Рішення

від 02.12.2024 по справі 560/13803/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/13803/24

РІШЕННЯ

іменем України

02 грудня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ШЕЛСІ" до Хмельницької митниці про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/0000190/2 від 15 серпня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до договору купівлі-продажу № 25-07-2024 від 25.07.2024 приватне підприємство «ШЕЛСІ» (Покупець) купило у Trucks Roosendaal B.V (Продавець) транспортний засіб марки DAF, типу M4EN3, моделі CF 440 FT, VIN: НОМЕР_1 , рік випуску 2017, вага 7285 кг.

У МД декларантом митна вартість автомобіля була заявлена в розмірі 16000 євро (графа 45 МД) з розрахунку ціни транспортного засобу в розмірі 15000 євро (графа 42 МД), а метод визначення митної вартості був вказаний основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (лівий підрозділ графи 43 МД).

Однак, 15 серпня 2024 року Відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/00001902/2 та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000573. У Рішенні митна вартість транспортного засобу скоригована до 20450 Євро.

Ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що у випадку застосування першого (основного) методу визначення митної вартості, згідно з частиною 4 статті 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до статті 54 МКУ зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В результаті опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією від 14.08.2024 №2411А400040021198118, встановлено, що документи містять розбіжності, не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, не підтверджують відомості щодо оплати за товар, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товару, про що відповідно зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що спірне рішення ґрунтуються на припущеннях митного органу щодо неповноти і недостовірності відомостей про заявлену митну вартість товару, тоді як надані документи не дають підстав для таких висновків. Зазначає, що окремі зауваження щодо розбіжностей в документах не доводять заниження митної вартості.

У запереченні на відповідь на відзив Хмельницька митниця зазначає, що наведені позивачем аргументи не спростовують встановлені митним органом обставини.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд враховує наступне.

Суд встановив, що відповідно до договору купівлі-продажу № 25-07-2024 від 25.07.2024 приватне підприємство "ШЕЛСІ" (Покупець) купило у Trucks Roosendaal B.V (Продавець) транспортний засіб марки DAF, типу M4EN3, моделі CF 440 FT, VIN: НОМЕР_1 , рік випуску 2017, вага 7285 кг.

14 серпня 2024 року на підставі договору № 005/24 від 08.08.2024 про надання послуг по декларуванню товарів ТОВ "Імпорт-Експрес" до Хмельницької митниці подано для митного оформлення ТЗ митну декларацію 24UA400040021198U8 та відповідні документи, а саме: рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) 20240656 від 25.07.2024, декларацiю про походження товару (Declaration of origin) 20240656 від 25.07.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 618047475 від 13.12.2023, калькуляцію транспортних витрат б/н від 14.08.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 25-07-2024 від 25.07.2024, договір про надання послуг митного брокера № 005/24 від 08.08.2024, копію митної декларації країни відправлення 24NL8IDPG5Y5EW7DA0 від 02.08.2024.

В митній декларації декларантом митна вартість автомобіля була заявлена в розмірі 16000 євро (графа 45 МД) з розрахунку ціни транспортного засобу в розмірі 15000 євро (графа 42 МД), а метод визначення митної вартості був вказаний основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (лівий підрозділ графи 43 МД).

15 серпня 2024 року відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/00001902/2 та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000573. У вказаному рішенні митна вартість транспортного засобу скоригована до 20450 Євро.

У зв`язку з цим різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною відповідачем, склала 64515,04 грн, яку позивач і сплатив, що підтверджується митною декларацією 24UA400040021379U2 від 16.08.2024.

Однак, позивач не погоджується з позицією відповідача щодо коригування митної вартості транспортного засобу, а тому звернувся до суду з цим позовом..

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III Митного кодексу України (далі - МКУ).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МКУ). Ці положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватись на «дійсній вартості» імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.

Згідно ст. 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано у тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до статті 54 кодексу зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом:

-перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;

-перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;

-перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;

-перевірка документів, що містять відомості про страхування;

-перевірки включення/не включення складових митної вартості;

-перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість;

-вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;

-порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

-перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;

-порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» .

