Ухвала

від 02.12.2024 по справі 600/4903/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 грудня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/4903/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, подане в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову начальника 1-ої групи паспортного контрою інспекторів прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », капітана ОСОБА_2 , у перетині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , державного кордону України 18 вересня 2024 року;

- скасувати рішення начальника 1-ої групи паспортного контрою інспекторів прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », капітана ОСОБА_2 від 18 вересня 2024 року про відмову в перетині державного кордону України громадянином України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.10.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

14.11.2024 року до суду надійшло клопотання від представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що позов поданий до суду із пропущеним строком звернення. Зокрема вказує, що згідно ч. 3 ст.14 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 №1710-VI (далі Закон №1710-VI) особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Наголошує, що як вбачається з матеріалів справи рішення про відмову в перетині позивачем державного кордону прийнято 18.09.2024 року. Позивач ознайомився із вказаним рішенням саме 18.09.2024 року, про що свідчить його підпис на такому рішенні. Договір на правничу допомогу укладений 23.10.2024 року (відомості з ордеру). З указаним позовом (який датований 25.10.2024 року) позивач звернувся до суду лише 28.10.2024 року, що свідчить про безумовний пропуск строку звернення до суду.

Розглянувши вказане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав.

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В силу ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

У цій справі позивачем оскаржується рішення начальника 1-ої групи паспортного контрою інспекторів прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », капітана ОСОБА_2 від 18 вересня 2024 року про відмову в перетині державного кордону України громадянином України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також дії щодо відмови начальника 1-ої групи паспортного контрою інспекторів прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », капітана ОСОБА_2 , у перетині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , державного кордону України 18 вересня 2024 року.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення датоване 18.09.2024 року, при цьому позивач ознайомився із вказаним рішенням також 18.09.2024 року, про що свідчить його підпис на такому рішенні.

У контексті спірних правовідносин суд звертає увагу на те, що згідно статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 №1710-VI іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт (частина 1 статті 18).

Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордону встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону (частина 2 статті 18).

Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії (частина 3 статті 18).

Враховуючи вищенаведені положення Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 №1710-VI, суд погоджується із доводами представника відповідача про те, що з позовом у цій справі позивач звернувся до суду (28.10.2024 року) з пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною 3 статті 14 Закону №1710-VI.

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про наявність правових підстав для залишення даного позову без руху.

Поряд із цим, стосовно клопотання представника відповідача суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 15 ст.171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Пунктом 7 частини 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Окрім цього, відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З наведеного слідує, що встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом є підставою для залишення такого позову без руху, і лише в разі не усунення недоліків позовної заяви позивачем така, в силу вказаних вище положень КАС України, підлягає залишенню без розгляду.

За таких обставин, суд вважає, що правових підстав для залишення позову без розгляду наразі немає.

На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та скасування рішення залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом звернення до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду у відповідності до вимог, встановлених частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 3 статті 123 та пункту 7 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Анісімов