Рішення

від 02.12.2024 по справі 520/17393/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 грудня 2024 року № 520/17393/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Приватної фірми "А-ТЕТ" ( код ЄДРПОУ 30767329, вул. Культури, буд. 20-В, м. Харків, 61058) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (код ЄДРПОУ 40324829, просп. Науки, 40, 6 пов., м. Харків, 61166) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області по проведенню позапланової перевірки Позивача в період з 18.04.2024 по 01.05.2024 згідно з наказом №211 від 12.04.2024р. та оформлення результатів такої перевірки актом від 01.05.2024р. №74;

- визнати протиправними та скасувати постанову ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області №01 від 03.06.2024 року про застосування штрафу у розмірі 47 079грн. 87 коп. відповідно до п.8 ч.1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

В обґрунтування позову зазначено, що дії Головного управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області по проведенню позапланової перевірки позивача в період з 18.04.2024 по 01.05.2024 згідно з наказом №211 від 12.04.2024р. та оформлення результатів такої перевірки актом від 01.05.2024р. №74, на думку позивача, є протиправними. Крім того, позивач зазначив, що постанова ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області №01 від 03.06.2024 року про застосування штрафу у розмірі 47 079грн. 87 коп. відповідно до п.8 ч.1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представником позивача засобами автоматизованої системи "Електронний суд" були подані пояснення по справі від 02.09.2024, в яких, зокрема, представник підтримав доводи, викладені у позові та посилався на те, що лише за умови чіткого та послідовного дотримання суб`єктом владних повноважень визначеної законом процедури проведення позапланового заходу, вказане впливає на правильність прийнятого рішення, в іншому випадку спричиняють настання дефектних наслідків прийняття акту індивідуальної дії. З урахуванням викладеного просив суд врахувати доводи позивача та на підставі ст.44 КАС України долучити дані пояснення до матеріалів справи.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області 10.09.2024 до суду подано клопотання, в якому він просив долучити заперечення на пояснення по справі до матеріалів справи, розглядати справу із врахуванням даного заперечення та не приймати до розгляду пояснення по справі позивача у зв`язку з порушенням встановлених судом та КАС України строків їх подання. У разі прийняття до розгляду вказані пояснення позивача чи окремі його частини до розгляду - надати строк відповідачу для подання заперечень. У задоволенні позову Приватної фірми «А-ТЕТ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області у вказаній справі - відмовити повністю.

Представником позивача 29.09.2024 були подані заперечення на клопотання відповідача, в яких він просив у задоволенні поданого відповідачем клопотання про залишення наданих позивачем пояснень по справі без розгляду відмовити повністю, а подані позивачем додаткові пояснення по справі №520/17393/24, яка розглядається за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін долучити до матеріалів справи.

З огляду на викладене, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Особливості розгляду справ за правилами спрощеного провадження регламентовано ст. 258 263 КАС України.

Згідно з ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Суд зазначає, що подані позивачем додаткові пояснення не змінюють предмет чи підстави позову, не містять нових доказів, які не були подані раніше, а лише уточнюють позицію, викладену в адміністративному позові, що відповідає принципам змагальності та забезпечення права на судовий захист.

Так, подання сторонами пояснень у справі

не суперечить положенням КАС України, що випливає з положень ст. 44 та ч. 8 ст. 262 КАС України.

Разом з тим, дії позивача не свідчать про зловживання процесуальними правами, оскільки відповідач також не позбавлений можливості подати заперечення на додаткові пояснення позивача.

Посилання відповідача на строки подання позивачем вказаних пояснень є безпідставними, оскільки законом передбачено можливість уточнення правової позиції сторони до завершення дослідження доказів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення пояснень позивача без розгляду.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Приватна фірма "А-ТЕТ" (код ЄДРПОУ 30767329) зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань11.05.2000, основний вид економічної діяльності за КВЕД є 35.30- постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Відповідно до вимог абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-VI, статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів», пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», наказу Держпродспоживслужби від 01.04.2024 № 191 «Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів держаного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг», та з метою проведення перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог чинного законодавства про захист прав споживачів, керуючись пп.11 п.11 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 № 164, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області 12.04.2024 було прийнято наказ №211 здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю) Приватної фірми «А-ТЕТ» (м. Харків, вул. Культури, буд. 20-В) з питань, зазначених у зверненні споживача, а саме: щодо відсутності теплопостачання в житловому приміщені споживача відповідно до вимог ст. 4, ст. 17, ст. 19, ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (зі змінами); ст. 7, ст. 8, с -. 16, ст. 21, ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (зі змінами) на підставі звернень ОСОБА_1 (вх. № Ш-116, № Ш-116/1 від 22.02.2024) відповідно до погодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (вих. №15.1.2-6/6445 від 01.04.2024), що визначено п.1.3 Наказу.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів Приватної фірми «А-ТЕТ», відповідачем було складено акт від 01.05.2024 №74.