Згідно з положеннями глави 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися, серед іншого, такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку;інформація, отримана Держмитслужбою, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація отримана з мережі Інтернет.

Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком

комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При продажу товарів між пов`язаними особами відповідно до частини 4 статті 53 МКУ, оскільки у митного органу наявні обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант крім документів, зазначених у частинах другій та третій статті 53 Митного кодексу України, має надати наступні документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 18 статті 58 Митного кодексу України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо Декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1)вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2)митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 Митного кодексу України;

3)митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 Митного кодексу України.

У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою (частина 19 статті 58 МКУ).

Згідно з ч. 20 статті 58 Митного кодексу України порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1 - 3 частини 18 статті 58 Митного кодексу України, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватись замість вартості операцій з оцінюваними товарами. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 Митного кодексу України).

Статтею 54 Митного Кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно до ч. 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

При електронному декларуванні посадова особа за допомогою АСМО створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 МКУ для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

Суд встановив, що 14 серпня 2024 року на підставі договору № 005/24 від 08.08.2024 про надання послуг по декларуванню товарів ТОВ "Імпорт-Експрес" до Хмельницької митниці подано для митного оформлення ТЗ митну декларацію 24UA400040021198U8 та відповідні документи, а саме: рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) 20240656 від 25.07.2024, декларацiю про походження товару (Declaration of origin) 20240656 від 25.07.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 618047475 від 13.12.2023, калькуляцію транспортних витрат б/н від 14.08.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 25-07-2024 від 25.07.2024, договір про надання послуг митного брокера № 005/24 від 08.08.2024, копію митної декларації країни відправлення 24NL8IDPG5Y5EW7DA0 від 02.08.2024.

В митній декларації декларантом митна вартість автомобіля була заявлена в розмірі 16000 євро (графа 45 МД) з розрахунку ціни транспортного засобу в розмірі 15000 євро (графа 42 МД), а метод визначення митної вартості був вказаний основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (лівий підрозділ графи 43 МД).

Відповідач зазначає, що після реєстрації та прийняття митної декларації до митного оформлення, посадовою особою митного органу здійснюється така митна процедура як "Контроль із застосуванням системи управління ризиками".

Згідно із ст. 361 МКУ митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками (далі - СУР) - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи (частина 4 статті 337 МКУ). Перевірка документів та відомостей здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК (частина 1 статті 337 МК).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками. Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, та за реєстр, в МЮУ 10 серпня 2012 р. №1360/21672 (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з наказами Міністерства фінансів України № 751 від 03.09.2015, № 395 від 28.03.2016 , № 281 від 09.06.2020, №748 від 08.12.2020, №470 від 17.08.2021, №455 від 23.12.2022, № 355 від 29.06.2023, № 453 від 21.08.2023).

Серед іншого, цілями застосування системи управління ризиками є: 1) запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань митної справи; 2) забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику (частина 2 та 3 статті 361 МКУ).

Автоматизована система управління ризиками (АСУР) забезпечує визначення обсягу та форм митного контролю товарів, транспортних засобів комерційного призначення незалежно від того, якому митному органу подано митну декларацію (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до цього Кодексу), для здійснення митних формальностей (частина 3 статті 363 МКУ).

При цьому, ризики встановлені АСУР є обов`язковими до виконання посадовою особою митного органу, про що свідчить положення частини 4 статті 320 МКУ (статтю 320 МКУ доповнено частиною 4 згідно із Законом №440-ІХ від 14.01.2020, прийняття посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

Суд звертає увагу, що спрацювання АСУР та генерація по митній декларації додаткових митних формальностей за напрямком контролю правильності визначення вартості стало однією з підстав для ретельного опрацювання документів, поданих до митного оформлення та, в свою чергу, підставою для витребування додаткових документів відповідно до положень частини 3 статті 53 МКУ.

