку АДРЕСА_1 .

Виділено в натурі ПП-фірма «Алком» два окремих нежитлових приміщення загальною площею 767,9 кв.м., що відповідають розміру 13/100 частки у нежитловому будинку АДРЕСА_1 .

При реєстрації права власності згідно зазначеного судового рішення ПП - фірма «Алком» дізналася, що на майно яке підлягає державній реєстрації в ДРРП обліковується обтяження у вигляді арешту нерухомого майна за номером 915373 від 15.03.2013 року накладене згідно постановою Рівненського міського відділу виконавчої служби б/н від 11.05.2001 року.

Особою, майно якої обтяжується зазначено ТзОВ «Валекс».

16.05.2024 року позивач листом звернувся до Відділу ДВС у м. Рівному з проханням надати інформацію щодо існуючої заборони на майно яке належить позивачу.

У своїй відповіді від 05.06.2024 року Відділу ДВС у м. Рівному, зокрема, повідомив, що всі виконавчі провадження за 2001 рік знищено за строком давності, відтак, ідентифікувати за яким документом накладено арешт та встановити наявність підстав такого накладення ( відтак і зняття арешту ) не є можливим, а арешт може бути знятий в даному випадку тільки за рішенням суду.

24.09.2024 року позивач повторно звернувся до Відділу ДВС у м. Рівному з листом вих. №6 в якому зазначив, що на даний час відсутні будь-які законні підстави щодо арешту нерухомого майна що знаходиться у АДРЕСА_1 власником якого є Приватне підприємство фірма «Алком», та просив скасувати арешт накладений згідно постанови б/н Рівненського міського відділу виконавчої служби від 11.05.2001 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 915373 від 15.03.2013 року зареєстрованого в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна під реєстраційним номером обтяження 7928222 від 17.09.2008 року та видалити записи про арешт нерухомого майна з усіх відповідних реєстрів.

Відповіддю від 10.10.2024 року орган відповідач відмовив заявнику у знятті арешту, пославшись при цьому на відсутність правових підстав для скасування арешту та запропонував оскаржити його дії у встановленому законом порядку.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не знятті арешту з майна позивача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що порядок примусового виконання рішень визначений Законами України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, що був чинний на момент відкриття та закінчення виконавчого провадження, у якому було накладено арешт на нерухоме майно (далі Закон №606-XIV) та від 02.06.2016 №1404-VІІІ з наступними змінами і доповненнями (далі - Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV, який діяв на момент прийняття державним виконавцем процесуальних рішень (надалі - Закон України «Про виконавче провадження»), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні визначала стаття 6 Закону № 606-XIV, відповідно до частини першої якої державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно до покладених на державного виконавця обов`язків, передбачених частиною першою статті 11 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Аналогічна норма міститься і в Законі №1404-VІІІ, частиною першою статті 18 якого закріплено обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону України № 606-ХІV, за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Положеннями статті 57 Закону України № 606-ХІV передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Як зазначалось вище судом, 11.05.2021 державним виконавцем накладено арешт на нерухоме майно ТзОВ «Валекс».

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження відділ ДВС у м.Рівному не може ідентифікувати згідно якого виконавчого документу накладався арешт на спірне майно з реєстраційним номером №358371, з огляду на те, що відповідно до розділу 11 Наказу Міністерства юстиції України від №1829/5 від 07.06.2017 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», строк зберігання виконавчих проваджень минув, тому виконавче провадження знищене.

При реєстрації права власності згідно судового рішення у справі № 918/973/23 ПП - фірма «Алком» дізналася, що на майно яке підлягає державній реєстрації в ДРРП обліковується обтяження у вигляді арешту нерухомого майна за номером 915373 від 15.03.2013 року накладене згідно постановою Рівненського міського відділу виконавчої служби б/н від 11.05.2001 року.

При цьому, спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою державного виконавця зняти арешт з нерухомого майна.

Згідно до частин 4 і 5 статті 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до Відповіді Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 896840, Приватному підприємству-фірмі "Алком" належить 13/100 частини нежитлового будинку АДРЕСА_1 .

При цьому ПП - фірма «Алком» не знаходиться в будь-яких відносинах із юридичною особою ТзОВ «Валекс» на майно якої в 2001 році було накладено арешт, не є її правонаступником.

Відповідачем не заперечується, що ПП - фірма «Алком» не мала статус боржника у виконавчому провадженні.

Статтею 41 Конституції України, визначено право кожного вільно володіти користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Положенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України визначено поняття права власності. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Приписами статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Не зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні за відсутності як самої заборгованості, так і виконавчого провадження, в межах якого відбувається примусове стягнення є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Викладені мотиви узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 01 листопада 2021 року у справі № 21/170-08, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19).

На підставі зазначеного суд зауважує, що за обставинами цієї справи порушене право ПП-фірма «Алком» підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача скасувати арешт нерухомого майна Приватного підприємства фірми «Алком», що відповідають розміру 13/100 частки у нежитловому будинку АДРЕСА_1 (загальною площею 767,9 кв.м.), виділеної в натурі рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.02.2024 у справі №918/973/23 та Видалити запис про обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби у м.Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт нерухомого майна Приватного підприємства фірми «Алком», що відповідають розміру 13/100 частки у нежитловому будинку АДРЕСА_1 (загальною площею 767,9 кв.м.), виділеної в натурі рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.02.2024 у справі №918/973/23, накладений згідно постанови Рівненського міського відділу виконавчої служби №б/н від 11.05.2001 року та видалити запис про обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відділу державної виконавчої служби у м.Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Приватного підприємства фірми «Алком» сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 02 грудня 2024 року

Учасники справи:

Позивач: Приватне підприємство фірма "Алком" (вул. Замкова, буд. 26-А,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ідентифікаційний код 30318075)

Відповідач: Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Замкова, буд. 22А,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, код ЄДРПОУ 35007146)

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Валекс" (43000, Волинська обл., місто Луцьк, проспект президента Грушевського, 19, кв. 36, код ЄДРПОУ 32269837),

Третя особа: Міністерство освіти і науки України (01135, місто Київ, проспект Берестейський, 10, код ЄДРПОУ 38621185)

Суддя В.В. Щербаков