03.06.2024 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області було прийнято постанову №01, якою на підставі ст.ст.23, 26 Закону України "Про захист прав споживачів" та Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177, за створення перешкод службовим особам органам виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів в проведенні позапланової перевірки (перелік порушень, за які статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачена відповідальність) Приватної фірми «А-ТЕТ» накладено штраф у розмірі 47079,87 грн.

Позивач, не погодившись із діями відповідача щодо проведення перевірки згідно з наказом №211 від 12.04.2024 та оформлення результатів такої перевірки актом від 01.05.2024 №74; а також вважаючи прийняту відповідачем 03.06.2024 постанову №01 про застосування штрафу протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 02 вересня 2015 року № 667 визначено сфери та галузі щодо яких Держпродспоживслужба реалізує державну політику.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області», затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №164 (далі Положення) визначено, що Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Пунктом 2 Положення встановлено, що Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами міністерств, дорученнями Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, його першого заступника та заступників, наказами Держпродспоживслужби, дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення визначено , що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

Основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон № 877-V).

Законом № 877-V закріплено заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

З матеріалів справи судом встановлено, що до Головного управління надійшла заява громадянки ОСОБА_1 від 22.02.2024 № Ш-116/1 щодо дотримання та можливих порушень законодавства про захист прав споживачів Приватною фірмою «А-ТЕТ» за адресою: вул. Культури, буд. 20-В, м. Харків.

Абзацом п`ятим частини першої статті 6 Закону №877-V передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив, що підставою для здійснення перевірки слугувало звернення ОСОБА_1 від 22.02.2024 № Ш-116/1, щодо дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 № 1023-XII (далі Закон № 1023-XII).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

З матеріалів справи судом встановлено, що 19 квітня 2024 начальник відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області Крамаренко Віталій Вадимович та головні спеціалісти відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Гриценко Віталіна Іванівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прибули до позивача із направленням № 74 від 12.04.2024 р. на проведення перевірки (позаплановий захід) на підставі наказу відповідача № 211 від 12.04.2024р.

19 квітня 2024 після вручення копії направлення на проведення позапланового заходу та ознайомлення з листом-погодженням Держпродспоживслужби № 15.1.2-4/6445 від 01.04.2024, представнику позивача була вручена вимога від 19.04.2024, в якій вказано, що для проведення позапланової перевірки, позивач не пізніше 12 години 00 хвилин 25.04.2024 має надати копії вказаних у цій вимозі документів.

25.04.2024 позивачем направлено відповідачу лист (вих.№9), в якому, зокрема, зазначено, що 24 лютого 2022 року у зв`язку із вторгненням російських військ в Україну по всій території держави Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. N 64 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан, який неодноразово продовжено Указами Президента України. 13 березня 2022 року була прийнята Постанова Кабінету міністрів України № 303 (із змінами) «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», (надалі - Постанова КМУ № 303).

Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 303 встановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. N 64 "Про введення воєнного стану в Україні". Відповідно до пункту 41 Постанови КМУ № 303, протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Таким чином, підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ПФ «А-ТЕТ», на думку позивача, повинно бути рішення Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на таке проведення. Оскільки, посадовими особами відповідача представнику ПФ «А-ТЕТ» при перевірці не було надано для ознайомлення рішення Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно ПФ «А-ТЕТ, а наказ Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 191 від 01.04.2024 не вирішує будь-які питання щодо ПФ «А-ТЕТ», а тому цей наказ не є рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно ПФ «А-ТЕТ», що є обов`язковою умовою проведення такого заходу відповідно до пункту 4 Постанови КМУ № 303.

Таким чином, позивач у листі зазначив про відсутність правових підстав для проведення перевірки (позапланового заходу) відносно ПФ «А-ТЕТ», а тому така перевірка не може бути розпочата. Надану вимогу про надання документів з питань, що виникають під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно ПФ «А-ТЕТ» позивач залишив без відповіді, оскільки для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно ПФ «А-ТЕТ» немає правових підстав.