Відтак підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, була виключно наявність розбіжностей, які не було спростовано декларантом, а також відсутність інформації про включення окремих складових до митної вартості товару, про що відповідно зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд зазначає, що до митного оформлення не подано документи на підставі яких здійснювалося транспортування товару, оплата за транспортне перевезення (банківські документи, платіжні інструкції, рахунки), хоча відповідно до інформації, зазначеної в попередній митній декларації перевезення здійснювалось із залученням третіх осіб.

Суд також звертає увагу, що на підтвердження витрат на транспортування ТЗ до МД декларантом додана калькуляція транспортних витрат по доставці ТЗ від 14.08.2024, відповідно до якої транспортні витрати на доставку сідельного тягача DAF з Etten-leur (Нідерланди) складають 500 евро. Інформація, що міститься у калькуляції транспортних витрат по доставці ТЗ від 14.08.2024 в розмірі 500 евро дає можливість ідентифікувати товар, що транспортувався. Тобто, ця калькуляція містить числове значення витрат щодо транспортування до кордону України в розмірі 500 євро. Вказані транспортні витрати були включені до митної вартості ТЗ відповідно до частини десятої статті 58 МК України.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення", калькуляція транспортних витрат подається якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу та має містити відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Однак, у наданій до митного оформлення калькуляції від 14.08.2024 року таких відомостей не відображено.

Крім того, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Однак, як встановлено з матеріалів справи, що позивач не самостійно ввозив задекларований транспортний засіб на митну територію України, про що свідчить інформація про перевізника, вказана на стор. 2 витягу з бази даних ЄАІС Держмитслужби документу контролю за доставкою товару - МД типу ЕЕ №UА40000/4/909134 від 08.08.2024.

Тобто, особа, яка надає інформацію про вартість перевезення не відповідає особі, яка здійснює перевезення, що свідчить про наявність експедиційної винагороди експедитора, не включеної до митної вартості.

Відповідно до інформації, внесеної під час перетину митного кордону у документі контролю за доставкою задекларованого товару МД типу ЕЕ №UA40000/4/909134 від 08.08.2024, пропуск на митну територію України задекларованого транспортного засобу було здійснено 09.08.2024 перевізником - ТОВ "ІМПОРТТРЕЙД УКРАЇНА".

Тобто ТОВ "ІМПОРТТРЕЙД Україна" надало послуги позивачу з транспортування транспортного засобу, хоча жодних документів, які б підтверджувати договірні відносини між ПП "ШЕЛСІ" з ТОВ "ІМПОРТТРЕЙД Україна" чи третьою особою до митного оформлення подано не було.

Згідно ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Належним підтвердженням суми оплати за транспортування товару у разі залучення сторонніх організацій є рахунки таких фактичних перевізників, тому у спірному випадку залишається непідтвердженою така складова митної вартості, як транспортні витрати.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року у справі №810/2463/17.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 дата першої реєстрації від 17.07.2017 оформленого у Бельгії, а дата останньої реєстрації - 13.12.2023, власником оцінюваного товару (Сідельний тягач марки DAF, модель CF 440 FT.) є TRANSPORT MERTEN FRANKY (Hoendergaarsen 50, 2370 Arendonk).

При цьому, відомості про те, що власником транспортного засобу є TRANSPORT MERTEN FRANKY, суперечить умовам договору купівлі-продажу №25-07-2024 від 25.07.2024, а саме пункту 1 розділу 2 : "Продавець (Trucks Roosendaal B.V.) заявляє, що він є власником предметом договору, описаного в розділі 1".

А тому, наведене вище свідчить про те, що фірма Продавець не є власником автомобіля, а лише - посередник. В такому випадку до складових митної вартості повинні включатись комісійні та брокерська винагорода відповідно до частини 10 статті 58 МКУ. Ці складові не були заявлені у МД від 14.08.2024 № 24UА400040021198118.