Відповідно до п.4-1 постанови КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13 березня 2022 р. № 303, протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Як убачається з матеріалів справи, 01.05.2024 ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області було складено акт N74 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту права споживачів щодо позивача, який 01.05.2024 вручений представнику позивача.

Головне управління відповідно до Закону №877, Закону № 1023-XII, постанови Кабінету Міністрів від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контроль) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», наказу Держпродспоживслужби від 01.04.2024 № 191 «Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг», на підставі погодження Держпродспоживслужби № 15.1.2-4/6445 від 01.04.2024 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині захисту прав споживачів на підставі звернення фізичної особи від 22.02.2024 № Ш-116, Ш-116/1, про порушення її законних прав суб`єктом господарювання Приватною фірмою «А-ТЕТ» видано наказ від 12.04.2024 № 211 та направлення на проведення позапланової перевірки від 12.04.2024 № 74.

У період з 18.04.2024 по 01.05.2024 проведено позапланову перевірку Приватної фірми «А-ТЕТ» за місцем провадження господарської діяльності: м. Харків, вул. Культури, буд 20-В.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №877 суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

На виконання вищезазначеної норми спеціалісти Головного управління 19.04.2024 року за місцем провадження господарської діяльності ПФ «А-ТЕТ» прибули для здійснення позапланової перевірки із розпорядчими документами Головного управління Держспоживслужби в Харківській області, оформленими відповідно до вимог статті 7 Закону №877-V.

Представником Приватної фірми «А-ТЕТ» отримано копію направлення здійснення позапланової перевірки, про що свідчить відповідна відмітка.

Відповідно до статей 8, 11 Закону №877-V вручена вимога від 19.04.2024, представнику позивача проінформовано про необхідність до 12 год. 00 хв. 25.04.2024 надати пояснення, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у тому числі копію наказу на призначення керівника або довіреності на уповноважену особу, журналу реєстрації перевірок, а також повідомлено про відповідальність за створення перешкод в частині ненадання своєчасно витребуваних документів.

Доказів на підтвердження надання позивачем вказаних документів до Головного управління у визначену дату, до матеріалів справи не надано.

25 квітня 2024 року Приватною фірмою «А-ТЕТ» надано письмові заперечення вих. №9 щодо відсутності правових підстав для проведення цієї перевірки та порушення законодавства у період воєнного стану.

В ході позапланової перевірки встановлено, що Приватною фірмою «А-ТЕТ» не надано фахівцям Головного управління пояснення, документи, матеріали необхідні для проведення перевірки з питань, порушених у зверненнях споживача від 22.02.2024 №Ш-116, Ш-116/1, чим створено перешкоди у проведенні перевірки та порушено абзац 3, абзац 5 статті 11 Закону №877-V.

Головним управлінням відносно Приватної фірми «А-ТЕТ» винесено постанову про застосування штрафу у розмірі 47079 грн. 87 коп., на підставі п. 8 частини першої статті 23 Закону №1023-XII за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб`єкт господарської діяльності не веде обов`язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що відповідач, Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, здійснив позапланову перевірку на підставі звернення фізичної особи споживача ( ОСОБА_1 ), яка повідомила про порушення її прав. Вказане звернення містило достатні відомості про загрозу її законним інтересам як споживача, що стало підставою для ініціювання позапланової перевірки.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, як центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері захисту прав споживачів, надала погодження на проведення позапланового заходу у формі наказу № 191 від 01.04.2024, яким встановлено порядок та умови, за яких органи Держпродспоживслужби на місцях мають право проводити позапланові перевірки відповідно до вимог Постанови КМУ № 303. Вказаний Наказ № 191 від 01.04.2024 є формою рішення, передбаченого пунктом 4-1 Постанови КМУ № 303.

Разом з тим, проведення перевірки здійснювалося відповідачем із дотриманням ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який також дозволяє проведення перевірок у разі отримання звернення споживача про порушення його прав. Усі процесуальні документи, необхідні для проведення перевірки (зокрема, направлення та наказ № 211 від 12.04.2024), були оформлені та представлені позивачу в установленому законом порядку, оскільки уповноваженими представниками відповідача надано позивачу всі необхідні документи для ознайомлення, що підтверджується відповідними відмітками про вручення.

Відповідно до абзацу третього статті 1, статті 7 Закону №877-V, позаплановий захід державного нагляду (контролю) здійснений Головним управлінням у формі позапланової перевірки, тобто у спосіб, передбачений законом, з попереднім виданням наказу та направлення на перевірку, а її результати оформлені актом, у спосіб та в порядку визначеним цим законом.

Тому твердження позивача щодо порушення процедури проведення позапланової перевірки, а саме за відсутності належного погодження позапланової перевірки, яка проводилась на підставі звернення фізичної особи, є недоведеним.

Крім того, позивач у позові посилається на те, що дія Закону №877-V не поширюється на відносини, які виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що проводять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, тому Головне управління при проведенні позапланової перевірки Приватної фірми «А-ТЕТ» не повинно було посилатися на норми цього закону.

Суд зазначає, що відповідачем не здійснювались заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що проводять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно абз.3 частини третьої статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі Закону № 2189-VIII) захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

Пунктами 2 та 5 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послу.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами (пункт другий частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII).

Частиною 1 статті 6 цього Закону визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закон № 1023-XII послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Таким чином, Держпродспоживслужба та її територіальні органи, зокрема Головне управління, уповноваженні на захист прав споживачів та здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, житлово-комунальних послуг.

За приписами частини першої статті 2 Закону України Закону №877-V, дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Разом з тим, вказана норма права не містить застережень, щодо непоширення дій цього закону на правовідносини у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

З огляду на викладене, а також те, що за наведеним у законі визначенням виконавець комунальної послуги належить до суб`єктів господарювання, що надають комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, на спірні у цій справі правовідносини поширює свою дію Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у тому числі в частині здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів у вигляді позапланових заходів контролю (перевірок), порядку та підстав їх призначення, проведення і оформлення документів.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику, в тому числі, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Реалізація державної політики, зокрема, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, визначено серед основних завдань Держпродспоживслужби (підпункти 1, 2 пункту 3 Положення).

За змістом абзаців першого, другого підпункту 6 пункту 4 Положення про Держпродспоживслужбу цей орган відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): зокрема, перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення).

Аналіз вищевикладених положень законодавства дає підстави для висновку, що Держпродспоживслужба та її територіальні органи уповноважені на захист прав споживачів та здійснення відповідно до закону державного нагляду (контроль) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, житлово-комунальних послуг.

Саме така перевірка і була проведена відповідачем у спірних правовідносинах.

Суд звертає увагу й на приписи частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яка встановлює, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Водночас частина друга цієї ж статті не містить застережень щодо непоширення дії вищезгаданого Закону на правовідносини у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів.

З огляду на вищезазначене, а також те, що за наведеним у законі визначенням виконавець комунальної послуги належить до суб`єктів господарювання, що надають комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, суд констатує, що на спірні у цій справі правовідносини поширює свою дію Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у тому числі в частині способу здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів у вигляді позапланових заходів контролю (перевірок), порядку та підстав їх призначення, проведення й оформлення результатів.

У спірних відносинах, як це підтверджується встановленими у справі обставинами, позапланова перевірка Підприємства призначена з підстав, передбачених, абзацом п`ятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та за наявності відповідного погодження.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 10.10.2023 №160/8898/22, в якій, зокрема, зазначено, що оскільки у спірних правовідносинах відповідач здійснював державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів (споживачів житлово - комунальних послуг), то під час проведення заходів контролю у цій сфері Держпродспоживслужба мала право перевіряти якість, повноту та обсяг надання цих послуг з метою виявлення та усунення відповідних порушень, захисту прав їх споживачів.

Щодо посилань позивача на незгоду з результатами перевірки, оскільки останній є суб`єктом малого підприємництва, а тому строки перевірки не можуть перевищувати двох робочих днів, суд зазначає наступне.

Для зниження податкового навантаження та стимулювання малого підприємництва в Україні запроваджений спеціальний податковий режим спрощена система оподаткування.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва передбачає відповідно до пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов`язкових платежів) у формі єдиного податку та може застосовуватися на вибір суб`єкта підприємницької діяльності.

Класифікацію підприємств за обсягами діяльності визначено Законом України «Про розвиток і державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» від 22.03.2012 р. № 4618-VI та статтею 55 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 55 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів малого підприємництва, у тому числі до суб`єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб`єктами мікропідприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб`єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб`єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб`єкти господарювання належать до суб`єктів середнього підприємництва.