Отже, вказаний факт, серед іншого, впливає на правильність визначення митної вартості товару в частині включення усіх складових митної вартості, визначених частиною 10 статті 58 МКУ, а саме комісійної та брокерської винагороди, інформація щодо яких відсутня в документах, поданих до митного оформлення.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Згідно статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, підпис є обов`язковим реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечити їх ідентифікацію, а тому твердження щодо позивача з цих підстав є безпідставним, оскільки зовнішньоекономічний договір є одним з документів, які підтверджують митну вартість, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ.

Враховуючи вищевикладене, подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ числових значень витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України; витрат на обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; витрат на страхування товару; комісійної та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

Суд також вважає, що подані декларантом під час митного оформлення документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів, що унеможливлює застосування першого основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Отже, у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що подані до митного оформлення документи, які подавались до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо "дійсної вартості" товару, документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів, що унеможливлює застосування першого основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

В повідомленнях, декларанту було повідомлено, що у зв`язку з тим, що документи, подані відповідно до частини 2 статті 53 МКУ містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, необхідно надати документи згідно частини 3 та 4 статті 53 МКУ, що містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів зі складанням відповідного переліку.

У відповідь декларантом надано платіжну інструкцію №008020800(2 від 02.08.2024 та повідомлено, що ним подано усі основні документи для підтвердження митної вартості та інших документів для підтвердження митної вартості надати немає змоги.

Оскільки, декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницькою митницею було винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості.

Дослідивши представлені до митного оформлення документи, суд погоджується з висновками митного органу щодо того, що на дату митного оформлення позивачем не були надані документи, що спростовувалисумніви, які виникли у митного органу, щодо підтвердження усіх числових значень складових митної вартості товару, який підлягав декларуванню.

Верховний Суд в Постанові від 17 лютого 2022 року у справі №520/4051/19 звернув увагу на те, що за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є підставою для застосування частини 3 статті 53 Митного кодексу України. Ураховуючи, що під час проведення консультації між декларантом та митним органом позивачем не було надано витребувані документи для підтвердження митної вартості товару та не можливість підтвердження вартості товару на підставі додатково наданих документів, Верховний Суд погодився з правомірністю використання митним органом інформації з програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України.

Інформація по митній декларації, яка стала джерелом числового значення митної вартості товару при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів надана з урахуванням вимог статей 11, 56 МКУ (Додержання вимог щодо конфіденційності інформації, що стосується митної вартості товарів) у вигляді витягу з ЄАІС «Рівень цін».

Разом з тим, зазначені доводи не підтверджуються належними доказами і декларант не скористався правом надати обґрунтовані пояснення виявленим розбіжностям під час опрацювання запиту митного органу.

Підставою ж для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару були: розбіжності та ознаки, які зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення, неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, а також відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як передбачено це частиною 6 статті 54 МКУ.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подані до митного оформлення документи не містили окремих відомостей щодо належним чином підтверджених числових значень складових митної вартості товару, а також такі розбіжності у документах, які прямо впливали на обґрунтованість заявленої митної вартості.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до пунктів 7, 8 ч.3 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право звернутись до митного органу щодо надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, а також надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відтак, оскільки декларантом/позивачем не було підтверджено числові значення окремих складових митної вартості ввезеного товару, а також не були усунуті виявлені митним органом розбіжності, які впливали на заявлений рівень митної вартості, Хмельницькою митницею обґрунтовано прийняте оскаржуване рішення про коригування митної вартості.

Протилежне належними доказами не доведено і судом не встановлено.

Оскільки відповідач довів правомірність та обґрунтованість спірного рішення, спростувавши доводи позивача належними доказами, позов не є обґрунтований та не підлягає задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "ШЕЛСІ" до Хмельницької митниці про визнання рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/0000190/2 від 15 серпня 2024 року протиправним - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне підприємство "ШЕЛСІ" (вул. Романа Шухевича, 18В,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29025 , код ЄДРПОУ - 35643033) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя О.П. Шевчук