З метою визначення належності суб`єкта господарювання до відповідної системи оподаткування, пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України передбачено встановлення граничного обсягу доходу для платників єдиного податку першої третьої груп розраховується з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Ліміт доходів на спрощеній системі оподаткування, який є граничною межею, при перевищенні якої її можуть перевести на загальну систему оподаткування, прив`язаний до мінімальної заробітної плати, тож у 2024 році ліміти будуть такими.

З 01.01.2024 відповідно до статей 7 та 8 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено місячні розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн та мінімальної заробітної плати 7100 гривень.

Річний ліміт доходу платників єдиного податку прив`язаний до розміру мінімальної зарплати, встановленої з 1 січня поточного року, отже, у 2024 році для платників єдиного податку діють такі ліміти: ліміт доходу для 1 групи 1 185 700 грн (167 мінзарплат); ліміт доходу для 2 групи 5 921 400 грн (834 мінзарплати); ліміт доходу для 3 групи 8 285 700 грн (1167 мінзарплат).

Ліміт доходу у 2023 році становив: для 1 групи 1 118 900 грн. (167 розмірів мінімальної зарплати); для 2 групи 5 587 800 грн. (834 розмірів мінімальної зарплати); для 3 групи 7 818 900 грн. (1167 розмірів мінімальної зарплати).

Відповідно до наданого позивачем Балансу, дохід за 2023 рік складає 12139700 гривень 00 копійок, що перевищує ліміт доходів на спрощеній системі оподаткування.

До матеріалів справи не надано доказів на підтвердження того, що позивач є платником спрощеної системи оподаткування. Із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що позивач знаходиться на загальній системі оподаткування.

Посилання позивача на середню кількість працівників за звітний період, яка, на його думку, відповідає ознакам суб`єкта малого підприємництва відповідно до Закону України №996-XIV та статті 55 Господарського кодексу України не підтверджена належними доказами, оскільки до матеріалів справи не надано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджений наказом Мінфіну «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» від 13.01.2015 р. № 4.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було допущено порушень положень статті 6 Закону №877-V.

Разом з тим, в адміністративному позові позивач посилається на неправомірність застосування штрафу, оскільки Приватна фірма «А-ТЕТ» не відноситься до суб`єктів господарювання сфери торгівельного та інших видів обслуговування.

Суд зазначає, що штраф застосований відповідно до пункту восьмого частини першої статті 23 Закону №1023-XII за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб`єкт господарської діяльності не веде обов`язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначалося, Головним управлінням було прийнято постанову про застосування штрафу у розмірі 47 079 грн. 87 коп.

Відповідно до виданої Харківською обласною державною адміністрацією ліцензії від 26 січня 2016 року № 20 на виробництво та постачання теплової енергії, позивач є виконавцем комунальних послуг, здійснює господарську діяльність і надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Преамбулою Закону № 1023-XII визначено, що даний закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Частиною першою статті 17 Закону № 1023-XII за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування.

Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

Згідно частини п`ятої статті 17 Закону, у разі порушення прав споживача на підприємствах сфери обслуговування продавець (виробник, виконавець) і працівники цих підприємств несуть відповідальність, встановлену законом.

Статтею 20 Закону № 1023-XII передбачено, що правила торговельного, побутового та інших видів обслуговування (виконання робіт, надання послуг) затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (далі Правила № 830), визначено порядок надання послуги з постачання теплової енергії, особливості обліку та здійснення оплати за послугу, а також права і обов`язки споживачів та виконавців послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту першого загальних положень Правил № 830 регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до положень вищезазначених норм, позивач є суб`єктом господарювання, що надає послуги споживачам з інших видів обслуговування, що кореспондується пунктом 8 частини першої статті 23 Закону №1023-XII.

Таким чином, Головним управлінням як контролюючим органом, при прийняті рішення, в повній мірі були дотриманні вимоги чинного законодавства та з метою усунення виявлених порушень Закону притягнуто позивача до відповідальності.

Позивачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем процедури призначення та проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки.

Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що захід державного нагляду (контролю) здійснено відповідачем у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, що є належною підставою для його проведення та оформлення результатів проведення відповідного заходу, які створюють для суб`єкта господарювання юридичні наслідки.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватної фірми "А-ТЕТ" ( код ЄДРПОУ 30767329, вул. Культури, буд. 20-В, м. Харків, 61058) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (код ЄДРПОУ 40324829, просп. Науки, 40, 6 пов., м. Харків, 61166) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02 грудня 2024 року.

СуддяН.А. Полях